Загальні засади, принципи і основні вимоги до призначення покарання. Обставини, які пом"якшують і обтяжують покарання. Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин, вчинений у співучасті. Призначення покарання за сукупністю злочинів і вироків.
Курсова робота З кримінального права України На тему: «Особливості призначення покарання» Київ 2011 р. План Вступ Розділ І. Загальні засади призначення покарання 1.1 Принципи призначення покарання 1.2 Основні вимоги до призначення покарання 1.3 Обставини, які помякшують і обтяжують покарання Розділ ІІ. Особливості призначення покарання в окремих випадках 2.1 Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті 2.2 Призначення більш мякого покарання, ніж передбачено законом 2.3 Призначення покарання за сукупністю злочинів 2.4 Призначення покарання за сукупністю вироків 2.5 Правила складання покарань та зарахування строку попереднього увязнення Висновки Список використаної літератури Вступ Необхідною передумовою призначення покарання є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК (ч. 1 ст. 2 КК). Лише тоді, коли судом доведено, що особа є винною у злочині, а останньому дана у вироку правильна кваліфікація (ч. 2 ст. 2 КК), створюються законні підстави для призначення покарання. Отож, призначення покарання - це завершальний етап розгляду кримінальної справи, на якому відповідно до ч. 1 ст. 324 КПК суд вирішує питання: а) чи підлягає підсудний покаранню за вчинений ним злочин (п. 4); б) чи є обставини, які обтяжують чи помякшують покарання, і які саме (п. 5); яка саме міра покарання має бути призначена підсудному і чи повинен він її відбувати (п. 6). Принцип законності припускає також і визначеність покарання у судовому вироку, бо згідно з ч. 4 ст. 335 КПК міра покарання має бути визначена таким чином, щоб при виконанні вироку не виникло ніяких сумнівів щодо виду і розміру покарання, призначеного судом (ВВСУ. С. ПВСУ від 24.10.2003 р.). Так, у ч. 5 ст. 12 КК виділяються особливо тяжкі злочини, за які суд може призначити покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або навіть довічне позбавлення волі (статті 115, 127, 379 КК). Гуманністю пронизані й приписи ст. 69 КК, згідно з якою суд має право призначити більш мяке покарання, ніж передбачено законом. Тому Пленум Верховного Суду України звертає увагу судів на те, «… що висновки з усіх питань, повязаних із призначенням покарання, необхідно належним чином мотивувати у вироку» (п. 2 пост. Суд повинен враховувати й інші положення Загальної частини КК, зокрема, використовувати надані йому можливості по звільненню від кримінальної відповідальності та покарання на підставі статей 44 і 74 КК. 3. Ступінь тяжкості злочину визначається і характером та обсягом наслідків - чим більш тяжкі наслідки спричинені злочином і чим більше розмір заподіяного збитку, тим більш суворе покарання може бути призначене винному.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
