Реєстрове козацтво як частина запорізьких козаків, прийнятих на державну військову службу для організації оборони південних кордонів держави: основні причини виникнення, розгляд джерел формування. Характеристика консолідаційного процесу козаччини.
Особливості реєстрового козацтва як соціального стану Вступ реєстровий козацтво запорізький Реєстрове козацтво - частина запорізьких козаків, прийнятих на державну військову службу для організації оборони південних кордонів держави та виконання поліцейських функцій. Служба козаків була організована у Війську Запорізькому, склад якого регламентувався урядовим списком (реєстром). Обовязки, плата за службу і привілеї реєстровців визначалися сеймом і королем Речі Посполитої. Після повстання Хмельницького Військо Запорізьке з його землями в повному складі, зі збереженням привілеїв, перейшло на службу до російського царя. Визначення поняття «реєстрове козацтво» Реєстрове козацтво (військо) - наймане військо, сформоване польським урядом у XVI -- першій половині XVII ст. з українських козаків для охорони південних кордонів з занесенням козаків до особливого списку - реєстру.[1] Українські козаки - збірна назва українського козацтва в 15-18 ст. Після воззєднання України з Росією офіційно іменувалися малоросійськими. [2] Реєстри козацькі - поіменні списки укр. козаків у 16-17 ст., що складалися в Речі Посполитій для обліку та призначення платні. А згодом до Черкас прибув представник великого князя Стрет Солтанович для складання реєстру.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
