Особливості прогнозування, діагностики та лікування невиношування вагітності у жінок, що проживають в умовах приморського міста - Автореферат

Питанням етіопатогенезу, діагностики, лікування та профілактики невиношування вагітності присвячена значна кількість досліджень, але ще і сьогодні акушери та педіатри вважають цю проблему однією з найважливіших в охороні здоровя (Венцковський Б.М.., 1977, Дубосарська З.М., 1995). Відомо, що на території Одеської області та в місті Одесі склалась кризисна екологічна ситуація, яка є загрозою для здоровя і життя населення (Топчієв О.Г., 1996; Муха Б.Б., 1995; Бондар С.М.,1998), це виявляється в недостатній якості води, високому рівні забруднення повітря, катастрофічному забрудненні шельфової зони Чорного моря та річок, забрудненні підземних вод, повсюдній ерозії ґрунту, появі понад допустимих концентрацій ядохімікатів, солей важких металів та ін. Метою дослідження стало вивчення особливостей виникнення, профілактики, діагностики та лікування невиношування вагітності у жінок, які проживають в умовах приморського міста. Вивчити еколого-медико-соціальну характеристику невиношування вагітності в умовах приморського міста у жінок, що проживають в умовах різних районів: «промислового», «центрального», «рекреаційного». Розробити систему оцінок ризику переривання вагітності та визначити її прогностичну ефективність відповідно до еколого-медико-соціальної характеристики невиношування вагітності в умовах приморського міста.Основна група (376) за проживанням та місцем роботи була розділена на: 124 жінки, які проживають в «промисловому районі», 131 - в «центральному районі», 121 - в «рекреаційному районі» у віці від 16-ти до 45 років та мали в анамнезі маловагових дітей або передчасні пологи. При вивченні прогностичного значення часу виникнення та ступеня виразності клінічних і ультразвукових ознак загрози переривання вагітності для наступного виношування її, формування інших видів патології вагітності і пологів, а також залежності стану новонародженого від часу виникнення загрози переривання вагітності проаналізовано 647 вагітностей, що ускладнилися загрозою переривання вагітності та завершилися передчасними або своєчасними пологами (контрольна група 223 жінки з фізіологічною вагітністю). Виходячи з того, що вагітність, яка ускладнилася загрозою переривання в третьому триместрі часто закінчувалася передчасними пологами, а застосування токолітичних препаратів та інших лікарських засобів впливало на природний плин пологів, аналіз ускладнень вагітності та пологів у цієї категорії жінок не проводили. При визначенні стану гормонального балансу у жінок приморського міста поза вагітністю було обстежено 189 жінок, із них 62 жінки, які проживають в умовах «промислового району», 64 - «центрального району», 63 - «рекреаційного району» з терміном проживания «до 5-ти років», «5-10-ти років», «більш 10 років» в 1-ій і 2-ій фазах менструального циклу (на 12-16 і 21-26 дні). Дослідження гормонального балансу у вагітних проводили у 422 жінок, які мешкають в умовах приморського міста, із них 142 (33,6)% жінки, які проживають у «рекреаційному районі», 140 (33,2)% - у «центральному районі» і 140 (33,2)% - у «промисловому районі».В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що полягає у вияві комплексу медико-соціальних факторів та знаходиться в залежності від районування міста. Найбільш сприятливо впливає на виношування в умовах приморського міста комплекс еколого-медико-соціальних факторів, які властиві «рекреаційному району», а несприятливо - фактори «промислового району» при терміні проживання більш 5 років. Комплекс еколого-медико-соціальних факторів, які властиві «рекреаційному району» не впливають на виношування вагітності, а фактори «промислового району», при терміні проживання більш 5 років, збільшують частоту невиношування вагітності. У жінок з ознаками загрози переривання вагітності, що проживають в умовах приморського міста в залежності від районування формуються реакції фетоплацентарного комплексу: в «рекреаційному районі» - «напруга», в «центральному районі» - «нестійкість», в «промисловому районі» - «виснаження». У вагітних жінок, що проживають у «промисловому районі» відмічено підвищення хоріогонічного гормону (ХГ), плацентарного лактогену (ПЛ), прогестерону (ПР), естріолу (Е3), кортизолу (К) та пролактину (П), як проява компенсаторної реакції ФПК на вплив специфічних еколого-медико-соціальних факторів.

2. Основний зміст роботи

В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що полягає у вияві комплексу медико-соціальних факторів та знаходиться в залежності від районування міста. Найбільш сприятливо впливає на виношування в умовах приморського міста комплекс еколого-медико-соціальних факторів, які властиві «рекреаційному району», а несприятливо - фактори «промислового району» при терміні проживання більш 5 років. Комплекс еколого-медико-соціальних факторів, які властиві «рекреаційному району» не впливають на виношування вагітності, а фактори «промислового району», при терміні проживання більш 5 років, збільшують частоту невиношування вагітності.

1. У жінок з ознаками загрози переривання вагітності, що проживають в умовах приморського міста в залежності від районування формуються реакції фетоплацентарного комплексу: в «рекреаційному районі» - «напруга», в «центральному районі» - «нестійкість», в «промисловому районі» - «виснаження».

2. Фактори ризику та розроблена системи оцінок на основі аналізу еколого-медико-соціальних характеристик невиношування вагітності в умовах приморського міста є прогностичними щодо невиношування вагітності.

3. У вагітних жінок, що проживають у «промисловому районі» відмічено підвищення хоріогонічного гормону (ХГ), плацентарного лактогену (ПЛ), прогестерону (ПР), естріолу (Е3), кортизолу (К) та пролактину (П), як проява компенсаторної реакції ФПК на вплив специфічних еколого-медико-соціальних факторів.

4. При ознаках загрози переривання вагітності в залежності від терміну властиві характерні тріади ультразвукових (УЗ) ознак: 5-7 тижнів: «відсутність жовкового мішечку або його патологія»; «часткове відшарування плідного яйця»; «витончення децидуальної оболонки в нижньому сегменті»;

8-10 тижнів: «деструктивні зміни в хоріоні»; «гіпертонус міометрія в місці розташування хоріону»; «скорочення довжини шийки матки»;

11-13 тижнів: «деструктивні зміни в хоріоні»; «гіпертрофія міометрію в місці розміщення хоріону»; «часткове відшарування плідного яйця»).

5. У 2-ому триместрі вагітності характерні поєднання УЗ ознак за клінічними симптомами: «біль»: «гіпертонус міометрія»; «гіпертрофія плаценти»; «деструктивні зміни в плаценті»; «кровянисті виділення» і «біль і кровянисті виділення»: «відшарування плаценти або плідного яйця»; «деструктивні зміни в плаценті»; «гіпертрофія плаценти».

6. У жінок, що проживають в умовах приморського міста, з невиношуванням, у клінічній групі «біль і кровянисті виділення» визначено найчастіші ускладнення під час вагітності: гестоз другої половини вагітності (16,1±1,9 проти 6,80±0,97)%;

передлежання плаценти (1,21±0,09 проти 0,31±0,08)%;

передчасне відшарування плаценти (5,12±0,90 проти 0,81±0,07)%;

неправильне положення плода (1,47±0.08 проти 0,.91±0,06)%;

7. Запропонований терапевтичний комплекс лікування із включенням екстракту плаценти (1-ий курс - 5-7 тижнів - 14 днів по 1,0 мл в/м; 2-ий курс - 13-15 тижнів - 14 днів по 1,0 мл. в/м). покращує показники гормонального балансу на (6,7)%, знижує частоту основних клінічних симптомів при загрозі переривання вагітності на (12.5)%, знижує ускладнення під час вагітності на (43,3)% та пологів на (17,6)%, та стан новонародженого на (14.1)%, позитивно впливає на показники фізичного розвитку (19,9)%.

1. Зелинский А.А., Андриевский А.Г, Стокалюк ТА. Некоторые вопросы эпидемиологического изучения условий возникновения невынашивания беременности в условиях приморского города. // Вісник морської медицини - 1999.-№4-С. 9-10.

2. Андриевский А.Г., Стокалюк Т.А., Громанчук С.П. Влияние особенностей психологической адаптации матерей, работающих наводном транспорте, на исход родов. // Архів псіхіатрії. -2000.-№ 1-2. -С.32-34.

3. Стокалюк Т.А. Особенности эпидемиологии невынашивания в условиях приморского города. // Вісник морської медицини.- 2000- №1.-С.17-19.

4. Андриевский А.Г. Стокалюк Т.А., Громанчук С.П. Соотношение некоторых клинических симптомов и ультразвуковых признаков патологического течения беременности у женщин с угрозой прерывания беременности. // Вісник морської медицини. - 2000.- №2. - С.31-36.

5. Зелінський О.О., Андрієвський О.Г., Стокалюк Т.А. Деякі зміни фетоплацентарної системи при загрозі передчасних пологів у мешканок приморського регіону півдня України // Одеський медичний журнал.-2000.- №3.-С.81-83.

6. Стокалюк Т.А., Громанчук С.П., Андриевский А.Г. Значение признаков угрозы прерывания беременности для прогнозирования осложнений течения беременности при плацентарной недостаточности. // Вісник морської медицини .-2000.-№3.-С.81-84.

7. Стокалюк Т.А., Головатюк И.Л., Пшеминская О.М. Менструальная функция у девочек, матери которых во время менструации принимали туринал // Матеріали 2-ої науково-практичної конференції лікарів-гінекологів дитячого та підліткового віку України «Актуальні питання гінекології дітей та підлітків».- 1995.-Т.№2.- С.67.

8. Манасова Г.С., Стокалюк Т.А., Живац І.В., Домброван Н.Ю. До діагностики порушення кровообігу в судинах пуповини // Програма і тези робіт - 10 зізд акушерів-гінекологів -2 книга - 1996.- С.15.

9. Стокалюк Т.А., Гордєєв В.С., Домброван Н.Ю., Слюсаренко С.А. Передчасні пологи і передчасний розрив плодових оболонок // Програма і тези робіт - 10 зізд акушерів-гінекологів -2 книга - 1996.- С.21.

10. Зелинский А.А., Стокалюк Т.А., Гордеев В.С. Тканевая терапия синдрома угрозы прерывания беременности // Тези - Наукова конференція офтальмологів, присвячена 90-річчю акад. Н.О. Пучковської - Одеса.- 1998.-С.250-252

Размещено на .ru