Огляд романного мислення, виокремлення його провідних ознак, з’ясування головних відмінностей від інших типів художнього мислення, а також взаємозв’язку із жанром роману як найяскравішим репрезентантом романної свідомості та літературознавчої категорії.
Завдання статті: простежити загальні закономірності становлення романного мислення; сформулювати визначення, виокремити провідні ознаки, а також зясувати головні відмінності романної моделі художньої свідомості від інших типів художнього мислення; дослідити специфіку романного мислення в аспекті жанру роману і творчої діяльності романіста. Цей процес триває доти, поки не визначиться типологічна своєрідність романного мислення в нових історико-літературних умовах, а відтак - не виникне новий конкретно-історичний різновид роману. У романі відбувається розпад епічної цілісності людини, внаслідок чого предметом зображення стає її внутрішній світ, субєктивність, ідеологічна та мовна ініціативність, що змінює характер її образу на новий і вищий тип індивідуалізації. Втім, яким би великим не було значення епічного елемента в романі, допоки в ньому домінує (чи навіть урівноважується) романне мислення, він залишається все ж романом. Якщо в епосі людина становила інтерес в її органічній і нерозривній єдності з народом, суспільством, то романне мислення виникає з визріванням у художній свідомості протагорівського принципу «людина - міра всіх речей».У структурі художньої свідомості особливе місце займає романне мислення. На підставі вивчення теоретико-літературної думки з окресленої проблеми нами виведено таке його визначення: система когнітивно-творчих процесів у художньо-естетичній свідомості письменника, літературного напряму й епохи, спрямованих на художнє осмислення дійсності та людини в ній у зображально-виражальних масштабах роману. Найяскравішим репрезентантом романного мислення є роман - синтетичний тип художнього мислення, що здатен інтегрувати у власний наратив елементи різних родів і жанрів, володіє необмеженими шляхами досягнення художнього цілого як єдності змісту й форми.
Вывод
1. У структурі художньої свідомості особливе місце займає романне мислення. На підставі вивчення теоретико-літературної думки з окресленої проблеми нами виведено таке його визначення: система когнітивно-творчих процесів у художньо-естетичній свідомості письменника, літературного напряму й епохи, спрямованих на художнє осмислення дійсності та людини в ній у зображально-виражальних масштабах роману. Романне мислення виникло пізніше епічного і було повязане з новим, гуманістичним, світоглядом епохи Відродження. Тільки романній моделі художньої свідомості під силу розкрити образ у всій широті обєктивного світу та у всій глибині проникнення в субєктивний світ, тобто зобразити людину як субєкт і обєкт одночасно.
Найяскравішим репрезентантом романного мислення є роман - синтетичний тип художнього мислення, що здатен інтегрувати у власний наратив елементи різних родів і жанрів, володіє необмеженими шляхами досягнення художнього цілого як єдності змісту й форми.
2. Романне мислення і жанр роману - категорії генетично і типологічно близькі, взаємоповязані, проте не тотожні. Як жанрове утворення роман акумулює в собі епічні, ліричні й драматичні елементи; як тип мислення - відмінний від інших мисленнєвих художніх структур: епічної, повістевої, новелістичної та ін. У площині родо-видових відношень роман характеризує тип творів у межах спільного жанру, романне мислення - ширше - в межах роду і жанру. Роман є сталою змістово- формальною категорією, романне мислення - динамічною, когнітивною, психічною.
3. Романний тип художньої свідомості є результатом творчої діяльності митця. У системі робочих принципів романіста важливу роль відіграють такі авторські прийоми, як «щільність письма», здатність до витворення герметичного романного світу та «ілюзії авторського всезнання», синтезу і поєднання різнорідних елементів оповіді.
Список литературы
1. Бахтин М. М. Эпос и роман (о методологии исследования романа) / М. М. Бахтин // Вопросы литературы. - 1970. - № 1. - С. 95-122.
2. Бовсунівська Т. В. Теорія літературних жанрів: Жанрова парадигма сучасного зарубіжного роману: Підручник / Т. В. Бовсунівська. - К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2009. - 519 с.
3. Васьків М. С. Романні форми в українській літературі 1920-1930-х років : монографія / М. С. Васьків. - Камянець-Подільський : ПП Буйницький О. А., 2009. - 325 с.
4. Дзюба І. М. Українська повість сьогодні / Дзюба І. М. // З криниці літ : у 3 т. Т. 1 : Статті. Доповіді. Рецензії. Передмови. Дещо про добрих сусідів і духовну рідню. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2006. - С. 122-155.
5. Днепров В. Д. Черты романа ХХ века / В. Д. Днепров. - М.; Л. : Советский писатель, 1965. - 548 с.
6. Манн Т. Искусство романа / Т. Манн // Собрание сочинений в 10 томах. Т. 10 : Статьи 1929-1955. - М. : Гос. изд-во худ. лит., 1961. - С. 272-287.
7. Мелетинский Е. М. Введение в историческую поэтику эпоса и романа / Е. М. Мелетинский. - М. : «Наука», 1986. - 319 с.
8. Мущенко Е. Г. Путь к новому роману на рубеже ХІХ - ХХ веков / Е. Г. Мущенко. - Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1986. - 186 с.
9. Ортега-і-Гасет Х. Думки про роман / Х. Ортега-і-Гасет //. Вибрані твори. - К. : Основи, 1994. - С. 273-305.
10. Поспелов Г. Н. Проблемы исторического развития литературы / Г. Н. Поспелов. - М. : Просвещение, 1972. - 271 с.
11. Рымарь Н. Т. Введение в теорию романа / Н. Т. Рымарь. - Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1989. - 270 с.
12. Томашевский Б. В. Теория литературы. Поэтика : уч. пособие / Б. В. Томашевский. - М. : Аспект Пресс, 1996. - 334 с.
13. Хализев В. Е. Теория литературы : учебник / В. Е. Хализев. - М. : Высшая школа, 2002. - 437 с.
REFERENCES
1. Bakhtin, M. М. (1970). EHPOS i roman (o metodologii issledovaniya romana) [Epos and the novel (about the methodology of researching of the novel)].Voprosy literatury, 1, 95-122.
2. Bovsunivska, T. V. (2009). eoriia literaturnykh zhanriv: Zhanrova paradyhma suchasnoho zarubizhnoho romanu [Theory of the literary genres: Genre paradigm of modern foreign novel]. Kyiv, Ukraine: Vydavnycho- polihrafichnyi tsentr «Kyivskyi universytet».
3. Vaskiv, M. S. (2009). Romanni formy v ukrainskii literaturi 1920-1930-kh rokiv [Forms of the novels in the Ukrainian literature of the 1920-1930s]. Kamyanets-Podilsky, Ukraine: PP Buynytsky O. A.
4. Dzyuba, I. M. (2006). Ukrainska povist sohodni [Ukrainian novel today ]. In I. M. Dziuba From the well of the years (Vols 1-3; vol. 1, pp.122-155.). Kyiv, Ukraine: Vyd. dim «Kyievo-Mohylianska akademiia».
5. Dnieprov, V. D. (1965). CHERTY romana XX veka [Characteristics of the 20th Century novel]. Moscow; Leningrad: Sovetskii pisatel.
6. Mann, T. (1961). Stati 1929-1955 [Articles 1929-1955] In T. Mann Iskustvo romana (Vols. 1-10; vol. 10, pp. 272-287). Moscow, S.U.: Gos izdstelstvo Khudozhestvennaya literatura.
7. Meletinsky, E. М. (1986). Vvedenie v istoricheskuyu poehtiku ehposa i romana [Introduction to the Historical Poetry of the Epic and the novels]. Moscow, S.U.: «Nauka».
8. Mushchenko, E. G. (1986). Put" k novomu romanu na rubezhe HIH - HKH vekov [The Way to a new novel at the turn of the XIX-XX centuries]. Voronezh, S.U.: Publishing of Voronezh. University.
9. Orteha-i-Haset, Kh. (1994). Dumky pro roman [Opinions about the novel]. In Kh. Orteha-i-Haset Selected works (pp. 273-305). Kyiv, Ukraine: Osnovy.
10. Pospelov, G. N. (1972). Problemy istoricheskogo razvitiya literatury [The Problems of Historical Development of Literature]. Moscow, S.U.: Prosveshcheniye.
11. Rymar, N. T. (1989). Vvedenie v teoriyu romana [Introduction to the theory of the novel]. Voronezh, S.U.: Publishing of Voronezh. University.
12. Tomashevsky, B. V. (1996). Teoriya literatury Poehtika [Theory of Literature. Poetics]. Moscow, Russia: Aspect Press.
13. Khalizev, V. E. (2002). Teoriya literatury [Theory of Literature]. Moscow, Russia: Vysshaya shkola.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
