Особливості повнодеревності та розмірно-якісна структура дерев забудованої частини м. Києва - Автореферат

Тривалий практичний досвід використання чинних сортиментних таблиць для попереднього обліку деревини в зелених насадженнях міста Києва свідчить, що в окремих випадках між розрахунковими і фактичними обсягами деревини може виникати суттєва різниця. Обраний напрям досліджень тісно повязаний з тематикою наукових розробок кафедри лісової таксації та лісовпорядкування НАУ, яка виконувалася в рамках наукової госпдоговірної теми „Розробити нормативи обєму та сортиментної структури дерев забудованої частини м. Києва” і держбюджетної теми „Розробити уніфіковане методичне та нормативно-інформаційне забезпечення системи комплексного обліку лісосировинних ресурсів України” (номер державної реєстрації 0103U005907). вивчити просторово-параметричні особливості дерев в умовах міського середовища та розробити математичні моделі обєму гілок крони; розробити сортиментні таблиці для дерев, які виросли в умовах забудованої частини міста.Перед початком безпосереднього моделювання звязків між основними таксаційними показниками дерев було виконано статистичний аналіз дослідних матеріалів на предмет їхньої однорідності та обґрунтовано виділення окремих обєктів дослідження. Розроблення математичних моделей видових чисел стовбурів дерев (f) здійснено на основі вивчення їхніх кореляційних звязків із діаметром (d) та висотою (h), як параметрами, що найлегше визначаються в натурі (табл. За аналізом статистик парних взаємозвязків, видові числа стовбурів дерев корелюють як з висотами, так і з діаметрами дерев на висоті 1,3 м. Із використанням сучасного прикладного програмного забезпечення було обґрунтовано математичні моделі видових чисел стовбурів дерев міських зелених насаджень: тополя італійська Оскільки саме ці показники використовуються для розрахунку видових чисел, то їхні значення будуть більшими для тих дерев, у яких більша крона, тобто зростатимуть зі збільшенням абсолютних розмірів дерев.На основі проведеного статистичного аналізу дослідного матеріалу доведено відсутність різниці між середніми значеннями та дисперсіями видових чисел стовбурів дерев, які виросли у складі різних функціональних категорій зелених насаджень. Порівняння обчислених та критичних значень статистичних критеріїв (t-критерію Стьюдента та F-критерію Фішера) дозволило на 5%-му рівні значущості відхилити нульову гіпотезу про існування різниці між видовими числами дерев кленів ясенелистого та сріблястого. Завдяки цій обставині для кожної деревної породи було розроблено єдину математичну модель повнодеревності, обєму крони і розмірно-якісної структури стовбурової деревини. Зокрема, у дерев завтовшки понад 24 см стовбур складається з кількох скелетних гілок, що не дозволяє визначати його повнодеревність. Обєм крони дерев в умовах забудованої частини міста значно перевищує аналогічний показник дерев, що виросли у класичному лісовому середовищі.

2. Основний зміст роботи

Виконані дослідження були спрямовані на розроблення нової нормативної бази для таксації запасу дерев забудованої частини міст. За результатами роботи можна стверджувати, що помилки у визначенні кількісних та якісних параметрів деревини, яка заготовлюється під час реконструкції обєктів зеленого господарства м. Києва, пояснюються біологічними та морфологічними особливостями деревних порід та впливом на таксаційні характеристики дерев умов їхнього росту в межах міської забудови. Основні висновки дисертаційних досліджень полягають у наступному.

На основі проведеного статистичного аналізу дослідного матеріалу доведено відсутність різниці між середніми значеннями та дисперсіями видових чисел стовбурів дерев, які виросли у складі різних функціональних категорій зелених насаджень. Порівняння обчислених та критичних значень статистичних критеріїв (t-критерію Стьюдента та F-критерію Фішера) дозволило на 5%-му рівні значущості відхилити нульову гіпотезу про існування різниці між видовими числами дерев кленів ясенелистого та сріблястого. Завдяки цій обставині для кожної деревної породи було розроблено єдину математичну модель повнодеревності, обєму крони і розмірно-якісної структури стовбурової деревини.

За результатами кореляційного та регресійного аналізів емпіричних даних встановлено, що в математичній моделі видових чисел стовбурів дерев тополі італійської аргументом може слугувати тільки діаметр. Для тополі білої та акації білої з точки зору адекватності оптимальними виявилися багатофакторні залежності показників повнодеревності, залежними змінними в яких є діаметр та висота дерев.

Морфометричні параметри дерев клена в умовах міського середовища мають певну специфіку. Зокрема, у дерев завтовшки понад 24 см стовбур складається з кількох скелетних гілок, що не дозволяє визначати його повнодеревність. У ході пошуку математичної моделі обєму дерев клена виявлено значущу залежність видових чисел дерев від діаметра. Для визначення кількісних характеристик обєму стовбура та крони використано залежність відсотка обєму стовбура від його висоти, яка обмежується початком розгалуження гілок, і діаметра на висоті 1,3 м. При цьому, загальна висота дерева виключається із регресійного рівняння на 5%-му рівні значущості.

Обєм крони дерев в умовах забудованої частини міста значно перевищує аналогічний показник дерев, що виросли у класичному лісовому середовищі. Одержана аналітична залежність відсотка обєму крони свідчить, що він залежить від діаметра дерева і може досягати значних величин (50-70%).

Значення видових чисел стовбурів дерев, що виросли в умовах міста, значно менші (до 12%) порівняно з відповідними показниками дерев масивних лісових насаджень. Найбільші розбіжності характерні для акації білої, причому вони зростають із збільшенням абсолютних розмірів дерев.

У цілому загальний обєм дерев обєкта дослідження перевищує аналогічний показник дерев, які виросли в лісі, хоча для дерев завтовшки до 28-32 см він дещо менший. Це пояснюється тим, що із збільшенням розмірів дерев у їхній кроні зосереджуються значні запаси деревини.

У ході проведеного кореляційно-регресійного аналізу виявлено значущу на 5%-му рівні залежність показників розмірно-якісної структури стовбурової деревини залежно від діаметра.

Розмірно-якісна структура обєму стовбурів дерев забудованої частини міст гірша порівняно з відповідними показниками дерев, що сформувались у лісовому середовищі. При цьому, значні розходження спостерігаються як між якісними категоріями деревини (ділова, дрова, відходи), так і в межах окремих розмірних категорій ділової деревини (груба, середня, дрібна).

Для попередньої оцінки деревного запасу, який вирубується під час реконструкції обєктів зеленого господарства міст, доцільно використовувати безрозрядні сортиментні таблиці. Входами до розроблених нормативів обєму та розмірно-якісної структури деревини є деревна порода, діаметр і висота сукупностей окремих дерев. Аби забезпечити достовірну оцінку обєму дерев клена, в сортиментних таблицях доцільно використовувати додатковий параметр - висоту стовбура до розгалуження гілок.

1. Миронюк В.В. Повнодеревність стовбурів тополі пірамідальної в умовах забудованої частини м. Києва // Аграрна наука і освіта. - 2006. - Т. 7, № 1-2. - С. 82-86.

2. Миронюк В.В. Нормативи обєму та сортиментної структури дерев клена в умовах забудованої частини Києва // Аграрна наука і освіта. - 2006. - Т. 7, № 3-4. - С. 108-113.

3. Миронюк В.В. Особливості основних морфометричних параметрів дерев забудованої частини міст // Наук. вісн. НАУ. - К., 2006. - Вип. 103: Лісівництво. Декоративне садівництво. - С. 118-124.

4. Миронюк В.В. Особливості розмірно-якісної структури стовбурів дерев зелених насаджень Києва // Аграрна наука і освіта. - 2006. - Т. 7, № 5-6. - С. 93-97.

5. Строчинський А.А., Маніта О.Г., Миронюк В.В. До методики розроблення нормативів обєму та сортиментної структури дерев забудованої частини міст // Тези доп. учасн. конф. наук.-педагог. працівників, наук. співроб. і асп. 60-ї ювіл. студент. наук.-вироб. конф. - К.: НАУ, 2006. - С. 100-101.

Размещено на .ru