Особливості перебігу вагітності та пологів у жінок в умовах хронічного стресу - Автореферат

Особливого значення в перебігу гестації надають патологічним змінам у жінок під час вагітності, деякі автори цей період розглядають як кризову ситуацію (Х.М. Додаткові навантаження, які супроводжують вагітність, можуть стати ушкоджувальними чинниками як для вагітної, так і для плоду (R. Багато жінок стають вагітними, вже перебуваючи в стані хронічного стресу (В.М. Вивчень перебігу вагітності у жінок-студенток як основних представниць жінок репродуктивного віку, схильних до хронічних стресів, досі проведено не було. Проведене дослідження надало можливість переглянути погляди на вагітну жінку, особливості перебігу гестаційного процесу та пологів, отримати суттєвий вплив на систему допомоги при пологах, включаючи підготовку до запліднення, ведення вагітності, формування нових принципів взаємостосунків медичного персоналу, родичів та партнерів із вагітною жінкою, роділлею, породіллею та немовлям, а також переглянути роль впливу психоемоційного напруження на відхилення, які виникають під час вагітності, методику психопрофілактичної підготовки вагітних та їх партнерів до пологів, формування позитивного ставлення до грудного вигодовування, взаємодії з плодом та немовлям матері, батька, найближчих родичів та медичного персоналу.Ця група надалі була розподілена на 2 підгрупи: І підгрупа - за період вагітності пройшла спеціальне спостереження із застосуванням розробленого нами курсу психопрофілактичної підготовки (55 осіб); ІІ підгрупа - вагітні залишалися у рамках стандартного спостереження і акушерсько-гінекологічного консультування (56 осіб). При вивченні вікової категорії обстежуваних жінок становить інтерес середній вік усіх досліджених вагітних жінок-студенток, який склав 21,89 ± 0,22 р., в контрольній групі 22,95 ± 0,62 р., в І підгрупі основної групи 21,46 ± 0,27 р., в ІІ підгрупі 21,57 ± 0,29 р. Середній курс навчання у жінок контрольної групи 4,03 ± 0,23, в І підгрупі 3,42 ± 0,17 в ІІ підгрупі 3,77 ± 0,20, тобто вагітність у жінок-студенток контрольної групи наставала на старших курсах. При аналізі медико-соціальних показників зясовано, що всі жінки з контрольної групи перебували в офіційному шлюбі, були забезпечені власним житлом, вагітність була бажаною в цей період часу у 39 (100 %) осіб, що і послужило критерієм відбору їх до прогностично сприятливої групи, але планували цю вагітність лише 23 (58,97 %). В основній групі в офіційному шлюбі була 31 (27,93 %) жінка, в цивільному шлюбі або самотніми були 72,07 %, забезпечені власним житлом були 41,44 %, тоді як 58,56 % орендували житло або проживали в гуртожитку, вагітність була бажаною в цей період часу у 90,91 %, але планували цю вагітність лише 11,71 % жінок.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове рішення актуального завдання сучасного акушерства щодо ведення вагітності і підготовки до пологів жінок, які перебувають у стані хронічного стресу, на прикладі жінок-студенток. Для сучасної молодої жінки, у якої вагітність поєднується з навчанням у вищому навчальному закладі, рівень інтенсивності тривоги за Люшером перебуває в межах популяційної норми на фоні підвищеного індексу несприятливих компенсацій. У вагітних жінок-студенток, які перебувають у стані хронічного стресу, на підставі тесту Люшера виявлено наростання рівня інтенсивності тривоги та максимальний індекс несприятливих компенсацій. У жінок-студенток у стані хронічного стресу на 15,9 % частіше вагітність ускладнювалася ПЛД і на 6,1 % ЗПВ порівняно з жінками-студентками, у яких вагітність супроводжувалася спеціальним спостереженням (перинатальною опікою з медикаментозною корекцією). Спеціальне спостереження впродовж вагітності у жінок-студенток у стані хронічного стресу сприяє зменшенню частоти патологічних пологів на 22 %, медикаментозного знеболення на 32 % і, відповідно, збільшенню психологічного знеболення на 36 %, партнерської підтримки в пологах на 61 % порівняно зі стандартним спостереженням.

2. Основний зміст роботи

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове рішення актуального завдання сучасного акушерства щодо ведення вагітності і підготовки до пологів жінок, які перебувають у стані хронічного стресу, на прикладі жінок-студенток.

Для сучасної молодої жінки, у якої вагітність поєднується з навчанням у вищому навчальному закладі, рівень інтенсивності тривоги за Люшером перебуває в межах популяційної норми на фоні підвищеного індексу несприятливих компенсацій. Дані КТС відбивають домінуючу мотиваційну установку на досягнення певного соціального статусу, а також переважання почуття до партнера над почуттями до майбутньої дитини і материнства як такого. У вагітних жінок-студенток, які перебувають у стані хронічного стресу, на підставі тесту Люшера виявлено наростання рівня інтенсивності тривоги та максимальний індекс несприятливих компенсацій. Ці дані корелюють зі значеннями гормональних показників - при наростанні рівня кортизолу (на 47 %) спостерігається наростання вмісту ?-ендорфіну (на 34 %), що свідчить про високий рівень тривожності і низький рівень адаптації.

У жінок-студенток у стані хронічного стресу на 15,9 % частіше вагітність ускладнювалася ПЛД і на 6,1 % ЗПВ порівняно з жінками-студентками, у яких вагітність супроводжувалася спеціальним спостереженням (перинатальною опікою з медикаментозною корекцією). Спеціальне спостереження впродовж вагітності у жінок-студенток у стані хронічного стресу сприяє зменшенню частоти патологічних пологів на 22 %, медикаментозного знеболення на 32 % і, відповідно, збільшенню психологічного знеболення на 36 %, партнерської підтримки в пологах на 61 % порівняно зі стандартним спостереженням. Спеціальна перинатальна опіка дозволяє поліпшити стан у 91 % новонароджених, що підтверджується народженням дітей з вищою масою, ростом, станом за шкалою Апгар на 1-й та 5-й хвилині життя, ніж у новонароджених зі стандартним консультуванням. Застосування пропонованого комплексу психопрофілактичної і медикаментозної корекції сприяло зменшенню стресового навантаження у 84 % вагітних жінок-студенток, сформувало адекватну емоційну реакцію в системі стосунків, цінностей, мотиваційних установок і особливостей реагування, а також дозволило знизити кількість акушерських ускладнень і поліпшити рівні перинатальних показників.

Практичні рекомендації

Усім вагітним жінкам-студенткам як представницям групи ризику щодо психосоматичних ускладнень, при постановці в жіночій консультації на облік з приводу вагітності рекомендується разом із загальновизнаними клінічними обстеженнями проводити психодіагностичне консультування з метою визначення психоемоційного статусу, рівня тривожності і стану системи адаптації. З моменту взяття на облік з приводу вагітності рекомендується здійснювати спеціальне спостереження жінок-студенток групи ризику, яке повинне включати три напрями: освітній, виховний, оздоровчий. Рекомендується проводити заняття з вагітними та їх сімями не менше 1 разу на тиждень, не менше 30 занять за період спостереження.

З метою седативної і антистресової дії доцільно призначати коріння валеріани у вигляді настою по 1 столовій ложці 3-4 рази на добу впродовж 1 місяця з 12-й по 15-й тиждень гестації (повторити курс з 28-го по 31-й тиждень гестації); препарати магнію по 2 пігулки 3 рази на день 3 тижні з 16-го тижня гестації (повторити курс з 32-го по 35-й тиждень).

Для контролю ефективності спеціального спостереження, визначення рівня тривожності і стану системи адаптації вагітних проводити контрольне психодіагностичне ( КТС, 16F, кольоровий тест М. Люшера), гормональне дослідження (визначення в сироватці крові вагітних рівнів кортизолу, ?-ендорфіну, прогестерону), клінічне спостереження.

1. Козуб Т.А. Влияние психоэмоционального состояния женщин-студенток на исход беременности / Грищенко О.В., Козуб Т.А., Радишевская Л.М. // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения: Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. - 2009. - Т. 145, часть ІІ. - С. 86-89.

2. Козуб Т.А. Особенности нейроэндокринной регуляции у беременных женщин-студенток на фоне хронического стресса / О.В. Грищенко, Т.А. Козуб // Практична медицина. - 2009. - № 3 (том XV) - C. 55-59.

3. Козуб Т.А. Особенности течения беременности у женщин-студенток с психоэмоциональным напряжением в сравнении с психологически адаптированными женщинами / О.В. Грищенко, Т.А. Козуб // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения: Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. - 2010. - Т. 149, часть IV. - С. 44-48.

4. Патент 12172/1 Україна, МПК (2009) G 01, N 33/48. Спосіб діагностики адаптації вагітної жінки-студентки, яка перебуває в стані хронічного стресу / Козуб Т.О., Грищенко О.В.; власник Харківська медична академія післядипломної освіти. - № u 201005634; заява 11.05.2010; публікація 27.12.2010, Бюл. № 24.

5. Козуб Т.О. Наслідки вагітності залежно від психологічного стану жінки / Т.О. Козуб // Медична наука: сучасні досягнення та інновації: Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених, присвяченої 85-річчю ХМАПО (20 листопада 2008 р.) - Харків, 2008. - С. 46.

6. Козуб Т.А. Исследование уровня тревожности у женщин-студенток / Т.А. Козуб // «Наука и образование без границ - 2008»: Материалы IV международной научно-практической конференции (7-15 декабря 2008 г.). - Nauka i Studia, Przemysl. - 2008. - С. 51-52.

7. Козуб Т.А. Факторы, оказывающие влияние на исход беременности / Т.А. Козуб // Охорона здоровя України: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої Всесвітньому дню здоровя 2009 року. - Київ, 2009. - С. 102-103.

8. Козуб Т.А. Структура распределения акушерской патологии у женщин-студенток в зависимости от их исходного психологического состояния / О. В. Грищенко, Т.А. Козуб // «Научная мысль информационного века - 2009»: Материалы IV международной научно-практической конференции (7-15 марта 2009 г.) - Nauka i Studia, Przemysl. - 2009. - С. 35-37.

9. Козуб Т.А. Влияние экстрагенитальных заболеваний на формирование уровня тревожности у беременных женщин-студенток / О.В. Грищенко, Т.А. Козуб // Психічні і соматичні розлади психогенного походження: Матеріали науково-практичної конференції (XII Платонівські читання). (29-30 жовтня 2009 р.). - Харків, 2009. - С. 47-48.

Размещено на .ru