Аналіз особливостей процесуального порядку отримання показання у кримінальному процесі за законодавством, яке діяло на території сучасної України, починаючи від реформ Петра І. Місце показання як джерело доказів у тогочасному кримінальному процесі.
При низкой оригинальности работы "Особливості процесуального порядку отримання показань як джерела доказів у XVII-XVIII століттях на території сучасної України", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Стаття присвячена висвітленню особливостей процесуального порядку отримання показання у кримінальному процесі за законодавством, яке діяло на території сучасної України, починаючи від реформ, запроваджених Петром I, до збірника «Права, за якими судиться малоросійський народ» (1743 р.) включно. Ключові слова: показання, генезис показань, доказ, джерело доказів, допит, допит свідка, кримінальний процес. Статья посвящена рассмотрению особенностей процессуального порядка получения показания в уголовном процессе по законодательству, которое действовало на территории современной Украины, начиная от реформ, введенных Петром I, до сборника «Права, по которым судится малороссийский народ» (1743) включительно. Загальні вимоги до свідків: доброчесність, християнська віра, не могли свідчити ті, хто не був у причасті, хто пов’язаний із позивачем або відповідачем (перебувають у нього на службі або хліб їдять у його будинку); із новацій це регламентація мінімального віку свідка - 15 років, уведення поняття «свидетельства ради дарами підкуплені суть» (передача матеріальних благ за свідчення на користь сторони); діє пряма заборона свідчити у своїй справі. Під час проведення очної ставки між свідком і позивачем або відповідачем до приведення свідка до присяги сторони могли повідати суду про хиби свідка, що спричиняло його відвід; якщо свідок був прийнятий без заперечення, то після цього заперечити його показання (на підставі його пороків) не можна було.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
