Особливості початку здійснення виконавчого провадження щодо примусового виконання судового рішення - Статья

Під процедурою реалізації заходів примусового виконання судових рішень слід розуміти встановлену нормами чинного законодавства України сукупність послідовних дій, які повинні вчинити учасники виконавчого провадження з метою ефективної реалізації заходів примусового виконання судових рішень. Проаналізувавши нормативно-правові акти, норми яких спрямовано на врегулювання відповідних правовідносин, можемо з упевненістю стверджувати, що процедура реалізації заходів примусового виконання судових рішень складається з таких послідовних етапів: 1) початок примусового виконання судових рішення; 2) проведення виконавчих дій щодо примусового виконання судових рішень; 3) закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання судових рішень. Відповідно до закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 р. судові рішення підлягають примусовому виконанню на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України [2, ст. Разом із тим законодавець установив чіткі вимоги до виконавчих документів, зокрема у ньому обовязково мають бути зазначені його назва, дата видачі, найменування органу, прізвище, імя, по батькові та посада посадової особи, яка його видала, дата й номер рішення, за яким видано виконавчий документ, найменування стягувача та боржника, їх адреси, дата й місце народження боржника та його місце роботи (для громадян), номери рахунків у кредитних установах (для юридичних осіб), а також резолютивна частина рішення, дата набрання чинності рішенням та строк предявлення виконавчого документа до виконання. Без таких додаткових документів виконавець розпочинає примусове виконання рішення лише на підставі відповідного виконавчого документа, якщо: 1) виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 2) виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 3) виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів [2, ст.

примусовий судовий провадження

1. Проект «Ефективність виконання судових рішень: європейський досвід». Вісник Центру суддівських студій. 2006. № 7-8. С. 3.

2. Про виконавче провадження: закон України від 02.06.2016 № 1404-19 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України.

3. Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень: наказ М-ва юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України.

4. Підстави для відкриття виконавчого провадження: метод. рек. для використання в роботі юрисконсультам / Головне територ. упр. юстиції у Рівнен. обл., Сектор реєстрації норматив.-прав. актів, прав. роботи та прав. освіти. Рівне, 2015. 6 с.

Размещено на .ru