Особливості політичної суб’єктивації національних меншин в Україні - Автореферат

Тому актуальною постає проблема політичної субєктивації національних меншин як умова збереження державної цілісності України. розглянути умови, що визначають особливості політичної субєктивації національних меншин в Україні; розкрити основні форми політичної субєктивації національних меншин і виявити можливу небезпеку крайніх форм політичної субєктивації в умовах українського поліетнічного суспільства; Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше здійснено політологічне дослідження національних меншин як субєктів політики поліетнічних держав, зокрема, виявлено особливості політичної субєктивації національних меншин в Україні, із визначенням можливих шляхів вирішення поставленої проблеми. Показано, що важливу роль у цьому процесі відіграють: історично сформована схильність українського народу до безконфліктного сусідства з різноманітними етнонаціональними спільностями, що створює толерантне забарвлення їх участі у політиці; неоднорідність етнонаціональної структури українського суспільства (відмінність у дисперсному і компактному розміщенні, кількісному представленні, культурній спорідненості з титульним етносом тощо); демократичність законодавчої бази, що гарантує широкі політичні права для національних меншин, проте передбачає ще недосконалий механізм їх правової участі у політиці; одночасні процеси етнічного ренесансу як серед представників національних меншин, так і титульного етносу, що створює для них специфічні умови реалізації їх політичних інтересів, оскільки політична субєктивація національних меншин співпадає з конституюванням титульного етносу як субєкту політики.У першому розділі “Теоретичні аспекти дослідження політичної субєктивації” подається огляд літератури з проблематики та аналіз теоретичних підходів до сутності політичної субєктивації, визначається її роль і місце у політичній системі суспільства, а також розглянуто поняття “національна меншина”. У наукових дослідженнях розглянуті окремі аспекти політичної субєктивації (як-то питання субєктів політики), з одного боку, та загальні питання меншинної проблематики, з іншого, - не ставлячи за самостійну мету комплексно дослідити проблему політичної субєктивації національних меншин в Україні. Політична субєктивація розглядається, з одного боку, як одна із сутнісних характеристик самовизначення національних меншин у широкому розумінні цього слова, з іншого, - як процесорна характеристика політичної системи суспільства, оскільки передбачає формування політичних відносин “держава - національні меншини”, створення громадсько-політичних організацій національних меншин, зміну їх політичної поведінки та свідомості відповідно до чинних у державі політичних принципів та норм. Серед важливих умов політичної субєктивації національних меншин названо здобутки політичної історії національних меншин в Україні, специфіку етнонаціональної структури українського поліетнічного суспільства, характер законодавчого забезпечення названого процесу, одночасний характер процесів етнічного ренесансу для титульного етносу та національних меншин. Правові засади політичної субєктивації національних меншин викладені у низці законодавчих актах, що прямо чи опосередковано стосуються участі національних меншин у політичному житті суспільства і визначають характер їхніх політичних інтересів: Конституція України, Декларація прав національностей України, Закони України “Про національні меншини в Україні”, “Про обєднання громадян”, "Про вибори народних депутатів в Україні", "Про вибори депутатів місцевих рад і сільських, селищних, міських голів", а також ряд ратифікованих міжнародних нормативно-правових актів у сфері забезпечення прав національних меншин (Рамкова конвенція про захист національних меншин, Європейська хартія регіональних мов або мов меншин, Рекомендації щодо мовних прав національних меншин, Гаазькі рекомендації щодо прав національних меншин на освіту та пояснювальна записка).Україна, як і більшість сучасних країн світу, є поліетнічною державою, тобто такою, в етнонаціональній структурі якої, окрім титульного етносу, під яким розуміється етнічна нація (українці), що дала назву державі, та корінних народів (кримських татар, гагаузів, кримчаків, караїмів - нащадків тих, хто населяв географічну область, частиною якої є дана країна, у період встановлення існуючих державних кордонів), особливе місце займають національні меншини. Політична субєктивація національних меншин обумовлена включенням національних меншин у політичні процеси поліетнічних держав як соціального субєкта політики, джерело політичної активності якого спричинено тим, що в умовах розбудови суверенної демократичної Української держави разом з відродженням етнічної ідентифікації національних меншин формується почуття співучасті у розбудові держави, в якій вони проживають. Зясовано, що здатність до політичної діяльності, що характеризується певним рівнем свідомості та організованості національних меншин, є суть поняття політичної субєктності, яка перебуває у кореляційно

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ