Особливості перебігу та лікування хронічної серцевої недостатності у осіб похилого та старечого віку - Автореферат

Однак, використання бета-адреноблокаторів в комбінованій терапії осіб похилого та старечого віку потребує окремого фармакотерапевтичного обґрунтування з точки зору доцільності, ефективності, безпеки, взаємодії та дозування. Автором проведене дослідження особливостей кардіогемодинаміки, рівня вмісту мозкового натрійуретичного пептиду в плазмі крові та показників якості життя, визначено ефективність та безпеку застосування метопрололу і бісопрололу в комбінованій терапії ХСН, спричиненою ішемічною хворобою серця у осіб похилого та старечого віку. Мета і задачі дослідження: на підставі визначення структурно-функціональних змін серця, стану вегетативної регуляції, метаболізму мозкового натрійуретичного пептиду, показників якості життя зясувати ефективність та особливості застосування метопрололу і бісопрололу в комбінованій терапії хронічної серцевої недостатності у осіб похилого та старечого віку. хронічний серцевий недостатність похилий Відповідно до поставленої мети вирішувалися такі задачі: Вивчити особливості клінічного перебігу, стан кардіогемодинаміки, коронарного та міокардіального резервів, варіабельність серцевого ритму, рівень мозкового натрійуретичного пептиду та якості життя у хворих на ХСН похилого та старечого віку. Методи дослідження: клінічні - для оцінки субєктивних і обєктивних проявів захворювання, а також ефективності проведеного медикаментозного лікування; лабораторні - для оцінки безпечності проведеної терапії; імуноферментні - для оцінки рівня вмісту в плазмі крові мозкового натрійуретичного пептиду; ехокадіографія - для оцінки структурно-функціонального стану міокарда лівого шлуночка; добове моніторування ЕКГ з визначенням варіабельності серцевого ритму (ВСР) - для оцінки вегетативного забезпечення у хворих на ХСН похилого та старечого віку; для аналізу результатів дослідження використовували методи варіаційної статистики.У дослідження не включали пацієнтів з ХСН при наявності гострого чи перенесеного недавно (за 3 місяці до включення в дослідження) інфаркту міокарда, рефрактерної до лікування ХСН, важкого соматичного та онкологічного захворювання, постійної форми фібриляції передсердь, хронічної ниркової недостатності, судинної деменції або інших мнестичних розладів, іншої важкої соматичної патології, що здатна вплинути на результати дослідження, у разі відмови від участі в дослідженні з будь-яких причин, у тому числі економічних. Пацієнти першої групи (n=29) одержували традиційну (базисну) терапію за допомогою пролонгованого нітрату (кардікет у дозі 60-120 мг на добу per os), антиагреганту (аспірин 250 мг на добу per os), діуретику (фуросемід у дозі 60-200 мг на тиждень per os за потребою), ІАПФ (еналаприлу малеат в дозі від 10-20 мг на добу per os). Хворим третьої групи (n =43) до базисної терапії був доданий бета-адреноблокатор бісопролол (Конкор), починаючи з дози 1,25 мг на добу з її збільшенням до цільової, яка становить 10 мг на добу шляхом титрування. Такі інтервали були визначені з огляду на необхідність повільного титрування дози бета-адреноблокаторів за наступними схемами: схема титрування метопрололу - 1 - 2 тиждень - 12,5 мг/д, 3 - 4 тиждень - 18,75 мг/д, 5 - 6 тиждень-25 мг/д, 7 - 8 тиждень - 31,25 мг/д, 9 - 10 тиждень - 37,5 мг/д, 11 - 12 тиждень - 50 мг/д, 13-14 тиждень 62,5 мг/д, 15-16 тиждень 75 мг/д, 17-18 тиждень 100 мг/д; У хворих на ХСН похилого та старечого віку, які були включені у дослідження, в порівнянні з особами без клінічних проявів серцево-судинних захворювань того ж віку при збільшенні дисфункції ЛШ відзначився ріст ЧСС, зниження величини АТ сист. у міру підвищення ФК ХСН.В дисертаційній роботі встановлені вплив селективних бета-адреноблокаторів на особливості кардіогемодинаміки, функціонального резерву міокарда, стану вегетативної нервової системи, концентрація мозкового натрійуретичного пептиду та показників якості життя і обґрунтовані принципи застосування та дозування селективних бета-адреноблокаторів в комбінованій терапії серцевої недостатності, спричиненої ішемічною хворобою серця, у осіб похилого та старечого віку для оптимізації якості життя, що вирішує актуальну наукову задачу сучасної кардіології. У хворих на хронічну серцеву недостатність ІІ та ІІІ функціональних класів похилого та старечого віку виявлені порушення систолічної функції лівого шлуночка, які проявлялися у достовірному (р<0,05) зниженні УО на 22,6% та 31,4% і ХО на 16,1% та 18,3% та зниженні ФВ на 47,5% та 55,6%, відповідно; достовірного зменшення дистанції 6-хвилинної ходьби на 45% у хворих ІІ функціонального класу та на 60,8% ІІІ функціонального класу у порівнянні з особами без клінічних ознак серцево-судинних захворювань того ж віку. Встановлено суттєві зміни варіабельності серцевого ритму, що проявляється в зниженні часових SDNN-i на 17,6% у хворих ІІ функціонального класу та 26,2% у хворих ІІІ функціонального класу; SDANN на 41% і 49,8%, відповідно; спектральних показників VLF на 29% і 35,2%, відповідно; LF на 41% і 48%, відповідно; HF на 53,3% і 64,6%, що відповідає відн

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В дисертаційній роботі встановлені вплив селективних бета-адреноблокаторів на особливості кардіогемодинаміки, функціонального резерву міокарда, стану вегетативної нервової системи, концентрація мозкового натрійуретичного пептиду та показників якості життя і обґрунтовані принципи застосування та дозування селективних бета-адреноблокаторів в комбінованій терапії серцевої недостатності, спричиненої ішемічною хворобою серця, у осіб похилого та старечого віку для оптимізації якості життя, що вирішує актуальну наукову задачу сучасної кардіології.

1. У хворих на хронічну серцеву недостатність ІІ та ІІІ функціональних класів похилого та старечого віку виявлені порушення систолічної функції лівого шлуночка, які проявлялися у достовірному (р<0,05) зниженні УО на 22,6% та 31,4% і ХО на 16,1% та 18,3% та зниженні ФВ на 47,5% та 55,6%, відповідно; достовірного зменшення дистанції 6-хвилинної ходьби на 45% у хворих ІІ функціонального класу та на 60,8% ІІІ функціонального класу у порівнянні з особами без клінічних ознак серцево-судинних захворювань того ж віку.

2. Встановлено суттєві зміни варіабельності серцевого ритму, що проявляється в зниженні часових SDNN-i на 17,6% у хворих ІІ функціонального класу та 26,2% у хворих ІІІ функціонального класу; SDANN на 41% і 49,8%, відповідно; спектральних показників VLF на 29% і 35,2%, відповідно; LF на 41% і 48%, відповідно; HF на 53,3% і 64,6%, що відповідає відносному підвищенню активності симпатичного та зниженню активності парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи та корелює зі збільшенням рівня концентрації мозкового натрійуретичного пептиду у хворих на серцеву недостатність у порівнянні з особами без клінічних ознак серцево-судинних захворювань.

3. У хворих на хронічну серцеву недостатність похилого та старечого віку відзначено достовірне зниження якості життя відносно групи порівняння, зокрема, загального стану здоровя на 35,6% у пацієнтів ІІ ФК та на 47,8% у пацієнтів ІІІ ФК, прояви больового синдрому на 41,2% та 73,8%, відповідно; самооцінки рівня соціального функціонування на 41,2% та 65,7%, відповідно, вплив емоційного стану на рольову поведінку на 24,4% та 66,6%, відповідно.

4. Запропонований спосіб призначення та дозування селективних бета-адреноблокаторів метопрололу та бісопрололу супроводжується зменшенням ФК хронічної серцевої недостатності, вірогідним збільшенням дистанції 6-хвилинної ходи, відповідно, на 30,1% і 43,8%, поліпшенням показників систолічної функції лівого шлуночка, що виражається в достовірному збільшенні ФВ, відповідно, на 37% та 46%, достовірному зниженні рівня концентрації мозкового натрійуретичного пептиду, відповідно, на 61,7% та 65,4%, позитивним впливом на показники варіабельності серцевого ритму: достовірне збільшення часових SDNN-i на 19,0% та 17,3%, SDANN - на 26,6% та 22,7%, спектральних VLF - на 29,7% і 27,6%, LF - на 17,1% і 15,4%, HF на 47,7% і 49,7%, відповідно.

5. Під впливом комплексної терапії із застосуванням селективних бета-адреноблокаторів встановлено достовірне (р<0,05) покращення складових якості життя: підвищення загального стану здоровя на 24,2% у пацієнтів, які отримували метопролол, та 25,1% у пацієнтів, які отримували бісопролол, зменшення проявів больового синдрому на 49,3% і 43,6%, відповідно, самооцінки рівня соціального функціонування на 63,7% і 71,0%, відповідно.

6. Використання комбінованої терапії, що включає метопролол та бісопролол, протягом 36 тижнів у хворих із хронічною серцевою недостатністю похилого та старечого віку добре переносилося пацієнтами, не супроводжувалося змінами з боку основних видів обміну (азотний, пігментний, вуглеводний і мінеральний) і викликало очікувані, несерйозні побічні ефекти.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для обєктивізації діагностики та контролю лікування хворих з серцевою недостатністю похилого та старечого віку доцільно використовувати в динаміці моніторування варіабельності серцевого ритму та визначення рівня мозкового натрійуретичного пептиду.

2. У практичній діяльності лікарів терапевтичного профілю для оптимізації контролю ефективності терапії хронічної серцевої недостатності у осіб похилого та старечого віку рекомендовано використовувати опитувальник якості життя показників субєктивної задоволеності SF-36.

3. Для корекції стану кардіогемодинаміки, функціонального резерву міокарда, стану вегетативної нервової системи, концентрації мозкового натрійуретичного пептиду та показників якості життя доцільно використовувати в комплексній терапії селективні бета-адренолокатори за наступними схемами титрування: метопролол - 1 - 2 тиждень - 12,5 мг/добу, 3 - 4 тиждень - 18,75 мг/добу, 5 - 6 тиждень - 25 мг/добу, 7 - 8 тиждень - 31,25 мг/добу, 9 - 10 тиждень - 37,5 мг/добу, 11 - 12 тиждень - 50 мг/добу, 13-14 тиждень - 62,5 мг/добу, 15-16 тиждень - 75 мг/добу, 17-18 тиждень - 100 мг/добу; бісопролол: 1 - 2 тиждень - 1,25 мг/добу, 3 - 4 тиждень - 1,875 мг/добу, 5 - 6 тиждень - 2,5 мг/добу, 7 - 8 тиждень - 3,125 мг/добу, 9 - 10 тиждень - 3,75 мг/добу, 11 - 12 тиждень - 5,0 мг/добу, 13-14 тиждень - 6,25 мг/добу, 15-16 тиждень - 7,5 мг/добу, 17-18 тиждень - 10 мг/добу.

1. Крайдашенко О. В. Клиническая фармакология в кардиологии / Крайдашенко О. В., Налетов С. В., Свинтозельский А. А. Запорожье: ТВО «ВПО «Запоріжжя», 2008. 216 с.

2. Свинтозельський О. О. Вплив довготривалої терапії із застосуванням селективних бета-адреноблокаторів на рівень мозкового натрійуретичного пептиду, стан кардіогемодинаміки та показники якості життя у хворих на хронічну серцеву недостатність похилого та старечого віку / Свинтозельський О. О. // Укр. журн. клінічної та лабораторної медицини. 2009. Т. 4, № 2. С. 25-30. (Автором виконано формування бази даних, статистична обробка, розробка дизайну дослідження та узагальнення результатів).

3. Крайдашенко О. В. Клиническая эффективность метопролола и бисопролола в лечении нарушений ритма сердца у лиц пожилого и старческого возраста больных хронической сердечной недостаточностью / Крайдашенко О. В., Свинтозельский А. А., Молодан А. В. //Запорож. мед. журн. 2003. № 6, т. 1. С. 35-37. (Автором виконано формування бази даних, статистична обробка та узагальнення результатів).

4. Свинтозельський О. О. Вплив бета-адреноблокаторів на функціональний стан серцево-судинної системи та показники якості життя у хворих на хронічну серцеву недостатність похилого та старечого віку / Свинтозельський О. О., Крайдашенко О. В., Чабанна О. С. // Укр. журн. екстремальної медицини ім. Г.О. Можаєва. 2008. Т. 9, № 4. С. 107-111. (Автором виконано формування бази даних, статистична обробка, розробка дизайну дослідження та узагальнення результатів).

5. Пат. 14511 України, МПК 2006 А 61К 31/00 Спосіб лікування серцевої недостатності у хворих похилого і старечого віку / Крайдашенко О. В., Свинтозельський О. О. № u 2005 11353 ; заявл. 30.11.05 ; опубл. 15.05.06, Бюл. № 5. (Автором виконано формування бази даних, статистична обробка, розробка дизайну дослідження).

6. Крайдашенко О. В. Метопролол и бисопролол в терапии аритмий у больных хронической сердечной недостаточностью старшего возраста / Крайдашенко О. В., Свинтозельский А. А., Молодан А. В. // Матеріали Міжнар. конф. «Клінічна фармація: 10 років в Україні»: тези доп. Х., 2003. С. 157-158. (Автором виконано формування бази даних, статистична обробка та узагальнення результатів).

7. Крайдашенко О. В. Динаміка показників якості життя і функціонального стану серцево-судинної системи при хронічній серцевій недостатності у осіб літнього та старечого віку / Крайдашенко О. В., Свинтозельський О. О. // Материалы IV нац. конгресса геронтологов и гериатров Украины: тези доп. К., 2005. С. 137. (Автором виконано формування бази даних, статистична обробка, розробка дизайну дослідження та узагальнення результатів).

8. Крайдашенко О. В. Вплив комбінованої терапії із застосуванням метопрололу тартрату та бісопрололу на показники якості життя, функціонального стану серцево-судинної системи та варіабельність серцевого ритму при хронічній серцевій недостатності у осіб літнього та старечого віку / Крайдашенко О. В., Свинтозельський О. О. // Матеріали ІІІ зїзду фармакологів України «Фармакологія 2006- крок у майбутнє»: тези доп. Одеса, 2006. С. 84-85. (Автором виконано формування бази даних, статистична обробка, розробка дизайну дослідження та узагальнення результатів).

9. Крайдашенко О. В. Застосування бісопрололу в лікуванні хронічної серцевої недостатності у осіб похилого та старечого віку / Крайдашенко О. В., Свинтозельський О. О., Чабанна О. С. // Матеріали регіон. конф. лікарів південно-східної України «Диференціація підходів до лікування ішемічної хвороби серця»: доповіді та тези. Запоріжжя, 2007. С. 135-136. (Автором виконано формування бази даних, статистична обробка, розробка дизайну дослідження та узагальнення результатів).