Особливості просторової та суб"єктної організації казкової прози - Дипломная работа

ВСТУП Вибір теми дослідження, а саме «Особливості просторової та субєктної організації казкової прози» зумовлений цікавістю автора дослідження до організації казок та оповідань у французькій літературі. Теоретико-методологічну основу даної дипломної роботи становлять дослідження науковців: з аналізу семантичного простору (Бабенко Л.Г., Казарін Ю.В.), з дослідження казок та, більш широко, поетики художніх текстів: Проппа В.Я., Бахтіна М.М., Буслаева Ф.П., Гальперіна І.Р., Успенського Б.О. та інших. На матеріалі казок відбувається апробація методики аналізу семантичного простіру тексту, що запропонована Бабенко Л.Г. та Казаріним Ю.В. Метою роботи є дослідити особливості суб’єктної та просторової організації казкок. Досягнення поставленої мети вимагає вирішення конкретних завдань, а саме: - висвітлити теоретичні передумови дослідження: місце казки серед інших прозових жанрів; - дослідити мотив «перетворення» як засіб побудови семантичного простору твору і визначити етапи перетворення; - визначити концепт “Вовк” у авторському тлумаченні двох казок; - встановити зв’язок з прецедентними текстами. Обєкт дослідження - макроситуації, що є одиницями побудови денотативного простору досліджуваних казок, а також образ одного з центральних персонажів, що досліджується як концепт. Матеріалом дослідження було обрано казки ‘‘Вовк” та ‘‘Червоний Капелюшок”, для розкриття та порівняння концепту «вовк» у обох казках. Другий розділ присвячений особливостям побудови семантичного простору казки „Червоний Капелюшок” Шарля Перро: виокремлюються макроситуації та персонажі. У третьому розділі розглядаються особливості побудови семантичного простору казки „Вовк” Марселя Еме: виокремлюються макроситуації та персонажі. 7]. М. Літературна казка - це авторський художній твір, прозовий або віршований, заснований або на фольклорних джерелах, або цілком оригінальний; твір переважно фантастичний, чародійний, у якому змальовуються неймовірні пригоди вигаданих або традиційних казкових героїв. На думку Караулова Ю.Н., казка є найбільш древнім жанром, який застиг у той період, коли перестав відповідати пізнішим формам мислення. За визначенням Г.Г. Слишкіна, автора статті про інтертекстуальність, прецедентний текст - це потенційно автономний смисловий блок мовного твору, що актуалізує значіщую для автора фонову інформацію і що апелює до «культурної памяті» читача; прецедентний текст - це результат «смислової компресії вихідного тексту» і форма «його метонімічної заміни»; прецедентний текст може витягувати зміст з тексту-джерела «без втрати пізнавально-естетичної цінності і бути використаний як самостійне твердження у вигляді окремого міні-тексту або в інших текстах» [2, с. Для порівняння наведемо визначення інтертекстуальності В.О. Лукіна: інтертекстуальность - це «наявність в тексті елементів (частин) інших текстів» [18, с. Ю.М. Лотман представляє в своїх роботах як аналіз простору, що міститься в тексті, так і простору, який текст собою є і в якому функціонує. Червона Капелюшка танцювала в балеті.