Діалектична взаємодія аполлонічної і діонісійної сторін культуротворчого процесу. Полеміка Еразма Роттердамського і Мартіна Лютера. Міфологія, класицизм і християнство як підґрунтя західної цивілізації. Екзистенціалізм: джерело ідеології постмодернізму.
Аналіз ліричного твору Висновок Бібліографічний список Додатки Вступ Становлення і розвиток європейської і, ширше, західної культури щільно повязані з діалектичною взаємодією аполлонічної і діонісійної сторін культуротворчого процесу, їх суперечливий взаємозвязок зумовлює культурні домінанти окремих етапів розвитку європейської цивілізації. На рівні осіб ця конфронтація відображена в полеміці Еразма Роттердамського і Мартіна Лютера. На зміну цій філософії приходить діонісійна за своїм характером філософія життя А. Шопенгауера і Ф. Ніцше. Міро, в абстракціонізмі - В. Кандінського, К. Малевича, в літературній творчості декадентів, символістів, футуристів, імажиністів, в архітектурі - стилю модерн початку XX ст. Поступово відбувається перехід від модернізму до постмодернізму. I. Дослідник культури Західної Європи Томас Оден вважає, що доба модерну тривала рівно 200 років з моменту падіння Бастилії в 1789 р. до падіння Берлінської стіни в 1989 р. Французька революція втілювала аполлонічні ідеали Просвітництва. Під час революції в Соборі Паризької Богоматері була встановлена статуя богині розуму. Як філософська категорія, термін постмодернізм отримав розповсюдження завдяки філософам філософів Ж. Дерріди, Ж. Батая, М. Фуко і особливо книзі французького філософа Ж. Одним з перших вчених, які почали вживати термін постмодернізм, був видатний історик Арнольд Тойнбі (1889 - 1975 рр).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
