Особливості перебігу та лікування генералізованого пародонтиту у хворих, що зазнали впливу іонізуючої радіації в малих дозах в умовах психо-емоційного стресу (експериментально-клінічне дослідження) - Автореферат

В нинішній час у медицині, в тому числі і в стоматології, накопичено значний матеріал відносно вивчення наслідків впливу іонізуючої радіації у великих дозах, а також методів лікування і профілактики променевих ускладнень в порожнині рота (І.В. Однак Чорнобильська катастрофа диктує необхідність вивчення механізмів дії радіації в малих дозах, тому що значний контингент ліквідаторів наслідків аварії та жителів близько прилягаючих до станції територій підпали під вплив як загального, так і внутрішнього опромінення в малих дозах, котрі непомітно впливають на організм (Ю.І. Недостатня кількість наукових досліджень в цьому напрямку, значно сповільнює розробку ефективних методів профілактики та лікування пародонтиту при дії на організм несприятливих факторів радіаційної та нерадіаційної природи. Литовченко, 1997) впливу виникла гостра необхідність вивчення комплексної дії цих факторів на розвиток патологічних процесів при пародонтиті та розробки ефективних методів лікування. Метою дослідження є виявлення механізмів ушкодження тканин пародонту у осіб, що зазнали комплексного впливу радіації та стресу внаслідок аварії на ЧАЕС, а також розробка лікувально-профілактичного комплексу цим хворим.

По темі дисертації опубліковано 7 наукових статей, одержано позитивне рішення про видання патенту на винахід «Спосіб лікування генералізованого пародонти ту» від 24.02.99.

Декларація конкретного індивідуального внеску дисертанта в розробку наукових результатів, які виносяться на захист

Автором самостійно сформульовані мета та завдання дослідження, розроблена дослідницька програма, самостійно проведені клінічні дослідження та науково обґрунтовані одержані результати.

Експериментальні дослідження проведені разом із співробітниками Харківського науково-дослідного інституту медичної радіології в лабораторіях: патоморфології, радіаційної генетики, імунології та лабораторії протирадіаційних препаратів.

Лабораторні дослідження крові хворих проведені в клінічній лабораторії ХОДПЗН за участю автора.

Обсяг і структура дисертації

Матеріал викладено на 204 сторінках друкованого тексту. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, матеріалу та методик дослідження, результатів експериментальних, клінічних та лабораторних досліджень, розділу, що включає комплексну терапію пародонтиту у досліджуваних хворих, обговорення отриманих результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури (всього 236 сторінок машинопису). Робота ілюстрована 21 таблицею та 66 рисунками. Бібліографія включає 291 джерело, з яких 241 вітчизняних та 50 іноземних авторів.

Основний зміст роботи

Обєкти та методи досліджень. Для рішення поставлених завдань проведений комплекс експериментальних та клінічних досліджень.

Експериментальні дослідження проведені в Харківському науково-дослідному інституті медичної радіології (ХНДІМР). 55 тварин (білі щури самці популяції Вістар з масою тіла 160-180 г) підпадали під вплив тотального рентгенівського опромінення тричі, кожний день по 0,25 Гр ( в період з 10 до 11 годин ранку). Сумарна доза - 0,75 Гр. Опромінення здійснювали на апараті РУМ-17 № 1037 при стандартних технічних умовах: сила струму 7 МА, напруга 150 КВ, фільтри - Cu - 1 мм, Al - 1 мм, потужність дози в мяких тканинах 1,06х10-2 Гр / хв.

Відтворювали підгострий імобілізаційний стрес (трьохразова гіпокінезія у спеціальних тісних клітках протягом 15 годин, Л.А. Френкель, 1996) після опромінення. Проведено 4 серії дослідів: 1 - біологічний контроль (інтактні щури); 2 - опромінення в сумарній дозі 0,75 Гр; 3 - стрес (гіпокінезія три дні підряд); 4 - опромінення та стрес (опромінення в сумарній дозі 0,75 Гр і 3-х добова гіпокінезія після опромінення). Щурів декапітували, дотримуючись правил евтаназії (шляхом знекровлення під гексеналовим наркозом) на 3, 7, 30-у добу після впливів.

Для виявлення морфологічних змін в тканинах пародонту проводили гістологічне дослідження фрагментів щелеп, що включали зуб, оточуючі мякі тканини, кісткову міжзубну перетинку. Здійснювали електронно-мікроскопічне дослідження ясен.

З метою зясування ролі гормональних порушень у патогенезі пародонтиту при дії на організм загального опромінення в малих дозах в умовах стресу вивчені ультраструктурні особливості С - клітин щитовидної залози, які синтезують кальцитонін і паралельно визначено вміст кальцію в сироватці крові щурів комплексонометричним методом за Wunsch L (1960).

Біохімічні дослідження сироватки крові тварин включали також визначення вмісту ферментів, які приймають участь у метаболічних процесах тканин пародонту : кислої та лужної фосфатаз (метод Боданського), а також альфа-амілази (Caraway W.T., 1959).

З метою вивчення загального стану організму тварин, його захисних властивостей було проведено клінічне дослідження крові щурів, визначення його фагоцитарних властивостей (фагоцитарну активність нейтрофілів проводили за методикою А.І. Кудрявицького, 1985).

Нами проведено клініко-лабораторне обстеження та лікування 113 стоматологічних хворих віком від 21 до 62 років (протягом 1996 - 1998 років). З них 59 чоловік - хворі з пародонтитами, які постраждали від аварії на ЧАЕС (група - Чорнобильський контингент), 40 хворих пародонтитом місцевого регіону, не повязаних з аварією (група порівняння) та 14 чоловік з інтактним пародонтом і санованою порожниною рота. Групу Чорнобильського контингенту обстежували та лікували на базі ХОДПЗН, групу порівняння - на кафедрі терапевтичної стоматології ХІУЛ.

Клінічне дослідження проводили згідно загальноприйнятої схеми: збір анамнезу, огляд, визначення ГІ за Федоровим-Володкіною, індексу ПІ за Русселем, проба Шіллера-Писарєва, вакуумна проба за В.І. Кулаженко, 1969. Проводили ортопантомографію, часткову внутрішньоротову рентгенографію альвеолярних відростків, ехоостеометрію вітчизняним апаратом ЕОМ - 1ц. Хворих направляли на клінічний аналіз крові, сечі, визначення рівня цукру в крові. Для дослідження мінерального обміну в опромінених хворих використовували біохімічний аналіз крові на вміст кальцію (Wunsh L., 1962), фосфору (Наказ МЗ СРСР № 290, 1972), калію та натрію (метод полумяної фотометрії, Наказ МОЗ СРСР № 960, 1974), а також визначали активність ферментів: лужної фосфатази (метод постійного часу за допомогою реактивів фірми Лахема - ЧРСР) та альфа-амілази (метод Каравея).

Для дослідження функціонального стану організму хворих використовували метод визначення функціональної активності клітин буккального епітелію (В.Г. Шахбазов та ін., 1986). Для оцінки рівня психоемоційного напруження у пацієнтів досліджували власну шкалу тривожності (Teylor J., 1953).

Ефективність проведеного лікування оцінювали через 1,5-2 й 6-8 місяців після лікування, використовуючи загальноприйняті показники: ГІ, ПІ, ступінь рухливості зубів, пробу Шіллера-Писарєва, пробу Кулаженко, ехоостереметрію. Повторно вивчали рівень кальцію та фосфору в крові, визначали активність клітин буккального епітелію.

Увесь цифровий матеріал, отриманий під час експериментальних і клінічних дослідів, оброблено статистично за Стьюдентом з використанням програм для ЕОМ та мікро ЕОМ. При аналізі частоти ознак, що спостерігаються, здійснювався розрахунок помилки обраних долей та визначалась вірогідність відмінностей між серіями дослідів за точним методом Фішера (Г.Ф. Лакін, 1990; Є.В. Гублер, 1978).

Результати дослідження та їх обговорення

Результати експериментальних досліджень

Як показали гістологічні дослідження, тканини пародонту в ранній період (3-а, 7-а доба після впливу) реагують на дію іонізуючої радіації в дозі 0,75 Гр. Вже на 3-у добу в епітелії ясен були знайдені ерозії, зменшення кількості зерен кератогіаліну в зернистому шарі, запальні інфільтрати, набряк в підлеглому відділі власної пластинки ясен, колагенових волокон власне періодонту, патологічні зміни ендотелію кровоносних судин з проявами набрякання та стазу. На 7-му добу мало місце поглиблення запально-деструктивних змін. Були знайдені: запальна інфільтрація, розширення та повнокровя судин у власне періодонті, потовщення рогового шару епітелію у вигляді акантозу і гіперкератозу, зростання запального процесу у власній пластинці, початок утворення пародонтальних кишень. На 30-ту добу не спостерігали ознак відновлення порушених процесів.

Стресорний вплив призводив до появи патологічних явищ, подібних до тих, що спостерігали при дії радіації, але в цьому випадку на 7-30-у добу виявлено більш виражений васкуліт, інфільтрацію поліморфноядерними лейкоцитами власне періодонту з явищами вакуольної дистрофії та лізису в епітелії прикріплення зубоясневого зєднання.

Відмінною властивістю стресорного впливу є реакція кісткової тканини щелеп. Оскільки вже на 3-ю добу в компактній кістці щелеп спостерігали розширення гаверсових каналів, в яких проходять кровоносні судини з проліферацією в них ендотелію, явищами стазу та плазматичного пропитування.

Здійснені нами ультраструктурні дослідження ясен при дії патогенних факторів показали ранні (3-7-а доба) зміни епітелію, що характеризуються різким набряком мітохондрій в клітинах базального та шпичковидного шару, зменшенням кількості гранул кератогіаліну в зернистому шарі, вираженим розходженням контактів між клітинами базального і шпичковидного шару та появою в них клітин Лангерганса.

При дії одного опромінення на 30-у добу відбувається відновлення порушених контактів між клітинами, мітохондрії набувають звичайного вигляду, спостерігаються ознаки відновлювальних біосинтетичних процесів.

На відміну від опромінення, при стресовому впливі, на 30-у добу не спостерігається повного відновлення структури епітелію: контакти між клітинами продовжують залишатись розширеними, що може сприяти порушенню проникності епітелію, хоч і відмічаються явища, котрі свідчать про стимуляцію його захисної функції (активізується білковий синтез в клітинах шпичковидного шару, збільшується кількість кератогіалінових гранул в зернистому шарі, посилюються мітотичні процеси в базальному шарі). Таким чином, стрес значно потенціює і посилює патологічні явища у пародонті, що повязані з дією радіації.

Результати електронно-мікроскопічного дослідження С - клітин щитовидної залози та біохімічні дослідження сироватки крові тварин свідчать, що одержане нами зниження рівня кальцію в крові повязане із значним посиленням секреторної діяльності кальцітоніноцитів, що досягає свого максимуму до 30-ї доби після впливу радіаційного фактору. Нами встановлено, що само по собі опромінення та стрес викликають невірогідне та незначне зниження рівня кальцію у всі терміни спостережень. Але при спільній дії цих факторів на 7-у добу відбувається вірогідне зниження вмісту кальцію (87,3±3,4 % від контролю, при р=0,01), що свідчить про взаємнопоглиблюючу роль радіації та стресу у виникненні гіпокальціємії.

Механізм деструкції кісткової тканини пародонту завжди реалізується за участю ферментів: лужної і кислої фосфатаз. Враховуючи високу чутливість цих ферментів до дії іонізуючого випромінювання, нами вивчена їх активність в умовах дії на організм досліджуваних факторів. Одержані дані свідчать про активне та раннє реагування цих ферментів на дію опромінення, особливо разом зі стресом. Лужна фосфатаза при цьому підвищується в середньому до 178,3±10,8% від контролю, при р=0,004. На відміну від лужної, кисла фосфатаза у всіх випадках знижує свою активність більш ніж наполовину, що в середньому відповідає 45,1±10,2% від контролю, при р=0,01. Одержане нами різке збільшення та зниження активності даних ферментів в крові є раннім діагностичним тестом ушкодження тканин пародонту при дії радіації та стресу.

Важливе місце в метаболічних процесах пародонту займає альфа-амілаза. Тому, ранні зміни її активності в крові також можуть своєчасно свідчити про радіаційне та стресорне ушкодження тканин пародонту ще до появи в них морфологічних, рентгенологічних змін. В наших дослідах ми констатували значне (126,5±2,5% від контролю, при р<0,01) та вірогідне підвищення активності цього ферменту в крові, особливо при спільній дії радіації та стресу.Размещено на .ru

Таким чином, досліджувані нами фактори, в ранній період несприятливо впливають на кісткову тканину, слинні, підшлункову залози, руйнуючи їх, внаслідок чого збільшується їх вміст у сироватці крові.

Руйнуючий вплив радіації та стресу простежений нами на дослідженні показників периферичної крові тварин. При цьому була знайдена глибока лейкопенія. Так, найбільш низьке падіння лейкоцитів до 34,5±3,2% від контролю, при р=0,01 зареєстровано на 3-ю добу після опромінення. Але, незважаючи на це в більш пізні терміни ( на 30-у добу) відбулося повне відновлення показників, що свідчить про великі компенсаторно-пристосувальні властивості організму тварин. Стрес викликає менш виражену лейкопенію (67,1±5,2%, при р<0,001), але все ж сповільнює відновлюваний процес. Виявлена лейкопенія свідчить про пригнічення захисних функцій організму внаслідок впливу радіації та стресу, що підтверджується також вивченням фагоцитарної активності нейтрофілів. Результати досліджень показали значне і вірогідне її зниження за трьома показниками: відсоток фагоцитів (ВФ), фагоцитарне число (ФЧ) і бактерицидна ємність крові (БЄК). Показники в цьому випадку, поступово знижуючись, досягають мінімальних значень до 30-ї доби (ВФ і ФЧ в середньому до 65-80%, БЄК до 16%). При цьому, на 30-у добу показники не нормалізуються ні в дослідах з опроміненням, ні в комбінації опромінення та стресу.

Таким чином, загальне опромінення щурів у відносно малій дозі спільно зі стресом викликає ряд патогістологічних, ультраструктурних змін у тканинах пародонту на фоні розладів біохімічних процесів в організмі та послаблення його захисних властивостей.

Результати клініко-лабораторного обстеження та лікування досліджуваного контингенту хворих

Аналіз даних обстеження хворих пародонтитом дозволив виявити ряд відмінних особливостей у групі пацієнтів, постраждалих внаслідок Чорнобильської аварії (особи, учасники ЛПА на ЧАЕС, а також переселенці із радіаційно-забруднених територій Київської, Гомельської, Житомирської області - 59 чоловік, що одержали дозу радіації до 1 Грея, як відзначалось у документах).

Пацієнти цієї групи скаржились на виражену біль, кровоточивість ясен. Багато з них відмічали рухомість зубів, що вперше була виявлена після виходу із зон радіаційного забруднення. Поряд з цим 90% хворих скаржились на сухість у роті, 50% - на явища парестезії в порожнині рота, присмак металу, печію слизової оболонки. Разом з цим пацієнти названої групи відмічали загальну слабкість, втому, роздратованість, безсоння, головні болі, запаморочення, зниження памяті.

При огляді звертав на себе увагу різкий неприємний запах з роту, низька гігієна, густа тягуча слина, багато зубних нашарувань. Слизова оболонка порожнини рота анемічна, ясна синюшні, рихлі, різко кровоточать, проба Кулаженко досягала 11-13 секунд. Шийки зубів оголені до 1/2, 2/3 довжини кореня, рухливість зубів переважно ІІ-ІІІ ступеню, глибина пародонтальних кишень від 5 мм, а в деяких хворих досягає 8 мм з рясним серозним та серозно-гнійним відділяємим. Рентгенологічно спостерігався змішаний тип резорбції кісткової тканини альвеолярних відростків, розсмоктування міжкореневих перетинок, глибокі кісткові кишені, вогнищевий остеопороз.

При розподіленні хворих по тяжкості захворювання ми виявили, що у чорнобильців діагностовано переважно середній та тяжкий ступінь пародонтиту. У 25% хворих поряд з пародонтитом відмічені захворювання язику, грибкові стоматити, хронічні тріщини в куті роту, лейкоплакія.

Ретельне вивчення анамнезу у пацієнтів, що постраждали внаслідок Чорнобильської аварії, дозволило виявити в них множинну патологію різних органів та систем, де перше місце займають хвороби нервової системи спільно з психічними розладами у вигляді астено-невротичниих і депресивних станів. Результати дослідження психоемоційного стану у цих хворих свідчать про високий рівень тривожності. На цьому фоні спостерігаються тяжкі запально-деструктивні процеси в пародонті.

При вивченні диспансерних карт у 69% хворих нами виявлені захворювання опорно-рухового апарату (артрити, остеоартрози, остеохондроз). Про глибокі порушення кісткової тканини у чорнобильців свідчать знайдені нами порушення фосфорно-кальцієвого обміну у вигляді гіперкальціємії та гіпофосфатемії. Нами встановлено вірогідне підвищення в крові концентрації кальцію у 54% чорнобильців в середньому на 21,3% та зниження фосфору на 10% у 18% хворих. Мабуть, порушення обміну кальцію та фосфору, тісно повязаних між собою, зумовлені розладом гормональної регуляторної системи внаслідок несприятливого впливу радіаційних та нерадіаційних факторів Чорнобильської катастрофи. Це й зумовлює вихід кальцію з мінералізованих тканин, що веде за собою порушення обміну фосфору. Розлад фосфорно-кальцієвого метаболізму призводить до деструкції, остеопорозу щелеп, про що свідчать одержані нами дані ехоостеометрії, де значення при тяжкому ступені пародонтиту у досліджуваних хворих досягали 20 мкс і більше.

У 60% хворих чорнобильців виявлені порушення захисних сил організму, його тяжкий стан, про що свідчать результати аналізу електрокінетичних властивостей клітин буккального епітелію, де кількість клітин з активними ядрами при середньому і тяжкому ступені пародонтиту досягала 7-8%, а також аналіз загальноприйнятих клінічних показників крові, що свідчать про зниження її фагоцитарної якості.

Враховуючи вивчені нами механізми розвитку пародонтиту при дії на організм ушкоджуючих факторів (радіації та стресу) в схему загального лікування Чорнобильських хворих введені препарати, що регулюють мінеральний обмін, зупиняють резорбцію кісткової тканини, стимулюють остеогенез (остеохін, вітамін Д2, фітин), природні біостимулятори, антиоксиданти («Біотрит-С», бальзам «Шипшина»). Використання остеохіну та бальзаму «Шипшина» стало принципово новим у лікуванні хворих на генералізований пародонтит. Для послаблення стресової ситуації хворим призначали препарати брому, пустирнику, валеріани і т.п. Також давали вказівки відносно профілактичного протирадіаційного харчування. Проводили місцеве, хірургічне та ортопедичне лікування.

Для порівняльної оцінки ефективності лікування з використанням нових препаратів у опромінених хворих, група пацієнтів Чорнобильського контингенту була розподілена на дві: А і В. Групу А у складі 28 чоловік лікували традиційно, групу В (31 чоловік), застосовуючи нові засоби.

Співставлення та аналіз клінічних спостережень, лабораторних досліджень показали значну ефективність остеохіну, біотриту-С та бальзаму «Шипшина» в комплексному лікуванні пародонтиту у постраждалих від Чорнобильської аварії, що дозволяє скоротити терміни лікування, покращити загальний стан організму, досягти нормалізації фосфорно-кальцієвого обміну, підвищити щільність кісткової тканини щелеп, поліпшити показники місцевого статусу тканин пародонту. Так, концентрація кальцію у хворих групи В вірогідно знизилась після лікування в середньому з 3,1 до 2,6 ммоль/ л (гр. А - 3,4 ммоль/л). У названій групі підвищився рівень фосфору у сироватці крові в середньому з 1,19 до 1,48 ммоль/л (гр. А - 1,19 ммоль/л). Показники ехоостеометрії у групі В вірогідно (р<0,05) і значно були кращими після лікування у порівнянні з іншими групами. При легкому ступені пародонтиту вони зменшились в середньому з 15 до 14 мкс при середньому - з 17 до 15 мкс, при тяжкому - з 19 до 17 мкс. З цього випливає, що таке лікування попереджує вихід кальцію із мінералізованих тканин, нормалізує обмін фосфору, протидіє остеопорозу.

Таким чином, дані наших досліджень відкривають ще одну ступінь у процесі вивчення патогенетичних механізмів ушкодження пародонту та їх корекції при дії на організм несприятливих факторів, таких як радіація та стрес.

Висновки

1. Експериментальними дослідженнями доведено, що тканини пародонту є високочутливими до дії радіації в малих дозах та стресу, про що свідчать знайдені в них ранні морфологічні та ультраструктурні зміни у вигляді початкового запального процесу у яснах, порушень ороговіння епітелію, різкого набряку мітохондрій, розходження міжклітинних контактів, запальної інфільтрації судинних стінок та судинної реакції кісткової тканини міжзубних альвеолярних перетинок, початком утворення пародонтальних кишень. При цьому стрес поглиблює структурно-функціональні порушення, повязані з дією радіації.

2.З агальне опромінення у малій дозі у поєднанні зі стресом викликає ультраструктурні зміни у С - клітинах щитовидної залози (С - клітини відповідають ранньою (3-я доба) реакцією дегрануляції, яка супроводжується посиленням секреції кальцитоніну), що призводить до порушення системи гормональної регуляції обміну кальцію.

3. Ранньою реакцією організму на опромінення є зниження неспецифічної резистентності організму, порушення ферментативної активності, зміни у системі крові. При цьому стрес суттєво модифікує наслідки дії іонізуючого опромінення у малих дозах на організм. Ці порушення взаємоповязані та взаємозумовлені і лежать в основі запально-деструктивних процесів у тканинах пародонту.

4. Генералізований пародонтит в осіб, що зазнали впливу радіаційних та психоемоційних факторів, характеризується більш тяжким перебігом відносно аналогічних захворювань в осіб, що їх не зазнали та протікає на фоні множинної поразки різних органів та систем. Провідну роль у цьому займають виявлені нами порушення фосфорно-кальцієвого обміну, зниження захисних сил організму, розлади нервової системи.

5. Хронічна стресова ситуація в умовах підвищеної радіоактивності призводить до появи різноманітних невротичних та психічних розладів в організмі, що відіграє важливу роль у виникненні та прогресуванні пародонтиту.

6. На основі виявлених нами патогенетичних механізмів ушкодження тканин пародонту при дії на організм радіації у малих дозах та стресу, нами запропоновані імунокоригуючі, антиоксидантні, остеотропні препарати, що сприяють стабілізації процесу у пародонті та нормалізації загального статусу.

Практичні рекомендації

1. Комплексне лікування хворих пародонтитом, що зазнали дії радіаційних та психоемоційних факторів, необхідно обовязково проводити з лікарями-невропатологами, імунологами та іншими спеціалістами з урахуванням фонової патології.

2. При генералізованому пародонтиті легкого та середнього ступеня необхідно проводити протирецидивні курси лікування два рази на рік, за тяжкого ступеня - три-чотири рази на рік. В комплекс загальних лікувально-профілактичних заходів потрібно введення препаратів, що мають імунокоригуючу, антиоксиданту, седативну активність.

3. Для запобігання резорбції кісткової тканини показано призначення остеотропних препаратів, макро- та мікроелементів, що запобігають подальшому остеопорозу та нормалізують обмін найбільш вагомих мінеральних компонентів кістки - кальцію та фосфору.

4. При місцевому лікуванні особливу увагу слід приділяти ліквідації місцевих подразливих факторів: зубних нашарувань, металічних пломб і протезів, що знаходяться в порожнині рота при опроміненні.

Список друкованих праць

1. Применение маслянного бальзама «Шиповник» в клинике терапевтической стоматологии / В.А. Никитин, В.Ф. Куцевляк, В.В Варакута., Э.Г. Привалова // Вісник стоматології. 1997. № 4. С. 680-682.

2. Изменения ультраструктуры эпителия десны при влиянии ионизирующей радиации в малой дозе и психологического стресса / В.Ф. Куцевляк, О.П. Лукашова, Е.М. Мамотюк, В.В. Варакута // Мат. конф. «Гістологія, як науково-практичний базис підготовки медичних кадрів», присвяченої 130 річниці кафедри гістології, цитології і ембріології ХДМУ. Харків. 1997. С. 82-84.

3. Куцевляк В.Ф., Варакута В.В. Морфологические изменения в пародонте крыс при воздействии на организм радиации в малых дозах // Вістник проблем біології і медицини. 1998. № 18. С. 16-19.

4. Варакута В.В. Некоторые биохимические показатели при пародонтите у стоматологических больных Чернобыльского контингента // Вісник проблем біології і медицини. 1998. № 21. С. 46-49.

5. Функциональное состояние клеток буккального эпителия у стоматологических больных, подвергшихся влиянию ионизирующей радиации в результате аварии на ЧАЭС / В.Ф. Куцевляк, В.В. Варакута, И.Е. Велигоря, В.Ф. Лавриненко, В.И. Стогний // Сб. науч. трудов «Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии», посвящ. 20-летию стомат. ф-та ХГМУ. вып. 1. Харьков, 1998. С. 34-36.

6. Куцевляк В.Ф., Варакута В.В. Особенности клиники генерализованного пародонтита у больных, подвергшихся влиянию неблагоприятных факторов Чернобыльской катастрофы // Сб. науч. трудов «Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии», посвящ. 20-летию стомат. ф-та ХГМУ. вып. 1. Харьков, 1998. С. 32-34.

7. Позитивне рішення про видання патенту на винахід «Спосіб лікування генералізованого пародонти ту»/ В.Ф. Куцевляк, В.В. Варакута, О.В. Любченко (Україна). № заявки 98084537; заявлено 21.08.98; дата прийн. рішення 24.02.99.

8. Куцевляк В.Ф., Варакута В.В. Применение остеохина в комплексном лечении пародонтита у больных, пострадавших в результате Чернобыльской катастрофы / Сб. научн. трудов «Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии», посвященной 20-летию стомат. факультета ХГМУ. Вып. 2. Харьков. 1999. С. 19-21.

Размещено на .ru