Особливості проявів дуоденальної виразки у осіб, що зазнали впливу іонізуючої радіації залежно від психосоматичних співвідношень - Автореферат

Протягом останніх років кількість людей, які хворіють на пептичну виразку дванадцятипалої кишки (ПВДПК), прогресивно зростає у всьому світі, що робить її лікування однією з найактуальніших проблем медицини. У звязку з цим існує необхідність подальшого вивчення клініко-патогенетичних особливостей пептичної виразки в осіб, що зазнали дії іонізуючого опромінення, з метою розробки індивідуалізованого підходу до лікування. Вивчити особливості морфологічних змін слизової оболонки шлунка у хворих на НР-позитивну пептичну виразку дванадцятипалої кишки, що зазнали впливу іонізуючої радіації. Визначити особливості стану перекисного окислення ліпідів і антиоксидантного захисту у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки, що зазнали дії іонізуючої радіації, та встановити взаємозвязок між ступенем обсіменіння НР слизової оболонки шлунка з клінічними та лабораторно-інструментальними проявами захворювання. Розробити схему лікування хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки, що зазнали впливу іонізуючої радіації, з урахуванням психофізіологічного стану та інфікованості НР і довести її ефективність.Робота ґрунтується на результатах комплексного обстеження 126 хворих на ПВДПК, асоційовану з НР: 70 хворих на ПВДПК, що зазнали дії іонізуючого випромінювання (основна група), 56 хворих на ПВДПК (група зіставлення), а також 30 практично здорових осіб, близьких за віком і статтю. Звертає увагу те, що больовий синдром у хворих, які зазнали дії іонізуючого випромінювання частіше був атиповий (57,9% хворих) проти (17,9%) у групі зіставлення (р<0,05). Біль виникав одразу або через 20-30 хвилин після їжі, локалізувався він не тільки в гастродуоденальній ділянці, але поєднувався з болем в правому або правому і лівому підреберях. В інших випадках (типовий перебіг) спостерігався помірний або виражений біль в епігастральній чи гастродуоденальній ділянці або він поєднувався з болем у правому (лівому) підреберях, виникав біль через 1-1,5 години після їжі. В групі зіставлення скарги на печію відмічали 61,1% хворих (р0,05).Частою скаргою у хворих на ПВДПК, що зазнали дії іонізуючого випромінювання, була сухість у роті (37,14%), тоді як у групі зіставлення цю скаргу відмічено лише у 10,71% обстежених (р0,05).На основі визначення залежності клінічних проявів захворювання, даних біохімічних і гістологічних досліджень від психофізіологічного стану розроблений індивідуалізований підхід до терапії хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки, які зазнали впливу іонізуючої радіації, що дозволило продовжити період ремісії, зменшити частоту загострень. Клінічні прояви пептичної виразки дванадцятипалої кишки в осіб, що зазнали впливу іонізуючої радіації, значною мірою залежали від психологічного стану. Найбільш характерними змінами слизової оболонки шлунка хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки, які зазнали дії іонізуючого опромінення, з високим рівнем реактивної тривожності, емоційною напруженістю, були виразки середніх розмірів 0,5-1 см на фоні вираженого гастриту; у 20% виявлена інвазія бактерій НР у власну пластинку слизової оболонки шлунка. У хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки, що зазнали дії іонізуючої радіації, доцільно визначати ступінь психологічних порушень із використанням тестів Спілбергера-Ханіна, скороченого варіанту тесту ММРІ з метою включення в схеми лікування засобів, які корегують порушення психологічного стану. § Хворим із високим і помірним рівнем реактивної тривожності, в яких одночасно виявляються високі показники за шкалою депресії тесту Міні-Мульт, разом із антихелікобактерною терапією доцільно призначати амітриптилін по 0,025 г на ніч і вітамін Е по 50 мг 2 рази за добу.

Основний зміст роботи

1. На основі визначення залежності клінічних проявів захворювання, даних біохімічних і гістологічних досліджень від психофізіологічного стану розроблений індивідуалізований підхід до терапії хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки, які зазнали впливу іонізуючої радіації, що дозволило продовжити період ремісії, зменшити частоту загострень.

2. Виявлені особливості клінічного перебігу дуоденальної виразки в осіб, що зазнали дії іонізуючого опромінення : - у 38,3% відмічений тяжкий перебіг захворювання з трьома і більше загостреннями за рік;

- у 58,5% хворих спостерігались атипові скарги;

- у 100% відмічений астено-вегетативний синдром;

- у 41,4% хворих відмічена емоційна напруженість, у 42,8% - високий рівень реактивної тривожності (за даними психологічного тестування).

3. Клінічні прояви пептичної виразки дванадцятипалої кишки в осіб, що зазнали впливу іонізуючої радіації, значною мірою залежали від психологічного стану. Встановлений позитивний кореляційний звязок між інтенсивністю больового синдрому і рівнем реактивної тривожності; термінами перебування хворого в стаціонарі і рівнем реактивної тривожності.

4. Найбільш характерними змінами слизової оболонки шлунка хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки, які зазнали дії іонізуючого опромінення, з високим рівнем реактивної тривожності, емоційною напруженістю, були виразки середніх розмірів 0,5-1 см на фоні вираженого гастриту; у 20% виявлена інвазія бактерій НР у власну пластинку слизової оболонки шлунка. Встановлений позитивний кореляційний звязок між ступенем інфікування бактеріями НР слизової оболонки шлунка і рівнем реактивної тривожності; розмірами виразкових дефектів і рівнем реактивної тривожності; між рівнем реактивної тривожності і шкалами тесту Міні-Мульт - 1Hs (іпохондрії), 2D (депресії).

5. Загострення дуоденальної виразки в осіб, що зазнали впливу іонізуючої радіації, з високим рівнем реактивної тривожності характеризується більш вираженим виснаженням антиоксидантного захисту, про що свідчить суттєве зниження рівня церулоплазміну. Встановлена негативна корелятивна залежність між рівнем церулоплазміну і реактивної тривожності.

6. Застосування в комплексі з антихелікобактерною терапією препаратів, що впливають на стан центральної нервової системи в поєднанні з вітаміном Е, дозволило покращити якість життя хворих, запобігти рецидивам захворювання.

Практичні рекомендації

1. У хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки, що зазнали дії іонізуючої радіації, доцільно визначати ступінь психологічних порушень із використанням тестів Спілбергера-Ханіна, скороченого варіанту тесту ММРІ з метою включення в схеми лікування засобів, які корегують порушення психологічного стану.

2. Комплексну терапію слід призначати індивідуалізовано залежно від виявлених порушень.

§ Хворим із високим і помірним рівнем реактивної тривожності, в яких одночасно виявляються високі показники за шкалою депресії тесту Міні-Мульт, разом із антихелікобактерною терапією доцільно призначати амітриптилін по 0,025 г на ніч і вітамін Е по 50 мг 2 рази за добу.

§ Хворим із високим рівнем реактивної тривожності і вираженим астено-невротичним синдромом показані транквілізатори: феназепам по 0,0005 г на ніч і вітамін Е по 50 мг 2 рази.

§ Хворим із помірним рівнем реактивної тривожності поряд із антихелікобактерною терапією показані препарати седативної дії (екстракт валеріани 0,02 по 2 табл. 2 рази за добу або Ново-Пасит по 1 ч. л. на ніч і вітамін Е по 50 мг 2 рази за добу).

§ Хворим із низьким рівнем реактивної тривожності слід призначати разом із антихелікобактерною терапією вітамін Е по 50 мг 2 рази за добу.

Засоби, які корегують порушення психологічного стану після закінчення курсу антихелікобактерної терапії слід приймати протягом всього періоду ремісії.

Перелік публікацій за темою дисертації

1. Настрога Т.В. Корекція порушень стану ПОЛ-АОЗ та зсувів вищої нервової діяльності у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки //Гастроентерологія, Міжвідомчий збірник, вип.31.- Дніпропетровськ, 2000. - С. 282-288.

2. Настрога Т.В. Особливості клінічного перебігу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки у ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС //Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2001. - Вип. 2 (34). - С. 222-225.

3. Настрога Т.В. Стан перекисного окислення ліпідів і антиоксидантна забезпеченість організму у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання //Український медичний альманах. - 2000. - Т 3, №4. - С. 236-237.

4. Настрога Т.В., Гольденберг Ю.М. Особливості перебігу захворювання у хворих виразковою хворобою дванадцятипалої кишки в залежності від стану вищої нервової діяльності //Вісник проблем біології і медицини. - 1999. - №10. - С. 77-80. (Здобувачем особисто проведений підбір хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки, здійснене обстеження хворих, проведена статистична обробка та аналіз отриманих даних, написана і підготовлена стаття до друку).

5. Настрога Т.В., Гольденберг Ю.М., Петров Є.Є. Взаємозвязок клінічних особливостей, особистісних змін і активності антиоксидантної системи у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки //Український медичний альманах. - 2001 - №1. - С. 125-128. (Здобувачем особисто проведене обстеження хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки, самостійно проаналізовані та статистично оброблені отримані дані, вивчені корелятивні залежності, написана і підготовлена стаття до друку).

6. Настрога Т.В., Гольденберг Ю.М., Петров Є.Є. Патогенетичні особливості дуоденальної виразки, асоційованої з Helicobacter pylori, у осіб, що зазнали впливу іонізуючої радіації //Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2003 - т.7, №2/1. - С.541-543.( Здобувачем особисто проведене обстеження хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки, виявлення НР уреазним тестом, психологічне тестування хворих, самостійно проаналізовані та статистично оброблені отримані дані, вивчені корелятивні залежності, написана і підготовлена стаття до друку).

7. Настрога Т.В. Психологічна характеристика хворих виразковою хворобою дванадцятипалої кишки // Матеріали XIV зїзду терапевтів України. - К., 1998. - С. 395-396.

8. Настрога Т.В. Гольденберг Ю.М. Стан перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи у хворих виразковою хворобою дванадцятипалої кишки - учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС //Проблеми екології та медицини. - 1999. - №1-2. - С. 22-23. (Здобувачем особисто здійснене обстеження хворих, вивчений стан перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи, проведена статистична обробка та аналіз отриманих даних, написані і підготовлені тези до друку).

9. Настрога Т.В. Застосування препарату амітриптиліну в комплексному лікуванні хворих виразковою хворобою дванадцятипалої кишки - учасників ліквідації аварії на ЧАЕС //Проблеми екології та медицини. - 1999. - №5. - С. 17-18.

10. Настрога Т.В. Індивідуалізація лікування у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання //Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Вплив екологічного оточення на стан здоровя дітей”. - Полтава, 2000. - С.85-86.

Размещено на .ru