Особливості перебігу та лікування хворих на постхолецистектомічний синдром з дефіцитом маси тіла та ожирінням - Автореферат

Проблема лікування хворих на жовчнокамяну хворобу (ЖКХ) після холецистектомії є актуальною в сучасній гастроентерології та має важливе медичне й соціальне значення. Хворі на ЖКХ становлять 17-19% населення України, у Швеції показник складає біля 40%, у Німеччині - 25%, США - 20%, а в деяких регіонах США біля 40% жінок у віці до 50 років мають видалені жовчні міхури з приводу холестеринового холелітіазу (Ветшев П.С., 1998; Харченко Н.В., 2000; Григорьев П.Я, 2001; Гриценко І.І., 2001; Пєтухов В.А., 2003). Медикаментозна літотрипсія холестеринових жовчних каменів вимагає тривалого прийому препаратів урсодезоксихолєвої та хенодезоксихолєвої кислот, має обмежені показання для застосування, дає високий відсоток рецидивів, є дорогою та недостатньо ефективною, тому холецистектомія залишається основним методом лікування хворих із каменями в жовчному міхурі (Дегтярева І.І., 1995; Чекман І.С., 2001). Згідно сучасних даних у 25% хворих на постхолецистектомічний синдром (ПХЕС) зберігається, або через певний час розвиваються абдомінальні болі, які вимагають лікування (Пєтухов В.А., 2003). Вивчити вплив розроблених лікувальних комплексів на масу тіла, показники вуглеводного та ліпідного обмінів, біліарну моторику, стан кислотоутворення в шлунку, холесекреторну функцію печінки у хворих на ПХЕС.Хворих з анамнезом захворювання до року було 8,2%, від року до 2-років - 29,5%, від 2 до 5 років - 18,5%, 5-10 років 26,7%, анамнез більше 10 років був у 17,1% хворих на ПХЕС. У залежності від лікування шляхом випадкової вибірки виділено дві групи хворих - основна (86 хворих) і контрольна (60 хворих), які були репрезентативні. В основній групі хворих мінеральна вода "Бердянська" призначалася, в основному, в залежності від тонусу сфінктера Одді та стану кислотності шлункового соку: при гіпертонії - за 20-30 хвилин до їжі, температура води 40-45ОС, по 150-200 мл 3 рази на день; хворим із гіпотонією сфінктера Одді - вода температурою 20-25ОС, у дозі 150 мл за 40-60 хвилин до їжі 3 рази на день. Хворі на ПХЕС основної групи з гіпертонією сфінктера Одді отримували грязьові аплікації на ділянку правого підреберя №10 в поєднанні з лазерним інфрачервоним опроміненням позонально. Дослідження показали, що розміри холедоха натще були різними: від 6,0 до 6,9 мм - у 21% хворих основної та 21,7% хворих контрольної групи; діаметр від 7,0 до 7,9 мм мали 22,1% хворих основної та 20% хворих контрольної групи; діаметр від 8,0 до 8,9 мм відмічений у 19,8% хворих основної та у 21,7% хворих контрольної групи.У дисертації наведено теоретичне узагальнення та практичне вирішення актуальної наукової задачі - виявлення особливостей перебігу та підвищення ефективності лікування хворих на ПХЕС з дефіцитом маси тіла та ожирінням шляхом корекції порушень біліарної моторики, обміну речовин дієтологічними та фізіотерапевтичними методами. Серед пацієнтів, хворих на ПХЕС, переважають особи з надмірною масою тіла (74%), в харчуванні яких збільшено у 2,5 рази вміст простих вуглеводів, в 2 рази - рослинних білків (p<0,001) та в 1,3 рази тваринних жирів (p<0,001). У 26% хворих є дефіцит маси тіла, при цьому має місце низькоенергетичне харчування з дефіцитом білка тваринного походження кількість якого в середньому зменшена в 1,3 рази (p<0,05). Виявлений позитивний кореляційний взаємозвязок між активністю ЛФ, ГГТП в сироватці крові та часом закритого сфінктера Одді й швидкістю виділення жовчі (r±90), що свідчить про те, що гіпертонія сфінктера Одді може бути причиною підвищення активності ЛФ та ГГТП у хворих на ПХЕС. У 23% пацієнтів, хворих на ПХЕС, має місце метаболічний синдром, який проявляється крім надмірної маси тіла, порушеннями вуглеводного обміну (у 6,4% - цукровим діабетом ?? типу, у 67,6% - порушеннями толерантності до глюкози, у 74% - підвищенням в 1,6 рази показників глікозильованого гемоглобіну), дисліпопротеінемією за рахунок збільшення рівня ТГ в 1,9 разів та ХС-ЛПНЩ в 1,6 разів у 71% хворих.

Основний зміст роботи

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та практичне вирішення актуальної наукової задачі - виявлення особливостей перебігу та підвищення ефективності лікування хворих на ПХЕС з дефіцитом маси тіла та ожирінням шляхом корекції порушень біліарної моторики, обміну речовин дієтологічними та фізіотерапевтичними методами.

2.Особливістю перебігу ПХЕС у хворих з надмірною масою тіла є високий відсоток стеатозу печінки у 72,2%, у 23,1%-неалкогольного стеатогепатиту, метаболічного синдрому, а у хворих з дефіцитом маси тіла - хронічного панкреатиту із зовнішньосекреторною недостатністю підшлункової залози у 44,7% та синдром подразненої кишки з діареєю у 94,7%.

3. Серед пацієнтів, хворих на ПХЕС, переважають особи з надмірною масою тіла (74%), в харчуванні яких збільшено у 2,5 рази вміст простих вуглеводів, в 2 рази - рослинних білків (p<0,001) та в 1,3 рази тваринних жирів (p<0,001). У 26% хворих є дефіцит маси тіла, при цьому має місце низькоенергетичне харчування з дефіцитом білка тваринного походження кількість якого в середньому зменшена в 1,3 рази (p<0,05).

4. У хворих на ПХЕС мають місце дискінезії тонусу сфінктера Одді та загальної жовчної протоки. Найчастіше спостерігається гіпертонія сфінктера Одді (54,8%) та гіпокінетичний тип дисфункції загальної жовчної протоки (18,4%). Виявлений позитивний кореляційний взаємозвязок між активністю ЛФ, ГГТП в сироватці крові та часом закритого сфінктера Одді й швидкістю виділення жовчі (r±90), що свідчить про те, що гіпертонія сфінктера Одді може бути причиною підвищення активності ЛФ та ГГТП у хворих на ПХЕС.

5. У 23% пацієнтів, хворих на ПХЕС, має місце метаболічний синдром, який проявляється крім надмірної маси тіла, порушеннями вуглеводного обміну (у 6,4% - цукровим діабетом ?? типу, у 67,6% - порушеннями толерантності до глюкози, у 74% - підвищенням в 1,6 рази показників глікозильованого гемоглобіну), дисліпопротеінемією за рахунок збільшення рівня ТГ в 1,9 разів та ХС-ЛПНЩ в 1,6 разів у 71% хворих.

6. Мінеральна вода "Бердянська" температурою 40-45?С підвищує РН в антральному відділі шлунка та знижує тонус сфінктера Одді, а температурою 20-25?С зніжуе РН в тілі шлунка та підвищує тонус сфінктера Одді, що приводить до нормалізації швидкісті виділення, біохімічного складу печінкової та холедохової жовчі.

7. Лікувальний комплекс до складу якого ввійшла диференційована дієта, мінеральна вода "Бердянська", грязьові аплікації, лазерне опромінення та лецитин має нормалізуючий вплив на показники вуглеводного, ліпідного обмінів, біліарну моторику, обумовлює підвищення вмісту жовчних кислот у печінковій жовчі, що призвело до зростання показників Х/Х коефіцієнту, сприяє нормалізації маси тіла хворих та є вірогідно більш ефективним, порівняно з традиційними методами лікування.

Рекомендації: 1. При призначенні дієтичного харчування хворим на ПХЕС слід враховувати клінічні прояви захворювання, масу тіла, показники обміну речовин. Хворим із дефіцитом маси тіла корекцію необхідно проводити шляхом підвищення в раціоні вмісту білка до 1,8-2 г на 1 кг маси тіла. Хворі із надмірною масою тіла в харчуванні повинні обмежити вміст вуглеводів до 150-170 г на добу, кількість білка має відповідати фізіологічній нормі, а вміст жиру обмежується помірно.

2. У діагностиці ПХЕС слід визначати тип дискінезії сфінктера Одді та моторики холедоха за допомогою методів динамічної сонографії, багатомоментного дуоденального зондування з визначенням часу сфінктера Одді, швидкості витікання жовчі. Розширення діаметру холедоха, збільшення обєму холедохової жовчі та подовження часу закритого сфінктера Одді свідчать про гіпертонію сфінктера Одді. Нормальний діаметр холедоха та нормальний або зменшений обєм холедохової жовчі, скорочення часу закритого сфінктера Одді свідчать про гіпотонію сфінктера. Нормальна або підвищена швидкість виділення холедохової жовчі вказує на нормальну моторику холедоха, зниження швидкості виділення холедохової жовчі на тлі збільшеного діаметру холедоха вказує на його гіпотонію.

3. Призначення мінеральної води "Бердянська" повинно проводитися в залежності від стану сфінктера Одді та кислотності шлункового соку: при гіпертонії - за 20-30 хвилин до їжі, температура води 40-45ОС, по 150-200 мл 3 рази на день; хворим із гіпотонією сфінктера Одді - вода температурою 20-25ОС, в дозі 150 мл за 40-60 хвилин до їжі 3 рази на день.

4. Хворим на ПХЕС з гіпертонією сфінктера Одді показані грязьові аплікації на ділянку правого підреберя №10 в поєднанні з лазерним інфрачервоним опроміненням позонально.

1. Рекомендовані стандарти санаторно-курортного лікування. За ред. Е.О. Колесника, К.Д. Бабова, М.П. Дриневського / О.В. Костюк, В.І. Мізін, І.А. Морозов, Г.П. Пекліна, В.О. Поберська, І.З. Самосюк, І.О. Сисоєва, Л.І. Фісенко. - К.: "Купріянова", 2003. - 416 с.

2. Сысоева И.А. Влияние минеральной воды "Бердянская" на холесекреторную функцию печени и состояние внепеченочных желчных протоков у больных постхолецистэктомическим синдромом // Український бальнеологічний журнал. - 2001. - №3. - С. 75-79.

3. Пономаренко В.И., Дейнега В.Г., Сысоева И.А., Мамедов А.М. К вопросу оптимизации липидного обмена у больных, находящихся на оздоровлении в специализированных санаторно-курортных учреждениях // Український бальнеологічний журнал. - 2002. - №4. - С. 57-65.

4. Сисоєва І.О. Вплив мінеральної води "Бердянська" на функціональний стан позапечінкових жовчних шляхів за даними динамічного сонографічного дослідження та дуоденального зондування // Український бальнеологічний журнал. - 2003. - №3. - С. 51-59.

5. Сисоєва І.О. Використання диференційованої дієти у хворих на жовчнокамяну хворобу після холецистекомії на санаторному етапі лікування // Мед. реабилитация, курортология, физиотерапия. - 2004. - №3 (39). - С. 25-27.

6. Сисоєва І.О. Показники вуглеводного обміну та корекція їх порушень під впливом санаторно-курортного лікування в умовах курорту Бердянськ у хворих післяхолецистектомічними синдромами // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2004. -№3. - С. 44-47.

7. Сисоєва І.О. Вплив лікувальної мінеральної води "Бердянська" на показники перекісного окислення ліпідів у хворих на ПХЕС // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. Зб. наукових праць. - Київ - Луганськ - Харків, 2004. - Вип.9 (62). - С. 198-203.

8. Пономаренко В.И., Сысоева И.А. Оптимизация диетотерапии больных, подвергшихся радиоактивному облучению в результате аварии на Чернобыльской АЭС // Актуальные проблемы медицинской реабилитации. Материалы республиканской научно-практической конференции. - Одесса, 1999. - С. 39-40.

9. Сысоева И.А. Особенности санаторного оздоровления больных с хроническим гастритом на курорте Бердянск // Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия. Материалы международной научно-практической конференции. - Ялта, 1999. - С. 101-102.

10. Пономаренко В.И., Сысоева И.А. Влияние комплексного санаторно-курортного лечения на кислотообразующую функцию желудка у больных с хроническим гастритом // Зб.наукових праць ЗДІУЛ (по матеріалам 61-ій підсумковій науково-практичній конференції). - Запоріжжя, 2000. - С. 84.

11. Пономаренко В.И., Сысоева И.А., Шапран Н.Ф. К вопросу оптимизации липидного обмена у больных, находящихся на оздоровлении в специализированных санаторно-курортных учреждениях // Курортні природні ресурси та фізичні чинники в медичній реабілітації. Матеріали ?? національного конгресу фізіотерапевтів та курортологів України. - Словянськ, 2002. - С. 123-124.

12. Сисоєва І.О., Пономаренко В.І. Значення санаторного етапу в лікуванні хворих на постхолецистектомічний синдром // Лікувальні фізичні чинники та здоровя людини. Матеріали ?? зїзду Всеукраїнської асоціації фізіотерапевтів та курортологів. - Одеса, 2003. - С. 196-197.

13. Сисоєва І.О., Пономаренко В.І. Обґрунтування диференційованої дієти у хворих після холецістектомії на санаторному етапі лікування // Зб.тез доповідей X-го Конгресу Світової федерації Українських лікарських товариств. - Чернівці - Київ -Чикаго, 2004. - С. 602-603.

14. Сисоєва І.О., Пономаренко В.І. Пошук нових технологій в лікуванні хворих жовчнокамяною хворобою після холецистектомії на курорті Бердянськ // Рання медична реабілітація: здобутки, проблеми, перспективи. Матеріали V науково-практичної конференції з міжнародною участю. - Ужгород, 2004. - С. 340-341.

Размещено на .ru