Особливості розмноження насінням і зеленими живцями та вирощування саджанців хеномелесу в правобережному лісостепу України - Автореферат

Успіх інтродукції хеномелесу (хеномелес японський - Chaenomeles japonica (Thumb.) Lindl. ex Spach) в Україні й перспективи його впровадження в культуру значною мірою залежать від вибору оптимального способу розмноження. Враховуючи недостатню вивченість способів розмноження хеномелесу, дослідження особливостей розмноження насінням і зеленими живцями цієї цінної плодової культури в умовах Правобережного Лісостепу України є актуальними. Експериментальні дослідження виконано протягом 2001-2004 рр. за планом науково-дослідних робіт Уманського державного аграрного університету „Оптимальне використання природного і ресурсного потенціалу агроекосистем Правобережного Лісостепу України”, підрозділ „Удосконалення існуючих і розробка нових ефективних технологій у плодівництві й виноградарстві” (державна реєстрація № 0101U004495). Метою роботи було вивчити і розробити заходи удосконалення розмноження і підвищення продуктивності вирощування хеномелесу в умовах Правобережного Лісостепу України. Програмою досліджень передбачено вирішення таких задач:-визначити особливості розмноження насінням і зеленими живцями хеномелесу залежно від сортового складу в умовах Правобережного Лісостепу України;Схема дослідів включала варіанти, де факторами мінливості були сорти, субстрати стратифікації, температурний режим середовища стратифікації, строки заготівлі і висаджування живців на вкорінювання, частина пагона (апікальна, медіальна, базальна), рістрегулюючі речовини ауксинової природи - в-індолилмасляна (в-ІМК) та калійна сіль б-нафтилоцтової кислоти (б-НОК) у концентраціях водного розчину 5, 10, 15, 20, 25, 30, 35, 40, 45, 50 мг/л. Живцювання вели на початку інтенсивного росту пагонів (1-5 червня), під час інтенсивного росту (1-5 липня), у період уповільнення інтенсивного росту (1-5 серпня) пагонів. Живці заготовляли з апікальної (А), медіальної (М) та базальної (Б) частин пагону. У Правобережному Лісостепу України кількість насінин в плодах досліджуваних сортів хеномелесу була в межах 43,5-127 шт., причому максимальну кількість насінин (127) зафіксовано для сорту Ніколай. Маса 1000 насінин в середньому становила 39,5 г, у той час як найбільший показник (50,2 г) зафіксовано для сорту Ніколай у 2002 р., а найменший для сорту Ніка - 32,3 г (2003 р.).У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та практичне обґрунтування агротехнічних заходів вирощування садивного матеріалу внесених до Реєстру сортів хеномелесу із насіння та зелених живців. Аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури свідчить, що дослідження з вирощування саджанців хеномелесу з насіння і зелених живців не охоплюють всього циклу вирощування, а відповідні агрозаходи недостатньо розроблені. Найбільша насіннєва продуктивність в умовах Правобережного Лісостепу України була у сортів хеномелесу Вітамінний, Ніколай, Помаранчевий та Ніна (102,7-127 насінин), менша - сортів Каліф та Цитриновий (48,6-81,4 насінин з плоду). Проростання насіння сортів Вітамінний, Каліф, Ніка та Цитриновий у тирсі, річковому піску та моху при стратифікації протягом 70-80 діб складало 87,3-97,4%, а збільшення експозиції понад 90 діб призвело до переростання проростків. Оптимальною температурою для стратифікації насіння хеномелесу була температура 2-40С; її підвищення до 7-90С спричинило переростання проростків усіх досліджуваних сортів.

1. Основний зміст роботи

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та практичне обґрунтування агротехнічних заходів вирощування садивного матеріалу внесених до Реєстру сортів хеномелесу із насіння та зелених живців.

1. Аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури свідчить, що дослідження з вирощування саджанців хеномелесу з насіння і зелених живців не охоплюють всього циклу вирощування, а відповідні агрозаходи недостатньо розроблені.

2. Найбільша насіннєва продуктивність в умовах Правобережного Лісостепу України була у сортів хеномелесу Вітамінний, Ніколай, Помаранчевий та Ніна (102,7-127 насінин), менша - сортів Каліф та Цитриновий (48,6-81,4 насінин з плоду).

3. Проростання насіння хеномелесу залежало від тривалості стратифікації і субстрату. Проростання насіння сортів Вітамінний, Каліф, Ніка та Цитриновий у тирсі, річковому піску та моху при стратифікації протягом 70-80 діб складало 87,3-97,4%, а збільшення експозиції понад 90 діб призвело до переростання проростків.

4. Оптимальною температурою для стратифікації насіння хеномелесу була температура 2-40С; її підвищення до 7-90С спричинило переростання проростків усіх досліджуваних сортів.

5. Зелені живці хеномелесу сортів Вітамінний, Караваєвський Ніколай, Помаранчевий укорінювалися швидше й інтенсивніше (41,9%-54,1%), а живці сортів Каліф, Ніка, Ніна, Цитриновий - довше і слабкіше (19,3%-36,5%).

6. Оптимальним терміном заготівлі зелених живців хеномелесу були фази початку й інтенсивного росту пагонів. Краще вкорінювалися живці з напівздеревянілою консистенцією пагона.

7. Вихід укорінених зелених живців хеномелесу, заготовлених з апікальної частини пагона був у 1,5-2 рази вищий, порівняно з живцями з медіальної частини.

8. Обробка водним розчином рістрегулюючих речовин - b-індолилмасляної кислоти або 10% розчином калійної солі а-нафтилоцтової кислоти - з нормою витрати 15, 20 або 25 мг/л (залежно від строку живцювання і метамерності пагона) стимулювала коренеутворення та активізувала ріст кореневласних рослин.

9. Дорощування сіянців хеномелесу сприяло підвищенню виходу стандартного садивного матеріалу на 17,0-34,3% залежно від помологічного сорту.

Дорощування вкорінених живців досліджуваних сортів у контейнерах забезпечувало збільшення виходу товарних саджанців на 9,4-32,2%, порівняно з дорощуванням у відкритому ґрунті з осіннім та весняним пересаджуванням.

10. Використання удосконалених агротехнічних заходів на 35-39% збільшувало вихід насіннєвого і кореневласного садивного матеріалу хеномелесу, зменшувало затрати праці і собівартість саджанців. Рівень рентабельності вирощування саджанців хеномелесу за розмноження насінням становило 275,6-431,7%, а зеленими живцями - 112,6-215, 4%.

Рекомендації виробництву

Для швидшого розмноження та отримання більшої кількості достатньо якісного садивного матеріалу в умовах Правобережного Лісостепу України потрібно: 1. Сіянці хеномелесу в умовах Правобережного Лісостепу України вирощувати із сортів Вітамінний, Каліф, Ніка та Цитриновий. Перед стратифікацією насіння замочувати 35-40 годин у воді, стратифікувати його 70-80 діб у тирсі, піску або моху при температурі 2-40С.

2. Зелені живці хеномелесу сортів Вітамінний, Караваєвський, Ніколай, Помаранчевий заготовляти на початку інтенсивного росту з апікальної частини пагона. Для покращення вкорінюваності живці протягом 12-17 год. обробляти b-індолилмасляною кислотою з концентрацією водного розчину 20, 25 мг/л, або 10% розчином калійної солі а-нафтилоцтової кислоти - 15 або 20 мг/л.

1. Рекун І.М., Балабак А.Ф. Вплив строків живцювання і типу живця на адвентивне коренеутворення перспективних і нових сортів хеномелесу японського (Chaenomeles japonica (Thumb.) Lindl. ex Spach.) // Зб. наук. пр. Уманського ДАУ. - Умань, 2003. - Вип. 56. - С. 115-123 (70% - польові дослідження, статистична обробка даних, участь в узагальненні результатів).

2. Рекун І.М. Особливості вирощування хеномелесу японського залежно від способів розмноження // Зб. наук. пр. Уманського ДАУ. - Умань, 2004. - Вип. 58. - С. 265-273.

3. Козаченко І.В., Рекун І.М. Вплив фізіологічно активних речовин на укорінюваність стеблових живців деяких малопоширених культур // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2004. - С. 59-63 (50% - польові дослідження, статистична обробка даних, участь в узагальненні результатів).

4. Рекун І.М. Особливості дорощування сіянців та укорінених живців хеномелесу японського - Наукові доповіді НАУ № 2 - 6 с. - www. nbuv.gov.va/e-journals/nd/2006. - 2/06 rimojq. htnd. pdf.

5. Рекун І.М., Балабак А.Ф. Еколого-біологічні особливості форм і сортів (Chaenomeles japonica (Thumb) Lindl ex Spach) у Правобережному Лісостепу України та перспективи його використання в культурі // Зб. наук. пр. Уманського ДАУ "Біологічні науки і проблеми рослинництва“. - Умань: УДАУ, 2003. - С. 485-489 (60% - польові дослідження, статистична обробка даних, участь в узагальненні результатів).

6. Рекун І.М., Балабак А.Ф. Вплив маточних рослин на ризогенез стеблових живців хеномелесу японського // “Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва”: Матер. IV-ї міжнар. наук. практич. конф. мол. дослідників. - К. : Фітосоціоцентр, 2004. - С. 191-193 (80% - польові дослідження, статистична обробка даних, участь в узагальненні результатів).

7. Рекун І.М. Вплив рістактивуючих сполук на адвентивне коренеутворення у стеблових живців хеномелесу японського // Матер. Всеукр. конф. мол. вчених. Уманський ДАУ. - Умань, 2004. - С. 75-76.

8. Рекун І.М. Перспективи вирощування хеномелесу японського (Chaenomeles japonica (Thumb.) Lindl. ex Spach.) в умовах Правобережного Лісостепу України // Матер. Всеукр. конф. мол. вчених. Уманський ДАУ. - Умань, 2005. - С. 98.

9. Балабак А.Ф., Варлащенко Л.Г., Балабак О.А., Кокоба Ю.А., Козаченко І.В., Рекун І.М., Трушкова К.Н., Іваннікова Н.М., Діхтяренко А.В. Еколого-біологічні особливості вирощування кореневласного садивного матеріалу малопоширених плодових і ягідних культур в умовах Правобережного Лісостепу України // Матер. міжнародної наукової конференції „Старовинні парки і ботанічні сади - наукові центри збереження біорізноманіття та охорона історико-культурної спадщини”. - Умань, 2006. - С. 133-137 (11% - польові дослідження, статистична обробка даних, участь в узагальненні результатів).

Размещено на .ru