Особливості процесу управління бізнес-процесами підприємств портової діяльності - Статья

Під бізнес-процесом пропонується розуміти систематизоване послідовне виконання функціональної операції, метою якої є виробництво портової продукції, роботи, послуги для клієнтів підприємства і (або) якісного виконання іншої функціональної операції в рамках внутрішньої системи господарської діяльності транспортного підприємства. Чампі стверджують, що бізнес-процес має початок (вхід), певну кількість стадій діяльності і результат роботи, що отримується на виході. Формування системи бізнес-процесів підприємствах портової діяльності дає змогу вирішити такі завдання, як: оптимізація технології роботи підприємства; формування і (або) розвиток нормативної бази підприємства, яка повинна обєднувати положення про бізнес-одиниці, посадові інструкції, регламенти, принципи взаємодії бізнес-одиниць, правила організації документообігу, і т. д.; удосконалення інформаційно-аналітичних систем підприємства. З урахуванням особливостей діяльності портових підприємств і компаній, що забезпечують безпеку суден, пропонується виділяти три укрупнені групи бізнес-процесів: основні бізнес-процеси (процеси поточної діяльності підприємства, результатом чого є виробництво продукції, робіт, послуг для зовнішніх клієнтів і кінцевих користувачів); процеси супроводу бізнесу. До цих процесів належать стратегічне планування, формування політики підприємства, постановка цілей та завдань діяльності, забезпечення взаємодії із зовнішніми організаціями та клієнтами, забезпечення доступності необхідних ресурсів, аналіз діяльності підприємства з боку керівництва; допоміжні процеси (процеси вимірювання, аналізу і поліпшення бізнес-процесів - це процеси, які необхідні для вимірювання та збору даних для аналізу характеристик і поліпшення діяльності).Таким чином, тільки на підставі комплексного аналізу внутрішніх можливостей підприємств портової діяльності і потреб зовнішнього середовища, в якій здійснюються морські перевезення, можливо забезпечити ефективне управління бізнес-процесами підприємств портової діяльності.

Під бізнес-процесом пропонується розуміти систематизоване послідовне виконання функціональної операції, метою якої є виробництво портової продукції, роботи, послуги для клієнтів підприємства і (або) якісного виконання іншої функціональної операції в рамках внутрішньої системи господарської діяльності транспортного підприємства. Процесний підхід зумовлює необхідність реалізації нового типу управління, за якого долаються наявні барєри між різними функціональними одиницями, що дає змогу обєднувати зусилля всіх підрозділів і сконцентрувати їх на досягнення головних цілей портового підприємства.

У цілому бізнес-процеси підприємства включають у себе широкий спектр різних за своєю природою процесів, що пояснює відсутність усталеного визначення бізнес-процесу. Нині існує багато визначень поняття бізнес-процесу, які описують його з різних точок зору.

Б. Андерсен уважає, що бізнес-процес - це деяка логічна послідовність повязаних дій, які перетворюють вхід у результати або вихід [4, с. 74]. Таке розуміння бізнес-процесу базується на формальному виокремленні основних складників процесу, що включають такі поняття, як «вхід», «процес», «вихід», «управління», «постачальник процесу», «клієнт процесу».

В. Горлачук та І. Яненкова вважають, що бізнес-процес є систематизованим, послідовним виконанням алогічно повязаних та взаємозалежних завдань із використанням ресурсів, що забезпечують виробничу діяльність, для створення продукції, яка має споживчі цінності для клієнта [5, с. 263].

Еріксон визначає бізнес-процес як ланцюг алогічно повязаних, повторюваних дій, у результаті яких використовуються ресурси підприємства для переробки обєкта (фізично чи віртуально) з метою досягнення певних вимірних результатів або продукції для задоволення внутрішніх і зовнішніх споживачів [6, с. 24].

М. Хаммер та Дж. Чампі стверджують, що бізнес-процес має початок (вхід), певну кількість стадій діяльності і результат роботи, що отримується на виході. Вхід - це початок процесу, відповідно, вихід - це результат виконаної роботи [7, с. 66].

Таким чином, усі визначення обєднує насамперед акцентування уваги на тому, що бізнес-процеси є безперервними, мають певні входи і виходи.

Можливо сформулювати, що бізнес-процес являє собою спланований алгоритм взаємоповязаних дій чи потоків роботи, який підлягає систематичним змінам під впливом факторів зовнішнього і внутрішнього середовища, в якому задіяні всі ресурси організації, спрямований на задоволення попиту вантажопереробки і максимізацію прибутку. Цей процес має початок (вхід), певну кількість стадій діяльності і результат роботи, який отримується на виході (рис. 1).

Бізнес-процес починається початковими або первинними входами, це потоки роботи, в яких є свої межі, а саме початок і кінець, для будь-якого окремого взятого вантажопереробного процесу.

Процес закінчується виходом, одержанням результату первинними клієнтами процесу.

Формування системи бізнес-процесів підприємствах портової діяльності дає змогу вирішити такі завдання, як: оптимізація технології роботи підприємства; формування і (або) розвиток нормативної бази підприємства, яка повинна обєднувати положення про бізнес-одиниці, посадові інструкції, регламенти, принципи взаємодії бізнес-одиниць, правила організації документообігу, і т. д.; удосконалення інформаційно-аналітичних систем підприємства.

З урахуванням особливостей діяльності портових підприємств і компаній, що забезпечують безпеку суден, пропонується виділяти три укрупнені групи бізнес-процесів: основні бізнес-процеси (процеси поточної діяльності підприємства, результатом чого є виробництво продукції, робіт, послуг для зовнішніх клієнтів і кінцевих користувачів); процеси супроводу бізнесу. На цю групу процесів слід звертати особливу увагу в сучасних умовах. Процеси супроводу бізнесу є процесами управління ресурсами підприємства. Вони включають розподіл кадрових, фінансових, матеріальних та інформаційних ресурсів, необхідних для досягнення цілей і завдань діяльності, виробництва продукції. До цих процесів належать стратегічне планування, формування політики підприємства, постановка цілей та завдань діяльності, забезпечення взаємодії із зовнішніми організаціями та клієнтами, забезпечення доступності необхідних ресурсів, аналіз діяльності підприємства з боку керівництва; допоміжні процеси (процеси вимірювання, аналізу і поліпшення бізнес-процесів - це процеси, які необхідні для вимірювання та збору даних для аналізу характеристик і поліпшення діяльності). До цього виду процесу належать процеси вимірювання контрольних показників, моніторингу та внутрішнього аудиту, що коректують дії. Крім того, у діяльності транспортних підприємств мають місце надлишкові або дубльовані операції, які не можна віднести ні до якої з вищеназваних категорій. Кожен бізнес-процес характеризується технологією реалізації бізнес-процесу, структурою бізнес-системи, аналітичними підходами, засобами автоматизації, обладнанням, механізмами і т. д., що забезпечують реалізацію процесу.

Рис. 1. Внутрішня структура бізнес-процесу (розроблено автором)

Будь-який бізнес-процес здійснюється для конкретних клієнтів, серед яких виділяють первинних, вторинних, непрямих, зовнішніх і кінцевих споживачів [8-10]. Підприємство як субєкт господарювання в процесі функціонування проходить низку стадій: створення, зростання, зрілість, спад, реорганізація (реструктуризація) або санація, банкрутство, ліквідація [10; 11]. Перша стадія - зародження підприємства і його становлення. Для морських торговельних портів України цей етап давно пройдений. Однак на ринках портової діяльності останнім часом активно зявляються підприємства портової діяльності, які перебувають або тільки недавно пройшли цю стадію. Крім того, у рамках процесів диверсифікації є формування нового виду діяльності. На стадії росту і розширення діяльності підприємства відбувається позиціонування його продукції на ринку, пошук кращих партнерів, завоювання своєї частки ринку, забезпечення рентабельної роботи підприємства. На цьому етапі знаходяться багато стивідорних компаній України. Стадія зрілості, або оптимального функціонування, характеризується успішною високоефективною роботою підприємства на основі відпрацьованої технології та організації виробництва, прогресивних форм і методів управління підприємством, активної маркетингової діяльності. Тривалість життєвого циклу кожного підприємства портової діяльності різна.

На кожному етапі є специфічні групи ризиків, які впливають на процес розвитку бізнес-процесів. Таким чином, завданням будь-якого підприємства портової діяльності є виявлення в кожній фазі та відповідне вдосконалення проблемних бізнес-процесів, які можна визначити за такими критеріями: складна керованість і, відповідно, високий ступінь конфліктності; високі загальні й питомі витрати виробництва; суттєві відхилення від запланованих результатів діяльності.

На підприємствах портової діяльності існує технологія управління за допомогою бізнес-одиниць, яка передбачає розвиток у рамках підприємства системи ринкових відносин і формування на їх базі конкурентного бізнес- середовища. Внутрішня конкуренція мотивує підрозділи підвищувати свою рентабельність і якість своїх робіт та послуг.

Для підприємств портової діяльності можливо виділити пять фаз розвитку (табл. 1).

В основу формування системи управління за допомогою бізнес-одиниць покладено дивізіональний принцип управління, який передбачає поглиблення поділу управлінської діяльності. У таких структурах спостерігається децентралізація частини оперативних управлінських функцій (ціноутворення, маркетинг, управління трудовими ресурсами, економіка, бізнес-планування) шляхом передачі їх у виробничі структурні підрозділи підприємства, що підсилює одночасно їх самостійність і відповідальність за свою сферу діяльності.

Водночас посилюється централізація загально корпоративних функцій (фінансова діяльність, стратегічні рішення і т. д.).

Керівництво підприємства отримує можливість більш виважено приймати стратегічні рішення.

Стратегія підприємства створює обґрунтування успішності майбутніх результатів роботи підприємства за рахунок досягнення нею конкретних конкурентних переваг, що вигідно відрізняють його товар або послугу аналогічних пропозицій на ринку. Фактично філософія, бачення, місія, концепція і стратегія підприємства як найважливіші елементи процесу прийняття управлінських рішень, спираючись один на одного, обґрунтовують актуальність і затребуваність продукту, що володіє явними конкурентними перевагами в довгостроковій або середньостроковій перспективі [12, с. 84].

У результаті управлінські ресурси верхнього ешелону організації вивільняються для вирішення стратегічних завдань. Також дивізіональна система управління є інструментом швидкої адаптації до швидкозмінних умов досить агресивного зовнішнього середовища функціонування підприємств портової діяльності.

Важливу роль в управлінні бізнес-процесами на підприємствах портової діяльності відіграють бізнес-модель та бізнес-план.

Бізнес-модель акцентує увагу на створенні цінності і водночас описує те, як підприємство перетворює створену цінність - прибуток. Фактично бізнес-модель описує логіку процесу створення додаткової вартості на базі наявних у підприємств морської галузі на вході ресурсів, здібностей. Бізнес-план, своєю чергою, бере на себе більш детальний опис бізнес-процесів і всебічний аналіз ефективності роботи підприємств морської галузі на підставі детальних розрахунків показників і коефіцієнтів [12, с. 84].

Таблиця 1 Фази розвитку підприємств портової діяльності

Назва фази Характеристика Недоліки

1.Створення портового підприємства (творча частина) Створення і концентрація ресурсного потенціалу для формування вантажної бази Криза лідерства, коли власник або уповноважений ним керівник не в змозі адекватно реагувати на проблеми, повязані з активним становленням і розвитком бізнесу

2. Управління Формування організаційної структури, інформаційної «архітектури», системи контролю, системи бізнес-процесів і бізнес-середовища, розвиток управлінських кадрів Можлива криза управління

3. Делегування Децентралізація функцій управління, створення центрів фінансової відповідальності, вдосконалення системи мотивації Зявляється загроза часткової втрати контролю над діяльністю центрів відповідальності

4. Координація Розвиток механізму корпоративного планування Слабким моментом є втрата підприємницького інтересу у власника знизити свій вплив на керівників компанії

5. Співпраця Розвиток структури підприємства в напрямі розбудови бізнес-одиниць із подальшим підвищенням рівня їх відповідальності та самостійності, подальший розвиток системи мотивації Високоймовірна криза синергії

Джерело: сформовано автором

Управлінську структуру підприємства пропонується будувати на принципах формування єдиного центру і комплексу бізнес-одиниць різного ступеня підпорядкованості.

Розвиток системи управління бізнес-процесами зумовлює зростання обсягу інформації. Однак може спостерігатися її нестача для прийняття управлінських рішень.

Упровадження технології управління за допомогою бізнес-одиниць дасть змогу підприємству формувати додаткові конкурентні переваги завдяки наявності низки позитивних моментів [2; 8; 10]. Для підприємств портової діяльності такими позитивними наслідками можна вважати: зниження загальної суми витрат виробництва, формування і розвиток конкурентного бізнес-середовища, вдосконалення механізму управління кінцевими фінансовими результатами господарської діяльності підприємства у цілому, його видів діяльності і підрозділів, поліпшення взаємодії з клієнтами.

Основні бізнес-процеси включають у себе приблизні характеристики виробництва, ресурси, які будуть потрібні для створення процесів перевантаження вантажів. Розвиток будь-якої економічної системи має бути цілеспрямованим і контрольованим [12, с. 84].Таким чином, тільки на підставі комплексного аналізу внутрішніх можливостей підприємств портової діяльності і потреб зовнішнього середовища, в якій здійснюються морські перевезення, можливо забезпечити ефективне управління бізнес-процесами підприємств портової діяльності. Щоб функціонувати ефективно, транспортні підприємства повинні виділяти у власній діяльності взаємоповязані та взаємодіючі бізнес-процеси і керувати ними. Управляти бізнес-процесами необхідно на основі використання системного підходу, що дає змогу враховувати їх взаємозвязок і взаємодію. У результаті розвитку процесу управління бізнес-процесами портове підприємство або підприємство, що забезпечує безпеку судів, створює конкурентні переваги на основі розвитку повного госпрозрахунку і створення ефективної системи мотивації. Підвищення ефективності діяльності підприємства досягається завдяки оптимізації доходів за рахунок більш повного задоволення потреб клієнтів у якісній, різноманітній портовій продукції і формування дієвої системи мотивації, яка сприяє оптимізації сукупних витрат виробництва структурного підрозділу і підприємства у цілому.

1. Фінансові аспекти діагностики економічної безпеки підприємств портової галузі : [монографія] / Л.В. Ширяєва, Л.П. Чиж, О.Ш. Шумлянська [та ін.]. - Одеса : ІНТЕРПРІНТЕР, 2015. - С. 70-81, 90-107.

2. Кибик О.Н. Предприятия портовой деятельности: развиваемся по системе / О.Н. Кибик, А.В. Кравченко // Судоходство. - 2007. - № 7-8 (120). - С. 45-47.

3. Хаммер М. Реинжиниринг корпорации: манифест революции в бизнесе / М. Хаммер, Д. Чампи. - СПБ. : Универс., 1997. - 564 с.

4. Андерсен Б. Бизнес-процессы. Инструменты совершенствования / Б. Андерсен ; пер. с англ. С.В. Ариничева ; науч. ред. Ю.П. Адлер. - М. : Стандарты и качество, 2003. - 272 с.

5. Горлачук В.В. Економіка підприємства : [навч. посіб.] / В.В. Горлачук, І.Г. Яненкова. - Миколаїв : ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. - 344 с.

6. Ericsson Quality Institute. Business Process Management. Ericsson, Gothenburg Sweden, 1993. - 170 р.

7. Хаммер М., Чампи Дж. Реинжиниринг корпораций: манифест революции в бизнесе / М. Хаммер, Дж. Чампи. - СПБ. : СПБУ, 1977. - 160 с.

8. Абдикеев Н.М. Реинжиниринг бизнес-процессов / Н.М. Абдикеев, Т.П. Данько, С.В. Ильдеменов. - М. : Эксмо, 2007. - 592 с.

9. Медведев Н.А. Бизнес-планирование / Н.А. Медведев, Т.И. Пучкова [и др.]. - М. : МГУЛ, 1998. - 147 с.

10. Ойхман Е.Г Реинжиниринг бизнеса: реинжиниринг организации и информационные технологии / Е.Г. Ойхман, Э.М. Попов. - М. : Финансы и статистика, 1997. - 345 с.

11. Раєвнєва О.В. Управління розвитком підприємства: методологія, механізми, моделі : [монографія] / О.В. Раєвнєва. - Харків : ІНЖЕК, 2006. - 496 с.

12. Крисюк Л.М. Управління стійкістю розвитку малих і середніх підприємницьких структур портової діяльності / Л.М. Крисюк, О.В. Корецька // Молодий учений. - 2015. - № 4. - С. 82-86.

Размещено на .ru