Соціокультурна динаміка, багатомірні та складені процеси під тиском умов глобалізації. Обумовлення великої "відкритості" культур та соціальних середовищ. Порушення традиційних форм суспільної життєдіяльності та трансформація феномену маргінальності.
При низкой оригинальности работы "Особливості репрезентації форм маргінального в різні історичні епохи", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
В різні історичні епохи від античної традиції впритул до ХІХ століття в європейській цивілізації маргінальність розумілась як соціальна та духовна позиція, що не вписується в основні культурні домінанти та установки. Зміни в сфері технологій, виробництва, соціальної взаємодії, економіки та політики, а також багато інших, що мали місце протягом всього попереднього століття, обумовили велику “відкритість” культур та соціального середовища і високу комунікативність. Аналіз того факту, чому серед всіх історичних епох саме Середньовіччя серед всіх інших епох привернула увагу дослідників не просто культурних трансформацій, а саме місця в цьому процесі феномену маргінальності заслуговує суттєвої уваги. Вітчизняні дослідники розкриваючи різні аспекти розгортання маргінальності як соціокультурного та екзистенційного феномену, до питання його історичних форм майже не звертались проте наступні дослідники зробили великий внесок у створення методологічного підґрунтя для осмислення маргінальності як фундаментальної проблеми: Є.Стариков, Є.Рашковський, Б.Шапталов, В.Муляр, А.Атоян, З.Голенкова, О.Ігітханян, В.Шапінський, І.Казарінова, М.Степико, Є.Головаха та інші. При цьому маргінальність завжди займає місце між елітарною та масовою культурами, і саме в межах середньовічної культури маргінальність вперше оформлюється у цілісний образ.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
