Алгоритм опрацювання лінгвістичної бази даних термінів на позначення класифікаційних типів фразеологізмів, що сформована 13 термінологічними підсистемами та позиціонована як комп’ютерний галузевий термінографічний словник. Його структура та етапи.
Аннотация к работе
Проблематика використання лінгвістичних баз даних (ЛБД) у фразеології, фразеографії та фразеологічній термінографії на матеріалі досліджень, здійснених у рамах освітньої програми «Прикладна лінгвістика / Applied Linguistics» (03 «Гуманітарні науки», спеціальність 035 «Філологія») та в межах наукової теми «Комунікативно-прагматична і дискурсивно-граматична лінгвоперсонологія: структурування мовної особистості та її компютерне моделювання» (номер державної реєстрації 0115U000088) кафедри загального та прикладного мовознавства і словянської філології Донецького національного університету імені Василя Стуса, досі не поставала предметом окремої розвідки, що і зумовлює актуальність статті. Негру ставить за мету виявити етнолінгвістичну специфіку українських весільнообрядових ФО із компонентами вінок / вінець і рушник та опрацювати електронні словникові статті «етнореалія вінок/вінець» й «етнореалія рушник» для етнолінгвістичного словника-довідника української мови (Nehru 2011; Nehru 2012). Електронні статті створено в програмі Microsoft Office Access і сформовано 4 полями: 1) етнолінгвістична семантика етнореалій вінок / вінець і рушник; 2) ФО з компонентами вінок / вінець і рушник та їхнє тлумачення різними лексикографічними джерелами; 3) етнолінгвістичний коментар; 4) етнографічна довідка. Під час датологічного етапу створено ЛБД на основі Microsoft Office Access із використанням єдиної таблиці даних, яка становить алфавітний словник аналізованих АФО з указівкою приналежності до певної фразеосемантичної групи або підгрупи; запитів, що відповідають за вибірку даних із таблиці за визначеними параметрами; форм, що виступають сторінками в меню; макросів, що забезпечують навігаційні дії в розділах меню ЛБД. Решта виділених ознак синтаксичних фразеологізмів згруповано авторкою у вісім вкладок: 1) структура (тип речення за будовою; частиномовний статус стрижневого компонента; кількість словоформ у межах стрижневого компонента; варіанти структурної схеми; наявність поширювачів; членованість / нечленованість речення); 2) семантика (типова семантика речення; додаткові семантичні відтінки; семантичний тип; ступінь злитості компонентів; наявність / відсутність лексичних обмежень на заповнення позиції змінного компонента; образні моделі); 3) синтаксична парадигматика відбиває компонентний склад синтаксичної парадигми описуваної моделі речення (граматичні модифікації часу, способу, фазові, модальні та інші перетворення базової моделі речення); 4) прагматика (прагматична функція синтаксичного фразеологізму; прагматичний статус мовця; прагматичний статус адресата); 5) статистика (обчислення показників асоціації МІ, МІ3, MI log Freq, Dice і gmean); 6) семантико-парадигмальні властивості (синтаксичні синоніми; синтаксичні омоніми); 7) словникові відомості (дані, які наведено в авторитетних словниках); 8) приклади вживання в художньому, публіцистичному й розмовному стилях.