Особливості перекладу краєзнавчої лексики (на матеріалі туристичного рекламного проспекту) - Дипломная работа

Особливості перекладу краєзнавчої лексики (на матеріалі туристичного рекламного проспекту) ВСТУП переклад туристичний рекламний краєзнавчий Комплексний багатоаспектний підхід до вивчення краєзнавства формує новий напрям - краєзнавство в перекладі, у межах якого дискусійними залишаються проблеми вичленування й диференціації типів краєзнавчої лексики, а також виявлення способів їх адекватної й еквівалентної передачі при перекладі з урахуванням функціональних і текст-типологічних стереотипів очікування цільової аудиторії. На сучасному етапі розвитку перекладознавства особливої ваги набуває вивчення нехудожніх типів текстів. Дух національно-культурного відродження, прагнення до ствердження національної ідентифікації сприяє вивченню власної історії та поширенню знань про власну країну і свій рідний край. Переклад краєзнавчої лексики становить частину проблеми передачі національного та історичного колориту певної країни. Дослідження лексики в ракурсі представлення нею культурних цінностей з точки зору перекладознавства є винятково важливим. Ця проблема отримала ґрунтовне відображення у працях вітчизняних і зарубіжних учених, таких як І. Алексєєва [3], Н. Гарбовський [13], В. Демецька [15], Р. Зорівчак [18], В. Зусман [`9], С. Перкас [46] тощо. Окрім цього, подібні дослідження важливі для розвитку перекладознавства та вдосконалення процесу адекватного відтворення прагматичних текстів різних типів, зокрема рекламних туристичних проспектів. · Описати шляхи відтворення у перекладі різних типів краєзнавчої лексики · Проаналізувати переклади англомовних туристичних рекламних проспектів українською мовою. Поставлена мета і висунуті завдання визначили використання таких методів дослідження: метод лінгвістичного опису, наукового аналізу (спостереження, узагальнення, порівняння), тезаурусний метод аналізу, дистрибутивний метод, дефінітивний метод, а також методика символічної інтерпретації. Матеріалом дослідження слугували 25 англомовних рекламних туристичних проспектів та їх переклади українською і російською мовами, підібраних шляхом тематичної вибірки. Теоретичне значення роботи визначається внеском у розробку питань перекладу нехудожніх текстів краєзнавчого характеру. Практичне значення дослідження полягає в тому, що загальні висновки роботи можуть бути використані в теоретичних курсах і спецкурсах з перекладознавства, лексикології, у викладанні мовних дисциплін у вузі та безпосередньо в перекладацькій практиці. Основні результати дослідження доповідалися на засіданнях кафедри перекладознавства та прикладної лінгвістики, Херсонського державного університету. Історія цієї науки своїм корінням сягає ХVІІІ сторіття, коли її об’єкт і предмет визначалися термінами «вітчизнознавство» і «батьківщинознавство» [98, с. XVIII ст. з огляду на введення географії як навчальної дисципліни М. Ломоносовим (1761 рік) уперше було здійснено спроби крайових досліджень «із залученням дітей і за сприяння населення на місцях проживання» [8, с. Збір інформації неекспедиційного характеру про міста, губернії та провінції держави відбувався за анкетою з 30 питань, укладеною М. Ломоносовим [8]. «Батьківщинознавство» спричинило створення окремого напряму географії як шкільного предмета, що визначалось відомим методистом географії А. Соколовим як «географія рідної місцевості, на прикладах якої діти практично й наочно знайомляться з основними географічними поняттями» [17]. Франко був першим, хто надав наукове обґрунтування краєзнавства. На початку ХХ ст. поширюється «наукове краєзнавство», запропоноване українцем П. Тутковським, який у праці «Задачи и пределы географии» визначає предмет і методи дослідження географії. П.Тутковський був одним з авторів теорії монізму природних і суспільних наук, яка передбачає тісний взаємозв’язок і взаємозалежність розвитку природи й природних ресурсів від людини та її діяльності [17]. Вузьке розуміння краєзнавства трактується С. Рудницьким як етнографічне, історичне, літературне краєзнавство, що в широкому смислі розуміється як географічне краєзнавство. Необхідність викладання цього предмету (існування такого напряму) в школі обґрунтовувалась С. Русовою [14]. Так зване «виробниче краєзнавство», яке вивчає продуктивні сили свого краю, було запропоноване й описане К. На думку Я. Жупанського і В. Круля, територія для краєзнавства виступає в ролі стрижня, на який нарощується все інше - природа, населення, господарство, історія, мистецтво, література, архітектура тощо. Ідею про краєзнавство як про комплексну науку підтримують академік Д. Ліхачов і відомий російський історик, голова Спілки краєзнавців Росії С. Шмідт [38; 69]. Певною мірою розвиток ринку зовнішнього туризму, тобто міжнародного туризму, залежить від грамотного відтворення краєзнавчого матеріалу в межах мови іншокультурного туриста / реципієнта. Іншими словами, перекладознавчий і перекладацький аспекти в краєзнавстві передбачають вирішення завдань адекватного й еквівалентного відтворення краєзнавчого матеріалу з урахуванням відмінностей мов і симетрії / асим