Особливості психофізіологічного статусу льотчиків різного віку і стану здоров"я - Автореферат

У результаті дії комплексу професійно обумовлених факторів адаптаційні можливості військових льотчиків досить швидко знижуються, що істотно впливає на ефективність і надійність виконання ними службових обовязків і значно погіршує стан їхнього здоровя [Артамонов М.М. та ін., 1986; Бодров В.А., 1989; Варус В.І., 1996; Котуза А.С., 2001; MCCRERY B. F., Van Syoc D.L., 2002 та ін.]. Мета досліджень - на основі виявлення особливостей впливу віку і стану здоровя на психофізіологічний статус військових льотчиків, розробити підходи до його оцінки для удосконалення тактики застосування профілактичних і реабілітаційних заходів. Встановити закономірності змін професійно важливих психофізіологічних якостей військових льотчиків різного віку і стану здоровя. Розробити розвязувальні правила для оцінки психофізіологічного статусу військових льотчиків, в залежності від їх віку і стану здоровя. Розробити рекомендації щодо удосконалення тактики застосування профілактичних і реабілітаційних заходів військових льотчиків, з урахуванням їх віку і стану здоровя.Аналіз сучасного стану проблеми (Розділ 1) показав актуальність досліджень комплексного впливу факторів віку і стану здоровя на психофізіологічний статус військових льотчиків для розвитку теоретичних і практичних аспектів фізіології та гігієни праці авіаційних фахівців. Для досягнення поставленої в роботі мети були використані гігієнічні (професіографічний опис діяльності, гігієнічна оцінка праці льотчика, анкетування - для субєктивної оцінки умов професійної діяльності осіб льотного складу, аналіз розподілу осіб льотного складу за групами здоровя), фізіологічні (дослідження серцевого ритму); психофізіологічні (визначення психофізіологічного статусу з допомогою комплексу компютерних тестів), психологічні (опитування - для виявлення ознак синдрому професійного „вигорання”) та математичні (методи варіаційної статистики, аналіз нерівномірності розподілу, кореляційний, факторний, дисперсійний та дискримінантний аналізи) методи дослідження. Визначення психофізіологічного статусу військових льотчиків здійснювалось з допомогою спеціально створеного комплексу компютерних тестів (Сертифікат №UA1.092.94579-04), до якої входили модифіковані методики, що застосовуються для психофізіологічного відбору працівників, робота яких повязана з виконанням робіт підвищеної небезпеки: визначення часу простої зоромоторної реакції; визначення часу складної зоромоторної реакції - для дослідження рухливості основних нервових процесів; “Встановлення закономірностей” - для визначення швидкості обробки інформації в екстремальних умовах; „Розташування чисел” - для дослідження концентрації уваги; „Чорно-червоні таблиці” - для дослідження швидкості переключення уваги; „Годинник” - для дослідження просторової орієнтації; “Замкнутий простір” - для дослідження орієнтації у замкнутому просторі; „Зорова память” - для дослідження обєму короткочасної зорової памяті; „Маятник” - для дослідження урівноваженості нервових процесів. Ще більш інтенсивно зростають показники відчуття втоми (р<0,001) у всіх вікових групах та зниження працездатності льотчиків під час польотів у вікових групах 31-40 років (на 40,8%, р<0,01) і понад 40 років (на 53,4%, р<0,001). На етапі трудової діяльності льотчиків ознаки синдрому професійного „вигорання” поглиблюються (за шкалами „здатність зберігати дистанцію по відношенню до роботи” у 65,7% льотчиків і „задоволення професійним життям” у 20,9% льотчиків), особливо за шкалою „внутрішньої спокійності і рівноваги” (43,3% льотчиків), що є наслідком тривалого психічного перевантаження через ускладнення умов професійної діяльності.Представлено нові підходи до вирішення актуальної проблеми фізіології та гігієни праці авіаційних фахівців - оцінки психофізіологічного статусу військових льотчиків різного віку і стану здоровя. Встановлено негативний вплив умов професійної діяльності на організм льотчиків різного віку та особливості погіршення їх стану здоровя. На основі виявлення закономірностей змін резервів адаптації та психофізіологічних функцій, розроблено рекомендації щодо удосконалення тактики застосування профілактичних і реабілітаційних заходів серед військових льотчиків, з урахуванням їх віку і стану здоровя. Така діяльність призводить до значного зниження працездатності осіб льотного складу (на 40,8% - з віком 31-40 років і 53,5% - з віком понад 40 років) та стійкості до впливу фізичних факторів польоту (на 12,8% - з віком 31-40 років і 14,1% - з віком понад 40 років). Інтегральний показник нерівномірності розподілу осіб льотного складу за групами здоровя у віці 31-40 років за цей період знизився у 4,9 рази; у цій же віковій групі спостерігаються найбільші темпи погіршення стану здоровя військових льотчиків.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Представлено нові підходи до вирішення актуальної проблеми фізіології та гігієни праці авіаційних фахівців - оцінки психофізіологічного статусу військових льотчиків різного віку і стану здоровя. Встановлено негативний вплив умов професійної діяльності на організм льотчиків різного віку та особливості погіршення їх стану здоровя. На основі виявлення закономірностей змін резервів адаптації та психофізіологічних функцій, розроблено рекомендації щодо удосконалення тактики застосування профілактичних і реабілітаційних заходів серед військових льотчиків, з урахуванням їх віку і стану здоровя.

Встановлена вікова сталість субєктивного сприйняття військовими льотчиками факторів організації професійної діяльності, які характеризуються нерегулярністю, низьким рівнем і значною імпульсністю льотного навантаження. Така діяльність призводить до значного зниження працездатності осіб льотного складу (на 40,8% - з віком 31-40 років і 53,5% - з віком понад 40 років) та стійкості до впливу фізичних факторів польоту (на 12,8% - з віком 31-40 років і 14,1% - з віком понад 40 років). За показниками важкості, шкідливості та напруженості праця військового льотчика відноситься до категорії шкідлива 3 ступеня (п. 3.3 Гігієнічної класифікації, 2001).

Виявлено ознаки формування синдрому професійного „вигорання” серед осіб льотного складу на різних етапах проходження військової служби. Розвиток зазначеного синдрому має складний характер і починає проявлятись за окремими шкалами (готовність до енергетичних затрат, здатність зберігати дистанцію по відношенню до роботи, внутрішній спокій і рівновага, задоволення професійним життям) уже на етапі оволодіння професією. На етапі трудової діяльності льотчиків ознаки синдрому професійного „вигорання” поглиблюються за шкалою „внутрішнього спокою і рівноваги”, що є наслідком тривалого психічного перевантаження через ускладнення умов професійної діяльності.

Встановлено, що здоровя військових льотчиків в період з 1996 по 2001 роки суттєво погіршилось. За цей час умовна точка рівновагомості груп здорових і практично здорових льотчиків змістилась з вікової групи понад 40 років у вікову групу 31-40 років. Інтегральний показник нерівномірності розподілу осіб льотного складу за групами здоровя у віці 31-40 років за цей період знизився у 4,9 рази; у цій же віковій групі спостерігаються найбільші темпи погіршення стану здоровя військових льотчиків.

Встановлено особливості мобілізації резервів адаптації організму військових льотчиків різного віку і стану здоровя при адекватному для цієї професійної групи гіпоксичному навантаженні, що полягають у значній перебудові структури і кількості кореляційних взаємозвязків між показниками серцевого ритму. У здорових осіб льотного складу з віком відбувається достовірне зменшення кількості „пластичних” кореляційних взаємозвязків з 20% до 7%, що свідчить про вплив стажового тренування організму на формування “оптимальної” відповіді його елементів для пристосування до конкретних умов діяльності. У практично здорових льотчиків, навпаки, спостерігається їх достовірне збільшення - з 7% до 20%, що свідчить про значне напруження резервів адаптації.

Встановлено особливості вікової трансформації взаємозвязків психофізіологічних функцій у військових льотчиків з різним станом здоровя. У здорових осіб льотного складу в процесі становлення психофізіологічних функцій, відповідно до вимог професії, відбувається трансформація факторних моделей, шляхом збільшення їх структурованості (з 67% до 89%), зміни рівня і знаку факторних навантажень. У практично здорових військових льотчиків з віком формується невпорядкованість структури факторних навантажень (з 71% до 55%), а також різке зменшення кількості звязків, що свідчить про аномальну перебудову взаємозвязків психофізіологічних функцій і дезорганізацію забезпечення професійної діяльності.

На основі побудованих дискримінантних моделей отримано розвязувальні правила (за показниками серцевого ритму і психофізіологічних функцій) для оцінки психофізіологічного статусу військових льотчиків, з урахуванням їх віку і стану здоровя. Розроблено рекомендації з удосконалення тактики застосування реабілітаційних і профілактичних заходів серед осіб льотного складу, в залежності від їх віку і стану здоровя.

Статті у наукових провідних виданнях, затверджених ВАК України: 1. Єна А.І., Кальниш В.В., Кравчук В.В. Особливості формування синдрому професійного вигорання серед осіб, робота яких повязана з небезпекою // Актуальні проблеми психології: Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. Максименка С.Д. - К.: 2004, т. 7. вип. 3. - С. 87-95. (огляд літературних джерел, участь у проведенні опитування, математична обробка результатів дослідження, участь у написанні і оформленні статті)

2. Єна А.І., Кальниш В.В., Кравчук В.В. Особливості взаємозвязку професійно важливих якостей льотчиків з різним ступенем придатності до професійної діяльності // Фізіологічний журнал. - 2004. - Т.50. - № 3. - С. 71-78. (огляд літературних джерел, участь у проведенні досліджень, математична обробка результатів дослідження, участь у написанні і оформленні статті)

3. Кальниш В.В., Єна А.І., Кравчук В.В. Профілактичні технології у збереженні здоровя і працездатності фахівців в умовах підвищеної небезпеки // Охорона здоровя України. - 2004. - № 1 (12). - С. 36 - 41. (огляд літературних джерел, участь у написанні і оформленні статті)

4. Кравчук В.В., Єна А.І., Кальниш В.В. Характеристика структури захворюваності основних параметрів та здоровя осіб льотного складу ВПС ЗС України // Охорона здоровя України.-2003. - №4 (11).-С. 37-40. (задум, математична обробка, аналіз і узагальнення результатів, участь у написанні, оформленні статті і формуванні висновків)

5. Кравчук В.В., Єна А.І., Кальниш В.В. Особливості змін стану здоровя льотного складу ВПС України // Проблеми військової охорони здоровя: Зб. наук. пр. - К.: УВМА, 2004. - Вип. 14. - С. 324-329. (задум, математична обробка, аналіз і узагальнення результатів, участь у написанні, оформленні статті і формуванні висновків)

6. Кравчук В.В., Єна А.І., Кальниш В.В. Особливості структурних зрушень стану здоровя осіб льотного складу // Гигиена труда. - Вып. 35. - 2004. - С. 402-410. (задум, математична обробка, аналіз і узагальнення результатів, участь у написанні, оформленні статті і формуванні висновків)

Публікації в інших наукових виданнях: 1. Єна А.І., Кальниш В.В., Кравчук В.В. Особливості психофізіологічного статусу льотного складу // Матеріали Всеукраїнського наукового симпозіуму “Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі”. - Київ; Черкаси: Вид-во ЧДУ. - 2003. - С. 35. (огляд літературних джерел, участь у проведенні досліджень, математичній обробці результатів, написанні і оформленні тез)

2. Єна А.І., Кальниш В.В., Кравчук В.В. Професійний психофізіологічний супровід спеціалістів як важлива проблема гігієни праці // Матеріали XIV зїзду гігієністів України: Гігієнічна наука та практика на рубежі століть. - Том ІІ. - Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС. - 2004. - С. 54-55. (огляд літературних джерел, участь у проведенні досліджень, математичній обробці результатів, написанні і оформленні тез)

3. Кравчук В.В. Характеристика вікових змін стану здоровя льотного складу // Матеріали IV Української конференції молодих вчених, присвяченої памяті академіка Фролькіса В.В. (Київ, 24 січня 2003 року). - К.: Ін-т геронтології АМНУ. - 2003. - С. 127-128. (задум, збір, математична обробка, аналіз і узагальнення результатів, написання, оформлення тез і формуванні висновків)

4. Кравчук В.В. Особливості змін стану здоровя осіб льотного складу в сучасних умовах професійної діяльності // Матеріали наук.-практ. конф. “Клінічна авіаційна медицина: сучасний стан, перспективи розвитку, вплив на льотне довголіття та безпеку польотів”. - Вінниця: ВМЦ ВПС ЗС України. - 2004. - С. 34-37. (задум, збір, математична обробка, аналіз і узагальнення результатів, написання, оформлення тез і формування висновків)

5. Кравчук В.В., Кальниш В.В., Єна А.І. Етичні проблеми професійної діяльності осіб льотного складу // Матеріали Міжнар. наук. конф. “Етичні проблеми медицини праці та гігієни довкілля”. - К., 2003. - С. 37-39. (задум, огляд літературних джерел, написання і оформленні тез)

6. Організація роботи зі створення професіограм // Методичні рекомендації Міністерства охорони здоровя України і Держнаглядохоронпраці України / Єна А.І., Кальниш В.В., Баженов О.К., Хмельницька І.В., Кравчук В.В. та ін. (всього 8 осіб). - К.: “Поліграф Центр”, 2003. - 56 с. (огляд літературних джерел, участь у підготовці рукопису та редагуванні)

7. Організація проведення професійного психофізіологічного відбору // Методичні рекомендації Міністерства охорони здоровя України і Держнаглядохоронпраці України / Єна А.І., Кальниш В.В., Баженов О.К., Хмельницька Г.В., Кравчук В.В. та ін. (всього 9 осіб). - К.: “Поліграф Центр”, 2003. - 27 с. (огляд літературних джерел, участь у підготовці рукопису та редагуванні)