Особливості перебігу дисциркуляторної енцефалопатії у жінок з клімактеричним синдромом - Автореферат

Неодноразово робилися спроби зясувати етіологічні та патогенетичні чинники розвитку енцефалопатії при патологічному клімаксі (Н.Ф.Борисова 1982; Н.М.Ткаченко, Е.М.Ильина 1984; Л.І.Краснощекова 1987, 1989; В.П.Сметник 1995, 1997, 1988, 2001; Е.М.Вихляєва 1998; Л.Г.Тумилович 1998). За даними ВООЗ, фізіологічна менопауза настає в середньому у віці 48,2 років, а порушення фізіологічного протікання клімаксу виникає у 40-50% жінок (Я.П.Сольский, Т.Ф.Татарчук 1998). Неврологічні аспекти патологічного клімаксу, зокрема причини та механізми розвитку енцефалопатії, вивчались недостатньо (Л. І. При цьому важливим є не тільки загальна оцінка ролі вегето-судинних та обмінних розладів, які можуть спостерігатися в рамках даної патології, але і вивчення окремих клінічних варіантів енцефалопатії при клімаксі. З огляду на зазначене, комплексне дослідження особливостей перебігу патології, зокрема психоемоційних змін, показників нуклеїнового обміну, середньо молекулярних сполук, стану біоелектричної активності мозку та мозкової гемодинаміки, є актуальним для уточнення патогенетичних механізмів розвитку енцефалопатії у жінок з клімактеричним синдромом, що сприятиме оптимізації терапевтичних заходів у хворих на патологічний клімакс.Робота ґрунтується на результатах обстежень 115 жінок, хворих на енцефалопатію у поєднанні з патологічним клімаксом, які перебували на лікуванні в неврологічному відділенні Львівської обласної клінічної лікарні та терапевтичному відділенні Львівського обласного кардіологічного диспансеру у 1999-2002 роках. Обстеження хворих проводилось з використанням клінічних, нейропсихологічних, інструменттальних (ЕЕГ, УЗДГ, біомікроскопія конюнктивальних судин) та лабораторних (рівень нуклеїнових кислот сироватки крові: ДНК, РНК; активність нуклеаз: ДНК-за, РНК-аз, концентрація середніх молекул сироватки крові) методів. Першу групу склали жінки з патологічним клімаксом легкого ступеня (кількість „припливів” до 10 на добу при непорушеному загальному стані і працездатності). Проведене нами обстеження психоемоційного стану жінок з патологічним клімаксом та енцефалопатією методом стандартизованого багатофакторного дослідження особистості (СБДО) виявило наявність „невротичного” чи негативного профілю особистості (підйом за шкалами невротичної тріади „надконтролю”, „песимістичності”, „емоційної лабільності”). Найвищий рівень спостерігається у хворих на ДЕ ІІІ ст. з важкою формою патологічного клімаксу, хоча ознак вірогідності у порівнянні з хворими з середньою важкістю патологічного клімаксу не спостерігається.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, яке полягає в уточненні патогенетичних механізмів мозкової дисциркуляції, визначенні засад для оптимізації лікування і базується на даних комплексного вивчення клініко-неврологічних, клініко-інструментальних та клініко-лабораторних особливостей перебігу цереброваскулярної патології при патологічному клімаксі. У жінок з клімактеричним синдромом розвивається дисциркуляторна енцефалопатія, яка має особливості перебігу, що підтверджується відповідними скаргами, змінами неврологічного і психоемоційного станів, певними виявами при бульбарній біомікроскопії, ЕЕГ, УЗДГ та змінами вмісту ДНК, РНК, середніх молекул, активності нуклеаз у сироватці крові хворих. У хворих з клімактеричним синдромом та енцефалопатією виявляються зміни в стані біоелектричної активності головного мозку, мозкової гемодинаміки та даних конюнктивальної біомікроскопії, при яких простежується кореляція із стадією патологічного процесу.

2. Основний зміст дисертації

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, яке полягає в уточненні патогенетичних механізмів мозкової дисциркуляції, визначенні засад для оптимізації лікування і базується на даних комплексного вивчення клініко-неврологічних, клініко-інструментальних та клініко-лабораторних особливостей перебігу цереброваскулярної патології при патологічному клімаксі.

2. У жінок з клімактеричним синдромом розвивається дисциркуляторна енцефалопатія, яка має особливості перебігу, що підтверджується відповідними скаргами, змінами неврологічного і психоемоційного станів, певними виявами при бульбарній біомікроскопії, ЕЕГ, УЗДГ та змінами вмісту ДНК, РНК, середніх молекул, активності нуклеаз у сироватці крові хворих.

3. При легкому і середньому ступені вираженості клімактеричного синдрому прогресування дисциркуляторної енцефалопатії є більш повільним, ніж при важкому перебігу патологічного клімаксу.

4. Для хворих з патологічним клімаксом та енцефалопатією характерними є психоемоційні зміни, які на початкових стадіях виявляються в псевдоневрастенічному синдромі, а згодом астено-депресивному синдромі.

5. У хворих з клімактеричним синдромом та енцефалопатією виявляються зміни в стані біоелектричної активності головного мозку, мозкової гемодинаміки та даних конюнктивальної біомікроскопії, при яких простежується кореляція із стадією патологічного процесу.

6. Уже на ранніх етапах розвитку патологічного клімаксу та енцефалопатії в крові хворих вірогідно збільшується вміст ДНК, зменшується кількість РНК, підвищується активність нуклеаз та наростає концентрація середніх молекул. Вказані зміни мають тенденцію до наростання при поглибленні важкості як клімактеричного синдрому, так і дисциркуляторної енцефалопатії, в звязку з чим лабораторне їх визначення може бути використане для уточнення патогенетичних механізмів перебігу процесу.

7. Як у ранньому, так і в пізньому періоді клімактеричного синдрому та енцефалопатії інстенон позитивно впливає на загальний стан хворих, їх психоемоційний статус, досліджувані показники крові та результати біомікроскопічних і нейрофізіологічних досліджень і може бути рекомендований в комплексній терапії клімактеричного синдрому.

8. При клімактеричному синдромі та дисциркуляторній енцефалопатії, які супроводжуються порушенням мікроциркуляції, ефективним є використання актовегіну і тренталу завдяки їх позитивному впливові на показники бульбарної мікроскопії.

9. Для корекції метаболічних змін, зокрема ендогенної інтоксикації, у жінок з клімактеричним синдромом, хворих на енцефалопатію, ефективним є використання в комплексному лікуванні силарду.

10. Комплексне клініко-інструментальне та клініко-лабораторне обстеження жінок з патологічним клімаксом, хворих на енцефалопатію, сприяє уточненню діагностичних та прогностичних засад та є підґрунтям для оптимізації терапевтичної тактики.

1. Шевага В.М.,. Паєнок А.В,. Тютько А.О. Вплив ново-паситу на психоемоційний стан жінок з клімактеричним синдромом // Ліки. - 1999. - №2. - С. 39-43. (Дисертант особисто провів клінічне обстеження і лікування хворих, аналіз отриманих даних, формулювання висновків, літературне оформлення роботи).

2. Шевага В.М., Паєнок А.В., Тютько А.О. Середні молекули як маркер ендогенної інтоксикації у жінок із клімактеричним синдромом, ускладненим енцефалопатією //Український вісник психоневрології. - 2000. - Т.8, вип. 3. - С. 23-24. (Дисертант особисто провів клінічне обстеження і лікування хворих, здійснив статистичну обробку та аналіз отриманих результатів, літературне оформлення роботи).

3. Тютько А.О. Застосування фенібуту у лікуванні клімактеричних нервово-психічних порушень // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2001. - №3. - С. 130-132.

4. Тютько А.О., Паєнок А.В. Особливості психоемоційних змін у жінок з клімактеричною енцефалопатією // Галицький лікарський вісник. - 2001. - №2. - С. 115-117.

5. Шевага В.М., Паєнок А.В., Тютько А.О. Сучасні підходи до лікування клімактеричного синдрому // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: - Зб. наук. праць. - К., Луганськ, 2000. - С. 240-248. (Дисертант особисто здійснив клінічне обстеження і лікування хворих, статистичну обробку та аналіз отриманих даних, літературне оформлення роботи).

6. Шевага В.М., Паєнок А.В., Тютько А.О. Визначення рівня інтоксикації у жінок із клімактеричним синдромом, ускладненим енцефалопатією // Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології у світлі концепції розвитку охорони здоровя населення України: Матеріали пленуму наук. практ. тов. неврологів, психіатрів та наркологів України. - Тернопіль, 2001. - С. 486-488. (Дисертант особисто провів клінічне обстеження хворих, аналіз отриманих даних, здійснив літературне оформлення роботи).

7. Тютько А.О. Клініко-параклінічні особливості дисциркуляторної енцефалопатії у жінок з клімактеричним синдромом // Матеріали VIII конгресу СФУЛТ. - Львів; Трускавець, 2000. - С. 183.

8. Тютько А.О. Медикаментозна реабілітація хворих з клімактеричною енцефалопатією // Реабілітація в неврології і нейрохірургії: Тези. доп. наук-практ. конф. невропатологів та нейрохірургів. - Радехів, 2000. - С. 17-20.

9. Тютько А.О. Особливості електроенцефалографії у жінок з клімактеричним синдромом, ускладненим енцефалопатією // V міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених. -Тернопіль, 2001. - С.130.

10. Тютько А.О. Зміни гомеостазу нуклеїнових кислот та нуклеазної активності у хворих з клімактеричною енцефалопатією // Актуальні питання неврології і нейрохірургії: Тези. доп. наук-практ. конф. невропатологів та нейрохірургів. - Львів, 2003. - С. 52-53.