Особливості реалізації алергічної схильності в алергічне захворювання - Статья

Особливе значення має спадкова атопія по лінії матері, рідше - по лінії батька, а при атопіч но обтяженій спадковості з обох боків алергічна схильність (АС) успадковується дітьми у 60-80% випадків [17,18]. До факторів, які сприяють розвитку АС в перинатальному періоді, відносять низький рівень стану здоровя батьків, помилки в тактиці ведення вагітності та пологів, особливо в групі ризику, коли батьки (один з батьків) мають або мали алергічне захворювання. (2001), до групи ризику розвит ку алергічних реакцій та ускладнень на першому році життя входять діти, народжені від матерів з обтяженим не тільки алергологічним, але й акушерськогінекологічним анамнезом, причому найбільше це загрожує немовлятам, які народилися від жінок з поєднаною акушерськогінеко логічною патологією та бактеріальною інфекцією [2]. Під нашим спостереженням знаходилося 75 дітей з АС (основна група) та 25 дітей з нозологічним алергічним ураженням шкіри (група порівняння). 22 (29,3%) матерів страждали на АД, у 17 (22,6%) було діагностовано БА, 10 (13,3%) матерів мали прояви полі нозу, у 15 (20%) спостерігалися рецидивні набряки Квінке, 10 (13,3%) матерів мали прояви медикаментозної алергії та фотосенсибілізації.У переважної більшості спостережуваних дітей чин никами маніфестації АС вже на першому році життя були харчові та медикаментозні фактори. У дітей з атопічним генотипом трансформація схильності у захворювання частіше спостерігається при спадковій обтяженості по лінії матері; також простежується вплив несприятливих екзогенних та ендогенних чинників вже в антенатальному періоді.

1. У переважної більшості спостережуваних дітей чин никами маніфестації АС вже на першому році життя були харчові та медикаментозні фактори.

2. У дітей з атопічним генотипом трансформація схильності у захворювання частіше спостерігається при спадковій обтяженості по лінії матері; також простежується вплив несприятливих екзогенних та ендогенних чинників вже в антенатальному періоді.

3. Реальним шляхом зменшення сенсибілізації дітей з АС є гіпоалергенне харчування матерів під час вагітності та грудного вигодовування. При змішаному і штучному вигодовуванні дітей необхідне застосування гіпоалерген них сумішей. Важливими є профілактика анемії і ГРВІ у даної категорії дітей та відповідна підготовка до прове дення планових профілактичних щеплень.

94 ISSN 19925913 Современная педиатрия 1(57)/2014

АЛЛЕРГОЛОГИЯ

1. Банадига Н. В. Сучасні можливості попередження харчової алергії у дітей / Н. В. Банадига // Нов. медицины и фармации. —

2007. — № 16 (222). — С. 16.

Т. Г. Мишина // Рос. вестн. перинатол. и педиатрии. — 2001. — № 6. — С. 28—34.

11. Пухлик Б. М. Актуальні проблеми алергології в Україні /

2. Вікторов О. П. Фармакокінетика і фармакодинаміка ліків у системі Б. М. Пухлик // Клін. імунол., алергол., інфектол. —

«мати плід» / О. П. Вікторов // Нова медицина. — 2002. — № 4. — С. 54—58.

3. Воронцов И. М. Болезни, связанные с пищевой сенсибилизацией у детей / И. М. Воронцов, О. А. Маталыгина. — Л. : Медицина, 1998. — 272 с.

2006. — № 1 (01). — С. 10—12.

12. Солошенко Э. Н. Атопический дерматит: современное состояние проблемы / Э. Н. Солошенко // Междунар. мед. журн. — 2011. — № 4. — С. 57—62.

13. Стремеделовский Б. А. Опыт диагностики лечения поллинозов

4. Глобальная стратегия лечения и профилактики бронхиальной астмы в условиях городского аллергологического кабинета /

(Global Initiative for Astma, пересмотр 2002 г.) : пер. с англ. — М. : Атмосфера, 2002. — 160 с.

5. Гомберг М. А. Атопический дерматит (обзор литературы ) / М. А. Гомберг, А. М. Соловьев, В. А. Аковбян // РМЖ. — 2009. — №. — С. 1328—1335.

6. Калюжная Л. Д. Атопический дерматит. Современные вопросы диаг ностики и лечения / Л. Д. Калюжная // Клін. імунол. Алергол. Інфек тол. — 2006. — № 1 (02). — С. 19—22.

7. Ласица О. И. Атопический марш у детей перспективы профилактики и прогноза / О. И. Ласица // Клін. імунол. Алергол. Інфектол. — 2006. — № 1 (01). — С. 42—46.

8. Ласица О. И. Экссудативно катаральный диатез у детей / О. И. Ласица // Журн. практикующего врача. — 1997. — № 5. — С. 10—12.

9. Ласиця О. І. Фактори ризику позвитку бронхіальної астми у дітей / О. І. Ласиця, О. М. Охотнікова // Клін. імунол. Алергол. Інфектол. — 2006. — № 1 (02). — С. 36—40.

10. Погомоний Н. Н. Лейкотриены пуповинной крови как маркеры внутриутробной сенсибилизации и развития аллергических реак ций на первом году жизни / Н. Н. Погомоний, О. Б. Святкина, Б. А. Стремеделовский // Нов. медицины и фармации. — 2007. — № 11 (217). — С. 3—4.

14. Суліма О. Г. Сучасні аспекти профілактики, діагностики, лікування гіпоксії плода і асфіксії новонародженого / О. Г. Суліма // Нова медицина. — 2002. — № 1. — С. 21—26.

15. Торопова Н. П. Атопический дерматит у детей: механизмы патоге неза / Н. П. Торопова // Аллергол. — 2008. — № 3. — С. 20—26.

16. Тяжка О. В. Аномалії конституції (діатези) у дітей, сучасні уявлення про патогенетичні механізми, прояви, реабілітацію / О. В. Тяжка // Мистецтво лікування. — 2003. — № 3. — С. 24—28.

17. Ely H. Yuman phenotipes; the atopicand seborrheic. Part II / H. Ely // Cutis. — 2007. — Vol. 59. — P. 13—18.

18. Leung D. Pathogenesis of atopic dermatitis / D. Leung // J. All. Clin. Immunul. — 2009. — Vol. 104. — P. 99—108.

19. Nafstad P. The role of passiv amoking in tre development of bronchial obstruction during tre fist 2 years of life / P. Nafstad, J. Kongerud, J. J. Jaakkola // Epidemiology. — 1997. — Vol. 8. — P. 293—297.

20. Wuthrich B. Epidemiology and natural history of atopic dermatitis / B. Wuthrich // All. Clin. Immunol. Int. — 1996. — Vol. 8. —

P. 77—82.

Особенности реализации аллергической предрасположенности в аллергическое заболевание А.В. Тяжкая, Л.А. Левадная, И.Ф. Пилипенко.

Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, г. Киев, Украина

Цель: изучить наследственность, характер вскармливания, данные антенатального анамнеза у детей с донозологической аллергической предрасположенностью и с реализованным аллергическим заболеванием.

Пациенты и методы. Методом опроса и анкетирования изучены антенатальный анамнез, наследственность, характер вскармливания у 75 детей с донозологической аллергической предрасположенностью и у 25 детей с атопическим дерматитом.

Результаты. Атопический анамнез был обнаружен у всех наблюдаемых детей. Среди детей с аллергической предрасположенностью наследственность была отягощена по обеим линиям у 17 (22,6%) пациентов, по материнской линии — у 53 (70,6%). Изучение пренатального и интранатально го анамнеза показало, что патологическое течение беременности и родов имело место у 68 (90,6%) матерей детей с донозологической аллергической предрасположенностью и у 21 (84%) матери детей с атопическим дерматитом. Во время беременности медикаментозное лечение получала 41 (54,6%) мать детей с донозологической аллергией и 15 (60%) матерей детей с реализованным аллергическим заболеванием. Во время кормления грудью медикаменты получали почти 50% матерей наблюдаемых детей. Значительное количество наблюдаемых детей были на раннем искусственном, особенно дети с аллергической предрасположенностью — 30,7% (р<0,05), или смешанном вскармливании. Изучение анамнеза показало, что дети с наследственной атопией отличались от детей популяции повышенной заболеваемостью: уже на первом году жизни 20 (26,6%) детей с донозологической аллергией и 10 (40%) детей с атопическим дерматитом болели респираторными инфекционными заболеваниями.

Выводы. У детей с атопическим генотипом трансформация склонности в заболевание чаще наблюдается при наследственной отягощенности по линии матери. Реальным путем уменьшения сенсибилизации детей с атопической наследственностью является гипоаллергенное питание матерей во время беременности и грудного вскармливания.

Ключевые слова: атопия, наследственность, анамнез, дети.

ISSN 19925913 Современная педиатрия 1(57)/2014 95

АЛЛЕРГОЛОГИЯ

Features of allergic predisposition to allergic disease O.V. Tiazhka, L.A. Levadna, I.F. Pylypenko

National Medical University, O.O. Bogomolets

Objective. To study heredity, feeding patterns, data antenatal history in children with allergic donozological predisposition and implemented allergic disease. Patients and methods. Survey methods and questionnaires were used to study antenatal history, family history, feeding patterns in 75 children with allergic donozological predisposition and in 25 children with atopic dermatitis.

Results. Atopic history was detected in all the children observed. Among children with allergic predisposition inheritance was burdened on both lines in 17 (22.6 %) patients, matrilineal — in 53 (70.6 %). The study of prenatal and intrapartum history has shown that abnormal pregnancy and childbirth occurred in 68 (90.6 %) mothers of children with allergic donozological predisposition and in 21 (84%) mothers of children with atopic dermatitis. During pregnancy medication treatment was received by 41 (54.6 %) mothers of children with donozological allergies and 15 (60%) of mothers of children with allergic implemented disease. During lactation medicinal treatment was received by almost 50% of mothers whose children were overseen. A significant number of children was observed at an early artificia, especially children with allergic predisposition 30.7 % (p <0.05 ) or mixed feeding. The study of history found that children with familial atopy differed from children population increased incidence: at the first year of life, 20 (26.6 %) children with allergies donozological and 10 (40 %) children with atopic dermatitis suffered from respiratory infectious diseases.

Conclusion. In children with atopic predisposition genotype the disease transformation is more common than in children with hereditary burdened allergic diseases through the mother. The real way to reduce sensitization of children with atopic heredity is hypoallergenic maternal diet during pregnancy and nursing period.

Keywords: atopy, family history, medical history, children.

Сведения об авторах: Тяжкая Александра Васильевна — д.мед.н., проф., зав. кафедры педиатрии №1 НМУ им. А.А. Богомольца. Адрес: г. Киев, ул. М. Коцюбинского, 8 а; тел.: (44) 465 17 88.

Левадная Людмила Александровна — к.мед.н., асс. каф. педиатрии №1 НМУ им. А.А. Богомольца. Адрес: г. Киев, ул. М. Коцюбинского, 8 а; тел.: (44) 465 17 89.

Пилипенко Ирина Федоровна — зав. поликлиники ДКЛ №1 ст. Киев. Адрес: г. Киев, ул. М. Коцюбинского, 8 а.

Статья поступила в редакцию 22.11.2013 г.

НОВОСТИ

Интеллект зависит от толщины коры мозга

Британские ученые нашли генетическую связь между интеллектом и серым веществом головного мозга, передает Reuters.

Сообщается, что в ходе исследования они изучили образцы ДНК и МРТИЗОБРАЖЕНИЯ мозга более 1,5 тыс. здоровых 14летних детей. Кроме того, ученые заставили наблюдаемых детей пройти ряд тестов, связанных с вербальным и невербальным интеллектом.

Затем они изучили 54 тыс. генетических вариантов, которые, как полагают ученые, участвуют в развитии мозга.

На основе этого им удалось установить, что дети с генетическими вариантами, которые определяют большую толщину коры левого полушария головного мозга, превосходят своих сверстников по интеллекту. С другой стороны, ученые утверждают, что неправильно говорить ободном «гене интеллекта», так как интеллект завит от очень многих генов.

Впоследствии исследователи провели еще один эксперимент, в котором участвовали мыши. Ученые изучили ген NPTN, который координирует взаимодействие между нейронами головного мозга посредством синап сов. Им удалось установить, что он поразному проявляет себя в левом и правом полушариях. Более того, оказалось, что левое полушарие больше зависит от мутаций этого гена, что, возможно, и является причиной различий в интеллектуальных способностях.

Ученые надеются, что их исследование поспособствует пониманию механизмов, лежащих в основе несколько психических расстройств, например шизофрении и аутизма, а также проблем когнитивного характера.

Источник: http://medexpert.org.ua

96 ISSN 19925913 Современная педиатрия 1(57)/2014