Особливості релігійного світогляду населення античного Херсонеса - Автореферат

Релігійний світогляд населення зумовлювався розвитком полісної ідеології та уявлень про вплив божеств на життя як усієї громадянської общини, так і окремих мешканців цього центру, а також культових дій як способу їх спілкування з цими божествами. Це єдиний дорійський центр в регіоні, що відобразилося в багатьох фактах і проявах його історії та культури, особливо у релігії, яка торкалася усіх сторін приватного та суспільного життя населення. Зважаючи на це виняткове значення Херсонеса, всебічне вивчення релігійного світогляду його населення, зокрема специфічних рис у ньому, дає змогу зрозуміти обставини низки історичних подій як у самому полісі, так і в Північному Причорноморї загалом. Тому на сьогодні назріла необхідність розробки такого підходу до виділення і розгляду свідчень релігійного життя цього поліса, в якому враховуються як характерні, так і специфічні риси в релігійних уявленнях населення в контексті розвитку поліса як частини античного світу. У розгляді кожного аспекту релігійного світогляду виділено основні етапи розвитку, в межах яких виділено властиві Херсонесові особливості релігії на основі комплексного аналізу джерел.Зясовується історіографічне, джерелознавче та методологічне підґрунтя дослідження. Значна література, присвячена вивченню окремих питань релігійного життя населення Херсонеса, розглядається за послідовними етапами (кінець XIX - початок XX ст.; 40 - 70-і рр. Зографа зявилися перші узагальнення щодо характеру верховної богині Херсонеса Партенос. Завдяки цьому ширше характеризуються культи Партенос і Геракла (Г.Д. Переглядається вона лише на сучасному етапі дослідження херсонеських культів, коли більшої уваги надається узагальненням і порівнянню з іншими античними центрами (В.Ф.Визначається період (IV-ІІІ ст. до н.е.), коли в уявленні херсонеситів захисником на рівні з Партенос був Геракл, як покровитель широкого засвоєння земель хори. Зображення самого Геракла за класичного періоду відсутні, лише сучкувата палиця на монеті врівноважує значення його культу. До елліністичного періоду Партенос була верховною богинею, тоді як культ Геракла мав менше значення, ніж культ Аполона. Наступний етап розвитку культів позначається будівництвом храму Партенос на Північно-Східному теменосі. Жертвоприношення від общини здійснювалися на олтарі кінця IV - початку ІІІ ст. до н.е., який присвятив богині басилевс Пасіад, а у другій половині ІІІ ст. до н.е., можливо, на олтарі з протезисом і барєрами у формі волют, який зображено на монеті.Розглядається система релігійних уявлень і культів, що відправлялися не общиною, а в релігійних обєднаннях і родинах. Херсонеські посвяти «за дружину» і «за дітей» свідчать, що він був представником членів своєї сімї перед богами поліса. Такими покровителями в елліністичний період були божества, яких вшановували в колі родини (імена на честь Геракла, Гери, Деметри). Батько, на час жрецтва в полісному культі міг назвати новонародженого на честь божества, яке на той час було прихильним до нього, а тому і його сімї. Свинцеві трилисники у вигляді червоних квітів у жіночих похованнях могли бути показником статусу неодружених, або якщо такі поховання належали старшим жінкам, то аналогом плющових вінків, адже учасницями вакхічних містерій були лише жінки одружені.У висновках окреслено загальну картину і відзначено особливості світогляду населення античного Херсонеса в динаміці його розвитку, що і передбачала мета роботи. Зясовано, що особливості в релігійному світогляді не є іншоетнічними впливами, а наслідками індивідуального історичного розвитку цього дорійського центру. Родинні відображають культові зображення, олтарі і присвяти, знайдені в житлах і похованнях. Головною особливістю полісної релігії Херсонеса було зосередження протягом усієї античності навколо культу Партенос із функціями покровительки поліса, заступниці і захисниці в бойових діях. Культ Геракла був верховним у той період, коли Херсонес займав значні території у Північно-Західній Тавриці.

У висновках окреслено загальну картину і відзначено особливості світогляду населення античного Херсонеса в динаміці його розвитку, що і передбачала мета роботи. Зясовано, що особливості в релігійному світогляді не є іншоетнічними впливами, а наслідками індивідуального історичного розвитку цього дорійського центру.

Проаналізовано наявні точки зору на актуальні аспекти теми та виділено три періоди в історії дослідження античної релігії Херсонеса. Джерелами вивчення полісних культів є письмові, нумізматичні джерела, археологічні рештки та згадки про храми і олтарі в написах. Родинні відображають культові зображення, олтарі і присвяти, знайдені в житлах і похованнях. Про містеріальні культи свідчать памятки з некрополя, що дають відомості про таємні посвяти і надії на краще життя в потойбічному світі. Релігійний світогляд населення утворювали полісна ідеологія і вірування. Їхнім підґрунтям були культи громадянської общини, родинного кола і релігійних обєднань.

Головною особливістю полісної релігії Херсонеса було зосередження протягом усієї античності навколо культу Партенос із функціями покровительки поліса, заступниці і захисниці в бойових діях. Поряд із нею деякий час вшановували Аполлона як покровителя колонізації. Культ Геракла був верховним у той період, коли Херсонес займав значні території у Північно-Західній Тавриці. З втратою земель культ охоронця хори зводиться до родинного. Виключно в Херсонесі вшановували, повязану з Партенос, Херсонас. Потреба в ній була особливо гострою в часи втрати автономії, коли за допомогою епонімного божества наголошувалося на автономному походженні поліса.

Через багатофункціональність верховної богині полісний пантеон Херсонеса не був дуже різноманітним. Тут вшановували Аполлона, Діоніса, Афіну, Зевса і Гермеса. З елліністичного періоду ведеться будівництво культових споруд. З ІІ ст. до н.е. вдосконалюється презентація пантеону на монетах. Однак ці зображення, як і з перших ст. н.е. поширення культів Афродіти, Діоскурів і Асклепія, були типовим явищем для багатьох міст. Вони відображають, радше, впливи Понтійської держави і Риму, ніж особливості власного розвитку Херсонеса. Відзначити можна лише обмеженість цих впливів у місті, адже культи, зумовлені залежним становищем Херсонеса, залишалися суто офіційними і не відображалися у релігійній свідомості населення. Це стосується і культів, що відправлялися римською залогою в місті.

Традиційними були культи, що відправлялися в родинах. Майже незмінним було коло землеробських богів і покровителів у родинних справах. Століттями не змінювалися їх зображення, форма олтарів і присвят. Лапідарні, ономастичні й археологічні памятки свідчать, що голова родини був представником сімї перед богами поліса і предками-героями родини. Домашні святилища в тій чи іншій формі існували майже в кожному домі.

З аналізу свідчень наявності прихильників містеріальних вчень та учасників містерій, окреслюються нові особливості релігійного світогляду населення Херсонеса. За класичного та елліністичного періоду були особи або й цілі родини посвячені в елевсинські містерії. В той же час в полісі проводились вакхічні містерії, особливо поширені у ІІІ-ІІ ст. до н.е. У перші ст. н.е. вони не зменшують значення, на відміну від містеріальних уявлень, повязаних з Деметрою, однак набувають нових рис. Небагато було адептів містерій на честь Ісіди чи Матері богів. Солдати римської залоги відправляли містеріальний культ Мітри.

За розвитком у влаштуванні могил прослідковуються поступові та неодночасові зміни в уявленнях про життя після смерті. Особливістю поховального культу в Херсонесі є довше, ніж в інших центрах, побутування серед більшості населення давніх уявлень про потойбічне життя, на що вказує тривале збереження окремих рис обряду. Існував невеликий відсоток мешканців, належних до вищого прошарку, який був відкритий до нових світоглядних вчень. Це особливо проявилося в перші ст. н.е., коли в херсонеському некрополі зявляються своєрідні типи зображення потойбічної трапези, поховальних вінків у деяких жіночих могилах і кубків з діпінті-посвятами. Поховання залишалося справою родини і саме заможні родини надавали особливої уваги культу предків, надіям на краще життя після смерті.

Загальна традиційність у розвитку релігійної свідомості була зумовлена своєрідністю розвитку Херсонеса як дорійської колонії, виведеної за участі делосців, на території з навколишнім ворожим варварським оточенням, а з втратою автономії - прагненням зберегти свою самобутність.

Статті у наукових фахових виданнях

1. До питання про варварські релігійні впливи у Херсонесі Таврійському // Археологія. 2005. № 2. С. 28-34.

2. Поховання в контексті родинної релігії Херсонеса Таврійського // Археологія. 2006. № 3. С. 44-53.

3. Містерії в античному Херсонесі // Боспорские исследования. 2007. Вып. XVI. С. 129-158.

4. Щодо терміну «популяризація» у вивченні античних культів // Старожитності Степового Причорноморя і Криму. Т. XIV. Запоріжжя, 2007. С. 148-154.

Збірки наукових праць та матеріалів конференцій

5. Культ Геракла в Херсонесі Таврійському (історіографічний аспект) // Причерноморье, Крым, Русь в истории и культуре: Материалы II Судакской междунар. научной конф. Ч. I. К.; Судак, 2004. С. 124-127.

6. Питання виділення культів родинного характеру в античному Херсонесі // Проблемы истории и археологии Украины: Материалы V Междунар. научной конф. Харьков, 2004. С. 53-54.

7. До історії вивчення херсонеського пантеону // Маґістеріум. 2005. Вип. 20. С. 72-76.

8. Захоронение умершего как составная часть семейных культов в Херсонесе Таврическом // Боспорский феномен: Материалы междунар. научной конф. СПБ., 2005. С. 221-225.

9. Эволюция представлений о загробном мире в античном Херсонесе // Боспорские чтения: Сборник материалов конф. Вып. VI. Керчь, 2005. С. 362-366.

10. До інтерпретації сюжету елліністичної мозаїки в Херсонесі Таврійському // Боспорские чтения: Сборник материалов конф. Вып. VII. Керчь, 2006. С. 332-337.

11. Алтари в семейной религии античного Херсонеса // Боспорский феномен. Сакральный смысл региона, памятников, находок: Материалы междунар. научной конф. Ч. 2. СПБ., 2007. С. 162-168.

12. Про роль голови сімї в родинних культах елліністичного Херсонеса // Маґістеріум. 2007. Вип. 27. С. 64-69.

13. Про характер культу Діоніса-Сабазія в Херсонесі // Боспорские чтения: Сборник материалов конф. Вып. VIII. Керчь, 2007. С. 346-352.

14. Культовий або жанровий характер деяких зображень з античного Херсонеса // Археологічні студії. Вип. 3. К.; Чернівці, 2008. С. 36-46.