Особливості професійно-екстремальної підготовки фахівців до діяльності у надзвичайних ситуаціях - Статья

В екстремальних ситуаціях у функціонуванні основних сфер психіки фахівців з надзвичайних ситуацій відбуваються негативні зміни, які найчастіше проявляються в емоційній сфері у формі психічної напруги, тривоги, страху, фрустрації, стресу, афекту тощо; в мотиваційній-боротьби мотивів, психічної напруги при виборі між мотивами обовязку, відповідальності, порядності, моралі, гуманізму; у пізнавальній - погіршення здатності нормально мислити, ослаблення творчих можливостей; у вольовій - заціпеніння, нерішучість, боягузтві, втраті здатності до самостійних рішень та дій [5-7]. Саме тому проблема професійно-екстремальної підготовки носить актуальний характер. товка фахівців з надзвичайних ситуацій (НС) становить собою цілеспрямований процес оволодіння загальними і спеціальними знаннями, навичками та вміннями дій у надзвичайних, повязаних з ризиком для життя, ситуаціях, а також їх розумо-вий, фізичний і професійний розвиток, формування необхідних особистісних і групових морально-психічних, психологічних та ділових якостей, екстремально-професійної стійкості, надійності та придатності, що забезпечує виконання по-ставлених завдань, особисту безпеку й виживання [8, 9]. Психофізіологічний відбір проводиться за допомогою психологічних тестів та компютеризованих психофізіологічних методик з метою визначення емоційного стану, самопочуття, активності та настрою до та після експерименту та психофізіологічних параметрів, таких як: обєм, розподіл, концентрація та стійкість уваги, швидкості орієнтовно-пошукових рухів погляду, рухливості основних нервових процесів (збудження/гальмування) та їх врівноваженості, тощо. Для розкриття поставленої мети дослідження і перевірки гіпотези використовувався комплекс взаємодоповнюю-чих методів і методичних прийомів: експеримент по проходженню тренувальної смуги у психолого-тренувальному центрі; спостереження за вегетативними та психоемоційними реакціями досліджуваних під час експерименту згідно розробленої пятибальної шкали; опитувальники, при-45 значені для виміру самопочуття, активності та настрою особистості (методика САН), вимірювання артеріального тиску та частоти пульсу [13,14]. Вибірка складала 64 особи, які умовно були поділені на три групи: офіцери факультету післядипломної освіти (ФПДО)-22 особи (34,4% від загальної кількості), курсанти випускного курсу - 20 осіб (31,5% від загальної кількості) та курсанти другого курсу - 22 особи (34,4% від загальної кількості).З метою покращання професійно-екстремальної підготовки у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності змодульова-но психолого-тренувальний центр, де під час тренувань проводиться медичне та психофізіологічне обстеження.

1. З метою покращання професійно-екстремальної підготовки у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності змодульова-но психолого-тренувальний центр, де під час тренувань проводиться медичне та психофізіологічне обстеження.

2. В результаті виміру артеріального тиску до експерименту і після нього виявлено астенічний (32% по вибірці в цілому), гіперстенічний (10,9%),

ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE O#1 (15), 2009

АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ O № 1 (15), 2009 г.

нормостенічний тип реагування (45,3%). Найбільш адекватно реагують на збільшення навантажень та екстремальні умови саме нормостеніки, а гіперстенічні та астенічні типи внаслідок погіршення функціональних параметрів організму, відчувають і погіршення психоемоційного стану, що, в свою чергу, впливає на працездатність.

3. Досліджено передстартові емоційні стани, які характерні для фахівців з надзвичайних ситуацій перед виконанням бойового завдання: стан бойової готовності, стан лихоманки, стан апатії. Найбільш сприятливий - стан бойової готовності. Доведено, що в процесі професійно-екстремальної підготовки кількість осіб, які реагують станом бойової готовності на екстремальні ситуації збільшується.

1. Козяр М.М. Екстремально-професійна підготовка до діяльності у надзвичайних ситуаціях. - Львів: „СПОЛОМ”, 2004. - 376 с.

2. Demers P.A., Heyer N.J., Rosenstock L. Mortality among firefighters from three northwestern United States cities // British Journal of Industrial Medicine, 1992. -Vol. 49. - No. 7. - P. 664-670.

3. Дутов В.И., Чурсин И.Г. Психофизиологические и гигиенические аспекты деятельности человека при пожаре. - М., 1993.

4. Kales S.N., Polyhronopoulos G.N., Aldrich J.M., Mendoza P.J., Suh J.H., Christiani D.C. A prospective study of hepatic, renal, and haematologic surveillance in hazardous material firefighters // Occupational and Environmental Medicine, 2001. - Vol. 58. - Iss. 1. - P. 87-94.

5. Колычева И.В., Панков В.А., Дорогова В.Б., Верзунов В.А. Характеристика условий труда и оценка состояния здоровья пожарных // Мед. труда и пром. экология, 2003. - № 3. - С.24-27.

6. Голубева С.Н., Матюшин А.В., Поро-шин А.А. Психологические факторы возникновения паники при пожарах: состояние и степень исследования проблемы // Пожарная безопасность, 2006. - № 3. - С. 82-87.

7. Тимошина Д.П. Пути оптимизации медицинского наблюдения за состоянием здоровья пожарных-спасателей МЧС // Актуальные проблемы транспортной медицины, 2006. - № 4 (6). - С. 33 - 40.

8. Корольчук М. С. Психофізіологія діяльності - К.: Ельга, Ніка-Центр, 2004. - 400 с.

9. Довкіль В.Г., Вовк Н.П. Педагогіка як засіб впливу на формування професійних якостей спеціаліста в навчальних закладах системи МНС // Природничі науки та їх застосування в діяльності служби цивільного захисту. Міжнародна науково-практична конф. Черкаси, 12-13 травня 2006 р. - Черкаси, 2006. - С. 191-193.

10. Самонов А.П., Вяткин Б.А. Психологическая подготовка пожарных. - Пермь: Кн. изд-во, 1975.- 47 с.

11. Макаренко М.В. Основи професійного відбору військових спеціалістів та методи вивчення індивідуальних психофізіологічних відмінностей між людьми. - К.: 2006. - 395 с.

12. Псядло Э.М. Концепция психофизиологического отбора пожарных-спасателей // Актуальные проблемы транспортной медицины, 2006. - № 4 (6). - С. 86 - 93.

13. Психофізіологічний професійний відбір плавскладу водного транспорту - Методичні вказівки. МВ 7.7.4.-093-02 - К., 2003. - 23 с.

14. Прохоров А.О. Методики диагностики и измерения психических состояний личности. - М.: ПЕР СЕ, 2004. - 176 с.

15. Фізіологія людини. Вільям Ф.Ганонг. Переклад з англійського. - Львів: Бак, 2002. - 580 с.

49

ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE O#1 (15), 2009

АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ O № 1 (15), 2009 г.

Резюме

ОСОБЕННОСТИ ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ЭКСТРЕМАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ СПЕЦИАЛИСТОВ К ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В ЧРЕЗВЫЧАЙНЫХ СИТУАЦИЯХ

Козяр М.Н., Сирко Р.И., Бейзым И.Х.

Профессия пожарного-спасателя связана с высоким нервно-эмоциональным напряжением, мобилизацией физических сил, высоким риском для здоровья и жизни, что требует постоянной тренировки и поддержания высокой боевой готовности. Во Львовском государственном университете безопасности жизнедеятельности создан психолого-тренировочный центр, где курсанты и офицеры подразделений МЧС проходят тренировочные занятия. Проводимые в процессе тренировок психофизиологические исследования показали наличие индивидуальных различий в характере реагирования обследованных курсантов и офицеров, а также положительный эффект занятий на состояние боевой готовности личного состава.

50

Summary

FEATURES OF OCCUPATIONAL -EXTREME PREPARATION OF FIREFIGHTERS TO ACTIVITY IN EXTREME SITUATIONS

Kozjar M.N., Sirko R.I., Bejzym I.H.

The fireman - rescuer profession is connected to a high nervous - emotional pressure, mobilization of physical strengths, high risk for health and a life that demands constant training and maintenance of high alertness. At the Lvov State University of Live-support and Safety the psychological-training center is created, where cadets and officers pass training employment. Made during trainings psychophysiological researches have shown presence of individual distinctions in character of reaction of the surveyed cadets and officers, and also a positive effect of occupations on a condition of alertness of the staff.

Впервые поступила в редакцию 18.01.2009 г. Рекомендована к печати на заседании ученого совета НИИ медицины транспорта

(протокол № 1 от 20.01.2009 г.).

УДК 616.921.5

ТРАДИЦІЙНІ ТА ПЕРСПЕКТИВНІ ПІДХОДИ ДО ПРОФІЛАКТИКИ ГРИПУ

Михальчук В. М., Дівоча В. П., Гоженко А.І., Zhukow W.*, Piszczulin A.**, Zhukow X.**

УКРНДІ медицини транспорту, Одеса

*Wydzia Nauk o Zdrowiu Radomska Szko a Wy sza, Radom, Polska ** Centrum SPA fili w Toruniu

Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) займають перше місце по частоті та кількості випадків у світі і складають 95% всіх інфекційних захворювань.

Грип являється глобальною проблемою в світі. Dr. Daniel Lavanchy із Всесвітньої організаціі охорони здоровя сформулював на симпозиумі, присвяченому “50-річному ювілею епідеміологічного нагляду за грипом”, що кожний рік являється роком грипу. Хоча пандемії відбуваються лише раз в 1040 років і забирають велику кількість життів, найбільший вплив на суспільство чинять саме щорічні епідемії. Вони виникають з прогнозованою регулярністю кожний рік і можуть характеризуватися величезними втратами, переважаючи по своєму кумулятивному ефекту над пандеміями [1].

Напротязі декількох останніх років спостерігається невпинний ріст витрат, повязаних з охороною здоровя, незалежно від того, як організовано медико-санітарне обслуговування населtrial створенням нових технологій, предяв-ленням пацієнтам більш високих вимог,

ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE O#1 (15), 2009