Дослідження сутності і значення мовлення у комунікативному процесі молодших школярів. Аналіз поняття вербальної і невербальної комунікації. Окреслення процесу спілкування молодших школярів у класному колективі. Характеристика проблем у цій діяльності.
При низкой оригинальности работы "Особливості процесу спілкування молодших школярів у шкільному колективі", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Зростаючі потреби в спілкуванні між людьми з різними мовами та культурними традиціями вимагають впровадження нових підходів, навчально-виховних систем, форм і методів навчання й виховання, які б відповідали потребам розвитку особистості, сприяли розкриттю її талантів, духовно-емоційних, розумових і фізичних здібностей, створенню у навчально-виховному процесі умов, що виховували б субєктність як головну рису особистості сучасної людини. Це повязано не тільки з прагненням української держави приєднатися до західної європейської цивілізації (як відомо, вміння спілкуватися в західній культурі вважається одним із компонентів ділової й загальної культури людини), а й з тенденцією до подолання відчуження людей, викликаного розповсюдженням засобів масової комунікації, компютеризації, висуненням в центр суспільного життя особистості як вищої цінності з її ініціативою, динамізмом і самостійністю, проведенням у життя принципу свободи і самовираження особистості. У спілкуванні ж знання циркулюють між субєктами, внаслідок чого інформація, як правило, подвоюється. Спілкування як діяльність, на його думку, має місце в роботі оратора, лектора, учителя [4]. Вивчення вказаних підходів та описів процесу спілкування показало, що дослідники найбільш часто називають такі його ознаки: спосіб організації діяльності; обмін цінностями, думками; обмін інформацією; задоволення потреб у підтримці, солідарності (і дефініція, і всі описи); установлення взаємодії; субєкт-субєктний процес; забезпечення взаєморозуміння; процес декодування повідомлення; обмін результатами діяльності; процес формування міжособистісних відносин; взаємосприйняття; взаємовплив; обмін думками, переживаннями; обмін досвідом; обмін емоціями; встановлення взаємовідносин; вироблення єдиної стратегії взаємодії.
Список литературы
1. Войскунский А. Я говорю, мы говорим ... Очерк о человеческом общении / А.Войскунский - М.: Знание, 1990. - 238 с.
2. Детская риторика в рисунках, стихах, рассказах: Кн. для учителя / Т.А.Ладыженская, Г.И.Сорокина, И.В.Сафонова, Н.В.Ладыженская / Под ред. Т.А.Ладыженской. - М.: Просвещение, 1995. - 95 с.
3. Каган М.С. Человеческая деятельность: Опыт системного анализа / М.С.Каган. - М.: Политиздат, 1974. - 32 с.
4. Леонтьев А.А. Психология общения / А.Леонтьев. - М.: Смысл, 1997. - 306 с.
5. Львов М.Р. Речь младших школьников и пути ее развития: [Пособ. для учителей] / М.Р. Львов. - М.: Просвещение, 1975. - 176 с.
6. Общая психология: [Учебник для студентов пед. вузов] / А.В.Петровский, В.С.Ярошевский, А.А.Леонтьев, Т.П.Зинченко и др. / Под ред. А.В.Петровского. - М.: Просвещение, 1986. - 461 с.
7. Петровский А.В. Коллектив, общение и развитие личности: [Хрестоматия повозрастной и педогической психологии ] / А.В.Петровский. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. - 304 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
