Особливості ранньої неонатальної адаптації та корекція порушень у дітей від матерів з передчасним відшаруванням нормально розміщеної плаценти - Автореферат

Проблема перинатальної захворюваності, смертності та ранньої інвалідизації дітей набула особливої уваги та актуальності через погіршення здоровя жінок репродуктивного віку та породіль, збільшення частоти патологічного перебігу вагітності та пологів (Н.Г. Передчасне відшарування нормально розміщеної плаценти (ПВНРП) належить до важкої акушерської патології, яка призводить до порушення матково-плацентарного кровообігу з розвитком гіпоксії плоду та асфіксії новонароджених, а також гіповолемічних станів через плодово-плацентарну кровотечу та/або через порушення розподілу крові (В.И. Тому діти від матерів з ПВНРП, складаючи групу ризику щодо розвитку перинатальної патології, потребують ретельного вивчення. У звязку з вищевикладеним, теоретична та практична актуальність наукової роботи визначається необхідністю поглибленого вивчення особливостей ранньої неонатальної адаптації у новонароджених від матерів з ПВНРП та удосконалення медичної допомоги, зокрема складу інфузійної терапії. Шупика і є фрагментом комплексної НДР "Розробка та вдосконалення методів клінічної діагностики, інтенсивної терапії та виходжування новонароджених, профілактика пери-та постнатальної патології" (№ держреєстрації 0100U000618), яка виконувалась кафедрою неонатології (2000-2004 рр) в рамках приоритетної програми з питань інтенсивної терапії, затвердженої МОЗ України, та наукових досліджень з проблем охорони здоров?я матері та дитини програми 1.6.1.В 1-у групу увійшли 68 дітей, які народилися без асфіксії (64 дитини мали ГВ 37-40 тиж та 4 дитини - ГВ 35-36 тиж); в 2 групу - 78 дітей, які народилися в помірній асфіксії (27 дітей мали ГВ 37-40 тиж та 51 дитина - ГВ 32-36 тиж); в 3 групу - 22 дитини, які народилися у важкій асфіксії (4-мали ГВ 37-40 тиж та 18 дітей 28-35 тиж). Оцінку клінічної ефективності використання розчину рефортан-6 % (реєстраційне посвідчення № П.09.02/05281) в комплексному лікуванні новонароджених, які народились в асфіксії та мали клінічні симптоми гіповолемії проводили в контрольованому проспективному дослідженні, до якого було залучено 18 дітей (основна група). Контролем була аналогічна група дітей (12), у складі інфузійної терапії яких використовувалась плазма людини (в групу не включалися діти, які отримали СЗП з метою корекції порушень гемостазу). Таким чином, морфофункціональна зрілість при народженні (94,1 % - доношені діти) та відсутність вираженого анте-інтранатального страждання (у всіх випадках площа відшарування плаценти була <1/3) обумовили сприятливий перебіг компенсаторно-пристосувальних реакції до життя у всіх дітей 1-ї групи (у 60,3 % дітей адаптація відбувалась за нормативним, у 39,7 % дітей - за уповільненим типом). Діти 2-ї групи (народилися у помірній асфіксії) мали принципові відмінності перебігу компенсаторно-пристосувальних реакцій адаптації у порівнянні з дітьми 1-ї групи.В роботі здійснено теоретичне узагальнення особливостей раннього неонатального періоду та пропонується нове вирішення наукового завдання щодо підвищення ефективності надання допомоги новонародженим, які народилися від матерів з передчасним відшаруванням нормально розміщеної плаценти, яке базується на результатах вивчення клініко-метаболічних показників, дослідження типів адаптації, удосконалення інтенсивної терапії. Перебіг ранньої неонатальної адаптації дітей від матерів з ПВНРП залежить від стану здоровя матері, перебігу антенатального періоду, важкості асфіксії при народженні та гестаційного віку. Передчасне відшарування нормально розміщеної плаценти чинить негативний вплив на перинатальний вихід (передчасні пологи - 46,1 %, кесарський розтин - 96,6 %, асфіксія - 59,5 %, антенатальна загибель плоду - 5,1 %, перинатальна летальність - 11,2 %, рання неонатальна летальність - 5,6 %, постнатальна патологія - 53,6 %). Новонароджені від матерів з ПВНПР схильні у перші 6 годин життя (фаза екстреної адаптації) до розвитку гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС, респіраторного дистрес-синдрому, розладів гемодинаміки (гіповолемічний синдром), частота яких знаходиться у зворотній залежності від ступеня зрілості (r=-0,921) та оцінки за шкалою Апгар (r=-0,857), і потребують проведення первинної реанімації новонароджених та інтенсивної терапії. Постнатальна адаптація новонароджених від матерів з ПВНРП проходить за наступними типами: нормативний тип адаптації зустрічався у 60,3 % дітей без асфіксії; уповільнений - у 39,7 % дітей без асфіксії та 81,5 % доношених дітей, народжених у помірній асфіксії; лабільно-виснажливий - у 18,5 % доношених дітей і 100 % недоношених дітей, народжених у помірній асфіксії, та 100 % дітей, народжених у важкій асфіксії.

Основний зміст роботи

В роботі здійснено теоретичне узагальнення особливостей раннього неонатального періоду та пропонується нове вирішення наукового завдання щодо підвищення ефективності надання допомоги новонародженим, які народилися від матерів з передчасним відшаруванням нормально розміщеної плаценти, яке базується на результатах вивчення клініко-метаболічних показників, дослідження типів адаптації, удосконалення інтенсивної терапії.

1. Перебіг ранньої неонатальної адаптації дітей від матерів з ПВНРП залежить від стану здоровя матері, перебігу антенатального періоду, важкості асфіксії при народженні та гестаційного віку.

2. Передчасне відшарування плаценти спостерігається у вагітних жінок з частотою 1,03 % на тлі захворювання серцево-судинної системи (77,6 %), анемії (50 %), хронічних захворювань нирок (27,0 %), обтяженого акушерського анамнезу (аборти - 64,9 % та самовільні викидні - 33,9 %) і ускладнень вагітності (пізні гестози - 56,7 %, хронічна фетоплацентарна недостатність - 87,3 %).

3. Передчасне відшарування нормально розміщеної плаценти чинить негативний вплив на перинатальний вихід (передчасні пологи - 46,1 %, кесарський розтин - 96,6 %, асфіксія - 59,5 %, антенатальна загибель плоду - 5,1 %, перинатальна летальність - 11,2 %, рання неонатальна летальність - 5,6 %, постнатальна патологія - 53,6 %). Відшарування > ? площі плаценти призводить до анте- чи постнатальної загибелі.

4. Новонароджені від матерів з ПВНПР схильні у перші 6 годин життя (фаза екстреної адаптації) до розвитку гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС, респіраторного дистрес-синдрому, розладів гемодинаміки (гіповолемічний синдром), частота яких знаходиться у зворотній залежності від ступеня зрілості (r= -0,921) та оцінки за шкалою Апгар (r= -0,857), і потребують проведення первинної реанімації новонароджених та інтенсивної терапії.

5. Метаболізм дітей з асфіксією від матерів з ПВНРП характеризується ацидотичною направленістю кислотно-лужного стану, присутністю лактат-ацидозу, нестабільністю показників глікемії, що свідчить про напругу компенсаторно-пристосувальних реакцій в ранньому неонатальному періоді.

6. Постнатальна адаптація новонароджених від матерів з ПВНРП проходить за наступними типами: нормативний тип адаптації зустрічався у 60,3 % дітей без асфіксії; уповільнений - у 39,7 % дітей без асфіксії та 81,5 % доношених дітей, народжених у помірній асфіксії; лабільно-виснажливий - у 18,5 % доношених дітей і 100 % недоношених дітей, народжених у помірній асфіксії, та 100 % дітей, народжених у важкій асфіксії.

7. Включення в комплексну терапію розчину гідроксиетилкрохмалю, як об?ємвідновлюючого засобу (замість традиційного розчину - плазми людини) у дітей з гіповолемічним станом, сприяє корекції гемодинамічних розладів та підвищує ефективність постнатальної адаптації.

Практичні рекомендації

1. Діти від матерів з ПВНРП відносяться до групи ризику щодо зриву ранньої неонатальної адаптації та потребують проведення профілактичних та лікувальних засобів одразу після народження.

2. Для своєчасного проведення заходів інтенсивної терапії, поліпшення адаптаційних можливостей новонароджених від матерів з ПВНРП, слід застосовувати діагностично-лікувальний комплекс (алгоритм спостереження та надання допомоги).

3. Для об?єктивної оцінки особливостей метаболізму у дітей від матерів з відшаруванням плаценти та розробки раціональної терапевтичної тактики надання допомоги у ранньому неонатальному періоді необхідно контролювати кислотно-лужний стан, газовий склад крові, рівень глікемії та лактатемії.

4. В комплекс терапії дітей для корекції гіповолемічного синдрому доцільно призначати 6% розчин гідроксиетилкрохмалю (рефортан), який сприяє нормалізації гемодинаміки та є альтернативою препаратам крові (плазми людини).

Схема використання інфузійного препарату рефортан-6%: - доза - 10-15 мл/кг (максимальна доза на добу - 20 мл/кг) маси тіла;

- шлях введення - внутрішньовенний, крапельний (за 30-60 хвилин у залежності від показників гемодинаміки та гестаційного віку).

1. Пясецька Н.М., Щевцова Т.І. Особливості ранньої адаптації дітей, які народились внаслідок передчасного відшарування нормально розташованої плаценти // Матеріали 2-го Конгресу неонатологів України.- Харків.- 2002 - С.66-67 (збір матеріалу, статистична обробка, підготовка статті до друку).

2. Шевцова Т.И., Пясецкая Н.М. Характер адаптационных реакций в первые 6 часов жизни у детей, родившихся в результате отслойки нормально расположенной плаценты // Материалы региональной научно-практической конференции.-Винница.- 2002.- С.120-124 (збір матеріалу, статистична обробка, підготовка статті до друку).

3. Пясецкая Н.М., Щевцова Т.И. Анализ акушерско-соматического анамнеза рожениц с преждевременной отслойкой нормально расположенной плаценты // Здоровье женщины.- 2003.- № 2(14). - С.28-30 (збір матеріалу, статистична обробка, підготовка статті до друку).

4. Пясецька Н.М., Щевцова Т.І. Сучасний підхід до терапії гіповолемічних станів у новонароджених // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім.. П.Л. Шупика, Київ, 2003.-випуск 12.-книга 1.- С.726-733 (здобувач провела клінічні і лабораторні обстеження, аналіз та статистичну обробку матеріалу, написала та підготувала роботу до друку).

5. Пясецька Н.М., Щевцова Т.І. Особливості адаптаційних реакцій у ранньому неонатальному періоді у дітей, які народились внаслідок передчасного відшарування нормально розташованої плаценти // Перинатологія та педіатрія.- 2003.- № 4.-С.68-72 (збір матеріалу, статистична обробка, підготовка статті до друку).

6. Пясецкая Н.М., Щевцова Т.И. Преждевременная отслойка нормально расположенной плаценты и перинатальный исход // Репродуктивное здоровье женщины.- 2003.- № 4 (16). - С.102-105 (збір матеріалу, статистична обробка, підготовка статті до друку).

7. Шевцова Т.І., Пясецька Н.М. Характеристика деяких гематологічних показників у дітей, які народилися внаслідок передчасного відшарування нормально розташованої плаценти // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник медичної стоматологічної академії.- 2003.- Т.3, випуск 2.- № 6.- С.105-108 (збір матеріалу, статистична обробка, підготовка статті до друку).

8. Щевцова Т.И. Преждевременное отслоение нормально расположенной плаценты как причина внутриутробной гипоксии плода и асфиксии новорожденного // Здоровье женщины.- 2004.- № 2(18). - С.45-50 (збір матеріалу, підготовка статті до друку).

9. Пясецька Н.М., Шевцова Т.І. Вплив несприятливих анте-інтранатальних чинників з боку матерів на відшарування плаценти та стан дітей при народженні // Перинатологія та педіатрія.- 2004.- № 2.-С.16-19 (збір матеріалу, статистична обробка, підготовка статті до друку).

10. Пясецька Н.М., Щевцова Т.І. Досвід застосування 6% розчину Рефортана у терапії гіповолемічних станів у новонароджених // Матеріали 4-ої науково-практичної конференції" Актуальні проблеми фармакотерапії в педіатрії". Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2003.- № 3.- С.43 (збір матеріалу, статистична обробка, підготовка тез до друку).

Размещено на .ru