Особливості психосексуального розвитку хворих на невроз жінок, що знаходяться у відносинах подружньої залежності - Автореферат

Мета дослідження - на основі статеворольового підходу до вивчення причин і механізмів формування порушення подружніх відносин поглибити теоретичні уявлення про розвиток відносин невротичної залежності у подружньої пари, де жінка хвора на невротичні розлади, та розробити програму психологічної корекції однієї з частих форм таких відносин - залежної любові. Досягнення мети дисертаційного дослідження здійснювалось послідовним вирішенням таких задач: 1) виявити особливості структури та функції М/Ф-симптомокомплексу в жінок, які страждають на невротичні розлади й перебувають у відносинах подружньої залежності; 2) дослідити особливості психосексуального розвитку жінок, які страждають на невротичні розлади та перебувають у відносинах подружньої залежності (особливості лібідо, коїтальні та сексуальні фантазії, сексуальні сновидіння, оцінка власної сексуальності); 3) визначити особливості структури подружнього звязку в жінок, які страждають на невротичні розлади й перебувають у відносинах подружньої залежності; 5) класифікувати окремі синдроми залежності в жінок, які страждають на невротичні розлади та перебувають у відносинах подружньої залежності, та визначити їхню частоту;У першій було 50 жінок, хворих на невротичні розлади, які не перебувають у відносинах подружньої залежності зі шлюбним партнером; у другій - 50 жінок, хворих на невротичні розлади, які знаходяться у відносинах подружньої залежності; у третій - 30 психічно й соматично здорових жінок, які знаходяться у гармонійному шлюбі. Наявність спільних рис залежності (згідно критеріїв S.Peele, A.Brodsky) дозволила на підставі анамнестичного інтервю сформувати групу 2, дотримуючись таких діагностично-диференційних критеріїв: 1) амбівалентність відносин, їхня неоднорідність, поєднання несумісних тенденцій: чоловік та жінка і прагнуть один одного, і одночасно тікають одне від одного; 2) у кожній подружній парі є партнер, що себе не любить, не цінує. Ці характеристики полягають у наступному: 1) на рівні “Я”-концепції такі жінки є більш маскулінними і менш фемінінними, ніж психічно здорові жінки та жінки, які хворі на невротичні розлади, але не знаходяться у залежних відносинах зі шлюбним партнером; 2) на поведінковому рівні: прояви маскулінності у жінок з невротичними розладами (групи 1 і 2) не різняться, в той час, як маскулінність психічно здорових жінок виявляється вищою. У жінок, що страждають на невротичні розлади та знаходяться у відносинах залежності, статеворольові девіації більш виражені, ніж у жінок, хворих на невроз, які не мають таких відносин. Жінки, хворі на невротичні розлади, з обтяженими відносинами подружньої залежності (група 2), мають структуру лібідо, яка відрізняє їх від групи жінок, що страждають на невротичні розлади, але не знаходяться у відносинах залежності зі шлюбним партнером (група 1).Проблему вирішено з точки зору статеворольового підходу, що дозволило виявити значення різноманітних психосексуальних чинників у формуванні синдромів залежності та розробити програму психологічної корекції стосунків залежної любові в родинах жінок, хворих на невротичний розлад. Статеворольову сферу особистості жінок, хворих на невротичні розлади, які знаходяться у відносинах подружньої залежності, характеризують: а) інфантильна структура М/Ф-симптомокомплексу; Жінки, хворі на невротичні розлади, які перебувають у відносинах подружньої залежності, мають певні особливості психосексуального розвитку, які проявляються в характеристиках лібідо, мастурбаторних та коїтальних фантазіях і сексуальних сновидіннях: - вони виявляють достатньо високі рівні платонічного, еротичного та сексуального лібідо на відміну від жінок, хворих на невротичні розлади, які не перебувають у відносинах подружньої залежності. Зниження лібідо в жінок, які хворі на невротичні розлади та не перебувають у відносинах подружньої залежності, не може розглядатися лише як енергетичний дефіцит в межах астенічного та/або депресивного синдромів.

Основний зміст дисертації

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми формування відносин подружньої залежності в жінок, хворих на невротичні розлади. Залежні відносини значно обтяжують протікання неврозу та підвищують його толерантність до терапії. Проблему вирішено з точки зору статеворольового підходу, що дозволило виявити значення різноманітних психосексуальних чинників у формуванні синдромів залежності та розробити програму психологічної корекції стосунків залежної любові в родинах жінок, хворих на невротичний розлад.

1. Стосунки подружньої залежності представлені синдромами залежної любові, суперництва, агресивності та інфантилізму, які не є ізольованими, а реально співіснують, утворюючи складну мозаїку відносин залежного типу. У чистому вигляді спостерігаються лише синдроми любові та суперництва, інші - організовані в діади: любов-інфантилізм, любов-агресивність, суперництво-інфантилізм, агресивність-інфантилізм.

2. Статеворольову сферу особистості жінок, хворих на невротичні розлади, які знаходяться у відносинах подружньої залежності, характеризують: а) інфантильна структура М/Ф-симптомокомплексу;

б) девіантна, або трансформована структура М/Ф-симптомокомплексу, яка описується за континуально-альтернативною моделлю;

в) високі показники соціогенної та біогенної маскулінності та низькі показники маскулінності поведінкового рівня;

г) звязок між соціогенним та біогенним рівнями М/Ф-симптомокомплексу, що призводить до “затиснення” фемінінної “Я”-концепції жінок, які страждають на невротичні розлади, в лещатах біогенної маскулінності і призводить до проблем при прийнятті гендерних ролей;

д) суперечністі між внутрішньою маскулінністю (на рівні “Я”-концепції та на біогенному рівні) та її зовнішньою поведінковою реалізацією, яке зумовлює внутрішній статеворольовий конфлікт, повязаний з неможливістю “вписати” власну маскулінність у соціальний контекст.

3. Жінки, хворі на невротичні розлади, які перебувають у відносинах подружньої залежності, мають певні особливості психосексуального розвитку, які проявляються в характеристиках лібідо, мастурбаторних та коїтальних фантазіях і сексуальних сновидіннях: - вони виявляють достатньо високі рівні платонічного, еротичного та сексуального лібідо на відміну від жінок, хворих на невротичні розлади, які не перебувають у відносинах подружньої залежності. Зниження лібідо в жінок, які хворі на невротичні розлади та не перебувають у відносинах подружньої залежності, не може розглядатися лише як енергетичний дефіцит в межах астенічного та/або депресивного синдромів. Зниження еротичного лібідо може трактуватися у термінах смислів (сенсів) та цінностей (дезактуалізація еротичних стосунків), а також психологічних захистів. Жінки, що перебувають у відносинах подружньої залежності, мають високі показники лібідо у звязку з особливою роллю сексуальності в структурі залежних подружніх відносин;

- вони мають більш високу частоту мастурбаторних та коїтальних фантазій, ніж жінки, хворі на невротичні розлади, які не перебувають у відносинах подружньої залежності. Фантазії виконують функцію сексуальної стимуляції, а їхня висока частота зумовлена важливістю сексуальної сфери. У жінок, хворих на невроз, значно частіше, ніж у нормі, зустрічаються такі різновиди фантазій, як покора, заміна партнера, садомазохізм та гомосексуальний контакт. При цьому у жінок, хворих на невроз, які перебувають у відносинах подружньої залежності, значно частіше зустрічаються гомосексуальні та садомазохістські фантазії, що пояснюється вираженими статеворольовими девіаціями у структурі особистості цих хворих. У них відмічається також значно більша частота статеворольових сексуальних сновидінь, де жінка ухиляється від гендерно-специфічних способів реалізації сексуальності та нормативного обєкта лібідо: 1) садомазохістичні; 2) гомосексуальні; 3) педофільні; 4) сновидіння зі статевою інверсією.

4. Структура залежного подружнього звязку у жінок, хворих на невротичні розлади, що перебувають у відносинах подружньої залежності, редукована до одного фактора, що поєднує надійність партнера, його симпатичність та егалітарність шлюбних відносин. Таке спрощення факторної структури свідчить про те, що всі вищезазначені параметри повязані між собою, утворюючи недиференційоване поле оцінки подружньої взаємодії. Причому, виділений фактор є біполярним: один полюс складають “надійність партнера”, “безпека відносин з ним”, “симпатія до партнера”, “довіра до партнера”, а інший - “демократизм відносин з партнером”, “гнучкість сімейної структури”, “егалітарність відносин”. Це говорить про те, що симпатія до партнера та його надійність негативно повязані з егалітарністю, демократизмом відносин з ним. Надійний і симпатичний партнер - це такий, якому необхідно безумовно підкорятися або слід керувати.

5. Статеворольові фактори виявляють чутливість до складових подружнього щастя лише в групах жінок, хворих на невротичні розлади. Причому, в групі жінок, хворих на невротичні розлади з обтяженням відносинами подружньої залежності, статеворольова регуляція подружнього звязку вища. В нормі вплив статеворольових факторів дещо послаблюється за рахунок відносної незалежності різних рівнів М/Ф-симптомокомплексу, яка сприяє процесам подружньої адаптації, присвоєнню гендерно-специфічних ролей. Жінки, хворі на невротичні розлади, особливо ті, що знаходяться у відносинах подружньої залежності, мають проблеми з прийняттям таких ролей. Це зумовлене надто великим впливом статеворольових девіацій на їхнє життя.

6. Жінок, хворих на невротичні розлади і які перебувають у відносинах подружньої залежності, характеризують такі фабули ранніх спогадів: “я слабка та безпорадна”; “мене не люблять”; “я погана”, “я собою нічого не являю”; “мою свободу обмежують”; “я недостойна кохання”. Ці ранні спогади відбивають життєвий уклад цих хворих та ключові травми дитинства. Негативні ранні спогади вказаної групи хворих часто поєднуються з позитивними фантазіями стосовно майбутнього. Це дозволяє думати, що залежний звязок є не лише “токсичним” та руйнівним. Він дає жінкам надії на “щасливий кінець”. Сполучення негативних ранніх спогадів з позитивними фантазіями стосовно майбутнього є захисним і знижує тягар невротичної симптоматики.

7. У жінок, хворих на невротичні розлади, що перебувають у відносинах залежної любові в шлюбі, найрозвиненіші в структурі любові - “пристрасть” та “відданість”, а компонент близькості є редукований. Це дозволяє трактувати любов цих жінок як безглузду. Структури любові вказаної групи хворих на невроз жінок та їхніх чоловіків не співпадають.

8. Існують певні особистісні риси, що сприяють формуванню того чи іншого синдрому залежності. Для синдрому любові специфічним є фактор “соціабельність” Q2(-); для синдрому інфантилізму - “слабкість “Над-Я” G(-); для синдрому агресивності - “слабкість “Я” С(-); для синдрому суперництва - “домінантність” Е( ), “жорсткість” І(-). Певна кількість з цих особистісних факторів (Q2, E, I) є статеворольовими.

9. Запропонована програма психотерапії токсичної любові є терапевтично ефективною і може бути рекомендована до застосування. Загальна схема психотерапії токсичної любові містить: 1) призупинення відносин; 2) аналіз форм залежності, усвідомлення різних форм залежних думок та вчинків; 3) аналіз негативних наслідків токсичних відносин; 4) аналіз ранніх спогадів, виявлення життєвого укладу та ключового травматичного переживання дитинства, викорінення ранніх травм; 5) моделювання думок і поведінки, які протистоять залежним; 6) аналіз та опрацювання неадекватних очікувань від партнера; 7) спільну подружню терапію. Програма містить різноманітні психотерапевтичні методи.

1. Коцар А.В. Формы невротической зависимости супругов// Вісник Харківського університету. Серія психологія. - 2000, № 498. - С. 66-68.

2. Кочарян А.С., Коцар А.В. Синдромы невротической любви // Вісник Харківського університету. Серія психологія. - 2000, № 498. - С.68-72.

3. Коцар А.В. Особливості ранніх спогадів жінок, хворих на невроз //Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, педагогіка, психологія. - Харків, ХВУ, 2002. - Вип. ІХ. - С.204-213.

4. Кочарян А.С., Коцар А.В. Теоретичні принципи лікування токсичної любові // Вісник Харківського державного педагогічного університету ім.Г.С.Сковороди. - Серія психологія. - Харків, 2001. - вип.5 - С.81-87.

5. Коцар А.В. Связь личностных особенностей с формами супружеской зависимости // Вісник Харківського університету. Серія психологія. - 2001, № 517. - С. 89-91.

6. Коцар А.В. Структура супружеского счастья у женщин, больных неврозами //Вісник Харківського університету. Серія психологія. - 2001, №517. - С.91-94.