Особливості пошкоджень, що заподіяні пострілами з пневматичного газобалонного пістолета МР-651К з коротким стволом та у вигляді гвинтівки - Автореферат

Розбудова правового суспільства в Україні визначає подальший розвиток технологій судовомедичної експертизи (СМЕ), як складових науково-медичної та практичної діяльності, спрямованих на вирішення медико - біологічні питання при розслідуванні та судовому розгляді кримінальних або цивільних справ (Филипчук О.В., 2009). Питання диференційної діагностики ушкоджень, заподіяних пневматичною зброєю були розглянуті низкою авторів, які наголошували про недостатність критеріїв для побудови достовірних висновків, також ними були запровадження практичних рекомендацій і тактичних алгоритмів реалізації судовомедичної експертизи у випадках застосування цього виду зброї (Хижняк В.В., 1995-2005; Тагаєв М.М., 1998; Лоттер М.Г., 2003). Проведений натурний експеримент ушкоджень тіла люди та пошкоджень одягу, за умов застосування різних модифікацій зброї, різних видів куль, режимів експлуатації зброї, а також впливу різних матеріалів одягу, дозволило вивчити фактори, які суттєво впливають на формування ранового каналу та на його абсолютні показники, що дозволило обґрунтувати тактичні та розрахункові алгоритми для потреб судовомедичної експертизи. Розробити способи судово-медичного визначення відстані пострілу із пневматичної газобалонної зброї з урахуванням морфологічної проникності куль, гальмівного ефекту тканин та мінливості кінетичної енергії кулі. Визначити критерії судовомедичної оцінки ушкоджень, заподіяних кулями, що випущені із пневматичної газобалонної зброї, з урахуванням умов їх виникнення, зокрема форми кулі, відстані пострілу, модифікації та режиму експлуатації зброї і анатомічної локалізації ушкоджень.Постріли у морфологічні моделі (всього - 150) виконано у зовнішню поверхню верхньої третини стегна (50 пострілів, відповідає першій координатній зоні - КЗ1), зовнішню поверхню верхньої третини плеча (КЗ2, 50 пострілів) та переднє-бокову поверхню гомілки (КЗ3, 50 пострілів). СК - застосовано кулі сферичної форми, КК - застосовано кулі конічної форми, РЕ - 60 пострілів при різних режимах експлуатації (серія - 10 пострілів), КЗ 1 - зовнішня поверхня верхньої третини стегна, КЗ 2 - зовнішня поверхня верхньої третини плеча, КЗ 3 - переднє-бокова поверхня гомілки При експериментальному вивченні проникності тканин (бавовняної, вовняної, джинсової та синтапону) для куль із пневматичної газобалонної зброї, експерименти виконано на фізичних моделях (блоки скульптурного пластиліну): досліджено гальмівний вплив цих тканин для куль сферичної форми при різних ВП. Для аналізу взаємозвязків між режимом експлуатації газобалонної зброї та ГРК і, відповідно, проникністю куль, в умовах натурного судово-медичного експерименту, виконані серії пострілів (по 10 куль в кожній із шести хронологічно послідовних серій пострілів з використанням одного газового балона; всього використано двадцять газових балонів - по 600 пострілів зброєю двох модифікацій) із однакової відстані (з відстані ВП 3=0,25 м) кулями сферичної форми як пістолетом, так і пістолетом з подовженим стволом (гвинтівкою). При вивченні глибини проникнення куль, що випущені з пневматичного газобалонного пістолета з подовженим стволом зясовано, що залежно від відстані пострілу, глибина ранового каналу коливалась у межах від (17,9±0,2) мм до (32,8±0,1) мм, а зростання показника ГРК при збільшенні відстані пострілу відбувалося нерівномірно.У дисертації вирішене актуальне для потреб судовомедичної експертизи науково - практичне завдання, що полягало у визначенні критеріїв оцінки та у розробці алгоритмів судово-медичного дослідження особливостей ушкоджень тіла людини за різних умов їх формування кулями, що випущені із пневматичної газобалонної зброї МР-651К. У структурі кульових ушкоджень, заподіяних з пневматичної газобалонної зброї, домінантними є ураження верхніх - (38,0±5,8) % та нижніх кінцівок - (43,6±5,9) % і тулуба - (15,5±4,3) % випадків; аналіз характеру ушкоджень виявив, що у (43,7±5,9) % має місце формування рани, (50,7±5,9) % - синець та у (22,5±5,0) % - садно. Доведено, що проникаюча здатність куль визначається анатомічною локалізацією ушкоджень і в системі судовомедичної експертизи може бути враховано шляхом застосування відповідного градієнтного індексу морфологічної проникності, який для зовнішньої поверхні стегна є тотожним зі скульптурним пластиліном, тоді як для зовнішньої поверхні плеча та для передньої поверхні гомілки - визначається відстанню пострілу (L): ІМП-2 = 0,0001L3-0,0024L2 0,0135L 0,907 та ІМП-3 = 0,0005L3-0,0131L2 0,115L 0,710 (R2?0,95, р?0,05). При цьому, незалежно від модифікації пневматичної газобалонної зброї, має місце зменшення проникності куль зі зростанням порядкового номеру пострілу: показники глибини ранового каналу характеризується слабкою варіацією у перших чотирьох серіях, тоді як у пятій та шостій серіях - достовірно (р<0,05) зменшуються і варіюють на рівні (26,8?59,8) %, що унеможливлює отримання обєктивного висновку без урахування судово-медичним експертом режиму експлуатації зброї. Обґрунтовано тактичний та розрахунковий алгоритм

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ