Особливості поствакцинального імунітету проти дифтерії і кору у дітей - Автореферат

Вивчити характер клітинної сенсибілізації в реакції інгібіції адгезії лейкоцитів (LAIT) з коровим та дифтерійним антигенами, рівень R-білків, циркулюючих імунних комплексів та фібронектина у дітей з урахуванням проживання на територіях з різним рівнем техногенного забруднення навколишнього середовища та їх значення в оцінці імунного дисбалансу. Вивчити показники імунореактивності (рівень R-білків, фібронектину та циркулюючих імунних комплексів, специфічну клітинну сенсибілізацію) у дітей, що часто хворіють на ГРВІ, хворих та реконвалесцентів гострого вірусного гепатиту А, а також у дітей, що мають хронічну патологію шлунково-кишкового тракту у співставленні зі станом імунітету проти дифтерії та кору. Виконані нами дослідження та одержані результати показали необхідність диференційованого підходу до проведення імунопрофілактики дітей не лише з груп “ризику”, але й у дітей, що проживають в умовах високого техногенного забруднення навколишнього середовища. Особисто було здійснено клініко-імунологічні дослідження 197 дітей (у тому числі 46 дітей, що страждають на хронічну патологію шлунково-кишкового тракту, 51 дитина з гострим вірусним гепатитом А, 68 часто хворіючих дітей). Результати порівняльного дослідження рівнів колективного протикорового та протидифтерійного антитоксичного імунітету у дітей, які проживають у різних районах, показали, що у “Б” районі 26,2% дітей мали знижені рівні протидифтерійного, 50,7% дітей мали знижені рівні протикорового імунітету, що в 2,7 - 1,5 рази більше ніж в “А” районі (9,6% та 35,4% відповідно).При серологічному обстеженні дітей віком від 1 до 15 років у період епідемічного підйому захворюваності на дифтерію 1995 - 1997 рр. виявлено недостатню напруженість колективного поствакцинального імунітету проти дифтерії та кору. Групами підвищеного ризику щодо дифтерії були діти 1-4 років та 7-10 років (кількість незахищених склала відповідно 39,9% та 23,3%), щодо кору - 4-7 років. При цьому зниження показників інгібіції адгезії лейкоцитів нижче контрольних значень, навіть при наявності захисних титрів специфічних антитіл, свідчить про високий рівень клітинної сенсибілізації та порушення взаємовідносин клітинних та гуморальних механізмів, що знижують ефективність імунного захисту. Встановлена зворотня кореляційна залежність між показниками специфічної клітинної сенсибілізації лейкоцитів з вакцинальними антигенами та рівнем R-білків на фоні відносно низького рівня колективного імунітету, яка найвища в техногенно несприятливому районі свідчить про порушення формування поствакцинального імунітету. Проведені дослідження показали, що гостра форма ВГА суттєво не впливає як на рівень специфічного поствакцинального імунітету, так і на його протективність, тому дітям, що перенесли гострий ВГА, можна проводити імунізацію проти дифтерії через два тижні після одужання (нормалізації всіх клініко-біохімічних показників).

1. При серологічному обстеженні дітей віком від 1 до 15 років у період епідемічного підйому захворюваності на дифтерію 1995 - 1997 рр. виявлено недостатню напруженість колективного поствакцинального імунітету проти дифтерії та кору. Питома вага осіб, які мали антитіла в захисних титрах, склала 74,3% та 76,6% відповідно. Групами підвищеного ризику щодо дифтерії були діти 1-4 років та 7-10 років (кількість незахищених склала відповідно 39,9% та 23,3%), щодо кору - 4-7 років.

2. Встановлено, що на територіях з високим рівнем техногенного забруднення у 2 рази частіше зустрічається як знижений рівень протикорового та антитоксичного протидифтерійного імунітету, так і високий рівень захворюваності на ці інфекції, що побіжно свідчить про можливий негативний вплив техногенних чинників на формування поствакцинального імунітету.

3. Тест, оснований на інгібіції адгезії лейкоцитів з коровим та дифтерійним антигенами, дозволяє виявити індивідуальну клітинну відповідь та рівень клітинної сенсибілізації до специфічних антигенів у процесі формування поствакцинального імунітету. При цьому зниження показників інгібіції адгезії лейкоцитів нижче контрольних значень, навіть при наявності захисних титрів специфічних антитіл, свідчить про високий рівень клітинної сенсибілізації та порушення взаємовідносин клітинних та гуморальних механізмів, що знижують ефективність імунного захисту.

4. Встановлена зворотня кореляційна залежність між показниками специфічної клітинної сенсибілізації лейкоцитів з вакцинальними антигенами та рівнем R-білків на фоні відносно низького рівня колективного імунітету, яка найвища в техногенно несприятливому районі свідчить про порушення формування поствакцинального імунітету. Тому, визначення цих показників допомагає виявити клінічно неманіфестні форми імунодефіцитних станів.

5. У дітей з груп “ризику” - часто хворіючих гострими респіраторними захворюваннями, та тих, що страждають на хронічну патологію шлунково-кишкового тракту, визначено зниження функціональної активності лейкоцитів з коровим та дифтерійним антигенами. У техногенно несприятливому районі ці зміни виражені більше, що підтверджено статистично. Формування імунітету у таких дітей відбувається при надмірній напрузі імунних механізмів та вираженому антигенному перевантаженні, зумовленому поєднанням супресивної дії техногенних чинників та хронічної соматичної патології, що необхідно враховувати при проведенні імунізації.

6. Виявилені загальні закономірності у динаміці рівнів імунологічних показників при використанні розчину ехінацеї пурпурової у проведенні вакцинації як проти дифтерії, так і кору, свідчать про універсальний механізм впливу зазначенного препарату на імунну систему у динаміці формування поствакцинального імунітету.

7. Неспецифічна імуномодуляція за допомогою ехінацеї пурпурової сприяє формуванню більш протективного імунітету та в 3,6 раза знижує ймовірність розвитку у дитячому віці неадекватних імунологічних реакцій у відповідь на високе антигенне навантаження. Це робить її застосування найбільш доцільним та безпечним для дітей у процесі планової вакцинації.

Практичні рекомендації

1. Проведені дослідження показали, що гостра форма ВГА суттєво не впливає як на рівень специфічного поствакцинального імунітету, так і на його протективність, тому дітям, що перенесли гострий ВГА, можна проводити імунізацію проти дифтерії через два тижні після одужання (нормалізації всіх клініко-біохімічних показників).

2. Для вирішення питання індивідуальної протидифтерійної та протикорової імунопрофілактики необхідно визначення рівня сенсибілізації лейкоцитів (у LAIT) до дифтерійного та корового антигенів і показників неспецифічного імунного захисту (R-білки, фібронектин, ЦІК).

3. Дітям, що проживають у техногенно несприятливих регіонах, тим, що страждають хронічною патологією ШКТ або часто хворіють на ГРВІ, перед плановою імунізацією проти дифтерії та кору рекомендовано проводити курси імуномодулюючої терапії препаратами ехінацеї з метою попередження стрес-індукованої імунодепресії.

Перелік робіт, опублікованих за темою дисертації

Якуніна О.М. Модулюючий ефект адаптогенів на процес вакцинації проти дифтерії у дітей // Медичні перспективи. - 1999. - Т.ІІ. № 4.- С.56-58.

Шостакович-Корецкая Л.Р., Якунина О.М., Маврутенков В.В. Особенности формирования поствакцинального противодифтерийного иммунитета у детей в условиях повышенного техногенного загрязнения окружающей среды приднепровского региона // Врачебное дело. - 1998. - № 6. - С. 15-18.

Якунина О.М., Шостакович-Корецкая Л.Р., Будаева И.В. Влияние неспецифических иммуномодуляторов на показатели иммунологической реактивности у детей в вакцинальном процессе // Вісник проблем біології і медицини. - 1998. - Вип.22. - С. 130-132.

Якуніна О.М., Шостакович-Корецька Л.Р., Маврутенков В.В., Стан поствакцинального специфічного імунітету проти дифтерії у дітей промислового регіону Придніпровя // Медичні перспективи.-1998.-Т.ІІІ. №1. - С. 62-64.

Якуніна О.М., Шостакович-Корецька Л.Р., Будаєва І.В. та ін. Застосування неспецифічних імуномодуляторів у дітей під час щеплення // Мат. V зїзду інфекціоністів України. - Тернопіль. - 1998. - С. 277-279.

Якунина О.М., Шостакович-Корецкая Л.Р., Маврутенков В.В. и др. Особенности формирования специфического поствакцинального иммунитета у детей промышленного региона // І національний конгрес України з імунології та імунореабілітації. - Алушта. - 1998. - С. 120.

Шостакович-Корецкая Л.Р., Василенко Е.П., Якунина О.М. и др. Внешняя среда, как фактор эволюции инфекционного процесса // Актуальные вопросы медицины и биологии: Сб.статей.- Вып. 9. - Днепропетровск. - 1997. - С. 239.

Шостакович-Корецкая Л.Р., Маврутенков В.В., Якунина О.М. и др. Поствакцинальный иммунитет и оптимизация его становления у детей, проживающих в экологически неблагоприятных условиях //До сторічча заснування Київського науково-дослідного інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Громашевського. - Київ. - 1996. - С.29.

Шостакович-Корецька Л.Р., Якуніна О.М., Будаєва І.В. та ін. Поствакцинальний імунітет у дітей із різних екологічних регіонів // Актуальные вопросы медицины и биологии: Сб. статей. - Вып.7.- Ч.1. - Днепропетровск. - 1996. - С.53.

Шостакович-Корецкая Л.Р., Будаева И.В., Якунина О.М. и др. Клинико-эпидемиологические особенности дифтерии на современном этапе // Актуальные вопросы медицины и биологии: Сб. статей. - Вып.7.- Ч.1. - Днепропетровск. - 1996. - С.53.

Шостакович-Корецкая Л.Р., Елтышева Т.И., Якунина О.М. и др. О лечебной тактике при носительстве коринобактерий дифтерии в носо- и ротоглотке // Актуальні проблеми оториноларингології: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., присв. 75-річчу каф. оториноларингології ДДМА.- Дніпропетровськ, - 1997. - С.73-74.

Якуніна О.М., Шостакович-Корецька Л.Р., Будаєва І.В. та ін. Досвід застосування препаратів єхінацеї у дітей під час щеплення проти кору // Педіатрія акушерство і гінеколоія: матеріали 10-го зїзду педіатрів України: “Проблеми педіатрії на сучасному етапі.- Київ, 1999.-С.59.