Особливості перебігу, патогенезу та лікування реактивного артриту в шахтарів - Автореферат

На цей час недостатньо вивченими залишаються клініко-патогенетичні особливості РЕА в шахтарів, незясовані екстраартикулярні прояви хвороби, вплив на перебіг патологічного процесу та ефективність лікувальних заходів професій гірників і гірничогеологічних умов трудової діяльності в шахтах. Робота виконувалася відповідно до основного плану НДР Донецького національного медичного університету ім.М.Горького і є фрагментом тем МОЗ України “Вивчення статевого диморфізму клінічного перебігу запальних ревматичних захворювань” (№ держреєстрації 0101U009002) та “Оптимізація патогенетичної терапії уражень опорно-рухового апарату і внутрішніх органів при ревматичних захворюваннях (клініко-експериментальні дослідження)” (№ держреєстрації 0105U008727). Мета дослідження: підвищити якість діагностики РЕА в шахтарів різних професійних груп з урахуванням гірничогеологічних умов шахт, зясувати особливості патогенезу захворювання й розробити критерії прогнозування ефективності лікувальних заходів. Предмет дослідження - порівняльна оцінка перебігу периферичного артриту, сакроілеїту, тендовагінітів, ентезопатій, спондилопатій та екстраартикулярних ознак РЕА в шахтарів різних професійних груп і робітників інших професій, особливості патогенезу захворювання у гірників, ефективність медикаментозної терапії РЕА в шахтарів і нешахтарів, характер змін показників запалення під впливом етіопатогенетичної терапії, фактори, що визначають його, критерії прогнозування лікувальних заходів. Уперше визначено особливості перебігу уражень опорно-рухового апарата й екстраартикулярних ознак РЕА в шахтарів різних професійних груп з урахуванням гірничогеологічних умов їхньої трудової діяльності й силового навантаження на колінні суглоби, доведено особливості патогенезу й ефективності етіопатогенетичної терапії захворювання в гірників, вплив на показники запальної відповіді і їх динаміку в процесі лікування окремих клінічних ознак і факторів виробничої діяльності шахтарів.Середній вік хворих на РЕА склав 34,8±1,13 років (35,5±1,85 років в основній групі й 34,4±1,43 років у контрольній), тривалість захворювання - 4,8±0,59 років (відповідно в 1-й і 2-й групах 4,8±1,14 років і 4,7±0,65 років). Сакроілеїт установлено в 38% спостережень, тендовагініти - в 42%, ентезопатії - в 16%, спондилопатії (спондилоартроз, остеохондроз) - в 44%, ураження урогеніталій на момент обстеження - в 88%, очей (конюнктивіт, увеїт) - в 40%, шкіри, її придатків і слизових оболонок (псоріазоподібний висип, кератодермія долонь і підошов, оніходистрофія, ерозії ротової порожнини, цирцинарний і ксеротичний баланіт, кільцеподібний баланопостит) - у 9%, серця (міокардит, міокардіодистрофія, аортальні й мітральні пороки серця) - в 50%, нирок (гломерулонефрит, пієлонефрит, інтерстиціальний нефрит) - в 26%, ПНС - в 16%. Регресійний аналіз свідчить про обернену залежність індексу Лансбурі в шахтарів від ступеня активності патологічного процесу (p=0,035), а в представників контрольної групи - про прямий звязок суглобного рахунку з тривалістю хвороби (p=0,009), індексу Річі - з віком хворих (p=0,012) і активністю РЕА (p=0,035). Як показує однофакторний дисперсійний аналіз, в основній групі тривалість захворювання впливає на ураження крижово-здухвинних зчленовувань (p=0,001), ступінь активності РЕА - на виникнення сакроілеїту (p=0,032), ураження серця (p=0,028) і ПНС (p<0,001), а активна хламідійна інфекція - на зміни крижово-здухвинних суглобів (p<0,001), серця (p=0,005) і нирок (p<0,001). За даними однофакторного дисперсійного аналізу, глибина розробок вугілля й температура повітря в шахті впливають на розвиток тендовагінітів (відповідно p=0,010 і p=0,002), тяжкість ураження урогеніталій (p=0,018 і p=0,048) і серця (p=0,004 і p=0,037), потужність вугільних шарів - на вираженість сакроїлеїту (p=0,002) і формування ентезопатій (p=0,047), кут нахилу шарів - на ураження крижово-здухвинних зчленовувань (p=0,015) і периартикулярних тканин (p<0,001), вологість повітря в шахті - на поширеність спондилопатій (p=0,048) і розвиток патології шкіри та її придатків (p<0,001), запиленість робочої зони - на виникнення тендовагінітів (p=0,037) і офтальмопатій (p=0,014), швидкість повітряних потоків - на сакроілеїт (p=0,002), патологію урогеніталій (p=0,043) і нирок (p=0,012), тяжкість навантаження на колінні суглоби - на ураження крижово-здухвинних зчленовувань (p=0,045) і ПНС (p=0,016).У дисертаційній роботі представлені обґрунтування й вирішення актуальної наукової задачі - поліпшення якості діагностики різних клініко-лабораторних варіантів РЕА в шахтарів окремих професійних груп залежно від гірничогеологічних умов їх трудової діяльності у шахтах, установлення особливостей перебігу захворювання в гірників у порівнянні з іншими робітниками, характеру запальної відповіді й ролі СРБ, ФГ, Ig, Pg, цитокінів і метаболітів NO у патогенезі захворювання, визначення факторів, що впливають на ефективність лікування й дозволяють прогнозувати хід терапевтичних заходів. Клініко-лабораторний перебіг РЕА в

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ