Результати досліду з рубок догляду, закладеного проф. Б.І. Гавриловим у 1946 році у 8-річних культурах сосни звичайної в умовах Північного Степу. Порівняльний аналіз таксаційних показників і диференціації дерев за класами Крафта у 67-річних насадженнях.
При низкой оригинальности работы "Особливості росту і формування штучних насаджень сосни звичайної різної густоти в північному степу України", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Таке вирівнювання кінцевих запасів деревини на корені відбувається як у деревостанах з різною початковою густотою, так і у тих насадженнях, густоту яких регулювали в процесі вирощування за допомогою рубок догляду. Відомо, що в загущених насадженнях у процесі формування дерева значною мірою диференціюються за висотою та діаметром. Чим вищою є початкова густота культур, тим раніше й енергійніше відбувається змикання крон дерев, починається процес диференціації, відставання їх у рості, а також природне зріджування, внаслідок якого кількість дерев на одиниці площі з віком також вирівнюється [21]. Дослід містить 6 постійних пробних площ: у В2 - ППП 2 - варіант «швидкого приросту»; ППП 1 і 4б - контролі, у ВС2 - ППП 3 - варіант «швидкого приросту»; ППП 4а і 5 - контролі. 1 випливає, що густота культур у різних варіантах коливається в В2 від 1296 до 438 дерев /га і в ВС2 - від 1206 до 443 дерев /га.У штучних насадженнях сосни VII класу віку із зменшенням густоти з 1200 до 400 дерев / га збільшуються середній діаметр, середня висота, протяжність крони, висота початку живої крони, зменшуються площа поперечних перерізів, запас і відносна висота. Культури сосни VII класу віку варіанту «швидкий приріст», у яких кількість дерев становить близько 400 шт. Її величина у варіантах «швидкий приріст», де у молодому віці застосовували зрідження високої інтенсивності, характеризується найменшими коефіцієнтами варіації - 11,6 - 10,0 %. Середній діаметр деревостанів варіанту «швидкий приріст» (густота близько 400 дерев/га) як у В2, так і в ВС2 (33,7 і 35,6 см), майже на 50 % перевищує контролі (густота близько 1200 дерев/га).
Вывод
1. У штучних насадженнях сосни VII класу віку із зменшенням густоти з 1200 до 400 дерев / га збільшуються середній діаметр, середня висота, протяжність крони, висота початку живої крони, зменшуються площа поперечних перерізів, запас і відносна висота.
68
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УКРНДІЛГА, 2008. - Вип. 112
2. Культури сосни VII класу віку варіанту «швидкий приріст», у яких кількість дерев становить близько 400 шт. /га ростуть за Іа бонітетом і на один клас бонітету випереджають контрольні деревостани з густотою близько 1200 шт./га.
3. Ступінь мінливості діаметрів дерев залежить від режимів вирощування насаджень та їх густоти. Її величина у варіантах «швидкий приріст», де у молодому віці застосовували зрідження високої інтенсивності, характеризується найменшими коефіцієнтами варіації - 11,6 - 10,0 %.
4. Середній діаметр деревостанів варіанту «швидкий приріст» (густота близько 400 дерев/га) як у В2, так і в ВС2 (33,7 і 35,6 см), майже на 50 % перевищує контролі (густота близько 1200 дерев/га). Величина запасів і площ перерізу цих культур незначною мірою (відповідно на 22 і 26% у В2 та на 15 і 17 % у ВС2) поступається контролям.
5. Середня висота насаджень варіантів «швидкого приросту» становить у В2 25,6 м, у ВС2 - 26 м, що на 7 і 5 % перевищує контролі.
6. Застосування в культурах сосни V класу віку в В2 перших прохідних рубок дуже високої інтенсивності (37 - 38 % за запасом) зі зрідженням деревостанів до повноти 0,5 - 0,6 негативно впливає на їх ріст у висоту в подальшому. Ці насадження VII класу віку за середньою висотою поступаються на 13 - 12 % деревостанам на контролях.
7. Культури сосни у плантаціях «швидкого приросту» з густотою близько 400 дерев /га значно менше диференційовані і представлені переважно деревами I - II класів Крафта. Запас дерев-лідерів у цих варіантах сягає 100 - 98 %. На інших варіантах досліду на панівні дерева припадають 80 - 92 % усього запасу деревостану.
Список литературы
1. Анучин Н. П. Лесная таксация. - М.: Лесн. пром-сть, 1982. - 552 с.
2. Бузыкин А. И., Пшеничникова Л. С., Суховольский В. Г. Густота и продуктивность древесных ценозов. - Новосибирск: Наука, 2002. - 152 с.
3. Воробьев Д. В. Методика лесотипологических исследований. - К.: Урожай, 1967. - 386 с. 4. Гаврилов Б. И. Лесные плантации быстрого прироста. ? Рукопись, 1967. ? 200 с.
5. Гаврилов Б. И. Сосновые хозяйства быстрого прироста // Лесной журнал. - 1961. - № 4. - С. 18 - 20. 6. Георгиевский Н. П. Повышение продуктивности лесов. - М.,1960. - 39 с.
7. Давыдов А. В. Рубки ухода за лесом. - М.: Лесн. пром-сть, 1971. - 180 с.
8. Мартынов А. Н. Густота культур хвойных пород и ее значение // Обзорн. информ. ЦБНТИ Гослесхоза СССР. - М., 1974. - 60 с.
9. Маслаков Е. Л., Маркова И. А., Шестакова Т. А. О возможности ранней диагностики быстрорастущих деревьев-лидеров // Лесоведение. ? М.: Наука, 2001. ? №1. ? С. 25 ? 31.
10. Мякушко В. К., Вольвач Ф. В., Плюта П. П. Экология сосновых лесов. - К.: Урожай, 1989. - 248 с.
11. Попков М. Ю. Лесоводственно-таксационные закономерности роста и целевые программы выращивания сосновых культур в Лесостепи УССР: Автореф. дис. ... канд. с.-х. наук / УКРНИИЛХА. - Х.: 1985. - 18 с.
12. Редько Г. И. Густота лесных культур. - Л., 1978. - 52 с.
13. Рубцов В. И., Новосельцева А. И., Попов В. К., Рубцов В. В. Биологическая продуктивность сосны в лесостепной зоне. - М.: Наука, 1976. - 224 с.
14. Рябоконь О. П. Методика визначення термінів головної рубки соснових насаджень багатоцільового призначення // Лесоводство и агролесомелиорация. ? Х., 2007. ? Вып. 111. ? С. 81 ? 89.
15. Сеннов С. Н. Уход за лесом. Экологические основы. - М.: Лесн. пром-сть, 1984. - 128 с.
16. Сеннов С. Н. Проблемы лесоведения. - Труды СПБНИИЛХ. - Выпуск 5(9). - СПБ., 2001. - 57 с.
17. Сеннов С. Н. Рубки ухода за лесом в зарубежных странах //Обзорн. Информ./ЦБНТИ Гослесхоза СССР. - М.,1972. - 20 с.
18. Тарнопільська О. М. Динаміка деревного намету в культурах сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) різної густоти // Лесоводство и агролесомелиорация. ? Х.: Майдан, 2003. ? Вып. 104. ? С. 151 ? 157.
19. Шинкаренко И. Б., Говорова Т. Т., Головчанский И. Н., Рябоконь А. П. Разработка рациональных методов выращивания искусственных сосновых насаждений // Лесоводство и агролесомелиорация. - К.: Урожай, 1981. - Вып. 59. - С. 3 - 8.
20. Шинкаренко И. Б., Говорова Т. Т., Кравцова П. С. Влияние густоты сосновых культур на их продуктивность в условиях пристепных боров Украины // Лесоводство и агролесомелиорация. - К.: Урожай, 1976. - Вып. 45. - С. 12 - 19.
69
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УКРНДІЛГА, 2008. - Вип. 112
21. Шинкаренко І. Б., Дзедзюля А. А. Оптимизация режимов густоты при целевом выращивании сосновых культур // Обзорная информация ЦБНТИ Гослесхоза СССР. - М., 1983. - № 3.- 40 с.
Tarnopilska O. M.
PECULIARITIES OF GROWTH AND FORMING OF ARTIFICIAL STANDS OF PINUS SYLVESTRIS L. OF DIFFERENT DENSITY IN THE NORTHERN STEPPE OF UKRAINE
Ukrainian Research Institute of Forestry & Forest Melioration named after G. M. Vysotsky
Results of experiment on thinning laid by Prof. B. I. Gavrilov in 1946 in the 8 year pine plantations in the northern Steppe are presented. Forest valuation indices and tree differentiation by Kraft classes were analyzed in 67-year stands, which were formed by thinning in the regimes of different density.
K ey w o r ds: pine plantations, thinning, regimes of different density, tree differentiation.
Тарнопильская О. М.
ОСОБЕННОСТИ РОСТА И ФОРМИРОВАНИЯ ИСКУССТВЕННЫХ НАСАЖДЕНИЙ СОСНЫ ОБЫКНОВЕННОЙ РАЗЛИЧНОЙ ГУСТОТЫ В СЕВЕРНОЙ СТЕПИ УКРАИНЫ
Украинский научно-исследовательский институт лесного хозяйства и агролесомелиорации им. Г. Н. Высоцкого
Представлены результаты опыта по рубкам ухода, заложенного проф. Б. И. Гавриловым в 1946 году в 8-летних культурах сосны обыкновенной в условиях Северной Степи. Проведен сравнительный анализ таксационных показателей и дифференциации деревьев по классам Крафта в 67-летних насаждениях, которые с помощью рубок ухода формировались в режимах различной густоты.
