Особливості проявів емоційної стійкості особистості співробітників митної служби у соціально складних ситуаціях - Автореферат

Праця співробітників митної служби також повязана з емоційною та інтелектуальною напругою, нерегулярною зміною чергувань, підвищеною активністю психічних функцій, а також із проявами несприятливого психологічного мікроклімату у групах, які тривалий час перебувають в умовах підвищеної відповідальності за прийняте рішення. Все це обумовлює появу соціально складних ситуацій, які вимагають від співробітника митної служби емоційної стійкості, потрібної для його конструктивної поведінки та діяльності. У працях К.К.Платонова (1970), Г.М.Зараковського (1997), В.О.Бодрова (2006), О.О.Деркача, В.Г.Зазикіна (1998), В.О.Пономаренко (1987), Л.Г.Дикої (2006), Г.В.Ложкіна (2004) та ін. показано, що характерними властивостями соціально складних ситуацій є невизначеність характеру їх розвитку і наслідків, а також, як правило, дефіцит часу, наявність недостатньої та неправдивої інформації, її інтерференція, зміни функціонального стану людини. Маріщук (1982), О.Я.Чебикін (2004), О.П.Саннікова (2002) та ін. розглянули різні аспекти емоційної стійкості в певних сферах діяльності (навчальній, спортивній, військовій), проте вивчення означеної проблеми у співробітників митної служби не було предметом окремого дослідження. Недостатня розробленість багатоманітних проблем емоційної стійкості співробітників митної служби, відсутність цілісних досліджень щодо методів її діагностики та корекції, важливість та актуальність проблеми зумовили вибір теми дослідження.У першому розділі - «Емоційна стійкість особистості співробітника митної служби як предмет соціально-психологічного аналізу» - подається аналіз основних напрямів вивчення природи та особливостей емоційної стійкості особистості, здійснюється систематизоване описання й оцінка митної діяльності в системі «людина - людина», висвітлюється проблема соціально складної ситуації, її сутність та зміст. Під емоційною стійкістю автор розумів системну якість особистості, що забезпечує високу продуктивність діяльності та цілеспрямованість поведінки у напружених ситуаціях. Чебикін, 2004 та ін.) характеризується визнанням дезорганізуючого впливу емоцій на людину та її діяльність, і виділенням, у звязку з цим, трьох основних аспектів вивчення емоційної стійкості: результативного, при якому забезпечується продуктивність реалізації діяльності по відношенню до напруженої ситуації; органічний, який вивчає нервово-психічну сферу людини і захворювання емоціогенного характеру та особистісний, який розглядає наслідки впливу людських емоцій на реалізацію поставлених завдань. Здійснений логіко-семантичний аналіз статей та словників дозволив встановити, що більшість дослідників під емоційною стійкістю розуміють системну якість особистості, що забезпечує цілеспрямовану поведінку людини та її високоефективну діяльність у складних напружених умовах. Виявлено, що під впливом дії стрес факторів кількість досліджуваних з високою емоційною стійкістю знизилась з 44% на 1-му етапі до 20% на 2-му етапі; кількість досліджуваних з середнім рівнем емоційної стійкості - з 47 % на 1-му етапі до 36 % на 2-му етапі; з низьким рівнем - зросла з 9 % на 1-му етапі до 44 % на 2-му етапі (рис.Програма тренінгу містила три блоки: 1-й блок - «Основи саморегуляції емоційних станів» був присвячений усвідомленню значущості саморегуляції в професійній діяльності митника. 2-й блок - «Шляхи вдосконалення саморегуляції емоційної стійкості» був спрямований на оволодіння розслабленням своєї мязової системи, відпрацювання концентрації уваги, розвиток зорово-просторової уяви та оволодіння мистецтвом верхнього, середнього, нижнього та повного дихання.Здійснений логіко-семантичний аналіз дозволив встановити, що більшість дослідників під емоційною стійкістю розуміють системну якість особистості, що забезпечує цілеспрямовану поведінку людини та її високоефективну діяльність у складних напружених умовах. До найбільш важливих компонентів емоційної стійкості віднесено: біосоціальний, що повязаний з проявами типологічних властивостей темпераменту; мотиваційний, що характеризує диспозицію мотивації; афективний, який відображає емоційний досвід особистості; інтелектуальний, що визначає спроможність субєкта оцінити ситуацію, зробити прогноз можливих змін цієї ситуації та прийняти правильне рішення. На основі отриманих результатів виявлено три групи досліджуваних: 1-а група - 44 % інспектори з високим рівнем емоційної стійкості; 2-а група 47 % - із середнім; 3-я група 9% - з низьким рівнем. Динаміка емоційної стійкості трьох груп обстежуваних виявлялася у фонових умовах (1-й етап), коли вплив психотравмуючих факторів був найменшим, і в соціально складних ситуаціях (2-й етап), коли досліджувані були під впливом дії різних стрес факторів професійної діяльності. Виявлено, що під впливом дії стрес-факторів кількість досліджуваних з високою емоційною стійкістю знизилась з 44 % на 1-му етапі до 20 % на 2-му етапі; кількість досліджуваних з середнім рівнем зменшилася з 47 % на 1-му етапі до 36 % на 2-му етапі; з низьким рівнем - з 9 % на 1-му етапі до 44 % на

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ