Особливості перебігу та лікування хворих з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання - Автореферат

Одні джерела повідомляють, що ерадикація необхідна при виявленні H.pylori у слизовій оболонці шлунка (СОШ) хворих із ГЕРХ (Аруин Л.І., 2000; Бабак О.Я., 2000; Moayyedi P., Bardhan C., 2001; Линевский Ю.В., Линевская К.Ю., 2002; Вдовиченко В.І., Бичков М.А., 2002; Бурков С.Г., 2003), інші джерела вказують, що ерадикація не завжди призводить до виліковування езофагіту і не запобігає рецидиву ГЕРХ (Fallone G., Barcun У Маастрихтському консенсусі-2005 було визначено, що необхідно проводити обстеження на предмет виявлення H.pylori у пацієнтів, що довго приймають інгібітори протонної помпи (ІПП) та рекомендовано проводити ерадикацію у хворих із ГЕРХ. Мета дослідження: підвищити ефективність лікування хворих із ГЕРХ, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання шляхом вивчення клінічних, ендоскопічних, морфологічних особливостей захворювання та підібрати лікувальні комплекси з урахуванням чутливості штамів H.pylori до антимікробних препаратів та результатів РН-моніторингу. Провести морфологічне вивчення стану слизової оболонки стравоходу (СОС) у хворих на ГЕРХ, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання та хворих ГЕРХ контрольної групи. Предмет дослідження: особливості клінічних проявів ГЕРХ у хворих, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання, ендоскопічні зміни стравоходу, шлунка, дванадцятипалої кишки (ДПК), гістоморфологічні зміни стравоходу, H.pylori-інфікованість, результати лікування хворих на ГЕРХ ІПП та розробленими лікувальними комплексами.Діагноз захворювання верифікований за допомогою клінічного обстеження хворих, проведення ЕФГДС за допомогою ендоскопу GIF-Q10,40 фірми “Olympus” із торцевою оптикою та “Pentax” FG-29P за стандартною методикою (1985 р.), при необхідності хромоезофагоскопії з одночасним взяттям біопсійного матеріалу з нижньої третини стравоходу для виявлення морфологічних змін та вивчення стану СОС у хворих з ГЕРХ ЛЧАЕС та осіб, які проживають на радіаційно забрудненій території і хворих ГЕРХ, що не зазнали впливу іонізуючого випромінювання та взяттям біопсійного матеріалу з антрального відділу шлунка для визначення хелікобактеріозу. При наявності кислого рефлюксу призначали омепразол 20 мг двічі на день та домперідон 10 мг тричі на день, при змішаному - комплекс з омепразолу 20 мг двічі на день та домперідону 10 мг тричі на день із поступовим зниженням дози ІПП до 20 мг на день та призначенням урсодезоксихолевої кислоти (УДХК) 250 мг двічі на день, при лужному - комплекс із домперідону 10 мг тричі на день, УДХК 250 мг двічі на день та білосорбу по 1 болюсу тричі на день. Ендоскопічно частота виявлення РЕ була більшою в основній групі у Н.pylori позитивних ( ) хворих та в контрольній - у Н.pylori негативних (-) хворих. При морфологічному дослідженні СОС у 30 осіб основної та у 38 осіб контрольної груп виявлено, що у хворих, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання, частіше, ніж у контрольній групі зустрічались дисплазія багатошарового плоского епітелію - у 30,0%±8,4% проти 28,9%±7,4%, запальна інфільтрація в субепітеліальному шарі в 23,3%±7,7% проти 21,1%±6,6%, солітарні та множинні папіломи - у 10,0%±5,5% проти 7,9%±4,4% випадків, атрофія епітелію СОС - у 3,4% проти 2,6% та лише в основній групі відмічали гіперкератоз, ороговіння папілом у 13,3%±6,2%. У хворих виявили достовірну відмінність (р<0,05) між показниками CD4 в абс.ч. в основній групі (0,51±0,02) і контрольній - 0,60±0,04 та у відсотках (27,5±0,95% і 33,4±1,25%) відповідно, також між показниками ФЧ в основній групі 56,6±3,35% проти 70,8±4,7% контрольної, показниками CD16 в основній групі, як в абс.ч.У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і вирішення наукового завдання, що полягає в підвищенні ефективності лікування хворих із ГЕРХ, що зазнали радіаційного впливу на основі вивчення особливостей діагностики і розробки індивідуальних комплексів лікування. Клінічна картина ГЕРХ в обстежених хворих, які зазнали опромінення, має типовий перебіг у 78,5% випадків, але супроводжується больовим синдромом у 83,9% осіб основної групи та в 67,7% - контрольної, печією - у 68,8% проти 83,1%, симптомами диспепсії в 75,3% випадків в основній групі та в 80,0% - контрольній. При морфологічному дослідженні СОС у хворих ГЕРХ, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання, були виявлені дисплазія багатошарового плоского епітелію в 30,0% випадків. Ороговіння папілом діагностовано в 13,3% випадків, солітарні і множинні папіломи - у 10,0%, а “шлункову” метаплазію - у 20,0% випадків у групі пацієнтів ГЕРХ, що зазнали радіаційного впливу. Після проведення ерадикації H.pylori і повторного езофаго-РН-моніторингу, при наявності кислого рефлюксу найбільш ефективним виявився лікувальний комплекс з омепразолу 20 мг двічі на день та домперідону 10 мг тричі на день, при змішаному - комплекс з омепразолу 20 мг двічі на день та домперідону 10 мг тричі на день із поступовим зниженням дози ІПП до 20 мг на день та призначенням УДХК 250 мг двічі на день, при лужному - комплекс із домперідону 10 мг тричі на день, УДХК 250 мг двічі на день

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ