Особливості перебігу та лікування харчової алергії у дітей раннього віку - Автореферат

15% дітей мають великі чи малі прояви алергії, а частота харчової алергії в ранньому віці досягла 20-30% (Вельтищев Ю.Е., Святкина О.Б., 1995). Визначити особливості клінічного перебігу харчової алергії у дітей раннього віку. Розробити на підставі отриманих клінічних та параклінічних даних один з адекватних способів лікування харчової алергії у дітей раннього віку. Для виконання поставлених завдань обстежено 250 дітей, серед яких 150 дітей віком від 1 міс. до 3 років з алергодерматозами харчової етіології склали основну групу, а 100 дітей з неускладненими формами ГРВІ - групу порівняння. Респіраторна патологія мала місце у 42,4% всіх дітей з харчовою алергією, причому у таких дітей частіше розвивався синдром обструкції дихальних шляхів, зокрема, гострий обструктивний бронхіт (37,8%), що співпадає з даними літератури (Чистяков Г.М.,1991, Ласиця О.І., 1996, Помиткіна Л.Р., 1996, Pastorello E.A., Incorvaia C., 1995 ).У дисертації на основі проведеного комплексного дослідження наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання підвищення ефективності лікування харчової алергії у дітей раннього віку, прогнозування її розвитку та цілеспрямованої профілактики. Питома вага харчової алергії серед соматичної патології дітей раннього віку складає 15,1%. Харчова алергія у дітей раннього віку характеризується значною варіабельністю клінічних синдромів, основними з яких є дерматологічний (51,9%), дермоінтестинальний (25,2%), дерматореспіраторний (20,6%), дермомукозний (2,3%) синдроми. Спектр алергенів при харчовій алергії у дітей раннього віку є достатньо широким, найчастіше спостерігається сенсибілізація до білку курячого яйця (53,2%), мандаринів (52%), коровуячого молока (45,2%), манної (40,3%) та гречаної (29%) круп. Харчова алергія у дітей раннього віку супроводжується змінами імунного статусу, типовими для атопії (зменшення загальної кількості Т-лімфоцитів за рахунок Т-супресорної субпопуляції, підвищення імуно-регуляторного індексу, зростання концентрації IGG, IGE, зниження рівня IGA) та розвитком дисбіоценозу кишок (збільшення загальної кількості кишкової палички у 1,5 - 2 рази, зростання вмісту умовно-патогенної мікрофлори).

У дисертації на основі проведеного комплексного дослідження наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання підвищення ефективності лікування харчової алергії у дітей раннього віку, прогнозування її розвитку та цілеспрямованої профілактики.

1. Питома вага харчової алергії серед соматичної патології дітей раннього віку складає 15,1%. Частота її за останні 5 років збільшилась у 1,5 рази і має тенденцію до неухильного зростання.

2. Харчова алергія у дітей раннього віку характеризується значною варіабельністю клінічних синдромів, основними з яких є дерматологічний (51,9%), дермоінтестинальний (25,2%), дерматореспіраторний (20,6%), дермомукозний (2,3%) синдроми. Типовим слід вважати схильність до захворювань органів дихання (53,7%) та травного каналу (40,3%).

3. Спектр алергенів при харчовій алергії у дітей раннього віку є достатньо широким, найчастіше спостерігається сенсибілізація до білку курячого яйця (53,2%), мандаринів (52%), коровуячого молока (45,2%), манної (40,3%) та гречаної (29%) круп.

4. Харчова алергія у дітей раннього віку супроводжується змінами імунного статусу, типовими для атопії (зменшення загальної кількості Т-лімфоцитів за рахунок Т-супресорної субпопуляції, підвищення імуно-регуляторного індексу, зростання концентрації IGG, IGE, зниження рівня IGA) та розвитком дисбіоценозу кишок (збільшення загальної кількості кишкової палички у 1,5 - 2 рази, зростання вмісту умовно-патогенної мікрофлори).

5. Застосування комплексів феністил-краплі і феністил-гель у дітей першого року життя) та кларитин і елоком (у дітей, старших року) на фоні базисної терапії дозволяє отримати швидкий та стійкий терапевтичний ефект.

6. Створена математична модель розширює можливості індивідуального прогнозування розвитку харчової алергії, своєчасного проведення профілактичних заходів та зниження частоти її проявів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для індивідуального прогнозування виникнення та розвитку харчової алергії у дітей раннього віку доцільно користуватися запропонованою нами таблицею ймовірності виникнення харчової алергії у дітей залежно від вибраних чинників ризику. При визначенні високого ризику розвитку даного захворювання необхідно проводити корекцію харчування матері-годувальниці, дитини, обмеження або виключення облігатних алергенів, оздоровлення побуту, дотримуватись обережності при призначенні медикаментозних препаратів.

2. Програма комплексного лікування алергодерматозів харчової етіології у дітей раннього віку повинна базуватися на даних алергологічного обстеження і включати, поряд з локальною терапією, елімінаційну дієту, антимедіаторні препарати, пробіотики, ентеросорбенти, вітамін В6.

3. Для дітей до 1 року рекомендуємо застосовувати феністил-краплі по 3-10 крапель тричі в день і місцево 0,1% феністил-гель; дітям, старшим року - кларитин в таблетках у віковому дозуванні, місцево елоком.

4. Для підвищення ефективності лікування харчової алергії у дітей раннього віку доцільно проводити освітню роботу з батьками у вигляді лекцій, дискусій і практичних тренувань.

1. Дмитришин Б.Я. Причини формування харчової алергії у дітей раннього віку // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1997.- №5. - С.16-18.

2. Дмитришин Б.Я., Ткаченко С.К., Беш Л.В. Вивчення етіології харчової алергії у дітей раннього віку // Експериментальна і клінічна фізіологія і біохімія. - 1999. - № 3. - С. 108-110.

3. Дмитришин Б.Я., Ткаченко С.К. Стан мікробіоценозу кишківника у дітей раннього віку з харчовою алергією //Галицький лікарський вісник. - 2000. - №4. - С.42-45.

4. Дмитришин Б.Я., Беш Л.В. Актуальні аспекти етіопатогенезу алергодерматозів у дітей раннього віку (огляд літератури) // Актуальні проблеми захворювань дитячого віку.-Випуск 1.- Львів, “Ескулап”, 1995. - С.4-5.

5. Дмитришин Б.Я., Білинська О.А., Беш Л.В. Чинники ризику у формуванні алергодерматозів у дітей раннього віку // Актуальные вопросы дерматовенерологии. - (Научно-практический сборник статтей). - Выпуск 10. - Днепропетровск-Хмельницкий, 1997. - №84.

6. Дмитришин Б.Я. Особливості перебігу респіраторної патології у дітей раннього віку з харчовою алергією // Тези доповідей УІІІ конгресу світової федерації українських лікарських товариств. - Львів-Трускавець, 2000. - С.216.

7. Ткаченко С.К.,Беш Л.В., Дмитришин Б.Я. Вплив екології житла на еволюцію алергічної патології у дітей //Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції “Вплив екологічного оточення на стан здоровя дітей”. - Полтава, 2000. - С.107.

8. Дмитришин Б.Я., Беш Л.В., Шегедин М.Б. Актуальні аспекти клініки, діагностики та лікування харчової алергії у дітей раннього віку. Огляд літератури. - Депон. в ДНТБ УК 96 24.10.96, №2053.