Аналіз питань теорії та практики провадження в кримінальних справах неповнолітніх. Обґрунтування особливого підходу до захисту прав неповнолітніх, які вчинили злочин і потрапили у сферу дії кримінального процесу. Підвищення ефективності судочинства.
Захист відбудеться 26 червня 2004 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.01 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. На пріоритетність молодіжної політики вказано в Конституції України (1996 р.), Декларації "Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні" (1992 р.), в Указах Президента "Про Національну програму "Діти України" (1996 р.), "Про додаткові заходи щодо забезпечення виконання Національної програми "Діти України" на період до 2005 р." (2001р.), "Про затвердження комплексних заходів щодо профілактики безнаглядності та правопорушень серед дітей, їх соціальної реабілітації в суспільстві" (1998 р.) та в багатьох інших нормативних актах. Разом з тим слід зазначити, що ці роботи виконані до прийняття нового Кримінального та Цивільного кодексів України, окремі норми яких встановлюють особливості кримінальної та цивільно-правової відповідальності неповнолітніх, які вчинили злочин, Сімейного кодексу України, внесення суттєвих змін до Кримінально-процесуального кодексу України (21 червня 2001р. та 12 липня 2001р.). Для досягнення окресленої в дисертації мети були використані загальний діалектичний метод наукового пізнання дійсності, а також спеціальні методи дослідження, а саме: історико-правовий (дослідження історичного розвитку теорії і практики кримінального судочинства з окремих питаннь); порівняльно-правовий (дослідження та порівняльний аналіз кримінально-процесуального законодавства України та інших держав з метою використання позитивного світового досвіду); структурного і системного аналізу (дослідження й аналіз елементів загального предмета доказування та його співвідношення з обставинами, що підлягають доказуванню в кримінальних справах неповнолітніх); статистичний метод (дослідження статистичної інформації щодо діяльності суду, прокуратури, слідчих та кримінальної міліції у справах про злочини неповнолітніх); метод узагальнення (узагальнення точок зору з проблемних питань) та інші.Вважаючи цю думку спірною, автор робить спробу навести додаткові аргументи на користь того, що предмет доказування в справах про злочини неповнолітніх є самостійним інститутом кримінально-процесуального права (статті 64, 23, 433 КПК України). Аналізуючи думки вчених про порядок порушення кримінальної справи, в якій є дані про вчинення злочину неповнолітньою особою, автор висловлює думку про обов?язковість нормативного закріплення положення, згідно з яким порушувати справу, проводити досудове слідство повинен лише слідчий, який спеціалізується в розслідуванні даної категорії справ, або прокурор. Зокрема: з метою уникнення випадків, коли органи досудового слідства за наявності до того підстав не визнають неповнолітнього підозрюваним або обвинуваченим, а допитують та провадять інші слідчі дії з участю підлітка як свідка, тобто фактично примушують до дачі показань стосовно себе, пропонується п.1 ч.1 ст.45 КПК України викласти в такій редакції: "у справах осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину у віці до вісімнадцяти років, - з моменту визнання особи підозрюваною чи пред?явлення їй обвинувачення, але у всякому разі не пізніше моменту початку здійснення інших заходів процесуального примусу та процесуальних дій, що торкаються прав і свобод особи, запідозреної у вчиненні злочину"; дозволити здійснювати захист неповнолітніх осіб лише адвокатам, які для відстоювання інтересів неповнолітнього можуть самостійно визначати лінію захисту; обов?язково сповіщати захисника про час і місце проведення слідчих дій за участю його підзахисного; узгодити положення ст.73 та п.6 ст.45 КПК України щодо моменту вступу захисника в цю категорію кримінальних справ. Зокрема пропонується: нова редакція статті 434 КПК України, в якій акцентується увага на обов?язковому врахуванні індивідуально-психологічних особливостей неповнолітнього при застосуванні вказаних запобіжних заходів, а також на доцільності їх призначення лише в тому випадку, коли немає підстав обрати інші, передбачені статтями 149, 436 КПК України; застосувати спеціалізацію суддів, які вирішують питання про призначення запобіжного заходу у виді взяття під варту; закріпити за прокурором обо?язок особисто допитувати неповнолітнього підозрюваного (обвинуваченого), щодо якого вирішується питання про обрання вказаних запобіжних заходів; у разі затримання особи, яка не досягла вісімнадцяти років, необхідно вручати копію протоколу затримання і захиснику в момент допуску його до участі в справі; включити в закон положення про можливість апеляційного оскарження постанови судді про продовження затримання до десяти діб у порядку ч.5 ст.349 КПК України; передбачити у КПК можливість відстрочення взяття під варту; внести у ст.165? КПК України положення про обов?язковість мотивування рішення про обрання,
План
Основний зміст роботи
Вывод
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у формулюванні висновків, спрямованих на удосконалення провадження в справах про злочини неповнолітніх у зв?язку з необхідністю гармонізації національного законодавства з міжнародними стандартами. Зокрема, пропонується: нова редакція статей 433, 438, 441 КПК України, вимоги яких спрямовані на усунення неповноти вивчення особи неповнолітнього, уточнення правового положення педагога і законного представника неповнолітнього в кримінальному судочинстві; змінити та доповнити статті КПК України, що регулюють порядок застосування запобіжних заходів щодо неповнолітніх, порядок застосування ст.73 КПК України, яка регламентує порядок провадження в кримінальних справах про суспільно небезпечні діяння, вчинені особами, які не досягли віку кримінальної відповідальності; змінити матеріально-правові підстави звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру; удосконалити порядок закриття кримінальної справи на підставі ст.9 КПК України в стадії попереднього розгляду справи суддею; нормативно закріпити положення, які дозволять підвищити роль служб у справах неповнолітніх та спеціальних підрозділів міліції в судовому засіданні, орієнтувати суддів на застосування найбільш ефективних заходів впливу щодо неповнолітніх тощо.
Список опублікованих праць здобувача за темою дисертації
1. Карпенко М.О. Особливості предмета доказування в кримінальних справах про злочини неповнолітніх // Актуальні проблеми держави та права: Зб. наук. праць. - Одеса, 2001. - Вип.10. - С.120-122.
2. Карпенко М.О. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх із застосуванням примусових заходів виховного характеру // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. Ред.В.Я. Тацій. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 2002. - Вип.57. - С.163-168.
3. Карпенко М.О. Участь захисника в кримінальних справах про злочини неповнолітніх // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. - Хмельницький, 2002. - № 4. - С.124-127.
4. Карпенко М.О. Участь законного представника у справах про злочини неповнолітніх // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. Ред.В.Я. Тацій. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 2003. - Вип.58. - С.183-190.
5. Карпенко М.О. Відшкодування шкоди, заподіяної злочинами, вчиненими неповнолітніми // Право власності: проблеми реалізації та захисту: Тези доп. та наук. повідомлень учасників наукового семінару молодих вчених / За ред. М.І. Панова. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 2001 - С.94-96.
6. Карпенко М.О. Підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності за новим законодавством України // Сучасні правові проблеми профілактики та розкриття злочинів, які скоюються неповнолітніми: Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції. Донецьк, 26 квітня 2002 року / Гол. редактор Ю.Л. Титаренко. - Донецьк: ДІВС, 2002. - С.29-32.
7. Хотенець В.М., Карпенко М.О. Провадження у справах про суспільно небезпечні діяння неповнолітніх за останнім проектом КПК України // Основні риси сучасної злочинності та шляхи її попередження: Матеріали наук.-практ. семінару 27 листопада 2003 р., м. Харків / Редкол.: Борисов В.І. (гол. ред. ) та ін. - Х.: Право, 2004. - С.154-157
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
