Розвиток українсько-кримських домовленостей весною 1628 р. Мирний договір між гетьманом Б. Хмельницьким та ханом Іслам-Гіреєм ІІІ. Українсько-татарські зв’язки 1650-1660-х років. Українсько-кримські політичні відносини у першій половині 1670-х років.
При низкой оригинальности работы "Особливості політичних відносин українського Гетьманату з Кримським Ханством", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Поки значна частина козаків під прапорами різних європейських монархів брала участь у Тридцятилітній війні 1618-1648 рр., керівництво Війська Запорозького на чолі з гетьманом Михайлом Дорошенком укладає договір з Кримським ханством. У грудні 1624 р. кримський калга (перша особа після хана) Шагін-Гірей підписує наступний документ, що скріплює дану їм присягу українському гетьману і всьому козацькому товариству в дотриманні союзницьких зобовязань: «Я, Шагін-Гірей, кримський цар, даємо цей наш присяжний лист запорозьким козакам, насамперед пану гетьману, осавулам, отаманам і всьому Війську. Очевидець тих подій писав, що тоді в Криму загинуло близько тисячі українців, а облогу столиці ханства ногайським мурзою Кантемиром було знято. Спочатку Іслам-Гірей ІІІ відмовився допомагати українцям з огляду на небажання конфліктувати з польським королем, але потім пообіцяв продовжити переговори у разі, якщо Хмельницький умовить донських козаків не нападати на Крим. Великий українсько-татарський союз передбачав такі положення: встановлення дружніх відносин між Військом Запорозьким та Кримським ханством; надання взаємної військової допомоги; заборону татарам пустошити українські землі; оплату гетьманським урядом послуг татар грошима, продовольством, фуражем та частиною військової здобичі.
Список литературы
1 Пріцак-Гвоздик Л. Основні міжнародні договори Богдана Хмельницького 16481657 рр. - Харків, 2003. - С. 57-59.
2 Степанков В. Камянецька угода й Переяславська рада: спроби дослідження політичних наслідків Жванецької кампанії // Українсько-московський договір 1654 р.: нові підходи до історії міждержавних стосунків. - К., 1995. - С. 13.
3 Смолій В., Степанков В. Богдан Хмельницький: Хроніка життя та діяльності. - К., 1994. - С. 178-214; Горобець В. Між Камянцем і Озерною: українська зовнішня політика другої половини 1655 року в контексті геополітичних перегрупувань у Центрально-Східній Європі // Україна в Центрально-Східній Європі. Студії з історії ХІ- ХУЛІ ст. - К., 2000. - С. 245-271; Федорук Я. Політика Кримського ханства в Охма- тівській кампанії 1654-1655 рр. // Чорноморська минувшина: Записки Відділу історії козацтва на Півдні України. - Вип. 7. - Одеса, 2012. - С. 3-11.
4 Памятники дипломатических сношений Крымского ханства с Московским государством в XVI и XVII вв., хранящиеся в Московском Главном архиве Министерства иностранных дел / Сост. Ф. Лашков. - Симферополь, 1891. - С. 142.
5 Про відносини турецького султана Мегмеда IV Авджи з українськими гетьманами див. нашу розвідку: Чухліб Т. «Цісар Турецький дозволяє Козацькому Війську та його державі плавати по Чорному морю...»: політичні відносини українських гетьманів з султаном Мегмедом IV Авджи // Україна в Центрально-Східній Європі. - Вип. 9-10. - К., 2010. - С. 93-135. Див також: Чухліб Т. Мегмед IV // Енциклопедія історії України. - T.6. - К., 2009. - С. 570-571.
6 З кінця XV ст. і до початку XVIII ст. великі московські князі (царі) платили данину Кримському ханству (Фаизов С. Поминки-«тиш» в контексте взаимоотношений Руси-России с Золотой Ордой и Крмыским юртом (Доклад на Круглом столе татарской общественности «Золотая Орда: исторические паралели» 02.01.2000 г.) // Електрон. ресурс: www.mtss.ru ; Чухліб Т. Чому московські царі перестали платити данину Кримському ханству на початку XVIII ст. // Крим: шлях крізь віки. - С. 165-167.
7 Фаизов С. Взаимоотношения России и Крымского ханства в 1667-1677 гг. (от Андрусовского перемирия до начала первой русско-турецкой войны): Дис.... канд. ист. наук. - Саратов, 1985. - С. 40-41.
8 Гуржій О., Чухліб Т. [Рец.]: Горобець В. Еліта козацької України в пошуках політичної легітимації: стосунки з Москвою та Варшавою, 1654-1665 // УІЖ. - 2002. - № 2. - С. 104-114.
9 Фаизов С. Письма ханов Ислам-Гирея III и Мухаммед-Гирея IV к царю Алексею Михайловичу и королю Яну Казимиру 1654-1658 гг. - М., 2003. - С. 144
10 Яковлєва Т. Кримсько-турецький фактор у політиці гетьманів України у 60-ті рр. XVII ст. // УІЖ. - № 2. - 2003. - С. 16.
11 Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографическою коммисиею (далі - Акты ЮЗР). - T. V. - СПБ., 1867. - С. 29.
12 Дневник Гордона // Чтения в обществе истории и древностей Российских. - Кн. IV. - 1891. - С. 206-207.
13 Памятники, изданные временною комисиею для разбора древних актов, высочайше учрежденною при Киевском военном, Подольском и Волынском генерал-губернаторе (далі - ПВК). - Т. IV. - Отд. 3. - К., 1859. - С. 374-377.
14 Яковлєва Т. Кримсько-турецький фактор у політиці гетьманів України у 60-ті рр. XVII ст. - С. 18.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы