Класифікація різновидів англійських заперечень, підходи до їхнього перекладу. Порівняльно-зіставний аналіз відтворення заперечних конструкцій. Jсобливості перекладу англійських заперечнь на лексичному, граматичному, синтаксичному та стилістичному рівнях.
Вступ Заперечення являє собою важливу категорію мови, будучи однієї з основних розумових операцій. В лінгвістиці найчастіше заперечення розглядається як елемент значення речення, який вказує, що звязок, який встановлюється між компонентами речення, на думку мовця, реально не існує [5, с.249] або що відповідне стверджувальне речення відкидається мовцем як помилкове. Кліма [81], Е. Шендельс [66], Е. Падучева [49], А. Бахарев [8], В. Бондаренко [13], Л. Бархударов [6], Д. Штелінг [67], В. Комісаров [33], Г. Левітова [41] та багато інших. Лінгвістичне поняття заперечення крім його відношення до слова і виразу включає також і його віднесеність до морфеми. Заперечні афікси як один із способів вираження опозиційних ознак властиві не лише російській та англійській мовам, але і іншим мовам з розвиненою системою афіксації. Однією з основних проблем перекладу є проблема досягнення адекватності та еквівалентності. Найда [45], В. Комісаров [33], Л. Моліна [82], А. Швейцер [65] Актуальність дослідження обумовлена універсальним характером категорії заперечення, складністю проблематики в межах даної категорії, недостатньою вивченістю прояву заперечення на рівні мови. Залишається недостатньо вивченою семантика заперечення, що виражається заперечними префіксами в народних говорах, не дивлячись на існування робіт, присвячених даній проблемі. Обєктом дослідження є мовні засоби вираження заперечення в сучасній англійській мові. Мета роботи реалізується шляхом вирішення наступних завдань: 1) визначити сутність поняття «заперечення»; 2) класифікувати різновиди англійських заперечень на всіх мовних рівнях (лексичному, граматичному, синтаксичному, стилістичному) та виявити підходи до їхнього перекладу російською мовою; 3) встановити відмінності в структурі заперечення в англійській та російській мовах; 4) провести порівняльно-зіставний аналіз відтворення англійських заперечних конструкцій на матеріалі двох російських перекладів англійського твору. Матеріал дослідження - твір Джона Фаулза “Вежа з чорного дерева” [75] та два його переклади, виконаних перекладачами К. Чугуновим [23] та І. Безсмертною [61]. Методи дослідження охоплюють: тезаурусний - для аналізу значення лексичних одиниць; метод кількісної обробки фактичного матеріалу - для об’єктивного визначення кількісних показників заперечних конструкцій в оригіналі та російських перекладах; порівняльно-зіставний - для аналізу відтворення англійських заперечних конструкцій російською мовою; порівняльно-історичний - для відстеження еволюції заперечних конструкцій від староанглійської мови до сучасної. Матеріали, які містяться в роботі можуть бути використані при науковому описі граматичної будови англійської мови, при складанні підручників та навчально-методичних посібників, направлених на вдосконалення викладання англійської мови в учбових закладах. Заперечення як реальний аналог логічного, уявного заперечення (антитезису) при цьому розглядалося як обов’язковий момент, який багаторазово повторюється у будь-якому процесі, де має місце зміна фаз, періодів, етапів зміни того або іншого обєкта [14, с.34]. Термін “заперечення” широко застосовується і в інших науках, таких як логіка чи філософія, що говорить про багатоаспекність цього поняття. 1.2 Історія заперечних конструкцій Заперечення - одна з найцікавіших категорій у граматиці. Есперсона [26], Е. Шендельса [66], В. Бондаренко [11], В. Комісарова [32], Е. Падучевої [49], Р. Якобсона [70] та інших відомих вчених. Дуже часто перекладачі вимущені перекладати лексичні заперечення граматичними, що говорить про складність передачі заперечних конструкцій російською мовою саме на лексичному рівні. Звичайне заперечення на граматичному рівні виражається за допомогою спеціальних слів - заперечних часток або займенників (граматичні заперечення): Then dont wake him, for Gods sake [75, c.59]. На синтаксичному рівні заперечення виражається за допомогою інтонації, риторичних запитань, повторів чи емфаз. Наприклад, Ф. В останньому прикладі заперечному займеннику never у російському реченні відповідають заперечні займенники никогда и никого, а також дієслово в негативній формі, тоді як в англійському реченні дієслово представлене в стверджувальній формі. Найчастіше слова з імпліцитним заперечним значенням перекладають за допомогою антонімічного перекладу, що є прикладом перекладацьких трансформацій.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
