Вплив добового коливання артеріального тиску у жінок на тлі клімактеричного синдрому та гіпертонічної хвороби в період перименопаузи, аналіз варіабельности серцевого ритму. Ефективність монотерапії інгібітором та лізиноприлом з екстрактом циміцифуги.
При низкой оригинальности работы "Особливості перебігу та лікування гіпертонічної хвороби у жінок в період перименопаузи", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
За останні роки спостерігається зростання частки жінок у структурі захворюваності на АГ, а також зростання розповсюдженості цієї патології серед жінок в період перименопаузи (Татарчук Т.Ф., 2005, Баранова Е.И., 2005). Гормональний континуум у жінок в період перименопаузи є підґрунтям розвитку АГ, визначає особливості патогенезу і клінічних проявів з високими цифрами систолічного артеріального тиску (АТ), підвищеною лабільністю АТ, гіпертензивними кризами (Баранова Е.И., Маслова Н.П., 2004, Подзолков В.И., 2004). Задачі дослідження: Вивчити особливості клінічного перебігу гіпертонічної хвороби у жінок в період перименопаузи з клімактеричним синдромом та структуру синдрому артеріальної гіпертензії за даними добового моніторингу артеріального тиску. Визначити особливості варіабельності серцевого ритму у жінок в період перименопаузи з гіпертонічною хворобою і клімактеричним синдромом та жінок з епізодичними підйомами артеріального тиску на тлі клімактеричного синдрому. Оцінити „якість життя” у жінок в період перименопаузи з гіпертонічною хворобою та клімактеричним синдромом і у жінок з епізодичними підйомами артеріального тиску на тлі клімактеричного синдрому.Розраховували середні значення систолічного АТ (САТ) та діастолічного АТ (ДАТ) за добу, активний (день) та пасивний (ніч) періоди, варіабельність АТ (Вар АТ) - за розміром стандартного відхилення між послідовними відхиленнями САТ і ДАТ окремо для доби, дня та ночі, індекс часу (ІЧ) - відсоток вимірів АТ, що перевищують верхню межу норми від загального числа вимірів, індекс площі - площу фігури, що обмежена кривою підвищеного АТ і лінією його порогових нормальних значень, добовий індекс - за відсотковим відношенням середньоденного і середньонічного рівня АТ та виділяли хворих з нормальним та порушеним добовим профілем АТ. У пацієнток з ГХ I-A та I-Б груп дослідження показники Вар САТ за добу (у І-А групі - 20,5*4,2, у І-Б - 19,8*2,7 мм рт.ст.), день (у І-А групі - 19,1*5,0, у І-Б - 18,4*3,1 мм рт.ст.) і ніч (у І-А групі - 15,2*6,1, у І-Б - 16,9*6,4 мм рт.ст.), а також добові показники Вар ДАТ (у І-А групі - 14,0*3,0, у І-Б - 14,1*2,3 мм рт.ст.) були вірогідно більшими за такі хворих II групи (Вар САТ за добу, день і ніч - відповідно 13,1*1,2, 12,3*1,5, 10,1*2,8 мм рт.ст., Вар ДАТ за добу - 11,0*1,9 мм рт.ст.) (р<0,001), що свідчило про надмірні коливання АТ протягом доби. У пацієнток III групи дослідження показники Вар САТ за добу і день (відповідно 17,3*2,3, 16,2*3,4 мм рт.ст.) та Вар ДАТ за добу (13,8*2,5 мм рт.ст.) були вищими за рекомендовані нормальні значення подібно до показників I-A та I-Б груп, що було підставою до припущення, що такі зміни варіабельності АТ обумовлені саме наявністю КС. Слід відмітити, що у пацієнток з ГХ та КС (I-A та I-Б групи) та жінок з епізодичними підйомами АТ на тлі КС (III група) часто відзначали тип “non-dipper” (у I-А групі 23,3%, у I-Б групі 26,7%, у III групі 25,7%) та інші патологічні варіанти, такі як “hyper-dipper” (відповідно 23,3%, 27,3%, 40%) та “night-peaker” (відповідно 12,5%, 9,1%, 5,7%), тоді як у жінок II групи з ГХ без проявів КС спостерігали порушення добового ритму АТ тільки за варіантом “non-dipper” (40%), у 60% відзначали хворих “dipper”. При порівнянні показників ММІ І-А та І-Б груп виявили, що параметри нейровегетативних та психоемоційних проявів у І-Б групі були вірогідно нижчими за такі у І-А групі (нейровегетативні прояви у І-А групі зменшились з 26,1*4,4 до 22,7*2,9 балів (р>0,1), психоемоційні - з 9,9*2,1 до 8,2*1,6 балів (р>0,1), у І-Б відповідно з 26,9*4,1 до 11,9*2,1 балів (р<0,001) та з 10,2*2,7 до 5,6*1,8 балів (р<0,05)), що свідчило про більшу ефективність комплексного лікування.У дисертаційній роботі визначено особливості перебігу гіпертонічної хвороби у жінок, обтяженої клімактеричним синдромом в період перименопаузи, з порушенням добового профілю та варіабельності артеріального тиску на тлі симпатикотонії, вегетативних пароксизмів та запропоновано нове вирішення наукової задачі, яке полягає у підвищенні ефективності лікування при комплексному призначенні інгібітору АПФ та препарату фіто-СЕРМ, а також визначено когорту “нормотензивних” жінок з епізодичними підйомами артеріального тиску на тлі проявів КС щодо ризику становлення артеріальної гіпертензії. Клімактеричний синдром суттєво погіршує перебіг гіпертонічної хвороби у жінок в період перименопаузи. За даними добового моніторування артеріального тиску порушення добового профілю залежать від ступеню важкості клімактеричного синдрому, характеризуються підвищенням варіабельності систолічного і діастолічного артеріального тиску, величини ранкового підйому систолічного артеріального тиску, а також показників "навантаження тиском" та порушенням циркадного ритму. Фіто-СЕРМ екстракт циміцифуги у “нормотензивних” жінок з епізодичними підйомами артеріального тиску на тлі клімактеричного синдрому призводить до регресу нейровегетативних і психоемоційних проявів, а також сприяє нормалізації вегетативного балансу зі зниження
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы