Особливості розповсюдження вуглеводневого забруднення та оцінка його впливу на геоекологічний стан басейну річки Сіверський Донець у межах Харківської області - Автореферат

Донець є вирішення проблеми обмеження подальшого антропогенного навантаження на басейн, здійснення природоохоронних заходів, які мають базуватись на результатах експериментальних даних щодо розповсюдження і міграції забруднюючих речовин у компонентах ландшафту. Сіверський Донець, включаючи інвентаризацію джерел забруднення”, № держреєстрації 0103U008731; “Дослідження регіональних особливостей розповсюдження забруднювачів у компонентах і комплексах довкілля за допомогою дистанційних та контактних методів, № держреєстрації 0100U003265; господарсько-договірних тем: “Ландшафтні особливості розповсюдження вуглеводневого забруднення на ділянці басейну р. Сіверський Донець у межах Харківської області”, № держреєстрації 0106U003103; “Дослідження просторового розповсюдження забруднення нафтопродуктами поверхневих, підземних вод і ґрунтів”, № держреєстрації 0106U010639, а також у рамках українсько-данського проекту “Інтегроване управління водними ресурсами у Східній Україні - Сіверський Донець”, який фінансувався Данським Агентством захисту довкілля Міністерства екології Данії (компанія COWI/S). · здійснити комплексну оцінку впливу вуглеводневого забруднення на геоекологічний стан навколишнього природного середовища та на якість компонентів ландшафту - ґрунтів, поверхневих і підземних вод; Встановлено особливості просторового розповсюдження вуглеводневого забруднення в компонентах ландшафту басейнової геосистеми на прикладі ділянки басейну р.Проведений у дисертаційній роботі аналіз вітчизняних і зарубіжних наукових праць показав, що вуглеводневе забруднення є екологічно небезпечним для навколишнього природного середовища і здоровя людей, а рівень його шкідливого впливу залежить від різних абіотичних і біотичних факторів: інтенсивності процесів самоочищення, властивостей складових геосистеми, ступеня вуглеводневого навантаження, хімічного складу нафтопродуктів - багатокомпонентної суміші різних вуглеводнів, більшість з яких є екологічно небезпечними забруднюючими речовинами. Оцінка впливу вуглеводневого забруднення на геоекологічний стан навколишнього природного середовища на цей час здійснюється шляхом співставлення фактичного вмісту нафтопродуктів з їх гранично допустимими концентраціями (ГДК). Має місце також недосконалість системи оцінки впливу вуглеводневих забруднень на геоекологічний стан нафтогазоносних територій, що не дозволяє отримувати обєктивну інформацію щодо екологічної небезпеки рівня вуглеводневого забруднення навколишнього природного середовища та своєчасно здійснювати природоохоронні заходи. Донець джерела вуглеводневого забруднення за локалізацією та специфікою функціонування можна підрозділити на площадкові - діючі свердловини нафтогазоконденсатних і газових родовищ, “техногенний поклад” нафтопродуктів на площі 52 га; точкові - Шебелинське відділення з переробки газового конденсату та нафти (далі - Шебелинське нафтогазопереробне підприємство), численні установки з комплексної переробки вуглеводневої сировини, відстійники стічних вод, нафтобази, підземні сховища природного газу та ін.; лінійні - магістральні нафто-, газо-і продуктопроводи. Для комплексної оцінки впливу вуглеводневого забруднення на геоекологічний стан навколишнього природного середовища у пробах визначали методом біотестування токсичність і генотоксичність води та фітотоксичність ґрунту за методиками, наведеними в ДСТУ 4173-2003; ДСТУ 4174-2003; ISO 11269-1993; НД від 12.08.99, №189 та вимірювали вміст нафтопродуктів: у пробах ґрунтів та донних відкладів за методикою колонкової хроматографії (СЕВ, 1987); у пробах поверхневих та підземних вод - флуориметричним методом з використання аналізатора рідини “Флюорат-02” (ПНДФ 14.1:2:4.128-98); ідентифікацію вуглеводневого складу нафтопродуктів - за методикою газової хроматографії - мас-спектрометрії із застосуванням газового хроматографа НР-6890 з мас-селективним детектором НР-5972 (МВХ 08.053 - 2000; МВВ 11/НМЦ/04).У дисертаційній роботі на основі узагальнення теоретичних положень щодо річкового басейну як геосистеми подано нове вирішення проблеми просторового розповсюдження вуглеводневого забруднення в компонентах ландшафту басейнової геосистеми, оцінки його впливу на геоекологічний стан навколишнього природного середовища та запропоновано природоохоронні заходи з обмеження забруднення нафтопродуктами басейну р. Донець, що досліджувалась, знаходяться всі види джерел вуглеводневого забруднення: площадкові - діючі свердловини з видобування вуглеводневої сировини; “техногенний поклад” нафтопродуктів на площі 52 га; точкові - Шебелинське нафтогазопереробне підприємство, установки з комплексної підготовки вуглеводневої сировини, відстійники стічних вод, нафтобази, підземні сховища природного газу та ін.; лінійні - магістральні нафто-, газо-і продуктопроводи. Визначальну роль у просторовому розповсюдженні нафтопродуктів у компонентах ландшафту - ґрунтах, поверхневих і підземних водах - має специфіка будови басейнової геосистеми. Встановлено кореляційну залежність вмісту нафтопродуктів у ґрунт

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ