Особливості перебігу бронхіальної астми у дітей з харчовою алергією - Автореферат

У виникненні та персистуванні БА у дітей значне місце посідають фактори, що мають індукуючий вплив (різноманітні екзогенні специфічні чинники - алергени), які впродовж хвороби змінюються у одного хворого, а також можуть комбінуватися. У дітей раннього та дошкільного віку харчова алергія (ХА) має значний поліморфізм клінічних проявів, що стосується не тільки органів-“мішеней”, але й клінічної виразності патологічного процесу: від анафілактичного шоку до замаскованих форм (Ногаллер А., 1994, Rowe Виходячи з вищевказаного, для дітей, хворих на БА на тлі ХА, актуальним є вирішення, з клінічно-алергологічних позицій, таких питань, як виявлення клінічних особливостей захворювання, визначення параклінічних алерго-імунологічних маркерів трофалергії, оцінки ефективності лікування та прогнозу захворювання. Вивчити клінічні особливості перебігу бронхіальної астми на тлі харчової алергії та розробити діагностичні критерії виявлення трофалергії для удосконалення лікувальних заходів і визначення прогнозу захворювання на підставі комплексного клініко-імунологічного обстеження дітей раннього та дошкільного віку, хворих на бронхіальну астму. Розробити діагностичні критерії виявлення замаскованої харчової алергії у дітей, хворих на бронхіальну астму та створити математичну модель харчової алергії у пацієнтів раннього та дошкільного віку, хворих на бронхіальну астму.I клінічну групу склали 112 дітей, хворих на БА з ХА, до II клінічної групи порівняння увійшло 109 пацієнтів із БА без ХА. На нашу думку, поєднання вікових анатомофізіологічних особливостей травної системи у дітей грудного віку, які повязані із морфологічною, ензиматичною, ентерогормональною та імунологічною недосконалістю захисного барєру тонкої кишки, за наявності конституційної схильності до ексудативно-катаральних процесів та ураження шкіри і слизових у вигляді ЕКД у дітей, які в ранні вікові терміни переведені на штучне вигодовування, напевне, створили передумови для формування ХА у пацієнтів, що увійшли до І клінічної групи. Встановлено також, що серед пацієнтів І клінічної групи вірогідно частіше спостерігались аденоїдні вегетації І-ІІ ступенів, що, на нашу думку свідчило про вищий рівень сенсибілізації у дітей з БА, яка перебігає на тлі ХА. Показники діагностичної цінності виявлення специфічних до харчових алергенів IGE в сироватці крові дітей у діагностиці ХА дозволили дійти висновку, що даний тест у виявленні ХА в пацієнтів, хворих на БА, виявився малочутливим, проте більш специфічнішим. Водночас, темпи покращання загального стану у вигляді негативного тренду середньогрупового показника загальної тяжкості стану у І клінічній групі до 4-го дня були швидшими, проте все ж на 7-у добу лікування сума балів, яка відображала тяжкість загального стану дітей І групи була вірогідно більшою.В дисертаційній роботі наведено нове вирішення актуальної наукової задачі сучасної педіатрії, що полягає у виявленні діагностичних клініко-імунологічних критеріїв харчової алергії у дітей раннього та дошкільного віку з бронхіальною астмою на підставі комплексного обстеження при поступленні їх до стаціонару. При сумісному використанні цих показників досягається одночасно достатні чутливість і специфічність у виявленні харчової алергії (Se=77,7%, Sp=92,7%), а показники ризику її наявності складають AR=72%, OR=43,9 (95%СІ 19,7-97,7). Перебіг бронхіальної астми на тлі харчової алергії у дітей раннього та дошкільного віку характеризується раннім початком, більш частими рецидивами, тяжчим характером приступного періоду, що частіше вимагає застосування ГКС, проте більш зворотньою бронхіальною обструкцією. Раннє використання ГКС у комплексній дезобструктивній терапії приступного періоду бронхіальної астми у пацієнтів раннього та дошкільного віку з харчовою алергією мало кращу ефективність та призводило до зниження атрибутивного (ARR=16,1%) і відносного ризику (RRR=8,6%) у кожного хворого (NNT=1).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В дисертаційній роботі наведено нове вирішення актуальної наукової задачі сучасної педіатрії, що полягає у виявленні діагностичних клініко-імунологічних критеріїв харчової алергії у дітей раннього та дошкільного віку з бронхіальною астмою на підставі комплексного обстеження при поступленні їх до стаціонару.

У виявленні харчової алергії у дітей, хворих на бронхіальну астму, високочутливим є позитивний власний алергологічний анамнез (Se=84%), а високоспецифічними показниками -різкопозитивні шкірні алергопроби з харчовими алергенами (Sp=93,7%) та наявність специфічних до трофалергенів IGE-антитіл (Sp=88,2%). При сумісному використанні цих показників досягається одночасно достатні чутливість і специфічність у виявленні харчової алергії (Se=77,7%, Sp=92,7%), а показники ризику її наявності складають AR=72%, OR=43,9 (95%СІ 19,7-97,7).

Перебіг бронхіальної астми на тлі харчової алергії у дітей раннього та дошкільного віку характеризується раннім початком, більш частими рецидивами, тяжчим характером приступного періоду, що частіше вимагає застосування ГКС, проте більш зворотньою бронхіальною обструкцією.

Серед лабораторних результатів найкращі показники ризику наявності харчової алергії мали негативний резерв НСТ-тесту еозинофілів крові (AR=63%, OR=21,5 (95% СІ: 6,9-67,3)), вміст загального IGE в сироватці крові вище 61,5 мг/мл (AR=59%, OR=14,5 (95% СІ: 6,1-34,3)) та інтерлейкіну-4 вище 81 пкг/мл (AR=50%, OR=9,4 (95% СІ: 4,1-21,8)), проте жодному з цих лабораторних показників не притаманні одночасно висока чутливість і специфічність у виявленні замаскованої харчової алергії.

Раннє використання ГКС у комплексній дезобструктивній терапії приступного періоду бронхіальної астми у пацієнтів раннього та дошкільного віку з харчовою алергією мало кращу ефективність та призводило до зниження атрибутивного (ARR=16,1%) і відносного ризику (RRR=8,6%) у кожного хворого (NNT=1).

5. Використання елімінаційної дієти дозволяє зменшити частоту, тяжкість приступів БА у пацієнтів з ХА, а також необхідність у використанні ГКС. “Посилення” елімінаційних заходів за рахунок жорсткої “гіпоалергенної” дієти з виключенням облігатних алергенів не є доцільним, оскільки не супроводжувалося меншою частотою приступів, а лікування приступів БА не було менш активним.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При поступленні до стаціонару дітей раннього та дошкільного віку з приводу приступу бронхіальної астми для виявлення харчової алергії слід використовувати комплекс діагностичних ознак (з чутливістю 77,7% та специфічністю 92,7%), що включає дані позитивного власного алергоанамнезу в поєднанні із різкопозитивними шкірними алергопробами та наявними у сироватці специфічними до трофалергенів IGE-антитілами. При неможливості проведення даного обстеження слід користуватися констеляційною таблицею виявлення харчової алергії, робота з якою полягає в поступовому додаванні діагностичних коефіцієнтів: при досягненні ( )13 балів робиться висновок про наявність харчової алергії, а при досягненні (-) 13 балів виноситься рішення про її відсутність.

2. При наявності харчової алергії у дітей раннього та дошкільного віку у разі поступлення їх до стаціонару з приводу приступу бронхіальної астми у першу добу слід призначати ГКС в дозі 0,25-1,0 мг/кг у перерахунку на преднізолон, з наступним переводом з 2-го дня лікування на інгаляційне приймання бекотиду в дозі 200-300 мкг на добу.

У проведенні дієтотерапії хворим на бронхіальну астму дітям з ознаками харчової алергії доцільно обмежуватися елімінацією виявлених причинно значущих трофалергенів без додаткового проведення “гіпоалергенної” дієти із виключенням усіх облігатних алергенів.

1. Юрчишена Е.В. Клініко-епідеміологічний аналіз харчової алергії при бронхіальній астмі у дітей раннього віку // Буковинський медичний вісник.-2002.-Т.6, №4.- С.156-159.

2. Юрчишена Е.В. Констеляційний метод виявлення прихованої харчової алергії у дітей раннього віку, хворих на бронхіальну астму //Acta Medica Leopoliensia.- 2002.-Vol.8, №4.- С.40-43.

3. Юрчишена Е.В. Діагностична цінність методів виявлення замаскованої харчової алергії у ранньому віці // Acta Medica Leopoliensia.- 2003.-Vol.9, №2.- С. 11-14.

4. Юрчишена Е.В. Показники клініко-епідеміологічної цінності методів виявлення замаскованої харчової алергії у дітей раннього віку // Буковинський медичний вісник.-2003.-Т.7, №2.- С. 123-126.

5. Юрчишена Е.В. Деклараційний патент на винахід “ Спосіб діагностики харчової алергії у хворих на бронхіальну астму дітей” 50234 А від 15.10.2002 р., Бюлетень №10, С.1-6.

6. Юрчишена Е.В. Нововведення в Державний реєстр “Методика виявлення прихованих форм харчової алергії у дітей, хворих на бронхіальну астму” випуск 16-17, м.Київ, 2002 р., реєстр №63/16/02, с.36-37.

7. Юрчишена Э.В. Клиническая эффективность дезобструктивной терапии и особенности течения приступного периода бронхиальной астмы у детей на фоне пищевой аллергии // Европейский конгресс по астме.- Москва.-2001.-Т.2, №1.- С.180-181.

8. Юрчишена Е.В. Особливості перебігу та ефективність дезобструктивної терапії бронхіальної астми у дітей з харчовою алергією // Імунологія та алергологія.-2001.-№2.-С.72.

9. Юрчишена Е.В. Виявлення прихованих форм харчової алергії у дітей раннього віку, хворих на бронхіальну астму // Матеріали наукових праць І зїзду алергологів України.-Київ.- 2002.-С.195.

10. Юрчишена Е.В. Виявлення замаскованої харчової алергії як вікового варіанту гіперчутливості до ксенобіотиків //Наукова конференція “ Вікові аспекти чутливості організму до ксенобіотиків”. Тези доповідей.- Чернівці.-2002.-С.40