Oснoвнi пoняття та тлумачення сутi пoлiтичнoгo дискурсу, його відмінні особливості та функції, прагматичнi напрями дoслiдження. Головні способи відтворення прагматико-функціональних особливостей англійського політичного диску в українському перекладі.
Предметом дослідження є способи відтворення прагматики та функціональних властивостей політичного дискурсу при перекладі, визначити мовні механізми впливу на свідомість людини, а також охарактеризувати основні принципи перекладу політичних текстів. У цьому контексті важливо памятати, що спочатку створюється дискурс, який з плином часу перетворюється в текст, котрий адресат знову може перетворити на дискурс. Розглядати дискурс як текст є невиправданим i обмеженим, адже дискурс - це екстралінгвістичне поняття, що детермінується багатьма чинниками, неврахування яких призведе до хибних результатів. Кузьміна, на думку якого «дискурс в політиці можна розглядати як спосіб комунікації, заснований на вербальному та невербальному обміні ідеями, позиціями, поглядами учасників політичного життя у відповідності з їх переконаннями та певними правилами, нормами з метою прийняття політичних рішень» [12, с. Можна звузити сферу, яку називають політичним дискурсом, i під політичним дискурсом тоді розуміємо клас жанрів, що обмежується соціальною сферою, а саме політикою.Політичний дискурс - це потужний інструмент впливу на масову свідомість, сукупність дискурсивних практик, що формують сферу політичної комунікації, а також сукупність вербальних структур, які використовуються у сфері політики і здійснюють вплив на політичну свідомість індивідів та їх участь у перебігу політичних процесів. Політичний дискурс виконує сім основних функцій: інформаційну, інструментальну, прогностичну, нормативну, легітимуючу, переконання та політичної пропаганди. В рамках функціонального підходу дискурс розглядається у звязку з використанням мови в процесі мовного спілкування людей. В рамках функціонального підходу дискурс розглядається у звязку з використанням мови в процесі мовного спілкування людей. Оскільки мета перекладу політичного дискурсу - викликати в іншомовного адресата реакцію, подібну до реакції адресатів вихідного тексту, то завдання перекладача ускладнюється ще й тим, що політичний дискурс апелює до ієрархії цінностей, актуальної лише в межах певної культури, для якої політичний дискурс власне створений.
Вывод
Відповідно до завдання, ми дійшли таких висновків: 1. Політичний дискурс - це потужний інструмент впливу на масову свідомість, сукупність дискурсивних практик, що формують сферу політичної комунікації, а також сукупність вербальних структур, які використовуються у сфері політики і здійснюють вплив на політичну свідомість індивідів та їх участь у перебігу політичних процесів. Політичний дискурс виконує сім основних функцій: інформаційну, інструментальну, прогностичну, нормативну, легітимуючу, переконання та політичної пропаганди. В рамках функціонального підходу дискурс розглядається у звязку з використанням мови в процесі мовного спілкування людей. Формальний підхід виявляється там, де дослідник абстрагується від соціальних і конкретно-обумовлених особливостей використання тієї чи іншої мовної одиниці.
2. Аналізуючи поняття «дискурс», ми стикаємося з протиставленням двох поглядів на природу мови - формального i функціонального. Формальний підхід виявляється там, де дослідник абстрагується від соціальних i конкретно-обумовлених особливостей використання тієї чи іншої мовної одиниці. В рамках функціонального підходу дискурс розглядається у звязку з використанням мови в процесі мовного спілкування людей. Відповідно, можна говорити про залежність певного дискурсу від того, з якою метою i в якому ракурсі розглядалося саме спілкування.
3. Оскільки мета перекладу політичного дискурсу - викликати в іншомовного адресата реакцію, подібну до реакції адресатів вихідного тексту, то завдання перекладача ускладнюється ще й тим, що політичний дискурс апелює до ієрархії цінностей, актуальної лише в межах певної культури, для якої політичний дискурс власне створений. Перекладач повинен, перш за все, правильно інтерпретувати вихідний текст, а тоді починати пошук засобів мови перекладу, здатних передати функцію вихідного повідомлення, його прагматику та емоційність. Всі види перетворень чи трансформацій здійснених в процесі перекладу, можна звести до чотирьох елементарних типів, а саме: перестановки; заміни; додавання; вилучення. До найбільш поширених граматичних трансформацій можна віднести: синтаксичне уподібнення (дослівний переклад), розчленовування пропозиції, обєднання пропозицій, граматичні заміни (форми слова, частини мови або члена речення).
4. Функціональні властивості дискурсу обумовлені семіотичним розумінням мови як системи знаків, яка служить і використовується для досягнення певних цілей, інакше кажучи, виконанню функцій». Особливості функціоналізму передбачають вивчення структури і функціонування мови з метою виявлення відповідностей між ними, що ґрунтується на визнанні взаємозалежності між формою і функцією, і впливу вживання мови на його структурні характеристики. Враховується, перш за все, те, що основною функцією політичного дискурсу є функція впливу за допомогою мовлення, а лінгвістів цікавить те, які мовні та мовленнєві засоби використовуються для навязування політичних уявлень. Так, здійснюючи лінгвістичні дослідження виступів лідерів в межах лінгвопрагматики, ми зуміли описати мовленнєву поведінку політикі.
В цілому, в політичному дискурсі використовуються стратегії релігійного дискурсу, та цитування відомих людей, приділяється багато уваги великій кількості емоційно забарвленої лексики. До найбільш типових стилістично-синтаксичних прийомів у дискурсі належать такі: паралельні конструкції, висування, парцеляція, пропозиції з вступними there, it, відокремлення, перерахування. Найважливішою функцією політичного дискурсу є функція політичної пропаганди, переконання та впливу.
Список литературы
1. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. - К.: Вид. центр «Академія», 2004. - 344 С.
2. Воробьева О.И. Политическая лексика: ее функции в современной устной и письменной речи: монография. - Архангельск: ПГУ, 2000. - 120 с. PDF created with PDFFACTORY Pro trial version www.pdffactory.com Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки 94.
3. Герасименко Н.А. Информация и фасцинация в политическом дискурсе // Политический дискурс в России-2: материалы рабочего совещания. - М.: Диалог-МГУ, 1998. - С. 20?23.
4. Дука А.В. Политический дискурс оппозиции в современной России // Журнал социологии и социальной антропологии, Т.1. - 1998. - №1. - С. 37.
5. Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен: монографія / за заг. ред. І. С. Шевченко. - Х.: Константа, 2005. - 356 с.
6. Ефімов Л.П. Стилістика англійської мови / Л.П. Ефімов. - Вінниця: Нова книга, 2004. - 240 с.
7. Михалева О.Л. Политический дискурс: способы реализации агональности // Построение гражданского общества: материалы междунар. гуманитар. конгресса «Русский язык: его современное состояние и проблемы преподавания». - Иркутск: Изд-во Ирк. гос. пед. ун-та, 2002. - Ч. 3. - С. 96-105. 6. Дейк Т.А., ван. Язык, познание, коммуникация: Пер. с англ. - М.: Прогресс 1989.
8. Онуфрів С.Т. Політичний дискурс ЗМІ України у світовому інформаційному просторі: дис. канд. філол. наук: 10.01.08 / С.Т. Онуфрів. - Л., 2005. - 193 с.
9. Павлуцька В.О. Політичний дискурс: особливості та функції // Вісник Житомирського державного університету. Випуск 39. Філологічні науки. - Житомир, 2008. - С. 219-221.
10. Паршин П.Б. Исследовательские практики, предмет и методы политической лингвистики // Scripta lingisticae applicatae. Проблемы прикладной лингвистики: сб. ст. - М.: Азбуковник, 2001. - С. 181?208.
11. Почепцов Г.Г. Теорія комунікації. - К.: Вид. ц.ентр КНУ, 1999. - 278 с.
12. Переверзев Е.В., Кожемякин Е.А. Политический дискурс: многопараметральная модель // Вестник ВГУ, Серия: лингвистика и межкультурная коммуникация. - Белгород, 2008. - №2. - С. 76.
13. Комиссаров В.Н. Лингвистика перевода / В.Н. Комиссаров. - М.: Междунар. отнош., 1980. - 166 с.
14. Латышев Л.К. Межъязыковые трансформации как средство достижения переводческой эквивалентности / Л.К. Латышев // Семантико-синтаксические проблемы теории языка и перевода. - М., 1996.-С. 90-107.
15. Черноватий Л.М., Карабан В.І. Переклад англомовної громадсько-політичної літератури. Міжнародні конвенції у галузі прав людини.-Вінниця: Нова книга, 2006. - 272 с.
16. Фуко М. Археология знания: Пер. с фр. / Общ. ред. Бр. Левченко. - Киев.: Ника-Центр, 1996. - 208 с. 8. Михалева О.Л. Цит. праця. - С. 101.
17. Фоменко О.С. Лінгвістичний аналіз сучасного політичного дискурсу США (90-ті роки ХХ ст.): автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка / О.С. Фоменко. - К., 1998. - 17 с.
18. Хабермас Ю. Моральное сознание и коммуникативное действие / Пер. с нем. под ред. Д.В. Скляднева, послесл. Б.В. Маркова. - СПБ.: Наука, 2000. - С. 138.
19. Чарняк Ю. Умозаключения и знания // Новое в зарубежной лингвистике. - М.: Радуга, 1983. - Вып. 12, ч. I. - С. 171-207.
20. Шейгал Е.И. Семиотика политического дискурса. - М.: ИТДГК «Гнозис», 2004. - 326 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
