Оцінка особливостей перебігу різних форм гострого біліарного панкреатиту. Обґрунтування лікування, сучасних ендоскопічних технологій, хірургічних втручань за чітко усталеними показаннями, які дозволили зменшити кількість ускладнень та летальність.
Аннотация к работе
Вважається, що гострий панкреатит (ГП) розвивається у 3,5-8% хворих на жовчнокамяну хворобу, і його слід відносити до біліарної форми і виділяти в окрему групу, тому що при цьому спрацьовують специфічні механізми патогенезу, з урахуванням яких потрібно вибирати лікувальні заходи (Chi-Leung L. et al., 1997; Ranson J.H.C., 1997; Панцырев Ю.М. и соавт., 1999; Андрющенко В.П. і співавт., 2001). Початок ГБП можливий за двома патогенетичними механізмами: 1) обтураційним - внаслідок обструкції термінального відділу панкреатобіліарної системи жовчним каменем у ділянці великого сосочка дванадцятипалої кишки; 2) необтураційним - внаслідок стійкого спазму сфінктера Oddi, що настає при дисфункції або травматичному набряку після проходження конкремента (мікроконкремента) (Lee S.R. et al., 1992; Hernandez C.A., Lerch M.M., 1993; Acosta J.M. et al., 1997; Osuna На думку багатьох хірургів (Шалимов С.А. и соавт, 1990; Bassi C. et al., 1997; Beger H.G. et al., 1997; Uhl W. et al., 1997; Брискин Б.С., Рыбаков Г.С., 2000; Дадвани С.А и соавт., 2000; Schietroma M. et al., 2002), гострий панкреатит залишається захворюванням з непередбаченим перебігом і прогнозом, а при розвитку панкреонекрозу і гнійних ускладнень зберігається високий рівень летальності. Водночас, запровадження у хірургічну практику складних інструментальних методів дослідження і малоінвазійних хірургічних втручань, зокрема ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатикографії (ЕРХПГ), ендоскопічної папілосфінктеротомії (ЕПСТ), лапароскопічних операцій, дозволило по-новому підійти до лікування хворих на ГБП (Neoptolemos J.P. et al., 1988; Ballestra-Lopez C. et al., 1997; Fцlsch U.R. et al., 1997; Васильев Ю.В., 2000; Малярчук В.И. и соавт., 2000; Apel D., Rimann J.F., 2000; Hagenmuller F., Keuchel M., 2000; Gislason H. et al., 2001; Kraft M., Lerch M.M., 2003; Lakatos L. et al., 2004). Матеріали дисертації були представлені на: 31-й зустрічі Європейського панкреатичного клубу (Люнебург, ФРН, 1999), 34-й щорічній науковій зустрічі Європейського товариства з клінічних досліджень (Орхус, Данія, 2000), 32-й зустрічі Європейського панкреатичного клубу (Кіль, ФРН, 2000), 8-му Міжнародному конгресі Європейської Асоціації з ендоскопічної хірургії (Ніца, Франція, 2000), 9-му Міжнародному конгресі Європейської Асоціації з ендоскопічної хірургії (Маастрихт, Нідерланди, 2001), науковій конференції з міжнародною участю "Актуальные вопросы хирургического лечения заболеваний гепатопанкреатодуоденобилиарной зоны" (Одеса, 2001), міжнародній конференції хірургів "Деякі питання ургентної хірургії" (Ужгород, 2001), 60-му зїзді товариства хірургів Польщі (Варшава, 2001) 10-му Міжнародному конгресі Європейської Асоціації з ендоскопічної хірургії (Лісабон, Португалія, 2002), Спільній зустрічі Міжнародного товариства з панкреатології і Європейського панкреатичного клубу (Гайдельберг, ФРН, 2002), Щорічній зустрічі Американської асоціації панкреатологів (Чикаго, США, 2002), науково-практичній конференції "Актуальні питання діагностики і лікування гострого панкреатиту" (Львів, 2002), науково-практичній конференції "Хірургічне лікування захворювань підшлункової залози" (Київ, 2003), 37-ій Щорічній зустрічі Європейського товариства з клінічних досліджень (Верона, Італія, 2003), 11-ому Міжнародному конгресі Європейської асоціації з ендоскопічної хірургії (Глазго, Великобританія, 2003), 44-ому Конгресі Австрійського товариства хірургів (Брегенц, Австрія, 2003), міжнародній конференції хірургів "Окремі питання невідкладної хірургії" (Ужгород, 2003), Щорічній зустрічі Американської асоціації панкреатологів (Чикаго, США, 2003), 12-ому Міжнародному конгресі Європейської Асоціації з ендоскопічної хірургії (Барселона, Іспанія, 2004), 13-ому Міжнародному конгресі Європейської Асоціації з ендоскопічної хірургії (Венеція, Італія, 2005), 6-ому Конгресі Європейської гепато-панкреатобіліарної асоціації (Гайдельберг, ФРН, 2005).Проаналізовано результати ретро-і проспективного обстеження та лікування 227 хворих на ГБП, які перебували на лікуванні протягом 1987-2002 років. Згідно з Міжнародною класифікацією (1992 р., Атланта, США) всіх хворих ми розділили на 2 групи: перша - 170 (74,9%) пацієнтів з легким перебігом і друга - 57 (25,1%) пацієнтів із важким перебігом ГБП. Клінічний аналіз показав, що при ГБП частіше під час госпіталізації у хворих були нудота, жовтяниця, а також позитивні симптоми Kцrte, Kehr. Показники ТАП були значно більшими під час госпіталізації у хворих із важким перебігом ГБП (16,75±0,74 НМ/л проти 9,74±0,32 НМ/л, р<0,05). При легкому перебігу ГБП при ендоскопічному дослідженні 26 хворих у чотирьох випадках діагностовано вклинення конкремента в папілі, у 22 - був набряк, гіперемія і випинання папіли, що може бути повязано з папілітом внаслідок проходження мікроконкрементів.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає у визначенні особливостей патогенезу, перебігу, прогнозування важкості