Особливості пластичної деформації опромінених матеріалів з різним типом кристалічної структури - Автореферат

Так, вже після досить низьких доз опромінення (0,1 зна) - практично у всіх матеріалів знижується пластичність і проявляється радіаційна крихкість, яка має місце, як при високих, так і при низьких температурах експлуатації. Незважаючи на тривалий час, що пройшов з початку виконання робіт з вивчення природи крихкості, ще не створено теорії, яка б дозволила з єдиних позицій описати поведінку опроміненого матеріалу, що деформується в широкому інтервалі температур. Наявні на момент початку виконання дисертації експериментальні роботи не враховували факт динамічного характеру пластичної деформації, а також звязаний з цим цілий клас явищ: неоднорідність і пластичну нестабільність, взаємодію дислокацій із границями зерен, зміну властивостей самих дислокацій. Побудувати дислокаційну модель радіаційної крихкості, яка враховує ефекти взаємодії дислокацій із границями зерен в опромінених матеріалах, що деформуються у широкому інтервалі температур. Предметом досліджень є встановлення нових закономірностей між параметрами, що характеризують зміну основних механічних властивостей матеріалів, параметрами опромінення і дефектною структурою опромінених матеріалів. опромінення рідкоземельний матеріал радіаційнийПроведені декількома методами на матеріалах з різною структурою (Ni, Mg-Be сплави, аустенітні нержавіючі сталі) дослідження показали, що опромінення не змінює механізмів, що контролюють швидкість пластичної деформації матеріалів (тобто енергію активації пластичної течії - Н) і в той же час може приводити до деякої зміни величини активаційного обєму - V. Результати показали, що опромінення до доз 5·10-3…10-1 зна приводить до збільшення параметра Ky нікелю електронно-променевого переплаву і сталі 0Х16Н15М3 в області НТРК та зниженню в області ВТРК, у той час, як у всій області температур механічних випробувань 293…1173 К після опромінення параметр s0, що характеризує ступінь зміцнення тіла зерна, збільшується З огляду на цей факт, а також позитивний вплив чистоти матеріалу на величину ВТРК, виникає питання про порівняння схильності до зернограничного проковзування "чистого" нікелю і нікелю технічної чистоти, а також питання, повязане з безпосереднім визначенням міцності границь зерен матеріалу, що деформується в інтервалі температур прояву ВТРК. З метою створення моделі, що враховує зміну міцності границь зерен і інтенсифікацію процесів зернограничного проковзування в опромінених, деформованих при високих температурах, матеріалах, було необхідно вирішити такі задачі: - дослідити процеси взаємодії дислокацій із границями зерен; Відповідно до цього підходу зсувна міцність границь зерен (sгз) повинна бути представлена у такому вигляді: sгз = ss s p s j(e ), де ss - "джерельне" зміцнення, що характеризує величину напруження, необхідного для активації зернограничного ковзання; sp - опір руху дислокацій у потенціальному рельєфі границь зерен; sj(e ) - деформаційне зміцнення границь зерен, основним механізмом якого є утворення порогів на зернограничних дислокаціях у результаті взаємодії в процесі деформації матричних дислокацій із границями зерен. ss - "джерельне" зміцнення.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ