Особливості розслідування злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі - Автореферат

Адже саме сучасні ознаки будь-якої протиправної дії, а тим більше злочину, їхнє своєчасне усвідомлення правоохоронними органами України сприятимуть побудові такої системи розслідування злочинів, яка ґрунтуватиметься на реальному досвіді й науково-теоретичних розробках, що стосуються захисту прав і свобод людини й громадянина, охорони правопорядку та забезпечення конституційних гарантій. Ось чому набувають своєї необхідності ретельне наукове дослідження й розробка сучасних практичних рекомендацій щодо розслідування злочинів проти особи, які вчиняються на ґрунті расової, національної та релігійної ворожнечі, які ще декілька років тому були для України так би мовити «нехарактерними», а сьогодні, на жаль, прогресують. На жаль, сьогодні в Україні не ведеться офіційна статистика по злочинах проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної та релігійної ворожнечі. Теоретичним підґрунтям дослідження особливостей розслідування злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної (етнорелігійної) ворожнечі, стали наукові фундаментальні розробки, присвячені розслідуванню злочинів проти життя та здоровя особи, здійснені відомими вченими-юристами. Систематизоване наукове дослідження щодо розслідування злочинів, вчинених на ґрунті расової, національної та релігійної ворожнечі, у сучасній вітчизняній криміналістиці не здійснювалося, тобто є першим в Україні.«Криміналістична характеристика злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі» містить розгляд питань щодо расової, національної чи релігійної ворожнечі як обєкта криміналістичного дослідження та аналізу елементів криміналістичної характеристики і складається з двох підрозділів. «Расова, національна чи релігійна ворожнеча як обєкт криміналістичного дослідження» розглянуто зміст соціально-філософських категорій, які характеризують злочини на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі. Злочини проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі, відрізняються від інших злочинів не тільки своєю мотивацією, але й своїми наслідками для жертви. «Елементи криміналістичної характеристики злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі» проаналізовані основні складові зазначеної характеристики як типової інформаційної системи, яка містить дані про ключові елементи механізму злочинної поведінки і слугує основою для планування розслідування і висування слідчих версій. Дані кримінальної практики показали, що 90,5 % злочинів із мотивів расової, національної чи релігійної ворожнечі були вчинені групою осіб і тільки 9,5 % злочинів були вчинені однією особою.Проведене комплексне дисертаційне дослідження особливостей розслідування злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі в Україні, дозволяє зробити наступні висновки: 1. Конфлікт у контексті злочинів на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі - це динамічний прояв суперечностей між особою (особами) та зовнішніми обставинами або оточуючим середовищем, що виникають унаслідок боротьби політичних, економічних, соціальних, міжнаціональних, конфесійних інтересів, потреб, поглядів тощо. Расова, національна чи релігійна ворожнеча як обєкт криміналістичного дослідження - це складне соціальне явище, що є мотиваційною складовою злочинів (злочинної діяльності) зазначеної категорії і яке не тільки впливає на поведінку, ставлення і почуття людей (потерпілі, злочинці, свідки, сторонні спостерігачі і загалом суспільство), а й є ключовою складовою доказової інформації, яка повинна бути виявлена, зібрана, зафіксована під час криміналістичної діяльності. До ключових елементів криміналістичної характеристики злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі, як типової інформаційної системи, яка містить дані про ключові елементи механізму злочинної поведінки і слугує основою для планування розслідування і висування слідчих версій, відносяться: мотив злочину; особа потерпілого; особа злочинця; місце та час скоєння злочину; спосіб його вчинення; знаряддя, використані при посяганні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Проведене комплексне дисертаційне дослідження особливостей розслідування злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі в Україні, дозволяє зробити наступні висновки: 1. Конфлікт у контексті злочинів на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі - це динамічний прояв суперечностей між особою (особами) та зовнішніми обставинами або оточуючим середовищем, що виникають унаслідок боротьби політичних, економічних, соціальних, міжнаціональних, конфесійних інтересів, потреб, поглядів тощо.

2. Расова, національна чи релігійна ворожнеча як обєкт криміналістичного дослідження - це складне соціальне явище, що є мотиваційною складовою злочинів (злочинної діяльності) зазначеної категорії і яке не тільки впливає на поведінку, ставлення і почуття людей (потерпілі, злочинці, свідки, сторонні спостерігачі і загалом суспільство), а й є ключовою складовою доказової інформації, яка повинна бути виявлена, зібрана, зафіксована під час криміналістичної діяльності.

3. До ключових елементів криміналістичної характеристики злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі, як типової інформаційної системи, яка містить дані про ключові елементи механізму злочинної поведінки і слугує основою для планування розслідування і висування слідчих версій, відносяться: мотив злочину; особа потерпілого; особа злочинця; місце та час скоєння злочину; спосіб його вчинення; знаряддя, використані при посяганні.

4. Мотив расової, національної чи релігійної ворожнечі - це усвідомлена внутрішня установка особистості винного, яка виникає внаслідок деформації його потреб, зумовлених впливом суспільства, і має на меті продемонструвати власну перевагу і водночас неповноцінність потенційної жертви - представника іншої раси, національності чи віросповідання.

5. Типові слідчі ситуації, що виникають на початковому етапі розслідування злочинів проти особи, які вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі: · встановлені факт вчинення вбивства або нанесення тілесного ушкодження, завдання удару, побоїв чи погрози вбивством; особа потерпілого (потерпілих); мотив злочинного посягання і особистість підозрюваного (підозрюваних) не відомі - 64,5 % випадків;

· встановлені факт вчинення вбивства або нанесення тілесних ушкоджень, завдання удару, побоїв чи погрози вбивством; особа потерпілого (потерпілих); мотив злочинного посягання. Дані щодо особистості підозрюваного (підозрюваних) не відомі - 24 % випадків;

· встановлені факт вчинення вбивства або нанесення тілесних ушкоджень, завдання удару, побоїв чи погрози вбивством; особа потерпілого; мотив злочинного посягання. Підозрюваний (підозрювані) затриманий на місці вчинення злочину або після його вчинення - 11,5 % випадків.

6. Важливою умовою ефективного огляду місця події є оптимальний склад слідчо-оперативної групи, до якої мають входити слідчий (слідчі), оперативні працівники, експерти-криміналісти, судово-медичний експерт або лікар, спеціалісти з різних галузей знань - судової психології, соціології, біології, генетики, спеціаліст у галузі міжетнічних відносин, спеціаліст, який вивчає формування і діяльність молодіжних неформальних груп.

7. При проведенні огляду місця події, крім пошуку й дослідження слідів, традиційних для злочинів проти життя й здоровя, особлива увага повинна бути приділена пошуку тих слідів, які б свідчили про мотив расової, національної чи релігійної ворожнечі. Такими слідами можуть бути написи, малюнки (фашистські символи) на потерпілому, землі, асфальті, стінах; записки, розкидані листівки расистського, націоналістичного характеру тощо.

8. Окреслене обовязкове коло питань, що мають бути зясовані при допиті потерпілого, свідка, підозрюваного при розслідуванні злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі. Мотивами надання неправдивих свідчень потерпілими виступають: добросовісна помилка (36,5%), страх помсти з боку злочинця (злочинців) (23,5%), бажання отримати від заінтересованих осіб матеріальну чи іншу вигоду (18,5%), негативне ставлення до діяльності правоохоронних органів (14%), прагнення самостійно помститися винним особам (7,5%). Мотивами надання неправдивих показань свідками є: страх помсти з боку злочинця (злочинців), його родичів, членів неформального екстремістського угруповання (29,5%), фізичний, психологічний тиск з боку заінтересованих осіб (21%), небажання брати участь у проведенні слідчих дій (15%), прагнення допомогти підозрюваному у звязку з сімейними, дружніми відносинами (13,5%), расові, національні, релігійні упередження (9%), бажання отримати матеріальну чи іншу вигоду від заінтересованих осіб (7,5%), добросовісна помилка (4,5%).

9. Особлива увага при проведенні обшуку в підозрюваного (за місцем його проживання та приміщеннях, якими він користується) повинна бути приділена виявленню та пошуку предметів, речей, які могли б підтвердити існування мотиву етнорелігійної ворожнечі в його діях (фотографії, відеозаписи, малюнки, книги, програми, брошури, статті, статути неформальних організацій екстремістського характеру тощо). При наявності в підозрюваного персонального компютера необхідним є вивчення вмісту жорсткого диска (текстової інформації, зображень, малюнків, відеозаписів, посилань на переглянуті Web-сторінки). У даному випадку слідчому доцільно скористатися допомогою спеціаліста з компютерних та інформаційних технологій.

10. Типовий комплекс судових експертиз, які призначаються під час розслідування злочинів даної категорії, передбачає призначення судовомедичної, судово-біологічної, судовопсихіатричної, судово-психологічної, криміналістичних експертиз. Доцільним є проведення таких специфічних експертиз, як лінгвістична, соціогуманітарна, конфліктологічна, гуманітарна.

1. Ларкін М.О. Етнорелігійна ворожнеча в ракурсі криміналістичного дослідження / В.П. Сабадаш, М.О. Ларкін // Вісник Запорізького національного університету: Збірник наукових статей. Юридичні науки. - Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2009. - № 1. - С. 191-196 (Особистий внесок здобувача складає 60 %).

2. Ларкін М.О. Сучасний підхід до визначення проблеми розслідування злочинів на ґрунті расової ворожнечі / М.О. Ларкін // Вісник Запорізького юридичного інституту ДДУВС. - 2009. - № 2. - с.179-184.

3. Ларкін М.О. Криміналістична характеристика злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті етнорелігійної ворожнечі / М.О. Ларкін // Вісник Запорізького юридичного інституту ДДУВС. - 2009. - № 4. - с.196-202.

4. Ларкін М.О. Потерпілий від злочинів, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі / М.О. Ларкін // Право і суспільство. - 2009. - № 6. - с.145-148.

5. Ларкін М.О. Мотив як елемент криміналістичної характеристики злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі / М.О. Ларкін // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2010. - № 1. - С.256-262.

6. Ларкін М.О. Злочини на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі: профілактичний аспект / М.О. Ларкін // Вісник Запорізького національного університету: Збірник наукових статей. Юридичні науки. - Запоріжжя: Запорізький національний університет. - 2010. - № 1. - с.198-203.

7. Ларкін М.О. Аналіз приводів до порушення кримінальних справ по злочинах проти життя та здоровя особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі / М.О. Ларкін // Держава і право. - 2010. - Вип.49. - С.533-538.

8. Ларкін М.О. Тактико-криміналістичні особливості проведення огляду місця події при розслідуванні злочинів проти життя та здоровя особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі / М.О. Ларкін // Вісник Академії адвокатури України. - 2010. - № 3 (19) - С.122-128.

9. Ларкін М.О. Етнозлочин як різновид «Hate crime» / М.О. Ларкін // Проблеми та перспективи реформування права України очима молодих вчених: Тези доповідей Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції, м. Запоріжжя, 27 березня 2009 року / За заг. ред. С.М. Тимченка і Т.О. Коломоєць. - Запоріжжя: ЗНУ, 2009. - С. 282-284.

10. Ларкін М.О. Потерпілий від злочинів етнорелігійного характеру / М.О. Ларкін // Запорізькі правові читання: Тези доповідей щорічної Міжнародної науково-практичної конференції, м. Запоріжжя, 15-16 травня 2009 року: у 2-х томах / За заг. ред. С.М. Тимченка і Т.О. Коломоєць. - Запоріжжя: ЗНУ, 2009. - Т.1. - с.249-252.

11. Ларкін М.О. Особа злочинця при розслідуванні злочинів, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі / М.О. Ларкін // Розвиток правової свідомості сучасного суспільства: матеріали Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (6 жовтня 2009 р.) [Електронний ресурс]. - Тернопіль, 2009, частина ІІ. - с.41-43. - Режим доступу: www.lex-line.com.ua.

12. Ларкін М.О. Визначення етнорелігійного мотиву при розслідуванні злочинів / М.О. Ларкін // Актуальні проблеми розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах: Всеукраїнська науково-практична конференція, 30 жовтня 2009 року, Запоріжжя: матеріали: у 2 ч. - Запоріжжя: Юридичний ін-т ДДУВС, 2009. - Ч. II. - С. 186-189.

13. Ларкін М.О. Типові слідчі ситуації при розслідуванні злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті етнорелігійної ворожнечі / М.О. Ларкін // Держава і право: de lege praeterita, instante, futura: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Миколаїв, 27-28 листопада 2009 р. / М-во освіти і науки України, Одеська нац. юрид. акад., Миколаївський навч. центр.- Миколаїв: Іліон, 2009. - C.335-336.

14. Ларкін М.О. Деякі особливості проведення огляду місця події при розслідуванні вбивств, скоєних на ґрунті етнорелігійної ворожнечі / М.О. Ларкін // Государство и право в условиях глобализации: реалии и перспективы. Сборник научных трудов. Материалы II Международной научно-практической конференции (16-17 апреля 2010 г.) / М-во образов. и науки Украины, Одесск. нац. юрид. акад., эконом.-прав. ф-т в г.Симферополе / Отв. за вып. Поляков И.И. - Симферополь: КРП «Издательство «Крымучпедгиз», 2010. - с.405-406.

15. Ларкін М.О. Експертизи при розслідуванні злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі / М.О. Ларкін // Запорізькі правові читання: Тези доповідей Щорічної міжнародної науково-практичної конференції, м. Запоріжжя, 14-15 травня 2010 року: у 2-х томах / За заг. ред. С.М. Тимченка і Т.О. Коломоєць. - Запоріжжя: ЗНУ, 2010. - Т.1. - с.203-205.

16. Ларкін М.О. Соціально-психологічні проблеми розслідування злочинів, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної нетерпимості / М.О. Ларкін // Правова освіта та правова наука в Україні в умовах сучасних трансформаційних процесів: Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції, м. Запоріжжя, 28-29 жовтня 2010 року / За заг. ред. С.М. Тимченка і Т.О. Коломоєць. - Запоріжжя: ЗНУ, 2010. - С. 276-278.