Особливості процесів адаптації та стану основних ланок гомеостазу в системі "мати-плацента-плід" при пізніх гестозах та анеміях вагітних - Автореферат

Особливості умов життя в мегаполісі сучасної України, які поєднують у собі негативні фактори цивілізації, екології та соціально-економічного скрутного становища, безумовно, несприятливо впливають на стан здоровя населення, особливо вагітних жінок та дітей. Наукові дослідження, які присвячені вивченню та удосконаленню схем патогенетичного й симптоматичного лікування цих патологій, численні, але в більшості порушують тільки окремі аспекти проблеми (Г.М. Прогресуюче зниження якості здоровя жіночого та чоловічого репродуктивного населення, яке спостерігається за останнє десятиріччя в східному регіоні України, дозволяє прогнозувати подальше зростання патології вагітності, зокрема, гестозу та анемії. ”Особливості процесів адаптації та стану основних ланок гомеостазу в системі "мати-плацента-плід" при пізніх гестозах та анеміях вагітних” проведена згідно плану науково-дослідної роботи ХМАПО МОЗ України “Особливості перебігу вагітності й пологів у мешканок міста Харкова” № державної реєстрації 0195U020616 на кафедрі акушерства та гінекології №2 (автор самостійно виконав фрагменти теми з вивчення впливу навколишнього середовища, умов життя та праці на вагітних із гестозом та анемією, їх гормональний, імунологічний, енергетичний гомеостаз та систему адаптації), а також у межах Національної програми “Репродуктивне здоровя 2001-2005” згідно Указу Президента України №203 від 26.03.2001 р. розділ V ”Наукові дослідження”. Метою даної роботи була оптимізація лікування вагітних з гестозом, анемією та їх сполученням на підставі визначення провідних патогенетичних механізмів розвитку цих патологій, які мають місце у великому промисловому центрі.III клінічну групу склали 68 вагітних з анемією (А), 36 з них проліковані запропонованої нами схемою терапії анемії; IV клінічну групу склали 72 вагітних, у яких у клініці мало місце сполучення гестоза з анемією (ГА), з них у 49 проведена запропонована нами терапія. Таким чином, 129 вагітних жінок з II - IV клінічних груп склали основну групу (ОГ) і були проліковані за запропонованими нами схемами, а у 82 вагітних застосовувалась загальноприйнята терапія гестозу та анемії і вони склали групу співставлення (ГС). Для аналізу перебігу вагітності та пологів у жінок з гестозом та анемією проводили загальноприйняте клініко-лабораторне обстеження: клінічний аналіз крові та сечі, біохімія крові, коагулограма, визначення цукру в крові, групи крові та Rh-фактору, електрокардіографія. У результаті обстеження гормонально-регуляторної системи гомеостазу в порівнянні з клінічними особливостями у вагітних з гестозом та анемією виявлено, що у вагітних жінок з гестозом відзначається гіперкортизолемія, яка максимально виражена при прееклампсії середнього ступеня важкості, гіпоестріолемія та гіпопрогестеронемія, ранкова гіпермелатонінемія й гіпер-МСГ-емія (при підвищенні важкості гестозу з вираженим падінням показників), гіпер-АКТГ-емія та добова гіпомелатонінеміяХаркові, згідно проведеного статистичного аналізу історій пологів й даних МОЗ України, можна пояснити зростанням дії ушкоджуючих факторів (хронічний психоемоційний стрес, забруднення атмосфери, паління) та факторів, які знижують адаптаційні можливості організму (нераціональне харчування з дефіцитом тваринних білків, вітамінів, ессенціальних мікроелементів, гіпокінезія, порушення природного добового ритму сон-неспання), що обумовлено “нездоровим” способом життя у великому промисловому місті та погіршення соціально-економічних умов життя в Україні. Розвиток гестозу в поєднанні з анемією частіше спостерігається в більш ранньому віці (21 - 30 років), тобто при цьому анемія виступає додатковим ушкоджуючим фактором, яка знижує резистентність організму. Гормональна картина вагітних при гестозі та анемії характеризується однонаправленістю гормональних зсувів, а саме гіперкортизолемією, гіпоестріолемією та гіпопрогестеронемією на тлі зростання рівня АКТГ-емії та МСГ-емії за мірою зростання важкості перебігу патології. Продукція М при патологіях, що вивчалися, різко змінюється: при анемії виникає добова інверсія його продукції й невелике зниження екскреції; при гестозі - добова інверсія різко виражена, одночасно спостерігається падіння рівня екскреції. Вивчення вмісту мікроелементів у плаценті й волоссі вагітних визначило значний дефіцит у вагітних есенціальних мікроелементів (цинк, мідь, хром) особливо при анемії та поєднанні гестозу й анемії вагітних і виразне накопичення токсичних металів (кадмій і свинець) у плаценті, що негативно впливає на стан вагітної й новонародженого.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведені дані про вплив умов життя й екології великого промислового центра на розвиток гестоза, анемії і сполучення цих патологій вагітності, надані результати про особливості патогенезу їх розвитку на підставі вивчення показників гомеостазу (біохімічний, імунний, гормональний статуси, вміст мікроелементів) і патоімуноморфологічного дослідження плаценти, а також про несприятливий вплив цих ускладнень на стан плоду і подальший розвиток дитини. Запропоновано комплекс лікувально-профілактичних заходів для вагітних з вищевказаною патологією.

1. Різке підвищення показників гестозу (11,9% у 2000 р.) та анемії вагітних (58,2% у 2000 р.) у м. Харкові, згідно проведеного статистичного аналізу історій пологів й даних МОЗ України, можна пояснити зростанням дії ушкоджуючих факторів (хронічний психоемоційний стрес, забруднення атмосфери, паління) та факторів, які знижують адаптаційні можливості організму (нераціональне харчування з дефіцитом тваринних білків, вітамінів, ессенціальних мікроелементів, гіпокінезія, порушення природного добового ритму сон-неспання), що обумовлено “нездоровим” способом життя у великому промисловому місті та погіршення соціально-економічних умов життя в Україні. Профілактичні засоби відносно гестозу та анемії вагітних повинні бути спрямовані на усунення або зниження сили дії вищезазначених факторів.

2. Розвиток анемії вагітних не залежить від віку жінки, гестоз розвивається в більшості випадків у віці 31- 35 років на тлі вікового зниження резистентності до дії ушкоджуючих факторів. Розвиток гестозу в поєднанні з анемією частіше спостерігається в більш ранньому віці (21 - 30 років), тобто при цьому анемія виступає додатковим ушкоджуючим фактором, яка знижує резистентність організму.

3. Гормональна картина вагітних при гестозі та анемії характеризується однонаправленістю гормональних зсувів, а саме гіперкортизолемією, гіпоестріолемією та гіпопрогестеронемією на тлі зростання рівня АКТГ-емії та МСГ-емії за мірою зростання важкості перебігу патології. У тяжких випадках гестозу спостерігається вичерпаність продукції кортизолу, МСГ і АКТГ, а анемії - кортизолу та МСГ.

4. Продукція М при патологіях, що вивчалися, різко змінюється: при анемії виникає добова інверсія його продукції й невелике зниження екскреції; при гестозі - добова інверсія різко виражена, одночасно спостерігається падіння рівня екскреції.

5. При обох патологіях вагітності, що вивчалися, спостерігається гіперадреналінемія в матері та плоду, але відносно рівня серотонінемії - ситуація протилежна: гіперсеротонінемія при гестозі, гіпосеротонінемія при анемії вагітних. Зміна відношення адреналін/серотонін і норадреналін/серотонін свідчить про порушення функції вегетативної нервової системи, яка є більш виразною при гестозі.

6. Біохімічні дослідження підтверджують наявність окислювального стресу в організмі матері та плоду (більш виразного при гестозі, ніж при анемії), розвиток енергодефіцитного стану, який призводить до порушення багатьох метаболічних процесів.

7. Вивчення вмісту мікроелементів у плаценті й волоссі вагітних визначило значний дефіцит у вагітних есенціальних мікроелементів (цинк, мідь, хром) особливо при анемії та поєднанні гестозу й анемії вагітних і виразне накопичення токсичних металів (кадмій і свинець) у плаценті, що негативно впливає на стан вагітної й новонародженого. Крім того, доведено суттєвий вплив рівня вивчаємих металів у спермі батьків дітей на клінічний стан вагітної та новонародженого.

8. Розвиток гестозу супроводжується лейкопенією та зниженням вмісту в крові лейкоцитів, які здійснюють фагоцитоз (нейтрофілів та моноцитів), при анемії вагітних розвивається лейкоцитоз з підвищенням вмісту в крові вищезазначених лейкоцитів, що передбачено пояснюється різним ступенем ушкодження тканин і різною інтенсивністю їх міграції у тканини в системі "мати-плацента-плід" при даних патологіях. Виявлені зміни показників специфічного імунітету властиві також і для реакції імунної системи на неінфекційні ушкодження тканин зі схильністю до стану аутоімунізації.

9. Морфологічне дослідження плацент виявило ознаки ушкодження, регенерації, компенсації та декомпенсації (у тяжких випадках). Знайдено, що рівень гемоглобінемії близько 100 г/л є пограничним і сполучається з превалюванням ознак ушкодження та декомпенсації. При гестозі ушкодження в плаценті більш масивні, з виразним підвищенням кількості ворсин, “заблокованих” фібриноїдом, що обумовлює не тільки гіпоксичний, але й гіпонутрітивний стан плоду.

10. Імуноморфологічно показана наявність у плаценті місцевої імунної реакції у відповідь на гіпоксичне й гіпонутрітивне (при гестозі) або гіпоксичне (при анемії) ушкодження тканини плаценти на “чуже” у децидуальній тканині, а також прояв загальної імунної реакції з відкладанням імунних комплексів на базальних мембранах та появою ознак аутоімунізації.

11. Аналіз результатів усіх проведених досліджень з урахуванням статі плоду продемонстрував більш швидке зростання декомпенсації різноманітних функцій у випадках чоловічої статі плоду.

12. Показано, що 9-річні діти, виношені внутрішньоутробно в умовах анемії у матері, мають ознаки імунного дефіциту, порушення обміну речовин, зниження розумових здібностей на тлі посилення адаптаційних можливостей дихальної та серцево-судинної систем. Наслідки внутрішньоутробно перенесеного материнського гестозу також простежуються у віці 9-ти років: виявлені ознаки вродженої недостатності імунітету, зниження уваги, прискорення розвитку соми, у звязку з чим висловлюється віддалений прогноз на прискорене старіння.

13. Згідно висунутій концепції у результаті проведеного дослідження при гестозі основними ланками в механізмі його виникнення є стрес-реакція з характерними для підвищення артеріального тиску й гіпоестрогенемії ушкодженнями стінок спіралеподібних артерій матки, гіпоксичним та гіпонутритивним станом фетоплацентарного комплексу, що збільшується загибеллю синцитіального епітелію, блокуванням ворсин фібриноїдом та капілярів імунними комплексами й колагеном I типу.

14. Загальноприйняте патогенетичне лікування гестозу та анемії вагітних доцільніше доповнити використанням фітоестрогенів та мелатоніну - гормону епіфізу мозку, який є універсальним адаптогеном, оскільки в усіх хворих вагітних жінок виявили добову інверсію у продукції мелатоніну з невеликою гіпопродукцією при анемії вагітних та дуже виразною, майже до виснаження, при гестозі.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Найбільш важливою задачею в системі заходів по охороні здоровя матері та дитини є своєчасна діагностика, прогнозування, профілактика та лікування ускладнень вагітності. До найбільш загрожуючих ускладнень відносяться гестози вагітних, частота яких немає тенденції до зниження та визначає показники материнської й дитячої патології та смертності. Анемії вагітних сьогодні слід відносити також до найбільш частої екстрагенітальної патології, котра не тільки ускладнює перебіг вагітності, пологів та післяпологовий період, але й збільшує існуючу акушерську й перинатальну патологію.

Основними незаперечними моментами в забезпеченні лікувально-профілактичних методів для лікарів акушерів-гінекологів як жіночих консультацій, так і стаціонарів є: 1. Планування вагітності жінкам з ризиком розвитку гестозу.

2. На підставі даних, що отримали, необхідно поширити групи ризику вагітних з розвитку патології, що вивчалася, з урахуванням їх соціального стану, професійної приналежності, матеріальної забезпеченості, статі плоду та району проживання, що стосується міста Харкова, а також великих промислових центрів Східної України.

3. У вагітних з гестозом та анемією необхідно проводити поширене клініко-лабораторне обстеження, починаючи з перших ознак патології, що включає: гормональне, імунологічне, біохімічне з метою виявлення та своєчасної корекції акушерських ускладнень.

4. Враховуючи суттєві порушення гормонального, імунологічного та біохімічного статусу, порушення харчування, наявність психоемоційного стресу та позитивний вплив рекомендованих нами схем профілактики та лікування патології, що вивчалася, показано застосування їх у групах ризику вагітних, або при наявності перших клінічних ознаках цієї патології.

5. Рекомендовані схеми лікування повинні застосовуватись як самостійно при легких формах патології, або як додаткові при лікуванні середніх та тяжких форм гестозу й анемії.

6. Застосування ВІТА-мелатоніну сприяє усуненню стрес-реакції, покращує сон та адаптаційні можливості вагітних жінок й усуває фізичну, психологічну втомлюваність під час пологів та в післяпологовому періоді.

7. Профілактика, своєчасна діагностика та лікування гестозу та анемії у вагітних жінок дозволяють зменшити вплив акушерської та екстрагенітальної патології на розвиток фетоплацентарної недостатності, знизити показники перинатальної й материнської захворюваності та смертності.

8. Діти, які народжені від матерів з вищезазначеною патологією, потребують від педіатрів більш детальнішого та постійного обстеження протягом усього періоду дитинства з корекцією імунологічних та адаптаційних показників.

9. З метою ранньої, диференційованої діагностики гестозів можливе застосування як у жіночих консультаціях, так і в стаціонарах методу виявлення десквамованого плацентарного синцитіального епітелію в периферичній крові вагітної.

1. Карпенко В.Г. Содержание микроэлементов в организме беременных женщин и сперме их мужей при осложненном течении беременности // Вісник наукових досліджень. - 1998.- № 5- 6.- С. 85-87.

2. Карпенко В.Г. Клинико-гормональные особенности беременных женщин с анемией, жительниц крупного промышленного центра // Экспериментальная и клиническая медицина. - 1999. - №4. - С. 90-92.

3. Карпенко В.Г. Клинико-гормональные корреляционные взаимосвязи при анемии беременных, жительниц крупного промышленного центра, в системе мать-плацента-плод в случаях мужского и женского пола плода // Медицина сегодня и завтра. - 1999. - №1. - С. 68-71.

4. Карпенко В.Г. Мелатонін та меланоцитстимулюючий гормони при пізньому гестозі та анемії вагітних, мешканок крупного промислового центру // Ультразвукова перинатальна діагностика. - 1999. - № 11. - С. 51-53.

5. Карпенко В.Г. Взаимосвязь биохимических показателей крови беременных женщин с анемией, жительниц крупного промышленного центра и адаптационных возможностей новорожденного // Ультразвукова перинатальна діагностика. - 2000. - № 13. - С.74-77.

6. Карпенко В.Г. Иммунологические сдвиги в крови беременных при анемии и гестозе // Медицина сегодня и завтра. - 2000. - №3. - С. 112-116.

7. Карпенко В.Г. Патогенетическая роль среднемолекулярных пептидов в развитии преэклампсии // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. - К.-Л.-Х. - Вип. №6 (32). - 2000. - С.115-119.

8. Карпенко В.Г. Особенности формирования и течения преэклампсии у беременных - жительниц крупного промышленного центра // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. - К.- Л.- Х. - Вип. №2 (34). - 2000. - С. 164-167.

9. Карпенко В.Г. Микроскопические особенности плаценты при наличии у беременных преэклампсии /співавт. Губіна-Вакулик Г.І./ // Медико-социальные проблемы семьи. - 2000. - Т.5. - №4. - С. 32-35. (Дисертантом проведено набір матеріалу, обробка та інтерпретація результатів).

10. Карпенко В.Г. Вплив рівня мікроелементів в спермі чоловіків на тяжкість перебігу вагітності та внутрішньочеревний стан плода в умовах великого промислового центру // ПАГ. - 2001. - № 2. - С. 92-94.

11. Карпенко В.Г. Роль клеточных и гуморальных механизмов в формировании преэклампсии // Буковинський медичний вісник. - 2001. - № 2. - С. 96-98.

12. Карпенко В.Г. Иммуноморфологические особенности плаценты у беременных с гестозом /співавт. Сорокіна І.В./ // Медицина сегодня и завтра. - 2001. - №1. - С. 121-124. (Дисертантом проведено набір матеріалу, обробка та інтерпретація результатів).

13. Карпенко В.Г. Иммуноморфологические особенности плаценты при анемии беременных /співавт. Сорокіна І.В./ // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. - К.- Л.- Х. - Вип. №4 (36). - 2001. - С. 60-68. (Автору належить набір хворих, клінічне та лабораторне обстеження, формулювання висновків).

14. Карпенко В.Г. Гормональные особенности беременных с гестозом // Український медичний альманах. - 2001. - Т.4. - №3. - С.74-76.

15. Карпенко В.Г. Влияние условий жизни беременных женщин с гестозом и анемией на течение и исход беременности // Медико-социальные проблемы семьи. - 2001. - Т. 6, № 1. - С. 17-21.

16. Карпенко В.Г. Современные подходы к терапии преэклампсии // Зб. наук. праць співробітників КМАПО. - 2001. - Вип.10, кн. 3. - С. 746-751.

17. Карпенко В.Г. Внутрішньоутробний вплив ОПГ-гестозу на стан здоровя дітей, що досягли 9-річного віку /співавт. Яковцова А.Ф, Губіна-Вакулик Г.І., Горбач Т.В., Гусєва Т.Н., Нікітіна І.В. // Вісник наукових досліджень. - 2001. - №2 (22).- С. 67-70. (Дисертантом проведено набір матеріалу, обробка та інтерпретація результатів).

18. Карпенко В.Г. Результаты обследования 9-летних детей, рожденных матерями с анемией во время беременности /співавт. Губіна-Вакулик Г.І., Яковцова А.Ф., Горбач Т.В., Гусєва Т.Н., Коробчанський В.А. //Буковинський медичний вісник. - 2001. - Т.5, № 2-3. - С. 50-51. (Дисертанту належить набір хворих, клінічне та лабораторне обстеження, формулювання висновків).

19. Карпенко В.Г. Корреляционные взаимосвязи между биохимическими показателями крови беременных женщин с нефропатией, жительниц крупного промышленного центра и функциональным состоянием плода // Ультразвукова перинатальна діагностика. - 2001. - № 14. - С. 99-103.

20. Карпенко В.Г. Роль факторов внешней среды в формировании и течении преэклампсии // Врачебная практика. - 2001. - № 5. - С. 6-7.

21. Карпенко В.Г. Исходы родов у беременных с гестозом и анемией, жительниц крупного промышленного центра на фоне проводимых схем лечения // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2001. - Т.2, № 2-3. - С. 211-214.

22. Карпенко В.Г. Роль гормона - мелатонина в патогенезе преэклампсии беременных // Медико-социальные проблемы семьи. - 2001. - Т.6, № 2. - С. 34.

23. Карпенко В.Г. Анализ межгормональных корреляционных связей с использованием диаграмм рассеяния у беременных с поздним гестозом // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. - К.- Л.- Х. - вип. №3 (42). - 2002. - С. 195 - 197.

24. Карпенко В.Г. "Спосіб оцінки ступеня тяжкості пізнього гестоза вагітних". Винахід №45832 А, 19.02.02 в Бюл. №4: 15.04.02.

25. Карпенко В.Г. "Спосіб лікування вагітних жінок з пізнім гестозом". Винахід №45837 А, 26.02.02 в Бюл. №4: 15.04.02.

26. Карпенко В.Г. Результаты морфологического исследования плаценты при анемии у беременных - жительниц крупного промышленного центра /соавт. Яковцова А.Ф./ // Пробл. мед. - 2000. - № 6-7. - С. 28 - 31. (Автору належить набір хворих, клінічне та лабораторне обстеження, формулювання висновків).

27. Карпенко В.Г. Исследование адренокортикотропного гормона и экскреции мелатонина у беременных с преэклампсией и анемией //Пробл. мед. -2001.- № 3-4.- С. 16-17.

28. Карпенко В.Г. Передчасні пологи та їх наслідки в умовах промислового центру - м. Харкові // Невиношування вагітності: Збірник наук. праць. - Київ. - 1997. -С. 170-171.

29. Карпенко В.Г. Клінічні та морфологічні особливості плаценти після кесарського розтину у породіль - мешканок великого промислового центру //Зб. наук. праць Асоціації акушерів - гінекологів України. - Сімферополь. - 1998. - С. 466-468.

30. Карпенко В.Г. Особенности течения беременности и родов у жительниц промышленного центра - г. Харькова // Актуальні проблеми медичної науки: Ювілейний науковий збірник, присвячений 75-р. заснування ХІУЛ. - 1998. - С. 160-163.

31. Карпенко В.Г. Женский стресс, акушерские и гинекологические последствия /соавт. Губина-Вакулик Г.И./ // Материалы VI-конгресса по валеологии и проф. мед. - С.-Петербург. - 1999. - С.84. (Автору належить набір хворих, формулювання висновків).

32. Карпенко В.Г. Корреляционная связь между содержанием микроэлементов в сперме отцов, тяжестью состояния новорожденного и акушерской патологией у матери // Тез. докл. юбилейной конф. ”Секс. и репр. здор”. - Киев. - 1999. - С. 71.

33. Карпенко В.Г. Вивчення взаємозвязку екологічного стану промислового центру - м. Харкова та структури дитячої смертності // Тез. II-зїзду асоціації спеціал. ультразвук. діагн. ”Плід, як частка сімї”. - Харків, 2000. - С. 469-470.

34. Карпенко В.Г. Екологічний стан та перебіг вагітності у мешканок крупного промислового центру // Мат. наук.-прак. конф. молод. вчених "Нові технол. в мед.". - Харків. - 2000. - С. 64.

35. Клініка та невідкладна допомога при тяжких формах гестозів. Методичні рекомендації /ХДМУ. Упоряд. Карпенко В.Г. - Харків. - 2000. - 17 с.