Особливості перебігу бронхіальної астми у дітей з дифузним зобом: прогноз і профілактика - Автореферат

Передусім, відмічено високий рівень її поширеності, тяжкості перебігу, збільшення інвалідності з дитинства і смертності у звязку з пізньою діагностикою та неадекватною терапією, а також із дією на організм людини різних чинників навколишнього середовища (Ю.Ю. У останнє десятиріччя, особливо після Чорнобильської катастрофи, у дітей все частіше реєструється дифузний зоб (ДЗ), навіть в неендемічних регіонах. Габор з співавт., 2002), але проблема детального дослідження функціонального стану щитовидної залози у дітей, хворих на БА, особливо в умовах крупного промислового регіону потребує подальшого вирішення. Дисертаційна робота проводилась у рамках науково-дослідної роботи кафедри пропедевтики дитячих хвороб Дніпропетровської державної медичної академії "Вивчення закономірностей процесів формування здоровя і його порушень у дітей та підлітків Придніпровського регіону на основі оцінки фізичного та нервово-психічного розвитку, стану імунної та ендокринної систем, цитогенетичного фону для розробки програми профілактики та реабілітації в педіатрії" (№ державної реєстрації ІН 04.99 0199U002119), а також наукової програми "Діти Дніпропетровщини". Удосконалити сучасні схеми лікування БА, спрямовані на покращання перебігу астми у дітей та профілактику порушень функціонального стану щитовидної залози при її гіперплазії.Легкий перебіг БА відмічено у 30 (38,5 %) дітей цієї групи, середньотяжкий - у 36 (46,1 %), тяжкий - у 12 (15,4 %) хворих. Серед них було 29 (51,8 %) хворих з легкою і 27 (48,2 %) дітей з середньотяжкою астмою. Клініко-статистичне вивчення анамнезу показало, що частота виявлення факторів ризику розвитку БА у хворих з ДЗ (1-а група) і з незміненою ЩЗ (2-а група) була нерівнозначною. Так, у хворих на БА з ДЗ практично в два рази частіше відмічалась спадкова обтяженість по розвитку БА (у 60,3 % дітей проти 32,1 % в групі дітей з незміненою ЩЗ, p<0,05), переважно по лінії матері (у 36,9 % проти 17,9 %) або з боку обох батьків (у 10,6% дітей 1-ої групи) (р<0,05). Атопічний дерматит у дітей 1-ої групи зустрічався в 4 рази частіше, ніж у дітей другої групи (28,2 % проти 7,1 %, р<0,05).У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в удосконаленні методів профілактики і прогнозування прогредієнтного перебігу бронхіальної астми у дітей в поєднанні з дифузним зобом на основі клініко-анамнестичних даних, показників функції зовнішнього дихання, імунного статусу та показників гіпофізарно-тиреоїдної системи. Клініко-анамнестичними особливостями бронхіальної астми у дітей з дифузним зобом є: спадковий чинник, переважно по лінії матері або з боку обох батьків, наявність перинатального обтяження, відхилення показників фізичного розвитку від середньовікових значень, раннє виникнення і тривалий перебіг приступів ядухи, полівалентна сенсибілізація, патологія з боку органів травлення та серцево-судинної систем. Тригерними факторами в реалізації спадкової схильності у хворих на БА виступають такі чинники, як перинатальна патологія, раннє штучне вигодовування, дисбактеріоз кишечника, ексудативно-катаральний діатез, атопічний дерматит. Зниження показників ПОШ, МОШ25, МОШ50, МОШ75 поряд з обмеженням ЖЄЛ у дітей з БА в поєднанні з дифузним зобом вказує на наявність вентиляційної недостатності змішаного типу, при незмінній ЩЗ - по обструктивному типу. У хворих на БА середнього і тяжкого перебігу в поєднанні з ДЗ встановлено достовірне підвищення рівня ТТГ, ТТГ/Т3 і зниження СІ, що свідчить про прояви “лабораторного” гіпотиреозу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в удосконаленні методів профілактики і прогнозування прогредієнтного перебігу бронхіальної астми у дітей в поєднанні з дифузним зобом на основі клініко-анамнестичних даних, показників функції зовнішнього дихання, імунного статусу та показників гіпофізарно-тиреоїдної системи.

Клініко-анамнестичними особливостями бронхіальної астми у дітей з дифузним зобом є: спадковий чинник, переважно по лінії матері або з боку обох батьків, наявність перинатального обтяження, відхилення показників фізичного розвитку від середньовікових значень, раннє виникнення і тривалий перебіг приступів ядухи, полівалентна сенсибілізація, патологія з боку органів травлення та серцево-судинної систем. Тригерними факторами в реалізації спадкової схильності у хворих на БА виступають такі чинники, як перинатальна патологія, раннє штучне вигодовування, дисбактеріоз кишечника, ексудативно-катаральний діатез, атопічний дерматит. Вірусно-бактерійні інфекції вже в ранньому віці сприяють розвитку гіперреактивності бронхів

2. Зниження показників ПОШ, МОШ25, МОШ50, МОШ75 поряд з обмеженням ЖЄЛ у дітей з БА в поєднанні з дифузним зобом вказує на наявність вентиляційної недостатності змішаного типу, при незмінній ЩЗ - по обструктивному типу. При цьому гіперреактивність бронхів супроводжується збільшенням денного відхилення ПШВ (46,4 % у хворих на БА з ДЗ і 26,6 % у дітей з незміненою ЩЗ).

3. У хворих на БА середнього і тяжкого перебігу в поєднанні з ДЗ встановлено достовірне підвищення рівня ТТГ, ТТГ/Т3 і зниження СІ, що свідчить про прояви “лабораторного” гіпотиреозу. Вміст тиреоїдних гормонів у цих хворих на фоні ДЗ не відповідає їх потребам в умовах зростаючої гіпоксії.

4. У дітей з ДЗ імунна депресія виявляється Т-лімфопенією, дисбалансом субпопуляцій Т-клітин, збільшенням продукції В-лімфоцитів і імуноглобулінів класів A, M, G. Відмічено збільшення рівня ЦІК і Ауто-РУК у хворих з ДЗ, що свідчить про порушення процесів елімінації антигенів в умовах недостатності фагоцитарних реакцій. Збереження високого рівня ЦІК і Ауто-РУК в фазі ремісії захворювання у дітей з ДЗ свідчить про нестійкість імунологічної ремісії. Зміни імунітету у хворих на БА, незалежно від стану щитовидної залози, носять однотипний характер і відображають різну міру його напруженості.

5. Розроблені прогностичні таблиці визначення ступеня ризику розвитку прогресуючого перебігу БА на основі бальної системи дозволяють по сумі прогностичних коефіцієнтів виявляти дітей з ризиком розвитку тяжкої астми або більш сприятливим перебігом захворювання вже на ранніх етапах диспансерного спостереження в умовах поліклініки.

6. Профілактичний реабілітаційний комплекс у дітей з БА на фоні ДЗ, який включає антиоксидантну, мембраностабілізуючу, імунокорегуючу терапію, вітамінно-мінеральні комплекси, що містять йод, призначений разом з базисною терапією БА, дозволів підвищити ефективність лікувальних заходів, особливо при тяжких формах БА.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При БА середнього і тяжкого перебігу у дітей в поєднанні з ДЗ рекомендовано дослідження рівня гормонів щитовидної залози і ТТГ, особливо при важкооборотному обструктивному синдромі, для своєчасного призначення патогенетичного лікування та зменшення симптомів бронхообструкції, зниження проявів дисбалансу імунної системи і змін в співвідношенні ТГ.

2. Використання прогностичних таблиць для визначення ступеня ризику розвитку прогредієнтного перебігу БА при скринінговому обстеженні дітей дозволяє у пацієнтів, які отримали оцінку 13 балів і більше визначити необхідність проведення комплексу профілактики і реабілітації

3. З метою корекції дисбалансу імунної системи і змін в співвідношенні ТГ в комплекс реабілітаційної терапії хворих на БА з ДЗ рекомендується включати біологічно активні харчові домішки “Зеленое волшебство”, “Мега про”, “Лецитин” російської корпорації “Витамакс”, що мають мякий імуномоделюючий, мембраностабілізуючий, а також антиоксидантний ефекти. Тривалість курсу реабілітації не менше за трьох місяців, у віковому дозуванні.

4.Критерієм ефективності лікувально-реабілітаційної терапії є подовжування ремісії БА, нормалізація клітинної та гуморальної ланок імунітету, фагоцитарної активності нейтрофілів, зниження рівня ЦІК і Ауто-РУК, а також зменшення проявів дистиреозу.

Концептуальні питання екологічної безпеки дитячого населення в умовах інтенсивно-промислового регіону // Медичні перспективи. - 1998.-№2.- С.65-68. (Співавт.: К.Д.Дука, С.І.Ільченко, О.С.Коренюк, А.А.Єфанова). (Дисертантом сумісно виконано клінічне обстеження дітей, самостійно - статистична обробка отриманих даних).

Клінічні особливості бронхіальної астми у дітей з дифузним збільшенням щитовидної залози в умовах Придніпровського регіону // Медичні перспективи. - 2001.-№1.- С. 100-103.

Схема дополнительной коррекции в лечении больных бронхиальной астмой на фоне диффузного увеличения щитовидной железы //Вестник физиотерапии и курортологии. - 2002.- №4. - С.63-67. ( Співавт. К.Д.Дука ). (Дисертантом сумісно проведено клініко-імунологічне обстеження хворих на бронхіальну астму та впровадження у практику даного засобу оздоровлення, самостійно - статистична обробка отриманих даних, підсумки дослідження).

Патогенетические подходы к оздоровлению детей с синдромом экологической дезадаптации в условиях Крыма //Вестник физиотерапии и курортологии.-2001.-№1.-С.15. (Співавт.: К.Д.Дука, Т.В.Ярошевська, Е.А. Корець, Н.М.Крамаренко). (Дисертантом сумісно проведено клінічне обстеження, розробка та впровадження у практику даного засобу оздоровлення, самостійно - підсумки дослідження).

Иммунологические механизмы формирования бронхиальной астмы у детей с диффузным увеличением щитовидной железы //Тези доповідей І-го Національного конгреса України з імунології, алергології та імунореабілітації.- Алушта.-1998.-С. 62.

Механизмы формирования бронхиальной астмы в условиях экологического неблагополучия //Тезисы международного экосимпозиума.-Днепропетровск.- 1998.-С.30-31.

Современные аспекты экопатологии детей промышленного города // Сборник-резюме 4-го Нац. конгресса по болезням органам дыхания.- М., 1994.-№1559. (Співавт.: К.Д.Дука, Т.А.Богомаз, Т.В Ярошевська., Е.С.Коренюк, Т.В.Васильєва). (Дисертантом сумісно проведено клінічне обстеження дітей, висновки, самостійно - статистична обробка).

Экологические факторы в формировании респираторных аллергозов у детей // Матеріали ІІ Всеукраїнскої конференції.-Кривий Ріг,1997.-С.138-139. (Співавт.: О.Ю.Оболонська, Т.Л.Васильєва, Н.В.Науменко). (Дисертантом сумісно виконано клінічне обстеження хворих на респіраторні алергози та проведені підсумки дослідження, самостійно - статистична обробка матеріалу).

Особенности гомеостаза тиреоидных гормонов у больных бронхиальной астмой //Матеріали першої всеукраїнської науково-практичної конференції.-Дніпропетровськ, 2001.-С.39-40. (Співавт.: Н.І.Авраменко, А.А.Гречка, Н.В.Зозуля). (Дисертантом сумісно виконано клінічне обстеження дітей, самостійно - статистична обробка отриманих даних, висновки).

Эпидемиология бронхиальной астмы и других аллергических заболеваний в промышленных регионах Украины //Матеріали першої всеукраїнської науково-практичної конференції.-Дніпропетровськ, 2001.-С. 41-42. (Співавт.: Н.В.Науменко, А.А.Єфанова). (Дисертантом сумісно виконана статистична обробка даних, самостійно - підведені підсумки дослідження, висновки).

Концептуальные вопросы экопульмонологии //Тези доповідей межрегіональної науково-практичної конференції. - Дніпропетровськ, 1998.-С.117-118. (Співавт.: К.Д.Дука, С.І.Ільченко, О.С.Коренюк, А.О.Єфанова). (Дисертантом сумісно виконано дослідження, проведені підсумки, самостійно - висновки, оформлення доповіді).

Механизмы формирования бронхиальной астмы в условиях экологического неблагополучия //Тезисы докладов международного экосимпозиума. - Днепропетровск, 1998.- С.30-31. (Співавт.: К.Д.Дука). (Дисертантом самостійно виконане клінічне обстеження, сумісно - проведені підсумки дослідження).

Клинико-иммунологические особенности течения бронхиальной астмы к детей с диффузным увеличением щитовидной железы // Друга міжнародна конференція “Наука і освіта”.-1999.-С. (Співавт.: О.В.Воротеляк, Н.І.Авраменко). (Дисертантом сумісно виконано клінічне обстеження, самостійно - статистична обробка, підсумки дослідження, висновки).