Особливості реакції серцево-судинної системи при дозованому психоемоційному стресорному навантаженні у здорових і хворих на ішемічну хворобу серця людей похилого віку і шляхи її корекції - Автореферат

В сучасних умовах збільшується значимість психоемоційного стресу як самостійного чинника ризику розвитку патології серцево-судинної системи (атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, артеріальної гіпертензії) [О.С. В звязку з викладеним вище важливе значення має вивчення особливостей реакції серцево-судинної системи при психоемоційному навантаженні у людей похилого віку і виявлення чинників, що впливають на вираженість гемодинамічної реакції. Мета роботи: визначити вікові особливості реакції серцево-судинної системи при експериментальному дозованому психоемоційному стресорному впливі та розробити підходи до обмеження надлишкової реакції серцево-судинної системи при психоемоційному стресорному навантаженні. 5) провести аналіз факторів, що визначають індивідуальні особливості реакції серцево-судинної системи при психоемоційному стресорному навантаженні: а) вихідного стану серцево-судинної системи; Показано, що реакція серцево-судинної системи при психоемоційному стресорному впливі у людей літнього віку характеризується переважанням пресорної реакції, а для людей молодого віку більш характерна хронотропна реакція серця.Під час проби виникали характерні для стрес-реакції зрушення показників серцево-судинної системи та вегетативної регуляції, порівняні з даними інших дослідників, отриманими у осіб молодого віку при моделюванні умов психоемоційної напруги. (таблиця 1): у молодих людей переважала позитивна хронотропна реакція; у людей похилого віку здорових і хворих на ІХС спостерігалося більш значне підвищення периферійного судинного опору і артеріального кровяного тиску. У літніх людей при психоемоційному навантаженні виявлено значно більше підвищення симпатичного впливу на серцево-судинну систему на фоні ослаблення барорефлекторного механізму регулювання. У людей похилого віку (здорових і хворих на ІХС) надлишкова пресорна реакція на психоемоційний вплив виявляється значно частіше, ніж у здорових людей молодого віку, що є одним із доказів зниження стійкості серцево-судинної системи до психоемоційного стресорного впливу в старості. Структура гемодинамічного забезпечення при психоемоційному навантаженні у людей похилого віку була різною в залежності від типу гемодинамічної реакції (таблиця 3): у гіперреакторів при психоемоційній пробі відбувалося підвищення периферійного судинного опору, у нормореакторів спостерігалося зниження периферійного судинного опору поряд з менш значним збільшенням серцевого викиду.Віковою особливістю реакції серцево-судинної системи на психоемоційний стресорний вплив у літніх людей є більш значна пресорна судинна реакція та більший приріст артеріального тиску поряд з менш значною, у порівнянні з молодими, позитивною хронотропною реакцією серця. З віком збільшується частота виявлення надмірної пресорної судинної реакції (5% гіперреакторів в групі молодих людей; 63% і 55% - в групах практично здорових та хворих на ІХС похилого віку відповідно), що свідчить про зниження стійкості до психоемоційного стресорного впливу в старості. Пацієнти похилого віку з надмірною реакцією серцево-судинної системи при психоемоційному стресорному навантаженні (гіперреактори) у порівнянні з пацієнтами з нормальною гемодинамічною реакцією (нормореактори) характеризуються менш ефективним гемодинамічним забезпеченням при психоемоційному навантаженні. Гіперреактори у порівнянні з нормореакторами у вихідному стані мали значне ослаблення парасимпатичних та барорефлекторних механізмів регулювання серцево-судинної системи. Розроблена багатофакторна модель (що враховує показники вихідного стану вегетативної регуляції та персональні особливості обстежуваних) дозволяє з високою точністю прогнозувати вираженість реакції артеріального тиску при очікуваному психоемоційному навантаженні, що має важливе значення для відбору гіперреакторів, що вимагають спостереження та проведення реабілітаційних заходів.

Зміни показників гемодинаміки та вегетативної регуляції при експериментальному психоемоційному навантаженні у людей різного віку

Для відтворення психоемоційного навантаження звичайно використовують методику арифметичної лічби. Але така методика у літніх не завжди здійсненна. І тому для виконання поставлених в роботі мети і задач була розроблена експериментальна модель психоемоційного навантаження, що була апробована у осіб різного віку. Запропонована модель є адекватною для всіх обстежених, в тому числі для осіб літнього віку. Всі літні люди після попереднього навчання змогли успішно виконати запропоноване їм компютерне завдання. Під час проби виникали характерні для стрес-реакції зрушення показників серцево-судинної системи та вегетативної регуляції, порівняні з даними інших дослідників, отриманими у осіб молодого віку при моделюванні умов психоемоційної напруги.

В процесі досліджень встановлені вікові особливості реакції серцево-судинної системи при психоемоційному навантаженні

( таблиця 1): у молодих людей переважала позитивна хронотропна реакція; у людей похилого віку здорових і хворих на ІХС спостерігалося більш значне підвищення периферійного судинного опору і артеріального кровяного тиску.

Таблиця 1

Зміни показників гемодинаміки при психоемоційному навантаженні у людей різного віку

Показники Здорові молоді Здорові похилого віку Хворі на ІХС похилого віку

Абс. зсув Зсув,% Абс. зсув Зсув,% Абс. зсув Зсув,%

Систолічний АТ, мм рт. ст 10,0 2,0 9 27,0 1,6*** 21 25,0 1,5*** 19

Діастолічний АТ, мм рт. ст 6,3 1,0 7,7 11,6 0,8* 15,5 10,0 0,8* 13

ЧСС, хв-1 15,0 1,5 22 7,0 0,7* 10 7,5 0,5* 9,8

Ударний обєм крові, мл 7,0 0,3 12 5,0 1,0 10 5,7 1,8 11

Хвилинний обєм кровообігу, л. хв-1 0,8 0,3 20 0,49 0,06 15 0,46 0,1 15

Периферійний судинний опір, Кпа. с. л-1 -115 9 -6 55 5 5 58 12 3

Подвійний добуток, ум. од. 24 3 28 31 2 34 29 4 31

Примітка: * - вірогідність відмінності в порівнянні з групою молодих людей, р<0, 05

** - те ж, р<0, 01.

Було відмічено, що після психоемоційної проби відновлення показників гемодинаміки у молодих людей відбувалося значно швидше, ніж у осіб літнього віку.

У літніх людей при психоемоційному навантаженні виявлено значно більше підвищення симпатичного впливу на серцево-судинну систему на фоні ослаблення барорефлекторного механізму регулювання. У молодих підвищення симпатичної активності було менш значним, у них не відзначалося значного зниження барорефлекторних впливів на серцево-судинну систему (таблиця 2).

Таблиця 2

Зміни показників хвильової структури серцевого ритму при психоемоційному навантаженні у людей різного віку

Показники Здорові молоді Здорові похилого віку Хворі на ІХС похилого віку

Вихідний рівень Зсув,% Вихідний рівень Зсув,% Вихідний рівень Зсув,%

Потужність VLFC СР, мс 29,7 4,9 12,5 17,6 1,0 18 17,1 1,0 21

Потужність LFC СР, мс 27,4 3,0 - 8 6,8 0,8 -19 7,3 0,8 - 28

Потужність HFC СР, мс 23,0 2,0 18 12,8 1,0 48 13,6 1,0 31

Де VLFC - низькочастотна компонента варіабельності серцевого ритму (СР), показник симпатичної активності. LFC - середньочастотна компонента варіабельності серцевого ритму, показник барорефлекторної активності. HFC - високочастотна компонента варіабельності серцевого ритму, показник парасимпатичної активності.

Характеристика індивідуальних реакцій серцево-судинної системи при психоемоційному стресорному навантаженні у людей похилого віку

Аналіз індивідуальних змін артеріального тиску при психоемоційному стресорному навантаженні дозволив встановити два типи реакцій. Перший тип (нормореактивний) характеризувався збільшенням систолічного АТ менше ніж на 20 мм рт. ст., діастолічного АТ - менше ніж на 10 мм рт. ст. Другий тип (гіперреактивний) характеризувався підвищенням артеріального тиску систолічного більш ніж на 20 мм рт. ст. і діастолічного більш ніж на 10 мм рт. ст.

У людей похилого віку (здорових і хворих на ІХС) надлишкова пресорна реакція на психоемоційний вплив виявляється значно частіше, ніж у здорових людей молодого віку, що є одним із доказів зниження стійкості серцево-судинної системи до психоемоційного стресорного впливу в старості. Так, в групі здорових молодих людей по критерію приросту АТ гіперреактори виявлені тільки в 5% випадків, в той час як в групах літніх здорових людей і літніх хворих на ХІХС - відповідно 63% і 55% від загального числа обстежених.

Структура гемодинамічного забезпечення при психоемоційному навантаженні у людей похилого віку була різною в залежності від типу гемодинамічної реакції (таблиця 3): у гіперреакторів при психоемоційній пробі відбувалося підвищення периферійного судинного опору, у нормореакторів спостерігалося зниження периферійного судинного опору поряд з менш значним збільшенням серцевого викиду. Отже, літні гіперреактори мали менш ефективну перебудову діяльності серцево-судинної системи при психоемоційному навантаженні. серцевий судинний психоемоційний стресорнний

Таблиця 3

Вихідні значення та абсолютні зміни показників гемодинаміки при психоемоційному навантаженні у нормо- і гіперреакторів

Показники Здорові похилого віку Хворі на ХІХС похилого віку

Вихідний рівень Абс. зсув Вихідний рівень Абс. зсув

Систолічний АТ, мм рт. Ст Н Г 123 3 132 2 14,4 1,7 34 1,6 130 2 132 3 14 1,4 34 2*

Діастолічний АТ, мм рт. Ст Н Г 76 1,6 77 1 6,6 0,9 14,4 1* 77 1 77 1,3 5,5 1 13,5 0,9

Частота серцевих скорочень, хв-1 Н Г 72 2 71 1,3 5 0,9 8,4 0,9 72 1,3 70 1,2 6,0 0,6 8,9 0,6

Ударний обєм крові, мл Н Г 45 5 52,8 2 7,7 2 4,1 1 46 2,6 48 1,8 6,8 3,0 4,9 1,5

Хвилинний обєм кровобігу, л. хв-1 Н Г 2,9 0,2 3,6 0,1* 0,56 0,1 0,53 0,08 3,1 0,1 3,2 0,1 0,5 0,2 0,4 0,1

Периферійний судинний опір, КПА. с. л-1 Н Г 273 22 222 9 -18 10 15 4* 276 20 263 16 -27 13 20 12*

Примітки: Н - група нормореакторів, Г - група гіперреакторів, * - вірогідність відмінності між групами нормо - та гіперреакторів, р<0, 05

Зміни показників вегетативної регуляції частково пояснюють механізм надлишкової пресорної реакції при психоемоційному стресорному впливі (таблиця 4). У здорових літніх людей надмірне підвищення АТ при психоемоційному навантаженні звязане з ослабленням барорефлекторних впливів на серцево-судинну систему. У літніх хворих на ІХС надмірне підвищення АТ при психомоторному тесті в основному зумовлене значним підсиленням симпатичної активності на фоні ослаблення барорефлекторних впливів на серцево-судинну систему. Додатковим чинником, що визначає надлишкове підвищення АТ, як показали дослідження, є менш значне компенсаторне підсилення парасимпатичних впливів на серцево-судинну систему. У нормореакторів підсилення парасимпатичних впливів на серцево-судинну систему при психоемоційному навантаженні було більш значним і, можливо, це зіграло певну роль в обмеженні пресорної реакції.

Таблиця 4

Вихідні значення та абсолютні зміни показників хвильової структури серцевого ритму при психоемоційному стресорному навантаженні у нормо - і гіперреакторів похилого віку

Показники Здорові похилого віку Хворі на ІХС похилого віку

Вихідний рівень Абс. зсув Вихідний рівень Абс. зсув

Потужність низькочастотної компоненти (VLFC), мс Н Г 18,4 2,0 17,8 1,8 2,7 4,0 2,3 2,0 17,3 1,5 17,0 1,3 2,3 1,6 4,5 2,0*

Потужність середньочастотної компоненти (LFC), Мс Н Г 7,6 1,5 9,0 1,6 -0,97 2,0 -2,3 2,0 6,3 0,9 6,2 0,8 -1,2 1,2 -1,6 0,8

Потужність високочастотної компоненти(HFC),мс Н Г 16,0 1,8 14,2 1,8 4,0 2,0 1,2 2,0 11,4 1,0 13,1 1,0 7,2 2,0* 2,8 2,0

Примітки: Н - група нормореакторів, Г група гіперреакторів, * - вірогідність зрушення показника у порівнянні з вихідним рівнем, p < 0.05

Фактори, що зумовлюють тип гемодинамічної реакції при психоемоційному навантаженні

Люди з надлишковою пресорною реакцією (гіперреактори) у вихідному стані мали значне ослаблення парасимпатичних (12,3 0,6 проти 15,1 1,1 мс) і барорефлекторних (6,3 0,6 проти 8,5 1 мс) механізмів регулювання серцево-судинної системи у порівнянні з групою літніх нормореакторів. Порушення барорефлекторного регулювання на фоні ослаблення впливу парасимпатичного відділу вегетативної системи, можливо, є фактором, що сприяє надлишковій реакції артеріального тиску при психоемоційній пробі у значної частини осіб літнього віку. Наявність у обстежуваних симпатикотонічного типу вегетативної регуляції та ослаблення барорефлекторного механізму сприяє розвитку надлишкової пресорної реакції при психоемоційному навантаженні. Так, в стані спокою більшість гіперреакторів мали симпатикотонічний тип вегетативної регуляції (70% спостережень). В той же час більше половини нормореакторів мали нормотонічний (35% спостережень) або парасимпатикотонічний (21% спостережень) варіанти вегетативної регуляції.

Було встановлено, що гіперреакторам літнього віку притаманні певні персональні особливості психологічного профілю. Порівняння показників психологічного тестування у обстежених з нормальною та надлишковою реакцією серцево-судинної системи при стресорному навантаженні показало, що надмірна гемодинамічна реакція частіше виявляється у осіб з більш вираженими невротичними розладами, в основному тривожно-депресивними. Так, серед показників профілю особистості найбільший звязок з надмірним підвищенням артеріального тиску при психоемоційному стресі мають високі рівні 1-ї, 2-ї та 8-ї шкал тесту MMPI, що свідчить про підвищену невротизацію обстежуваного, наявність тривожно-депресивних і іпохондричних розладів.

Для прогнозування типу гемодинамічної реакції при психоемоційному навантаженні розроблена математична модель, яка включає показники психологічного профілю особистості (тест MMPI) та показники вихідного стану вегетативної регуляції: Дискримінантний коефіцієнт = -21,8 0,22*(I) 0,39*(II) 0,54*(III) -

0,06*(DRR), де І - шкала іпохондрії;

II - шкала депресії;

III - шкала істерії;

DRR - загальна варіабельність серцевого ритму, мс.

Середнє значення дискримінантного коефіцієнта для гіперреакторів дорівнює 22,1 1, для нормореакторів - 12,9 1,3. У 58% обстежених гіперреакторів дискримінантній коефіцієнт перевищував 22,1, у решти 42% - був нижчий, але не менше 12,9. А у нормореакторів 73% обстежених мали дискримінантний коефіцієнт нижче 12,9 і тільки у 23% обстежених нормореакторів він був вищий, але не перевищував 22,1. Ці дані характеризують високу інформативність приведеної формули. Серед обстежених нами гіперреакторів тільки у одного дискримінантний коефіцієнт був нижчий за 12,9, що характерно для нормореакторів. Серед нормореакторів не було жодного з дискримінантним коефіцієнтом вищим за 22,1. Ці дані характеризують специфічність приведеної формули.

Можливості медикаментозної корекції реакції серцево-судинної системи при психоемоційному стресорному навантаженні у людей похилого віку

Для обмеження неадекватної гемодинамічної реакції при психоемоційному стресорному впливі у хворих на ІХС похилого віку вивчена дія препаратів різних груп: бета-адреноблокаторів, антагоністів кальцію, інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту.

Прийом анаприліну в різних дозах (10, 20, 40 мг) обмежував тільки приріст частоти серцевих скорочень при психоемоційному стресорному навантаженні, але не виявляв впливу на приріст артеріального тиску. Тому прийом анаприліну рекомендується тим хворим, у яких психоемоційне навантаження викликає значне підвищення ЧСС. Бета-адреноблокатор доцільно застосовувати завчасно, за 1-2 години до очікуваного стресорного впливу, а якщо стрес виник раптово - приймати препарат сублінгвально. Оптимальними разовими дозами препарату для літніх людей слід вважати 10 мг або 20 мг анаприліну.

Антагоніст кальцію коринфар в дозі 10 мг обмежував приріст систолічного та діастолічного АТ, а також приріст периферійного судинного опору при стресорному впливі. В той же час приріст ЧСС під впливом коринфару не змінювався. Дія іншого представника групи антагоністів кальцію верапаміла в дозі 80 мг характеризувалась обмеженням приросту систолічного артеріального тиску і частоти серцевих скорочень. В той же час ефективність коринфару спостерігалася у 85% випадків, а верапаміл обмежував надлишкову пресорну реакцію при стресорному навантаженні тільки у 54% випадків.

У 53% обстежених після прийому капотену в дозі 12,5 мг психоемоційне навантаження викликало менший приріст систолічного артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, ударного обєму крові, що свідчить про деяке обмеження серцево-судинної реакції при психоемоційному навантаженні.

Одночасний прийом анаприліну (10мг) та коринфару (10мг) призводив до вірогідного зменшення приросту не тільки систолічного та діастолічного АТ, але також і частоти серцевих скорочень у 95% обстежених.

Враховуючи отримані результати, розроблена схема диференційованого застосування медикаментозних засобів, що обмежують реакцію серцево-судинної системи при психоемоційному стресорному навантаженні у людей похилого віку.

Таблица 5

Схема диференційованого призначення медикаментозних антистресорних препаратів

Гемодинамічна реакція при психоемоційному стресорному впливі Препарати Доза

Приріст ЧСС більше ніж на 10 уд. за хв Анаприлін 10-20 мг

Приріст систолічного АТ більше ніж на 30 мм рт.ст, приріст діастолічного АТ більше ніж на 15мм рт.ст Коринфар 10 мг

Приріст ЧСС більше ніж на 10 уд за хв і приріст систолічного АТ більше ніж на 30 мм рт. ст. Анаприлін коринфар 10 мг 10 мг1. Віковою особливістю реакції серцево-судинної системи на психоемоційний стресорний вплив у літніх людей є більш значна пресорна судинна реакція та більший приріст артеріального тиску поряд з менш значною, у порівнянні з молодими, позитивною хронотропною реакцією серця. У людей літнього віку збільшений період відновлення гемодинамічних показників після припинення психоемоційного впливу.

2. З віком збільшується частота виявлення надмірної пресорної судинної реакції (5% гіперреакторів в групі молодих людей; 63% і 55% - в групах практично здорових та хворих на ІХС похилого віку відповідно), що свідчить про зниження стійкості до психоемоційного стресорного впливу в старості.

3. Пацієнти похилого віку з надмірною реакцією серцево-судинної системи при психоемоційному стресорному навантаженні (гіперреактори) у порівнянні з пацієнтами з нормальною гемодинамічною реакцією (нормореактори) характеризуються менш ефективним гемодинамічним забезпеченням при психоемоційному навантаженні. Про це свідчить: а) підвищення у гіперреакторів периферійного судинного опору (у нормореакторів - зниження показника);

б) більш значний приріст систолічного, діастолічного артеріального тиску та частоти серцевих скорочень в групі гіперреакторів;

в) менш значне збільшення ударного обєму крові в групі гіперреакторів.

4. Гіперреактори у порівнянні з нормореакторами у вихідному стані мали значне ослаблення парасимпатичних та барорефлекторних механізмів регулювання серцево-судинної системи. Наявність у обстежуваних симпатикотонічного типу вегетативної регуляції припускає високу імовірність розвитку надлишкової пресорної реакції при психоемоційному навантаженні.

5. Надмірна гемодинамічна реакція при психоемоційному стресі частіше виявляється у осіб з більш вираженими невротичними розладами, в основному тривожно-депресивними.

6. Розроблена багатофакторна модель (що враховує показники вихідного стану вегетативної регуляції та персональні особливості обстежуваних) дозволяє з високою точністю прогнозувати вираженість реакції артеріального тиску при очікуваному психоемоційному навантаженні, що має важливе значення для відбору гіперреакторів, що вимагають спостереження та проведення реабілітаційних заходів.

7. Використання фармакологічних препаратів дозволяє диференційовано обмежувати надлишкову реакцію серцево-судинної системи при психоемоційному стресорному навантаженні. Так показано, що: а) одноразовий прийом бета-адреноблокатора анаприліну обмежує приріст ЧСС при психоемоційній напрузі, але не виявляє впливу на приріст кровяного артеріального тиску;

б) одноразовий прийом коринфару в дозі 10 мг обмежує приріст артеріального тиску при психоемоційній напрузі, але не виявляє впливу на приріст частоти серцевих скорочень;

в) одноразовий прийом верапамілу в дозі 80 мг обмежує приріст систолічного артеріального тиску та частоти серцевих скорочень;

г) при одноразовому прийомі, капотен в дозі 12,5 мг обмежував приріст систолічного артеріального тиску, а також уповільнював ритм сердцевих скорочень. д) одночасний прийом анаприліну (10 мг) і коринфару (10 мг) обмежує як хронотропну, так і пресорну реакцію при психоемоційному стресорному навантаженні у 95% обстежених похилого віку.

1. Антонюк-Щеглова И.А., Шатило В.Б. , Писарук А.В. Особенности реакции сердечно-сосудистой системы на кратковременное экспериментальное психоэмоциональное стрессорное воздействие у людей пожилого возраста // Пробл. старения и долголетия. - 1994 - 4, №2. - С. 220-226.

2. Шатило В.Б., Антонюк-Щеглова И.А. Зависимость реакции сердечно-сосудистой системы на психоэмоциональное стрессорное воздействие от исходного состояния вегетативной регуляции у людей пожилого возраста // Пробл. старения и долголетия. -1994. - 4, №3-4. - С. 347-355.

3. Антонюк-Щеглова И.А. Влияние различных доз бета-адреноблокатора анаприлина на реакцию сердечно-сосудистой системы при психоэмоциональном стрессорном воздействии у больных хронической ИБС пожилого возраста // Пробл. старения и долголетия. -1995, 5, №3-4. - С. 200-207.

4. Антонюк-Щеглова И.А., Шатило В.Б. Возрастные изменения реакции сердечно-сосудистой системы при психоэмоциональном стрессорном воздействии (ПСВ) у людей пожилого возраста // Труды II Национального конгресса геронтологов и гериатров Украины. -Киев. -1994. -С. 21.

5. Korkushko O.V., Polyukhov A.M., Shatilo V. B., Antonyuk-Scheglova I. A., GREBELNIKV. I. Personality peculiarities and response to mental stress in the aged // Prog. 7th IPA Congress ”Spirit in Ageing. - Sydney (Australia). - 1995. - P. 132.

6. Коркушко О.В., Шатило В.Б., Антонюк-Щеглова И.А. Особенности реакции сердечно-сосудистой системы на психоэмоциональное стрессорное воздействие у людей пожилого возраста // Труды первого российского конгресса по патофизиологии с международным участием. - Москва. - 1996. - С. 212.

7. Антонюк-Щеглова И.А. Ограничение реакции сердечно-сосудистой системы на психоэмоциональное стрессорное воздействие (ПСВ) у больных ХИБС пожилого возраста с помощью медикаментозных антистрессорных препаратов // Материалы республиканской научно-практической конференции молодых ученых и специалистов. - Харьков, 1997. -с. 4

8. Шатило В.Б., Антонюк-Щеглова И.А. Возможности медикаментозной коррекции сердечно-сосудистой реакции при психоэмоциональном стрессорном воздействии у больных пожилого возраста // Материалы V конгресса кардиологов Украины. - Киев: Український кардіологічний журнал ( додаток до 3/96). -1997. - С. 68.

9. Антонюк-Щеглова И.А. Факторы, определяющие индивидуальные особенности реакции сердечно-сосудистой системы на дозированное экспериментальное психоэмоциональное стрессорное воздействие у больных ХИБС пожилого возраста // Матеріали науково-практичної конференції (Київ, 22-24 жовтня 1997року) ”Реабілітація хворих похилого віку із захворюваннями серцево-судинної системи і церебральною судинною патологією. -Київ. -1997. - С. 31-33.

10. Шатило В.Б., Антонюк-Щеглова И.А. Фармакологическая модификация сердечно-сосудистого ответа на психоэмоциональное напряжение у пожилых больных с хронической ишемической болезнью сердца // Матеріали науково-практичної конференції (Київ, 22-24 жовтня 1997року) ”Реабілітація хворих похилого віку із захворюваннями серцево-судинної системи і церебральною судинною патологією. -Київ. -1997. - С. 65-66.

11. Шатило В.Б., Антонюк-Щеглова І.А. Особливості реакції серцево-судинної системи на дію психоемоційного стресорного чинника у людей похилого віку та фактори, що їх визначають // Фізіологічний журнал. -1998. -№3. - С. 325-326.