Особливості раку молочної залози в різних етнічних групах населення Криму - Автореферат

У даний час відомо, що досить значні коливання захворюваності РМЗ в різних країнах залежать від дії природно-кліматичних умов місцевості проживання і етнічного складу населення зі своїми національними особливостями стилю життя (традицій харчування, проживання, відношення до шлюбу та фертильності), що поєднуються з генетичними особливостями успадкування схильності до онкологічної патології. В результаті досліджень останніх десятиліть зявилися нові повідомлення про етнічні відмінності в захворюваності, клінічних проявах і результатах лікування РМЗ між американками європейського і африканського походження, а також між жінками словянського і корінного населення в Таджикистані, Вірменії, Киргизстані, Узбекистані, в регіонах Сибіру і Далекого Сходу (Жумабаєв А.Р. з соавт., 2008; Ігісінов Н.С., 2004; Наврузов З.Н. з соавт., 2008; Ованесбекова Т.Г., 2004; Пісарєва Л.Ф. з соавт., 2004). На прикладі поліетнічого населення США було доведено, що відмінності в захворюваності обумовлені не стільки відомими і традиційними національними особливостями білих жінок і афроамериканок, скільки специфічними молекулярно-генетичними властивостями пухлинних кліток у жінок з цих етнічних груп (ODONNELL J.F., 1992). Причому, на відміну від США і деяких країн ближнього зарубіжжя, в даний час в Україні відсутні дані про етнічні відмінності в захворюваності і перебігу РМЗ, оскільки подібні дослідження раніше не проводилися у звязку з відсутністю достатньої поліетнічності населення. Мета дослідження - підвищити ефективність ранньої діагностики і профілактики РМЗ шляхом оцінки чинників ризику розвитку і особливостей прояву захворювання у пацієнток словянськоi і кримсько - татарськоi етнічних груп.Контрольну групу порівняння склали 416 онкологічно здорових представниць обох етнічних груп (204 словянки і 212 кримських татарок). З метою вивчення ролі спадкових чинників у виникненні РМЗ нами було проведено клініко-генеалогічне і генетико-математичне дослідження на підставі даних про 342 пацієнток хворих на РМЗ (229 словянок і 113 кримських татарок). Середній вік виявлення РМЗ у жінок з кримськотатарської етнічної групи був достовірно нижче, ніж у словянок (53,4±4,6 року проти 59,8±2,4 року відповідно; р<0,05). У родоводах хворих на РМЗ кримських татарок була виявлена достовірно вища частка впливу генетичного компонента (ГК) - 57,8%±4,1% в прояві злоякісних пухлин молочної залози, чим у словянок (ГК = 31,5%±2,2%; р<0,05). У сімях пробандів кримськотатарської етнічної групи РМЗ зустрічався в 1,5 разу частіше, ніж у словянок (43,2±9,1% проти відповідно 33,3±4,7% зі всіх злоякісних новоутворень у родичок I ступеня спорідненості), що супроводжувалося також і частішим проявом первинної множинності злоякісних новоутворень, а також більш вираженими проявами феномена антиципації (середній вік захворювання на РМЗ у родичок пробандів був нижчий, ніж у самих пробандів в обох етнічних групах (54,9±8,3 років у родичок пробандів-славянок і 46,5±11,2 року у татарок).В результаті виконаної роботи дано нове рішення актуального питання сучасної онкології - підвищення ефективності ранньої діагностики і профілактики РМЗ шляхом аналізу етнічних відмінностей в проявах раку молочної залози у мешканок АР Крим. У жіночій популяції АР Крим, незважаючи на ідентичні природно-кліматичні умови мешкання, існує етнічна група з високим рівнем захворюваності РМЗ (словянки; 65,2 на 100 тис.), а також етнічна група із достовірно нижчою захворюваністю (кримські татарки; 41,9 на 100 тис. відповідного жіночого населення). РМЗ в обох етнічних популяціях виникає на фоні підвищеної генетичної схильності, яка не є фактором, відповідальним за підвищення захворюваності, оскільки вплив цього фактора ризику більш виражений в кримськотатарській жіночій популяції з низькою захворюваністю (ГК=57,8±4,1%, проти ГК=31,5±2,2 % у словянській популяції). РМЗ у кримських татарок, частіше відповідає фенотипу, властивому спадково обумовленим новоутворенням: виникає у молодшому віці, причому, як у пробандів (53,4±4,6 проти 59,8±2,4 років у словянок), так і у їх хворих на РМЗ родичок (46,5±11,2 проти 54,9±8,3 років в словянській групі); пухлина розташована в центральних і внутрішніх квадрантах залози (50,0±5,9%); эстроген-негативні пухлини розвиваються достовірно частіше, ніж у словянок (68,0±19,7% та 40,0±11,2% відповідно), а частота виникнення первинно-множинних злоякісних новоутворень в 2,4 разу вище відповідно. У генетично обтяжених сімях найбільш частим ІГХ статусом пухлин молочної залози в словянській етнічній групі був варіант поєднання эстроген-позитивних, прогестерон-позитивних і Her-2/neu-негатівних пухлин (50,0±10,8% зі всіх можливих варіантів), а в кримськотатарській етнічній групі превалював варіант эстроген-негативних, прогестерон-негативних і Her-2/neu-негатівних пухлин (45,5±8,1%).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В результаті виконаної роботи дано нове рішення актуального питання сучасної онкології - підвищення ефективності ранньої діагностики і профілактики РМЗ шляхом аналізу етнічних відмінностей в проявах раку молочної залози у мешканок АР Крим.

1. У жіночій популяції АР Крим, незважаючи на ідентичні природно-кліматичні умови мешкання, існує етнічна група з високим рівнем захворюваності РМЗ (словянки; 65,2 на 100 тис.), а також етнічна група із достовірно нижчою захворюваністю (кримські татарки; 41,9 на 100 тис. відповідного жіночого населення).

Для словянок є характерною пряма постійна залежність зростання показника захворюваності від постаріння популяції. У кримськотатарській популяції виявлено два вікові піки - у пре- і постменопаузі. Перевищення цього показника в постменопаузі і є причиною високої захворюваності РМЗ в словянській популяції.

2. РМЗ в обох етнічних популяціях виникає на фоні підвищеної генетичної схильності, яка не є фактором, відповідальним за підвищення захворюваності, оскільки вплив цього фактора ризику більш виражений в кримськотатарській жіночій популяції з низькою захворюваністю (ГК=57,8±4,1%, проти ГК=31,5±2,2 % у словянській популяції).

3. РМЗ у кримських татарок, частіше відповідає фенотипу, властивому спадково обумовленим новоутворенням: виникає у молодшому віці, причому, як у пробандів (53,4±4,6 проти 59,8±2,4 років у словянок), так і у їх хворих на РМЗ родичок (46,5±11,2 проти 54,9±8,3 років в словянській групі); пухлина розташована в центральних і внутрішніх квадрантах залози (50,0±5,9%); эстроген-негативні пухлини розвиваються достовірно частіше, ніж у словянок (68,0±19,7% та 40,0±11,2% відповідно), а частота виникнення первинно-множинних злоякісних новоутворень в 2,4 разу вище відповідно.

У словянській етнічній групі пухлини частіше уражали зовнішні квадранти залози (58,2±0,6%); эстроген-позитивний статус РМЗ виявляли удвічі частіше (60,0±9,7%), ніж у кримських татарок (32,0±13,6%).

4. У генетично обтяжених сімях найбільш частим ІГХ статусом пухлин молочної залози в словянській етнічній групі був варіант поєднання эстроген-позитивних, прогестерон-позитивних і Her-2/neu-негатівних пухлин (50,0±10,8% зі всіх можливих варіантів), а в кримськотатарській етнічній групі превалював варіант эстроген-негативних, прогестерон-негативних і Her-2/neu-негатівних пухлин (45,5±8,1%).

При розрахунку рекурентного ризику найбільш явну генетичну залежність було встановлено в сімях хворих батьків (NXA, AXA) з кримськотатарської популяції.

5. У кримськотатарській популяції провідним чинником ризику розвитку РМЗ є спадковий чинник (ВР=6,0; р=0,004; 95% ДІ 1,4-25,5). З неспадкових чинників ризику декілька меншу роль грає нетривалий період лактації (ВР=2,2; р<0,001; 95% ДІ 1,4-3,4), пологи великим плодом в анамнезі (ВР=1,9; р=0,018; 95% ДІ 1,1-3,3) і наявність в анамнезі 3 і більш абортів (ВР=1,4; р=0,010; 95% ДІ 1,1-1,9).

У словянській популяції з високою захворюваністю на РМЗ найбільш значущими чинниками ризику РМЗ є: наявність маститу в анамнезі (ВР=3,5; р<0,001; 95% ДІ 1,9-6,5), перші пологи у віці понад 27 років (ВР=1,9; р<0,001; 95% ДІ 1,2-3,0), а також раннє менархе (ВР=1,3; р=0,049; 95% ДІ 1,0-1,8) і пізня менопауза (ВР=1,2; р=0,007; 95% ДІ 1,0-1,5) як прояв гіперестрогенії.

6. Отримані нами дані дозволяють розробити цілеспрямовану стратегію первинної і вторинної профілактики РМЗ. У кримськотатарській етнічній групі доцільне застосування медико-генетичного консультування з метою ранньої діагностики РМЗ. Профілактичні заходи для зниження захворюваності на РМЗ повинні бути направлені на обмеження числа абортів і збільшення тривалості лактації у жінок з цієї етнічної популяції.

Серед словянського населення першочергові заходи повинні бути направлені на зниження числа пізніх перших пологів, профілактику післяродових маститів з цілеспрямованим обстеженням жінок, що мають в анамнезі раннє менархе і пізню менопаузу.

1. Петрова, О.В. Особливості раку молочної залози у мешканок АР Крим [Текст] / О.В. Петрова // Онкологія. 2006. Т.8 №4. С. 131-133.

2. Петрова, О. В. Роль генетичного компоненту в схильності до раку молочної залози у жінок різних етнічних груп населення Крима / О. В. Петрова [Текст] // Онкология. 2007. Т.9, №4. С. 307-310.

3. Петрова, О. В. Клінико - генеалогічні та імуногістохімічні особливості пухлин молочної залози у хворих словянською і кримсько - татарськоi етнічних групп / О.В.Петрова [Текст] // Здоровя жінки. 2008. №3(36). С. 101-104.

4. Петрова, О.В. Етнічні особливості захворюваності раком молочної залози в Криму / О.В. Петрова, В.М. Соркін, Ш.А. Бекіров [Текст] // Таврійський медико - біологічний вісник. 2005. Т. 8 №4. C. 120 - 123. Дисертант приймав участь у виконанні дослідження. Брав участь в узагальненні і математичній обробці результатів роботи. Дисертант самостійно проводив літературний пошук по темі. Підготував статтю до друку.

5. Соркін, В. М. Вплив хіміотерапії на ризик повторного розвитку первинних пухлин у хворих раком молочної залози з генетичною схильністю / В. М. Соркін, Г.М. Тєлькієва, О. В. Петрова [Текст] // Онкологія. 2005. Т.7 №2.C. 136 - 138. Здобувач особисто провів статистичну обробку матеріалу, аналіз отриманих результатів дослідження.

6. Вплив феногенотипичноi схильності на частоту виникнення раку молочної залози корінних народів Крима / Г.С. Нор, В.М. Соркін, П.Н. Колбасін, Б.Д. Сеферов, О.В. Петрова, А.А.Амдієв [Текст] // Проблеми, досягнення і перспективи розвитку медико-біологічних наук і практичної охорони здоровя: праці Кримського державного медичного університету ім. Георгіївського. 2008. С. 83-86. Дисертант приймав участь у виконанні дослідження. Брав участь в узагальненні і математичній обробці результатів роботи.

7. Етнічні особливості спадкоємства схильності до раку молочної залози / О. В. Петрова, Б. Д. Сеферов, Г.С. Нор, В.М. Соркін // Кримський терапевтичний журнал. 2009. №1. С. 42-45. Дисертантом самостійно був проведений літературний пошук по темі та набір клінічного матеріалу. Автор брав участь в узагальненні і математичній обробці результатів роботи. Підготував статтю до друку.

8. Петрова, О.В. Міжетнічні відмінності в розвитку раку молочної залози в АР Крим / О.В. Петрова, В.М. Соркін, Ш.А. Бекіров [Текст] // 11-й Зїзд онкологів України: Тез. докл. 2006. С.12. Дисертант самостійно проводив літературний пошук по темі, приймав участь у виконанні дослідження. Брав участь в узагальненні і математичній обробці результатів роботи. Підготував тези до друку.

9. Соркин, В.М. Рак молочної залози у жінок словянських і тюркських національностей в АР Крим [Текст] / В.М. Соркін, О.В. Петрова, Б.Д. Сеферов // Дні науки. 2006: Матер. II міжнар. наук.-практич. конф. 2006. С.48-49. Автором сформовані дослідні групи, проведено узагальнення і математична обробка результатів роботи, тези підготовлені до друку.

10. Петрова, О. В. Рецепторний статус і експресія HER-2/neu в пухлинах залежно від генетичної обтяженості хворих раком молочної залози / О.В. Петрова, В.М. Соркін, Б.Д. Сеферов [Текст] // Сучасні проблеми експеримент. і клініч. онкології: тез. VIII конфер. молодих онкологів з междунар. участю. 2007. С. 61. Дисертантом самостійно був проведений літературний пошук по темі та набір клінічного матеріалу. Автор узагальнив і піддав статистичній обробці результати дослідження, підготував статтю до друку.