Особливості росту, будови та формоутворення кісток скелета при інтоксикації організму солями свинцю - Автореферат

Встановлено, що сполуки свинцю в організмі накопичуються і відкладаються в різних органах і тканинах; однак основним місцем їх депонування є кісткова тканина, де вони осідають у вигляді нерозчинного трьохосновного фосфату (до 85-92 %) (Ветанабе, Шимбо,1994). При цьому проблема впливу різних екологічних факторів на будову, ріст і формоутворення кісток скелету, для яких характерний широкий і різноманітний спектр дії на функції і структуру різних систем організму, залишається недостатньо вирішеною. На сьогодні вже проведено ряд досліджень, в яких вивчали вплив на остеогенні процеси свинцевої інтоксикації й описано структурно-функціональні зміни скелету при цьому (Т.Я. Практично не дослідженими залишаються питання вікових особливостей росту, будови, формоутворення кісток скелету, а також внутрішньоутробний остеогенез при свинцевій інтоксикації. Комплексно вивчити вікові особливості росту, будови, формоутворення скелету, включаючи внутрішньоутробний остеогенез, при інтоксикації організму солями свинцю; дослідити можливість фармакологічної корекції остеотоксичного ефекту свинцевої інтоксикації препаратом “Магне-В6”.У серію 2 ми включили тварин, що перорально одержували 5 % розчин ацетату свинцю з розрахунку 10 мг/кг маси тіла на добу. Серію 3 становили тварини, що одержували 5 % розчин ацетату свинцю в тому ж дозуванні і питний розчин препарату “Магне-В6”. Аналізуючи зміни відсоткового співвідношення води, органічних і мінеральних речовин у великогомілкових кістках тварин, що піддавалися впливу свинцевої інтоксикації, на 30, 90 і 180-у добу експерименту, відзначаємо збільшення вмісту води щодо контрольних показників: у щурів 1-ї групи на 9,22 % (р0,05), у 3-ій групі цей показник на 12,42 % (р0,05) і 3,39 % (р>0,05) відповідно. Крім цього, нами виявлено тенденцію до посилення порушень хімічного складу скелета зі збільшенням терміну експерименту у тварин 3-ї серії, що свідчить про зменшення корегуючого впливу препарату “Магне-В6” зі збільшенням тривалості інтоксикації. Залежність вмісту свинцю від терміну експерименту уявляється такою: до 90-ї доби відбувається накопичення свинцю в кістковій тканині, у більш пізній термін кількість свинцю в кістковій тканині залишається стабільно високою, що підтверджує дані про залежність кумуляції свинцю в кістці від добової дози, а не від тривалості введення (Baranowska I., Czemicki K., Aleksandrowisz R., 1995).Доведено, що свинець є отрутою політропної дії, здатною впливати на всі без винятку органи і системи організму. Солі свинцю, що мають загальнотоксичну дію на організм, виявляють яскраво виражені остеотропні властивості. Можна стверджувати, що паралельно з процессами глибшого проникнення свинцю в матрикс кістки, здатність його до екскреції падає. Сполуки свинцю зумовлюють остеодепресивні прояви в різних кістках скелету, уповільнюючи остеогенез у епіфізарній пластинці трубчастих кісток і викликаючи зменшення усіх остеометричних показників. Застосування препарату “Магне-В6” при хронічній інтоксикації сполуками свинцю в ранні терміни сприяє максимальному прояву коригуючого ефекту на темпи остеогенезу і структуру кісткової тканини в різних кістках скелету.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Сьогодні особливої актуальності набула проблема взаємодії людини та довкілля у звязку з інтенсивним надходженням у біосферу різних ксенобіотиків. Пріоритетними забруднювачами є сполуки важких металів, серед яких домінують сполуки свинцю. Доведено, що свинець є отрутою політропної дії, здатною впливати на всі без винятку органи і системи організму.

2. Солі свинцю, що мають загальнотоксичну дію на організм, виявляють яскраво виражені остеотропні властивості. Дані, отримані в результаті експерименту, свідчать про пригнічення мобільності сполук свинцю, які кумулюються в кістковій тканині. Можна стверджувати, що паралельно з процессами глибшого проникнення свинцю в матрикс кістки, здатність його до екскреції падає.

3. Сполуки свинцю зумовлюють остеодепресивні прояви в різних кістках скелету, уповільнюючи остеогенез у епіфізарній пластинці трубчастих кісток і викликаючи зменшення усіх остеометричних показників.

4. При хронічній свинцевій інтоксикації знижується вміст мінеральних речовин в скелеті на тлі підвищення його гідратованості. Солі свинцю демінералізують кістки в основному за рахунок заміщення кальцію в кристалічних ґратках гідроксиапатиту. Ці патологічні зміни поширюються при збільшенні терміну депонування.

5. Застосування препарату “Магне-В6” при хронічній інтоксикації сполуками свинцю в ранні терміни сприяє максимальному прояву коригуючого ефекту на темпи остеогенезу і структуру кісткової тканини в різних кістках скелету. Однак, зі збільшенням терміну експерименту ефективність дії препарату “Магне-В6” знижується.

6. В умовах свинцевої інтоксикації проліферативна активність остеогенних клітин пригнічена. Відбувається зменшення індексу мічення, кількості ДНК-синтезуючих клітин у зонах активного остеогенезу. Інтенсивність мічення клітин сягає максимального значення через 1 годину після введення 3Н-тимідину; через 120 годин дослідного періоду цей показник вдвічі менший.

7. Хронічна кумуляція сполук свинцю в організмі самок щурів призводить до вираженого депресорного впливу на внутрішньоутробний остеогенез плодів. Порушення його остеогенетичних закономірностей виражаються в уповільненні росту кісткових закладок. Значною мірою зазначеним змінам піддаються трубчасті кістки передніх кінцівок, менше - плоскі кістки. Коригування остеодепресивного впливу свинцевої інтоксикації препаратом “Магне-В6” практично нівелює порушення внутрішньоутробного остеогенезу.

Рекомендації: 1. Отримані результати доповнюють теоретичні аспекти однієї з проблем функціональної морфології. Ці результати можуть бути використані у наукових дослідженнях опорно-рухового апарату та учбово-педагогічному процесі.

2. Дані, отримані у роботі, послужать морфологічним обгрунтуванням прогнозування несприятливих змін скелета при хронічному надходженні сполук свинцю з навколишнього середовища; дозволять виявити механізми регуляції морфогенезу скелета в різні вікові періоди при зазначеному впливі.

3. Запропонований спосіб фармакологічної корекції остеотоксичних наслідків свинцевої інтоксикації за допомогою препарату “Магне-В6” дозволяє в значній мірі нівелювати загальнотоксичні і остеотропні ефекти солей свинцю.

1. В.П. Белоцерковский, В.С. Пикалюк, А.С. Шумский. Химический состав скелета и некоторые аспекты морфогенеза костных клеток при свинцовой интоксикации и ее антиоксидантной коррекции // Таврический медикобиологический вестник. 2002. - №3. - С. 66 - 69.

2. В.П. Белоцерковский, В.С. Пикалюк, А.С. Шумский. К вопросу о минеральной насыщенности длинных и губчатых костей при интоксикации организма солями тяжелых металлов: Материалы 3-го Национального конгресса АГЕТ, Киев, 2002. - С. 22-23.

3. В.П. Белоцерковский, А.С. Шумский, Д.В. Шатов, М.И. Стилиди, И.С. Максимов, К.В. Хартонюк. Особенности строения, формообразования костей скелета при интоксикации организма солями свинца: Материалы 74-ой итоговой студенческой научной конференции, Симферополь, 2002. - С. 14.

4. В.П. Белоцерковский. Качественные и количественные биохимические сдвиги в костной ткани при свинцовой интоксикации организма и ее коррекции препаратом “Магне-В6” // Современные аспекты реабилитации больных в условиях Сакского центрального военного клинического санатория (сборник научно-практических работ). - 2002.- выпуск 3.- С. 243-244.

5. Пикалюк В.С., Довгалюк Т.Я., Родіонова Н.В., Білоцерковський В.П. Прикладні аспекти морфогенезу клітин ростового ряду при експериментальній дії ацетату свинцю: Материалы ІХ конгреса СФУЛТ.- Луганськ - Київ - Чикаго - 2002 - С. 449-450.

6. В.С. Пикалюк, В.П. Белоцерковский, Т.Я. Довгалюк. Оценка пролиферативных свойств остеогенных клеток при интоксикации организма солями свинца // Вестник проблем биологии и медицины. - 2003. - вып.2. - С.74-76.

7. В.П. Белоцерковский, Д.В. Шатов, М.И. Стилиди, В.А. Лавренчук, А.Ш. Максудов, И.Н. Василенко. Биохимические сдвиги в костной ткани и нарушение внутриутробного остеогенеза при свинцовой интоксикации организма: Материалы 75-ой научно-практической конференции. - Симферополь. - 2003. - С. 74 - 75.

8. В.С. Пикалюк, В.П. Белоцерковский, Т.Я. Довгалюк. Уровень пролиферативной активности остеогенных клеток по данным авторадиографии с 3Н-тимидином // Український морфологічний альманах. - 2003. - том.1, вып.1. - С.53 - 57.

9. В.С. Пикалюк, В.Е. Лавренюк, В.П. Белоцерковский, С.А. Кутя. Особенности внутриутробного остеогенеза при воздействии на организм ряда веществ различной химической природы // Вісник морфології. - 2003. - №2. - С. 277 - 281.

10. Мостовой С.О., Пикалюк В.С., Белоцерковский В.П. Остеометрические особенности роста и формообразования нижней челюсти при воздействии пороговых доз ацетата свинца и антитоксической коррекции свинцовой интоксикации препаратом “Магне-B6” // Таврический медикобиологический вестник. - 2003. - №4. - С. 119 - 122.

11. Белоцерковский В.П. Остеометрические особенности роста и формообразования некоторых костей скелета при интоксикации организма солями свинца и ее коррекции препаратом “Магне-B6”: Материалы 7-й международной научно-практической конференции “Наука і освіта - 2004”. - Днепропетровск, 2004. - С.45 - 46.

12. Мостовой С.О., Пикалюк В.С., Белоцерковский В.П. Остеометрические особенности роста и формообразования нижней челюсти при воздействии пороговых доз ацетата свинца и антитоксической коррекции свинцовой интоксикации препаратом “Магне-B6”: Тезисы 12-й и 13-й всероссийских научно-практических конференций и труды 9 съезда стоматологической ассоциации России. - Москва, 2004. - С. 74.

Размещено на .ru